номер провадження справи 5/106/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2019 Справа № 908/1808/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА ІМПУЛЬС ПЛЮС» (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, код ЄДРПОУ 41429568)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ГРУПП» (69104, м.Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 12, код ЄДРПОУ 41249287)
про стягнення 234 300,00 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1808/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА ІМПУЛЬС ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ГРУПП» про стягнення заборгованості за договором поставки №710201/03 від 26.10.2017р. у розмірі 234 300,00 грн.
Ухвалою суду від 27.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1808/18 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/106/18, підготовче засідання призначено на 29.10.2018р. о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. Ухвалою суду від 29.10.2018р. №908/1808/18 розгляд справи відкладено до 16.11.2018р. Повідомленням від 16.11.2018р. №908/1808/18 учасників справи попередили про неможливість проведення судового засідання призначеного на 16.11.2018р., у зв'язку з перебуванням судді Проскурякова К.В. на лікарняному. Також учасникам справи повідомили, що наступне судове засідання з розгляду справи відбудеться 26.11.2018р. Ухвалою суду від 26.11.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 26.12.2018р., судом закрито підготовче провадження та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.12.2018р. Ухвалою суду від 17.12.2018р. №908/1808/18 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.01.2019р. У судовому засіданні 15.01.2019р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представник позивач в судове засідання 15.01.2019р. не з'явився, проте підтримав позовні вимоги у судовому засіданні 17.12.2018р., що дозволяє розглянути справу за його відсутності.
Заявлено позовні вимоги за непоставлену продукцію за договором, а саме: 26.10.2017р. між ТОВ «КРОНА ІМПУЛЬС ПЛЮС» (далі - Покупець) та ТОВ «САН ГРУПП» (далі - Постачальник) укладено договір поставки №710201/03, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. 01.02.2018р. Постачальник надав Покупцю рахунок-фактуру №317 від 01.02.2018р. та позивачем було сплачено на підставі вказаного рахунку суму в розмірі 234 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1214 від 12.02.2018р. Однак, специфікація між сторонами не була узгоджена та жодної поставки відповідач не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 234 300,00 грн., які безпідставно утримуються відповідачем. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 598, 631, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 27, 162, 164, 171 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 514,50 грн. стягнути з відповідача.
Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду та телефонограмою. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.09.2018р. №908/1808/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернулися ухвали господарського суду Запорізької області від 27.09.2018р. по справі №908/1808/18 про відкриття провадження у справі з відміткою пошти неповна адреса .
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У матеріалах справи наявна телефонограма №02-17/36 від 15.11.2018р., з якої вбачається, що керівника ОСОБА_1 повідомлено про дату, час та місце судового засідання, тобто, суд доходить висновку, що відповідачу відомо про наявність спору у господарському суду Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю САН ГРУПП (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КРОНА ІМПУЛЬС ПЛЮС (далі - Покупець) було укладено Договір поставки №710201/03, відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (далі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору, Товар поставляється окремими партіями, відповідно до специфікацій та/або видаткових накладних, згідно з надходженням замовлень та вчасної 100% передоплати поставок Покупцем у відповідності до умов договору. Кількість товару: 700 (сімсот) тон щомісяця відповідно до п. 2.1.
Згідно п. 3.1. Договору, Постачальник здійснює поставку Товару на умовах самовивозу зі складу в м. Маріуполь.
У пунктах 3.3. - 3.7. Договору встановлено, що видаткові накладні, в яких зазначається кількість, ціна, загальна вартість відвантаженого Товару, в обов'язковому порядку підписуються уповноваженими представниками Сторін. Факт підписання представником Покупця видаткової накладної на партію Товару є підтвердженням відповідності Товару за кількістю товару - супровідним документам, та факту одержання повного комплекту документів на товар, включаючи але не обмежуючи другий примірник видаткової накладної, оригінал рахунку-фактури. Після підписання видаткової накладної Покупцем, претензії по кількості Постачальником не приймаються. Перехід права власності та перехід ризиків на Товар здійснюється в момент підписання видаткових накладних. Поставка Товару вважається завершеною, а Товар таким, що належним чином отриманий Покупцем, з моменту підписання Сторонами видаткової накладної. Поставка Товару повинна супроводжуватися передачею Покупцю накладної Постачальника, підписання якої Покупцем, належно уповноваженим Представником покупця буде свідчити про отримання Покупцем Товару. Покупець повинен надати Постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання Товару. На момент передачі Товару допускається узгодження довіреності від Покупця за факсом або засобом електронного зв'язку, з наступною передачею оригіналу. Покупець зобов'язується при прийнятті товару належним чином підписати оригінали товару-супровідних документів (видаткова накладна, ТТН).
Відповідно до п. 4.1. Договору зазначено, що ціна на Товар є комерційною таємницею та зазначається у специфікаціях та/або видаткових накладних, яка є невід'ємною частиною даного Договору і визначається в національній валюті України.
Розділом 5 Договору визначено умови та порядок розрахунків, а саме у пунктах 5.1. - 5.3. визначено наступне: підставою для розрахунків між Покупцем та Постачальником є рахунки виставлені Постачальником за замовленнями, що надійшли від Покупця і дійсні для оплати. Валюта платежу - національна валюта України. Постачальник передає у власність Покупця Товар на умовах 100% передплати.
Згідно п. 8.1.-8.2. Договору встановлено, що у випадку виникнення спорів між Сторонами під час виконання цього Договору або у зв'язку з ним Сторони вживають всіх заходів для їх вирішення шляхом переговорів. Будь-який спір, що виникає під час виконання цього Договору або у зв'язку з ним та є неврегульованим шляхом переговорів, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до компетентного Господарського суду у встановленому законодавством порядку.
