ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2238/18
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД"
03049, м. Київ, вул. Курська, буд. 13-Е, оф. 294, код ЄДРПОУ 38353845
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комкон Груп"
07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, код ЄДРПОУ 36998932
про стягнення заборгованості
без виклику представників сторін
встановив:
До господарського суду Київської області (вх. № 2318/18 від 12.10.2018) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комкон Груп" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за усним договором купівлі-продажу товару, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комкон Груп".
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2018 у справі №911/2238/18 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 31060/18 від 30.10.2018) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 19.10.2018 у справі №911/2238/18.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за усним договором купівлі-продажу товару, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комкон Груп" з оплати вартості товару, що поставлений позивачем відповідачу, відповідачем прийнятий, проте, не оплачений, у зв'язку з чим, заявляється до стягнення заборгованість у розмірі 86889,52 грн, з яких: 86739,81 грн. - основний борг з вартості товару та 149,71 грн. - 3 % річних, крім того, заявлені судові витрати: 1762,00 грн. - судовий збір за подання до суду позовної заяви та 10000,00 грн. - витрати з оплати послуг представника.
Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД"
На виконання усної домовленості, позивач передав, а відповідач прийняв товар, всього на суму 86739,81 грн., що підтверджується видатковими накладними № 4861 від 12.11.2015 на суму 17110,00 грн., № 6288 від 02.02.2016 на суму 4503,38 грн., 3 6284 від 04.02.2016 на суму 3500,00 грн., № 6286 від 04.02.2016 на суму 35148,25 грн., № 6390 від 11.02.2016 на суму 8929,78 грн., № ІБ-00002051 від 13.05.2016 на суму 5840,68 грн., № ІБ-00002159 від 18.05.2016 на суму 1134,30 грн., № ІБ-013466 від 29.08.2017 на суму 3984,75 грн., № ІБ-013468 від 29.08.2017 на суму 2128,67 грн., № ІБ-013467 від 07.09.2017 на суму 4460,00 грн.
Відповідач вказаний товар не оплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим, на його адресу направлено вимогу від 06.09.2018 про оплату товару протягом 7 днів з дня отримання повідомлення, що підтверджується наявними у матеріалах справи даними ПАТ Укрпошта : накладними (№ 0405339570922 від 06.09.2018, № 0405339570787 від 06.09.2018) та витягом з сайту у мережі Інтернет про відстеження поштових відправлень.
На момент подання позовної заяви, грошові кошти відповідачем не сплачені, жодних документів від нього не надходило.
Відповідачем відзиву не подано, доводи позивача не заперечено, докази сплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Судом враховано, що ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, згідно з наявним у матеріалах справи витягом № 36998932 від 19.10.2018 та отримана уповноваженим представником товариства, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта .
З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Практика Європейського суду з прав людини, яка була застосована під час розгляду справи
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар за видатковими накладним № 4861 від 12.11.2015 на суму 17110,00 грн., № 6288 від 02.02.2016 на суму 4503,38 грн., 3 6284 від 04.02.2016 на суму 3500,00 грн., № 6286 від 04.02.2016 на суму 35148,25 грн., № 6390 від 11.02.2016 на суму 8929,78 грн., № ІБ-00002051 від 13.05.2016 на суму 5840,68 грн., № ІБ-00002159 від 18.05.2016 на суму 1134,30 грн., № ІБ-013466 від 29.08.2017 на суму 3984,75 грн., № ІБ-013468 від 29.08.2017 на суму 2128,67 грн., № ІБ-013467 від 07.09.2017 на суму 4460,00 грн., всього на суму 86739,81 грн.
Підписи представників відповідача, що скріплені відбитками печатки, відповідачем не заперечені.
При цьому, підписані покупцем - відповідачем видаткові накладні, що є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин сторін.
Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладено.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів оплати спірної заборгованості суду не надано, відповідачем такі твердження позивача не заперечені.
Відтак, на час розгляду справи, спірний товар не оплачено у повному обсязі у сумі 86739,81 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 06.09.2018 про оплату товару протягом 7 днів з дня отримання повідомлення, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними ПАТ Укрпошта : № 0405339570922 від 06.09.2018, № 0405339570787 від 06.09.2018, проте, вимогу не вручено підприємством зв'язку під час доставки, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом про відстеження поштових відправлень з сайту ПАТ Укрпошта у мережі Інтернет.
При цьому, судом враховано, що вимогу позивачем направлено на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, згідно з наявним у матеріалах справи витягом № 36998932 від 19.10.2018, крім того, ухвалу суду, що направлена на ту саму адресу, отримано уповноваженим представником відповідача.
За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
При встановленні обставин настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати спірного товару, судом враховано таке.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У матеріалах справи міститься письмова вимога позивача про сплату спірних коштів, що направлена на належну адресу відповідача, яка відповідачем не отримана.
За результатами розгляду матеріалів справи, з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків про застосування норм цивільного законодавства до даних правовідносин у частині співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Оскільки встановлення сторонами іншого строку оплати товару суду не доведено, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.
Зважаючи на вказане, з наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, відтак, позовна вимога про стягнення 86739,81 грн. основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, відповідач не виконав грошові зобов'язання з оплати товару і суд дійшов висновку, що строк оплати настав, позивачем правомірно нараховано 3 % річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
За результатами перевірки розрахунку 3% річних, що наданий позивачем, суд зазначає, що він арифметично невірний.
Здійснивши арифметичний розрахунок, суд встановив, що стягненню підлягає 135,46 грн. 3 % річних.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження вказаних витрат, до матеріалів справи надано договір про надання адвокатських послуг № 0911-02 від 09.11.2015, що укладений між позивачем та адвокатом Солдаткіним О.С, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія НОМЕР_1 від 28.08.2014 Солдаткіна О.С., ордер серія КС № 364677 на надання правової допомоги позивачу адвокатом Солдаткіним О.С.
Проте, матеріали справи не містять доказів, що позивачем погоджено з адвокатом саме заявлену суму винагороди у розмірі 10000,00 грн., відповідно до пункту 4.1. договору про надання адвокатських послуг № 0911-02 від 09.11.2015 гонорар адвоката встановлюється у розмірі, визначеному додатком № 2 до даного договору, однак, вказаного додатку суду не надано, не надано також детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, більше того, суду не надано доказів фактичного понесення позивачем цих витрат, тобто, сплати їх адвокату.
Відповідно до частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зважаючи на вказане, заявлені судові витрати в цій частині не відповідають вимогам статті 126 Господарського процесуального кодексу України та не підтверджуються наданими суду доказами, відтак, відсутні підстави для покладення їх на відповідача.
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов (вх. № 2318/18 від 12.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД" ( 03049, м. Київ, вул. Курська, буд. 13-Е, оф. 294, код ЄДРПОУ 38353845 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комкон Груп" ( 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, код ЄДРПОУ 36998932) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комкон Груп" ( 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, код ЄДРПОУ 36998932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербезпека ЛТД" ( 03049, м. Київ, вул. Курська, буд. 13-Е, оф. 294, код ЄДРПОУ 38353845 ) 86739,81 грн. (вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень вісімдесят одна копійка) основного боргу, 135,46 грн. (сто тридцять п'ять гривень сорок шість копійок) 3 % річних, 1761,71 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня сімдесят одна копійка) судового збору.
3. Відмовити в іншій частині позову.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.01.2019.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2019 |
Оприлюднено | 25.01.2019 |
Номер документу | 79397140 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні