Рішення

від 21.01.2019 по справі 916/235/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/235/15-г

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

секретар судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши справу №916/235/15-г

за позовом: Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області (вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради (проспект Суворова, буд. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 26569223),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГА-СТАРТ" (вул. Комсомольська, буд.29, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 34904863),

про стягнення 291274,91 грн.,

Представники сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015 Ізмаїльським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради подано позов (вх.№250/15) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт про відшкодування збитків, завданих зайняттям земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Просить стягнути з відповідача на користь Ізмаїльської міської ради Одеської області збитки в сумі 291274,91 грн.

23.01.2015 ухвалою господарського суду Одеської області у складі судді Гута С.Ф. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 12.02.2015, зобов'язано Ізмаїльську міську раду надати оригінали доданих до позовної заяви документів.

21.01.2015 прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та рахунки відповідача.

12.02.2015 у судовому засіданні сторонами заявлено про відсутність клопотань до початку розгляду справи по суті, судом оголошено відкладення на 03.03.2015. Ухвалою від 12.02.2015 відкладено розгляд справи на 03.03.2015, зобов'язано позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів, оригінал листа и№01/3-948 від 30.04.2014, нормативно-грошову оцінку землі за 2011-2014 роки, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №102 від 30.01.2014.

03.03.2015 відповідачем подано заяву про ознайомлення, клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№2-1161/15) у зв'язку з неможливістю її розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи за №500/477/15-а, предметом якої є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 27.03.2014 №284. Також відповідачем 03.03.2015 надано відзив на позовну заяву (вх.№5714/15).

03.03.2015 від представника Ізмаїльської міської ради Одеської області надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи. Іншими учасниками заявлено про відсутність клопотань до початку розгляду справи по суті.

03.03.2015 у судовому засіданні до наступного судового засідання залишено відкритим клопотання про зупинення провадження у справі, заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

03.03.2015 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 17.03.2015.

17.03.2015 представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

17.03.2015 ухвалою суду зупинено провадження у справі до розгляду Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області справи №500/477/15-а по суті.

12.10.2015 розпорядженням в.о. керівника апарату суду у зв'язку із закінченням повноважень судді Гута С.Ф. призначено повторний автоматичний розподіл справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено суддю Волкова Р.В.

Ухвалою від 15.10.2015 судом у складі судді Волкова Р.В. прийнято справу №916/235/15-г до свого провадження.

07.07.2017 до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області направлено лист (вих.№916/235/15-г/3751/2017), яким суд просив повідомити, чи прийнято рішення у справі №500/477/15-а, у разі його прийняття і набрання рішенням законної сили, надіслати його копію до господарського суду Одеської області.

25.07.2017 до господарського суду Одеської області надійшов лист за підписом голови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області (вх.№16374/17), в якому зазначено, що справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення та визнання дій протиправними, знаходиться у провадженні судді О.О. Бурнусус на стадії розгляду, справу призначено на 17.08.2017.

04.10.2018 до суду від в.о. керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури надійшла заява (вх.№2-4990/18) про те, що 05.04.2018 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у справі №500/477/15-а прийнято рішення, яким відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт . Вказане рішення постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 залишено без змін. У зв'язку з цим просив поновити провадження у справі.

Ухвалою від 16.10.2018 поновлено провадження у справі №916/235/15, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.11.2018, запропоновано учасникам надати відомості, які вимагаються положеннями ГПК України за поточною редакцією.

Прокуратурою електронною поштою 31.10.2018 надано відомості, запропоновані до надання судом (вх.№22274/18).

Ізмаїльською міською радою надано відповідні відомості 05.11.2018 заявою за вх. № 22451/18.

У судовому засіданні 05.11.2018 оголошено відкладення на 10.11.2018. Ухвалою від 05.11.2018 повідомлено відповідача про дату наступного судового засідання.