У пункті 10.1. Договору закріплено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.09.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.
Також п. 11.3., 11.4. та 11.10. Договору встановлено, що доповнення та зміни до цього Договору можливі тільки в письмовій формі. Всі додатки та доповнення до цього Договору є невід'ємною частиною. Факсимільна копія даного Договору, доповнень, змін, Актів, протоколів, специфікацій, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних та ін., що є невід'ємною частиною Договору, прирівнюється до оригіналу, з наступним підтвердженням оригіналом протягом 20 днів з моменту підписання копії.
Таким чином, судом встановлено, що станом на час подання позовної заяви договір закінчив свою дію 01.09.2018р. Доказів розірвання договору чи укладання додаткових угод або визнання недійсними суду не надано.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 202 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як вбачається з частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Таким чином, суттєвими умовами договору поставки передбаченими Законом є конкретно визначений товар, його вартість та строки поставки.
Сторони погодили у п. 2.1, 2.2. Договору, що товар зазначається у специфікації, однак, ані позивачем, ані відповідачем не надано вказаної специфікації до матеріалів справи, у якій було б погоджено вказані істотні умови.
У пунктах 5.1. - 5.3. визначено, що підставою для розрахунків між Покупцем та Постачальником є рахунки виставлені Постачальником за замовленнями, що надійшли від Покупця і дійсні для оплати. Валюта платежу - національна валюта України. Постачальник передає у власність Покупця Товар на умовах 100% передплати.
Як зазначає позивач, 01.02.2018р. відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №317 на суму 506 940,40 грн. (а.с. 18), на підставі якого позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 234 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1214 від 12.02.2018р., у якому в призначенні платежу зазначено За пеллети з лузги соняшника згідно рахунка №317 від 01.02.2018р. (а.с. 17).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з п. 2.1. Договору, Товар поставляється окремими партіями, відповідно до специфікацій та/або видаткових накладних, згідно з надходженням замовлень та вчасної 100% передоплати поставок Покупцем у відповідності до умов Договору.
Однак, у матеріалах справи відсутні жодні докази укладання між сторонами специфікацій або видаткових накладних, якими би підтверджувалась поставка товару передбачена договором. Також з рахунку-фактури не вбачається, який конкретно обов'язок та в які саме строки відповідач мав виконати свої зобов'язання за вказаним рахунком-фактурою, якщо вважати, що між ним та позивачем було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, шляхом виставляння рахунку-фактури. Відповідач не надав суду доказів виконання свого обов'язку щодо передачі товару за цим рахунком-фактурою.
Єдиним документом, який свідчить, що розрахунки відбувалися між позивачем та відповідачем саме на підставі Договору поставки №710201/03 від 26.10.2017р., є надіслана на адресу відповідача претензія від 01.09.2018р. за вих. №21/05 з вимогою перерахувати грошові кошти в сумі 234 300,00 грн. на рахунок позивача, у зв'язку із закінченням строку дії Договору поставки №710201/03 від 26.10.2017р. (а.с. 19-21). Однак, зазначена претензія була залишена без відповіді.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.09.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.
Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
На момент розгляду справи 908/1808/18 Договір поставки №710201/03 від 26.10.2017р. припинив свою дію.
Позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 234 300,00 грн., як повернення попередньої оплати, у зв'язку із спливом строку на який укладався зазначений Договір.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстави, на якій воно набуте, згодом відпала.
Суд вважає, що з 01.09.2018р., а саме з моменту закінчення дії Договору поставки №710201/03 від 26.10.2017р., у відповідача відпали правомірні підстави володіння грошовими коштами позивача.
Таким чином, відповідна правова підстава для володіння відповідачем майном позивача, - грошовими коштами, сплаченими за пеллети з лузги соняшника на суму 234 300,00 грн. відповідно до рахунку-фактури №317 від 01.02.2018р. та умов договору поставки №710201/03 від 26.10.2017р., який діяв на момент сплати цих коштів відповідачу, є такою, що припинилася (відпала) з 01.09.2018 року.
Суд зазначає, що у доданому позивачем платіжному дорученні №1214 від 12.02.2018р. у призначенні платежу міститься посилання на рахунок-фактуру №317 від 01.02.2018р., в той же час, суд вказує, що у рахунку-фактурі №317 від 01.02.2018р. відсутні посилання, які б свідчило, що вказаний рахунок-фактуру виставлено відповідачем на виконання умов Договору поставки №710201/03 від 26.10.2017р.
Суд враховує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про фактичне виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки №710201/03 від 26.10.2017р. або за рахунком-фактурою №317 від 01.02.2018р.
Таким чином, суд приходить до висновку, оскільки, позивач здійснив попередню оплату на виконання умов Договору поставки №710201/03 від 26.10.2017р., який, окрім того, що завершив свою дію 01.09.2018р., фактично є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов (конкретно не вказано, який товар поставляється та його вартість), то суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача здійсненої попередньої оплати на підставі ст. 1212 ЦК України.
Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.
Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САН ГРУПП» (69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 12, код ЄДРПОУ 41249287; р/р26005500294007 в ПАТ Креді ОСОБА_2 , МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА ІМПУЛЬС ПЛЮС» (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, код ЄДРПОУ 41429568, р/р 26002050276799 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 305299) грошові засоби на загальну суму 234 300 (двісті тридцять чотири тисячі триста) грн. 00 коп. та сплачений судовий збір у розмір 3 514 (три тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.
Суддя К.В. Проскуряков
Повне рішення складено: 25.01.2019р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2019 |
Оприлюднено | 25.01.2019 |
Номер документу | 79396872 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Проскуряков К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні