Постанова

від 25.01.2019 по справі 904/3090/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3090/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну

скаргу Фізичної особи-підприємця Полішка Юрія Вячеславовича

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року (повне рішення складено 07.09.2018 року)

у справі № 904/3090/18 (суддя - Ліпинський О.В., м. Дніпро)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менора ЛТД", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Полішка Юрія Вячеславовича, с. Василівка Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення грошових коштів у розмірі 122 800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та розгляд справи судом першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Менора ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Полішка Юрія Вячеславовича про стягнення грошових коштів у розмірі 122 800,00 грн., з яких 107 450,00 грн. основного боргу та 15 350,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2018 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 107 450,00 грн. основного боргу, 15 350,00 грн. штрафу та 1 842,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки в частині своєчасної поставки товару.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року у даній справі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд постановив рішення з порушенням норм матеріального права, а саме - частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, оскільки суд дійшов висновку, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є порушення відповідачем своїх зобов'язань по підписаному 16.01.2018 року між сторонами договору поставки № 160118/П. Як відомо, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Так, позивач в якості підстави для задоволення позовних вимог вказує на укладення між сторонами договору, на підставі якого нібито виникло договірне зобов'язання відповідача поставити товари, визначені договором. Суд погодився з позивачем, дійшовши висновку, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. В той же час, як вбачається зі змісту договору, в даному випадку сторони не досягли згоди щодо однієї із істотних умов договору поставки, а саме, щодо якості товару, що поставляється по договору. Так, Договір не містить посилання на номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації, як того вимагає частина 2 статті 268 Господарського кодексу України. Отже, в даному випадку договір є неукладеним.

2.2. Узагальнені доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач заперечує щодо змісту і вимог апеляційної скарги, та вважає, що рішення було ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що пунктом 4 Договору сторони погодили умови щодо якості товару. Так, підпунктом 4.1. пункту 4 Договору встановлено: якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам які зазначені у паспорті (сертифікаті) якості виробника, та іншим нормативним вимогам України, передбаченим для цього виду товару, а також має бути достатнім для використання товару у відповідності з його призначенням. Постачальник підтверджує якість товару паспортом (сертифікатом) якості виробника. Документи, що підтверджують якість товару та його відповідність, в тому числі гігієнічний висновок СЕС України, якщо для поставленого виду товару його отримання передбачено чинним законодавством України, передаються постачальником покупцеві разом з товаром. Номера, індекси стандартів, технічних умов товару, зазначаються у копіях сертифікатів відповідності та/або в технічній документації та товар. Таким чином, твердження відповідача, що сторони договору нібито не досягли згоди щодо однієї із істотних умов договору поставки є надуманим та не відповідає дійсності. Крім того, відповідач не звернув увагу на частину 3 статті 268 Господарського кодексу України, яким встановлено, що у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. До договору був також укладений додаток № 1, за яким відповідач поставив товар, та отримав грошові кошти за нього (копії підтверджуючих документів додаються). Отже, твердження відповідача, що договір є неукладеним протирічить факту виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з додатком № 1, а також спростовує доводи відповідача, що у нього не виникло зобов'язання поставити товар за Договором у визначений сторонами в додатку № 2 та № 3 строк. Предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів, а не зобов'язання відповідача поставити товар. Тому, доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, постановлено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

3.2. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

16.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Менора ЛТД" (надалі -покупець) та Фізичною особою-підприємцем Полішко Юрієм Вячеславовичем (надалі -постачальник) укладено Договір поставки № 160118/П, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар (надалі - товар) відповідно до специфікацій на поставку товару до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар; найменування, кількість, асортимент та інші характеристики товару узгоджуються сторонами у специфікаціях на поставку товару (далі - специфікація); кожна погоджена сторонами специфікація на поставку товару підписується сторонами, скріпляються печатками обох сторін та оформлюється у вигляді додатку, який є невід'ємною частиною цього договору (пункти 1.1., 1.2 Договору).

В пунктах 2.2., 2.3. Договору, ціна договору визначається як загальна вартість товару, передбачена всіма підписаними сторонами специфікаціями на поставку товару; оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України (гривні), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах погоджених сторонами у специфікаціях до цього договору.

Строк поставки товару вказується сторонами у відповідній специфікації на поставку товару; датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, зазначена в підписаній обома сторонами у видатковій накладній на поставлений товар; поставка товару покупцю (в пункт поставки) здійснюється силами та/або за рахунок постачальника. Розвантаження товару у пункті поставки здійснює постачальник, своїми силами та за свій рахунок; постачальник за 3 (три) робочих дні до моменту поставки письмово повідомляє покупця про дату поставки, а покупець забезпечує прибуття своїх представників у пункт поставки для приймання-передачі товару (пункти 3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 6.4. Договору у випадку порушення постачальником строку поставки товару більше ніж на 5 календарних днів покупець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку. Постачальник протягом 4 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення покупця про розірвання цього Договору, зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти, раніше перераховані ним за цим Договором.

Згідно з пунктом 6.2. договору поставки, сторонами погоджено, що у випадку порушення строку поставки товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару.

22.01.2018 року між сторонами було укладено Специфікацію до Договору, згідно з умовами якої загальна вартість товару складає 30 945,00 грн. без ПДВ. Покупець в порядку передплати сплачує постачальнику суму у розмірі 21 661,50 грн. без ПДВ від ціни товару, що вказана у даній Специфікації на поставку товару, упродовж 5 банківських днів з моменту надання постачальником рахунку на оплату. Остаточний платіж в сумі 9 283,50 грн. без ПДВ від ціни товару, що вказана у даній Специфікації на поставку товару, покупець здійснює упродовж 5 банківських днів з дати отримання товару покупцем від постачальника за видатковою накладною, але не раніше надання постачальником покупцю рахунку на оплату. Строк поставки товару, зазначеного у даній Специфікації на поставку товару - до 20 лютого 2018 року.

25.01.2018 року між сторонами було укладено Специфікацію до Договору, згідно з умовами якої загальна вартість товару складає 147 440,00 грн. без ПДВ. Покупець в порядку передоплати сплачує постачальнику суму у розмірі 103 208,00 грн. без ПДВ, від ціни товару, що вказана у даній Специфікації на поставку товару упродовж 5 банківських днів з моменту надання постачальником рахунку на оплату. Остаточний платіж в сумі 44 232,00 грн. без ПДВ від ціни товару, що вказана у даній Специфікації на поставку товару покупець здійснює упродовж 5 банківських днів з дати монтажу товару покупцем від постачальника за видатковою накладною, але не раніше надання постачальником покупцю рахунку на оплату. Строк поставки товару, зазначеного у даній Специфікації на поставку товару - до 26 лютого 2018 року.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено передоплату відповідачу за поставку товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 14648 від 24.01.2018 року на суму 21 661,50 грн. та № 14671 від 26.01.2018 року на суму 103 208,00 грн. (а. с. 16-17).

Докази поставки товару позивачу відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з непоставкою товару, позивачем направлено відповідачу повідомлення № 92-05/18 від 04.05.2018 року про розірвання договору/вимога/, в якому позивач просив повернути йому передоплату за непоставлений товар на загальну суму 107 450,00 грн. та сплатити штраф за порушення строків поставки товару у розмірі 15 350,00 грн.

08.05.2018 року сторонами укладено Угоду про розірвання Договору поставки № 160118/П від 16.01.2018 року.

Відповідно до пункту 1 вказаної угоди у зв'язку з порушенням постачальником зобов'язань за Договором, зокрема порушення строків поставки, 16.05.2018 року Договір вважається розірваним та припиняє свою дію.

В пункті 2 угоди сторони визначили, що у зв'язку з порушенням постачальником строків поставки, покупець відмовляється від поставки товару. Також, сторони погодили, що на виконання пункту 6.4. Договору протягом 4 банківських днів з моменту підписання цієї угоди, постачальник зобов'язується повернути суму попередньої оплати.

Докази повернення відповідачем передоплати позивачу суду не надані та в матеріалах справи відсутні, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції

3.3.1. Норми права, що підлягають застосуванню.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

3.3.2. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків місцевого господарського суду.

Посилання відповідача на те, що сторони не досягли згоди щодо однієї із істотних умов договору поставки, а саме щодо якості товару, що поставляється по договору, оскільки договір не містить посилання на номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації, як того вимагає частина 2 статі 268 Господарського кодексу України спростовується наступним.

Так, підпунктом 4.1. пунктом 4 договору, встановлено: якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам які зазначені у паспорті (сертифікаті) якості виробника, та іншим нормативним вимогам України, передбаченим для цього виду товару, а також має бути достатнім для використання товару у відповідності з його призначенням. Постачальник підтверджує якість товару паспортом (сертифікатом) якості виробника. Документи, що підтверджують якість товару та його відповідність, в тому числі гігієнічний висновок СЕС України, якщо для поставленого виду товару його отримання передбачено чинним законодавством України, передаються постачальником покупцеві разом з товаром. Номера, індекси стандартів, технічних умов товару, зазначаються у копіях сертифікатів відповідності та/або в технічній документації та товар.

Крім того, частиною 3 статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Також посилання відповідача на те, що договір поставки №160118/П від 16.01.2018 року є неукладеним спростовується тим, що договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками. При цьому слід зазначити, що відповідачем в односторонньому порядку даний договір не визнавався неукладеним.

Крім того, 08.05.2018 року відповідач підписав угоду про розірвання договору, у зв'язку з порушенням ним своїх зобов'язань та цією угодою, прийняв на себе зобов'язання повернути суму попередньої оплати за додатками № 2 та № 3 до Договору та сплатити відповідний штраф.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Принципи добросовісності, справедливості та розумності є загальною засадою зобов'язального права та регуляторами поведінки учасників цивільно-правових відносин; вони застосовуються в усіх зобов'язальних відносинах і кожен учасник повинен їх дотримуватися.

В письмових поясненнях по суті спору відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що відповідач не поставив позивачу товар, поставка якого була передбачена підписаними між сторонами Специфікаціями до Договору не відповідають дійсності, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2, а також актом від 03.03.2018 року приймання-передачі товару по Договору, актом від 13.03.2018 року приймання-передачі товару по Договору, актом від 18.03.2018 року приймання-передачі товару по Договору. Вказані докази додано до письмових пояснень до суду апеляційної інстанції. При цьому, як вбачається із вказаних актів, вони складені в односторонньому порядку та не підписані зі сторони позивача. В зв'язку з чим, надані відповідачем докази не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції. Також, вказані докази не були подані до суду першої інстанції та відповідачем не обґрунтовано неможливість їх подання до місцевого господарського суду.

3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача попередньої оплати 107 450,00 грн. та штрафу у розмірі 15 350, 00 грн.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

3.3.4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Полішка Юрія Вячеславовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року у справі № 904/3090/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

О.В. Березкіна

Суддя

---

В.О. Кузнецов