06.11.2018 за вх.№22274/18 прокуратурою додатково подано відомості, запропоновані до надання судом. Відповідно до вказаних відомостей на підставі Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 проведене системне реформування органів прокуратури, внаслідок чого ліквідовано прокуратури міст, районів, міжрайонні прокуратури та створено місцеві прокуратури, у зв'язку з чим ліквідовано Ізмаїльську міжрайонну прокуратуру та створено Ізмаїльську місцеву прокуратуру Одеської області.

21.11.2018 у судовому засіданні оголошено заяву прокуратури про зміну назви, інших заяв та клопотань від прокуратури немає. Відповідачем надано заяву про залишення позову без розгляду, прокуратурою надано усні заперечення щодо прийняття заяви та розгляду у даному засіданні. Представником відповідача заявлено усне клопотання про надання часу для належного оформлення заяви, судом заяву повернуто відповідачу для її належного оформлення. Оголошено перерву до 28.11.2018.

23.11.2018 відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№24316/18). В обґрунтування заяви відповідач посилається на вимоги ч.4 ст. 53 ГПК України, згідно з якою прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підставі для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України.

Посилається на ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , згідно з якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Зазначає, що замість обґрунтування підстав для представництва, прокурор описує лише зміст позовних вимог, прокурором не зазначена неможливість позивача здійснювати представництво в суді самостійно, не надано документів, що б підтверджували намір пред'явити позов.

Ізмаїльською міською радою 28.11.2018 надано відзив на заяву про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№24620/18). Просить відмовити у задоволенні вказаної заяви, вказує на те, що ст. 174 ГПК України застосовується у разі подання позовної заяви та регулює питання залишення без руху та повернення позовної заяви.

У судовому засіданні 28.11.2018 підготовче засідання відкладено на 12.12.2018, ухвалою від 28.11.2018 повідомлено відповідача про дату наступного судового засідання.

10.12.2018 від Ізмаїльської міської ради надійшло клопотання (вх.№25440/18), в якому позивач позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без участі представника.

12.12.2018 від прокуратури надійшло заперечення (вх.№25725/18) на заяву відповідача про залишення позову без розгляду. Вказує, що позовну заяву подано 15.01.2015, провадження відкрито 23.01.2015, Закон України Про прокуратуру набрав чинності 15.07.2015, і позовну заяву подано відповідно до вимог чинного законодавства на момент її подання. Посилається на невідповідність вимог заявника положенням ГПК України.

12.12.2018 протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, відкладено розгляд справи на 27.12.2018. Ухвалою від 13.12.2018 повідомлено позивача про дату наступного судового засідання.

26.12.2018 до суду надійшло уточнення відзиву (вх.№26637/18), підписане представником відповідача.

27.12.2018 ухвалено підготовче засідання відкласти на 09.01.2019. Ухвалою від 27.12.2018 повідомлено позивача про дату наступного судового засідання.

09.01.2019 до суду надійшло заперечення прокуратури на відзив відповідача (вх.№413/19).

09.01.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів, заявлено клопотання про врегулювання спору за участю судді. У протокольній формі судом було відхилено клопотання про врегулювання спору за участю судді. 09.01.2019 закрито підготовче провадження призначено розгляд справи по суті на 21.01.2019. Ухвалою від 09.01.2019 повідомлено позивача про дату наступного судового засідання.

17.01.2019 представником надано заперечення на відповідь на відзив позивача (вх.№977/19).

21.01.2019 у судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У позовній заяві прокурор зазначає, що відповідачеві на підставі свідоцтва про право власності від 12.04.2007 належать нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: вул. Комсомольська, 29, м. Ізмаїл, Одеська область. Рішенням Ізмаїльської міської ради №1778-V від 31.10.2008 відповідачеві надано земельну ділянку для розміщення та експлуатації адміністративно-складського комплексу площею 0,1424 га, встановлено орендну плату за користування у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі в рік. Вказує, що з моменту прийняття вказаного рішення відповідачем не прийнято жодних заходів для укладення договору оренди земельної ділянки з Ізмаїльською міською радою - не виконано проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надано його на затвердження.

Посилається на ст.ст. 124-126, 152 Земельного кодексу України, положення Постанови КМУ від 19.04.1993 №284 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам .

Вказує, що рішенням виконавчого комітету позивача №102 від 31.01.2014 створено комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, а також затверджено її положення. 12.03.2014 відбулося засідання комісії, де у присутності представника відповідача було розглянуто питання щодо визначення та нарахування збитків, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю Інга-Старт в результаті несплати коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно даного підприємства. На засіданні комісії визначено, що відповідачем нанесено територіальній громаді м. Ізмаїл збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 291274,91 грн., про що складено акт №1 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 12.03.2014. Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №284 від 27.03.2014 було затверджено акт №1 від 12.03.2014.

04.04.2014 на адресу товариства рекомендованим листом було надіслано акт №1 від 12.03.2014, розрахунок визначення збитків, рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №284 від 27.03.2014, договір про добровільне відшкодування збитків, спричинених власникам землі та землекористувачам. Міською радою отримано лист відповідача від 22.04.2014 №15, з якого слідує, що відповідач вважає висновки комісії такими, що не підлягають задоволенню.

Станом на 19.05.2014 заборгованість не погашено. Вказує, що використання земельної ділянки без правових підстав позбавило міську раду як власника земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати, що і стало підставою для подання позову. Посилається на ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 2 Закону України Про плату за землю . Зазначає, що ст. 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувача відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що вимоги позовної заяви не визнаються повністю у зв'язку з наступним. Позивачем не надано жодних доказів того, що позивач ухиляється від укладання договору оренди землі. Посилається на вимоги ст.ст. 123-126 Земельного кодексу України, п.4.1. рішення Ізмаїльської міської ради №1778-V від 31.10.2008, згідно з яким відповідач має виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки. Вказує, що на виконання даного рішення відповідач звернувся до МПП Алідада для вирішення питання щодо виготовлення документації із землеустрою, проте на даний час, у зв'язку з виявленими помилками у кадастровому плані земельної ділянки виготовлення технічної документації із землеустрою не завершено.

Відповідач зазначає, що рішенням Ізмаїльської міської ради №1778-V не встановлено строків для його виконання, в тому числі, щодо строків укладання договору оренди.

Вказує, що у позовній заяві зазначено, що відповідач позбавив міську раду як власника землі права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати, проте позивачем не доведено, що доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків. Позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували заходи, вжиті позивачем для отримання орендної плати за земельну ділянку, позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою про спонукання укладення договору оренди або про звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів або вирішення питання про скасування свого рішення, яке не виконано.

Зазначає, що сума збитків у розмірі 291274,91 грн. є необґрунтованою, оскільки комісією в довільній формі встановлена площа земельної ділянки, яка не відповідає фактичній ділянці, що використовується відповідачем. План відведення та рішення міської ради від 31.10.2008 р №1778-V не є належними доказами зайняття відповідачем певної території та не відповідають дійсності.

Посилається на ст.79 Земельного кодексу України, вказує, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права на неї, втім, земельна ділянка по вул. Комсомольська, 29, не сформована, кадастровий номер не присвоєний.

Вказує, що позивач посилається на законодавство, яке втратило чинність на момент звернення до суду, Закон України Про плату за землю з 01.01.2011 втратив чинність.

В уточненому відзиві відповідач також вказує, що позивачем не обґрунтована фактична наявність земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та наявність прав власності позивача на неї.

У зв'язку з тим, що межі земельної ділянки, яку позивач передав відповідачеві інші, ніж ті, що встановлені в натурі на місцевості, відповідач не мав можливості розробити технічну документацію. 15.12.2014 Товариством було подано заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1430 га, однак відповідачу було відмовлено у внесенні змін або скасування рішення №1778-V (письмова відповідь від 29.12.2014 №17/01-13-3209), посилаючись на те, що рада не має право вносити зміни чи скасовувати свої рішення.

Посилається на те, що 08.12.2017 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області скасовано рішення Ізмаїльської міської ради №1778-V від 31.10.2008, з чого випливає, що ані позивач, ані відповідач не момент виникнення спірних правовідносин не були обізнані щодо реального розміру земельної ділянки, фактична площа не відповідає площі, зазначеній в рішенні міської ради, встановлено, що відповідачем вчинено всі можливі дії зі свого боку для укладання договору оренди землі.

Вказує, що ставка орендної плати не може бути належною та достатньою правовою підставою для стягнення орендної плати до укладання відповідного договору, а сума збитків визначена на підставі оціночних та неповних даних, наданих у листах відділу Держземагентства в м. Ізмаїлі від 19.12.2014, в основі нарахування збитків повинна бути покладена саме нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки. Посилається на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2016, яка залишена в силі Одеським апеляційним адміністративним судом, у справі №815/3185/15.

Зазначає, що засідання Комісії з визначення та відшкодування збитків проведено з грубим порушенням встановленого законом порядку, оскільки представник відповідача не був включений до складу комісії. В ОСОБА_2 (який прийнятий 12.03.2014) зазначено, що він затверджений рішенням Виконавчого комітету №102 від 30.01.2014, що вказує на грубу помилку.

У запереченні на відзив прокуратура посилається на ст. 83 Земельного кодексу України, згідно з якою до земель комунальної власності відносяться землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та державної власності.

Вказує, що відповідачем не заперечується факт користування земельною ділянкою, більш того, навіть більшою площею. Посилання відповідача на вжиття заходів, спрямованих на укладення договору оренди, є безпідставними. Всі дії вжиті відповідачем після прийняття Ізмаїльською міською радою рішення про створення комісії з питань визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам від 30.01.2014 за №102, лише 15.12.2014 після затвердження акту про відшкодування збитків відповідач звернувся до позивача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зазначає, що міською радою неодноразово надсилалися листи щодо укладення договорів оренди землі за №01/13-2449 від 07.09.2011, №01/13-1569 від 20.06.2012, №01/13-1919 від 26.07.2012.

Посилається на п. г ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, згідно з яким захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначені ст. 156 Земельного кодексу України з приписами п. д ч.1 якої визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Для визначення розміру таких збитків постановою КМУ від 19.04.1993 року за №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, у відповідності до якого власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, пов'язані з вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покрову та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим використанням земельних ділянок.

Вказує, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.04.2018 у справі №500/477/15-а у задоволенні адміністративного позову ТОВ Інга-Старт до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 27.03.2014 за №284 Про затвердження акту про визнання та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам №1 від 12.03.2014 , а також про визнання протиправними дій комісії зі складання акту - відмовлено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 у справі №815/3185/15 у задоволенні позову ТОВ Інга-Старт до відділу Держгеокадастру у м. Ізмаїлі Одеської області по формуванню та наданню відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначених в додатках 12,13,14 до листа №28-01-10/426 від 19.01.2014 протиправними відмовлено.

Вказані рішення вступили в законну силу.

Зазначає також, що після прийняття 08.12.2017 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області постанови у справі №500/784/15-а, якою задоволено позов ТОВ Інга-Старт та скасовано рішення Ізмаїльської міської ради від 31.10.2008 №1778-V Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт у довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення та експлуатації адміністративно-складського комплексу по вул. Комсомольська, 29 , - і до цього часу відповідач не звертався із заявою про отримання земельної ділянки в оренду. Вказує, що рішення не визнано протиправним, а саме скасовано, з урахуванням того, що зазначене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його використання і тому не може бути в подальшому скасовано безпосередньо міською радою.

Посилається на ст. 13 Конституції України, згідно з якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Вказує, що відповідно до ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до ст.ст. 125, 126 кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Зазначає, що використання землі в Україні є платним відповідно до ст. 206 кодексу.

Також вказує, що відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У запереченні на відповідь на відзив позивача позивач вказує, що законодавством передбачена державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, а позивачем не надано доказів здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Зазначає, що факт використання земельної ділянки заперечується відповідачем, ним лише не заперечується факт володіння нерухомим майном. Обставини вжиття заходів, спрямованих на укладення договору оренди встановлені рішенням суду у справі №500/784/15-а від 08.12.2017.

Вказує, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №500/477/15-а не встановлює правомірність нарахування суми збитків, проте вказує на необхідність вирішення питання в господарському суді. А рішення суду у справі №815/3185/15 не встановлює правомірність використання відомостей при нарахуванні суми збитків.

Зазначає, що скасування рішення про надання ділянки в оренду відбулось саме з підстав неможливості його виконання.

Наголошує на тому, що право оренди на земельну ділянку виникає не з моменту виникнення прав власності на нерухоме майно, а з моменту державної реєстрації цих прав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.04.2007 року за №486, виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області, товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт належать нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Комсомольська, 29.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 29.08.2006 року за № 187-V Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев'ять) років торгівельно-виробничій фірмі Інга для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольській, 29 надано в довгострокову оренду терміном на 49 років торгівельно-виробничій фірмі Інга земельну ділянку площею 0,1424 га, забудованих земель житлової та громадської забудови із земель запасу для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольській, 29.

На підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 31.10.2008 року за № 1778-V Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт в довгострокову оренду терміном на 49 (сорок дев'ять) років для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольська, 29 , припинено торгівельно-виробничій фірмі Інга право користування земельною ділянкою площею 0,1424 га по вул. Комсомольська, 29. Надано товариству з обмеженою відповідальністю Інга-Старт в довгострокову оренду терміном на 49 років без зміни цільового призначення земельну ділянку площею 0,1424 га, раніше надану торгівельно-виробничій фірмі Інга для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольська, 29.

Пунктом 4.1. вказаного рішення встановлено зобов'язання ТОВ Інга Старт виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки.

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області від 19.02.2016 року за № 57-р, вулицю Комсомольську перейменовано у вулицю Покровську.

Земельна ділянка за вказаною адресою належить територіальній громаді м. Ізмаїла в особі Ізмаїльської міської ради.

27 березня 2014 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було прийнято рішення за № 284 Про затвердження ОСОБА_2 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 р. .

Вказаним рішенням виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради на підставі розгляду документів, представлених комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджено збитки, нанесені товариством з обмеженою відповідальністю Інга-Старт за час фактичного користування земельною ділянкою площею 0,1424 га, яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, вул. Покровська, 29 у зв'язку з ухиленням від укладення договору оренди землі, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 рік в розмірі 291274 грн. 91 коп. та затверджено ОСОБА_2 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 1 від 12.03.2014 року.

В акті про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №1 від 12.03.2014р. зазначається, що товариством з обмеженою відповідальністю Інга-Старт завдано збитки власнику землі або землекористувачу відповідно до фактичного використання земельної ділянки, що визначається відповідно до розрахунку розміру втрат місцевого бюджету, який проведений фінансовим управління Ізмаїльської міської ради і складає 291274,91 грн. та встановлено строк сплати завданих збитків у місячний термін. Розмір втрат місцевого бюджету визначено згідно відповідного Розрахунку - додатку до акту №1. На засіданні комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам від 12.03.2014 року представник ТОВ Інга-Старт був присутній, однак від підпису акту відмовився, за його участю й був складений вищезгаданий акт № 1 від 12.03.2014 року. Крім цього, те що представник був присутній на засіданні комісії позивачем не заперечується.

У зв'язку із прийняттям вказаного рішення, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт надіслано повідомлення голови комісії з питань визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам в місті Ізмаїлі, в якому, зокрема, визначено про необхідність відшкодування збитків, спричинених у зв'язку з використанням земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, законодавства про плату за землю та невиконання умов договору сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за № 114 від 16.06.2011 року.

Вказані обставини встановлені судами при розгляді справи №500/477/15-а а адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інга-Старт до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, треті особи: міськрайонне управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення та визнання дій протиправними (рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2018, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018).

При розгляді зазначеної справи судом визначено, що акт від 12 березня 2014 року №1 містить у собі лише виклад обставин, встановлених під час проведення перевірки отримання Ізмаїльською міською радою доходу за час фактичного користування ТОВ Інга-Старт земельною ділянкою по вул. Покровській (Комсомольській), 29 в м. Ізмаїлі за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2013 р., розмір визначеного збитку. У свою чергу рішенням від 27 березня 2014 року № 284 було затверджено зазначений акт та запропоновано позивачу відшкодувати збитки у добровільному порядку.

Зазначеними вище судовими рішеннями визначено, що вказані акт та рішення не належать до документів, на підставі яких збитки можуть бути відшкодовані у примусовому порядку. Крім того, питання щодо наявності підстав для стягнення збитків з позивача не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, його належить вирішувати у порядку господарського судочинства під час розгляду справи про стягнення збитків.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі 500/784/15-а встановлено, що фактична площа земельної ділянки по вул. Покровська, 29 в м. Ізмаїл Одеської області, в межах якої розташовані належні товариству з обмеженою відповідальністю Інга Старт будівлі, за складеними приватним підприємством Геонінформсервіс і обчисленими сертифікованими інженером землевпорядником планом складає 0,1430 га. Встановлено, що належна товариству з обмеженою відповідальністю Інга Старт будівля, а саме вбиральні літ. Г по вул. Покровська, 29 в м. Ізмаїл Одеської області перебуває поза складеним МПП АЛІДАДА планом земельної ділянки площею 0,1424 га, але перебуває в межах фактичного користування цієї ділянкою площею 0,1430 га. Фактична площа земельної ділянки по вул. Покровська 29 в м. Ізмаїл Одеської області, в межах якої розташовані належні товариству з обмеженою відповідальністю Інга Старт будівлі за складеними приватним підприємством Геонінформсервіс і обчисленим сертифікованим інженером землевпорядником планом складає 0,1430 га.

Вказаною постановою, яка набрала законної сили, скасовано рішення Ізмаїльської міської ради від 31.10.2008 року за № 1778 - V Про надання земельної ділянки товариству з обмежую відповідальністю Інга Старт в довгострокову оренду терміном на 49 (сорок девять) років для розміщення та експлуатації адміністративно складського комплексу по вул. Комсомольська, 29 .

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням сталої практики Верховного Суду, яка, відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України, є обов'язковою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

У позовній заяві прокурор посилається на завдання відповідачем збитків власнику земельної ділянки, яким є позивач, вказує на застосування ст. 22 ЦК України, 1166 ЦК України, якими врегульовано відповідно право на відшкодування збитків у результаті порушення цивільного права, а також питання про відшкодування майнової шкоди. Посилається на п. г ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, згідно з яким захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків; підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, які визначені ст. 156 Земельного кодексу України з приписами п. д ч.1 якої визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Для визначення розміру таких збитків постановою КМУ від 19.04.1993 року за №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, у відповідності до якого власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, пов'язані з вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покрову та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим використанням земельних ділянок.

Втім, Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц висловлено наступний висновок.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Відтак, ОСОБА_3 Верховного Суду вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Таким чином, з урахуванням визначеної позиції, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки у позові викладено вимогу про стягнення з відповідача суми понесених збитків, втім, правовідносини, які виникли, не є деліктними, а є кондикційними, що призводить до необхідності доказування саме розміру коштів, які відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою, зберіг у себе та має повернути власнику земельної ділянки.

Суми, визначені до стягнення позивачем, визначені ним як збитки, тому відсутніми є і достатні правові підстави для їх стягнення з урахуванням викладеного вище.

Суд також роз'яснює, що зазначене не позбавляє позивача права звернутись до суду з урахуванням інших підстав та предмету позову, обґрунтованих правовідносинами, які фактично виникли між сторонами.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень зазначила, що якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. … Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandisрішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Керуючись ст.ст. 1212 ЦК України, 15, 93, 120, 125 ЗК України, ст. 238-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Ізмаїльської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради (проспект Суворова, буд. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 26569223) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГА-СТАРТ" (вул. Комсомольська, буд.29, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 34904863) про стягнення 291274,91 грн. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 21.01.2019р. Повний текст рішення складений та підписаний 25 січня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков