Постанова

від 16.01.2019 по справі 910/21783/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21783/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісова" (правонаступник

Приватного акціонерного товариства "Фірма "Лісова) - Рибченка О.Г.,

Київської міської ради - Перепелиціна К.М.,

Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Шадура А.М., Штода І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 (у складі колегії суддів: Тарасенко К.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Тищенко О.В.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "Лісова"

до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору поновленим,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Фірма "Лісова" (далі - ПрАТ "Фірма "Лісова") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002, зареєстрованого в реєстрі 28.12.2002 за № 2418, з наступними змінами поновленим, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.11.2017 укладеною у поданій позивачем редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 здійснено заміну позивача - ПрАТ "Фірма "Лісова" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісова" (далі - ТОВ "Фірма "Лісова").

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі ухиляються від підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, чим не виконують рішення Київської міської ради №736/1600 від 16.07.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки, зокрема, щодо розміру орендної плати, то відсутні правові підстав для поновлення спірного договору оренди земельної ділянки в редакції позивача та припинено переважне право орендаря на поновлення договору оренди на підставі ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі. Визнано договір оренди земельної ділянки між Київською міською радою та позивачем, посвідчений Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.12.2002 по реєстру за №2418 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 28.12.2002 за №62-6-00044, з урахуванням угоди про поновлення та внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченої Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.05.2009 за реєстровим №327, зареєстрованої Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.05.2009 за №62-6-00519 та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.09.2010 за реєстровим №754, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24.09.2010 за №62-6-00558 - поновленим, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.11.2017 до нього - укладеною сторонами у редакції, викладеній в резолютивній частині вказаної постанови апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 (зі змінами) на підставі ч.ч 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення цього договору в редакції, запропонованій позивачем.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 25.09.2018 Київська міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційний суд безпідставно не врахував, що при поновленні договору оренди земельної ділянки сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов, зокрема, щодо розміру орендної плати; висновки апеляційного суду у даній справі суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17.

ТОВ "Фірма "Лісова" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради №19/179 від 26.09.2002 між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Фірма "Лісова" (орендар), правонаступником якого є позивач, укладено договір оренди земельної ділянки від 05.12.2002, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. (реєстраційний № 2418) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА (запис від 28.12.2002 № 62-6-00044), (далі - договір оренди земельної ділянки від 05.12.2002), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у короткострокову оренду на 5 (п'ять) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Миропільська, 2 у Деснянському районі м. Києва, розміром 0,8258 га в межах червоних ліній для реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку "Лісовий" у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору.

22.05.2009 на підставі рішення Київської міської ради №407/407 від 02.10.2008 та Закону України "Про оренду землі" між сторонами укладено угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки (посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. (реєстраційний №327) та зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) 26.05.2009 за № 62-6-00519), (далі - угода про поновлення та внесення змін від 22.05.2009), згідно з п. 1 якої договір оренди земельної ділянки поновлено на п'ять років до 29.12.2012.

У вказаній угоді сторони дійшли згоди про внесення змін до пп. 2.2. договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002, виклали його в новій редакції, згідно з якою річна орендна плата за земельну ділянку встановлена у розмірі 6 відсотків від її нормативної грошової оцінки, а обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку залежить від цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Пункт 3 договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 викладено у редакції, відповідно до якої оцінка земельної ділянки становить 21 647 235,96 грн (п.п. 3, 4 угоди від 22.05.2009).

14.09.2010 між орендодавцем та орендарем укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. (реєстраційний №754) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) (запис від 24.09.2010 за № 62-6-00558), (далі - договір про внесення змін від 14.09.2010), згідно п.п. 1, 2 якого сторони погодили змінити в п. 1 договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 площу орендованої земельної ділянки з 0,8258 га на 0,68809 га, з них 0,5218 га (в межах червоних ліній), та в п. 3 договору оренди земельної ділянки погодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки на суму 18 034 994,36 грн.

Строк дії договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 після його поновлення на підставі угоди від 22.05.2009 сплинув 28.12.2012.

До спливу строку дії цього договору 29.09.2012 позивач листом № 52 звернувся до Київської міської ради з проханням поновити договір оренди земельної ділянки на інших умовах, до якого долучив проект цієї угоди.

Рішенням Київської міської ради № 736/1600 від 16.07.2015 заяву ПрАТ "Фірма "Лісова" задоволено та поновлено договір оренди земельної ділянки від 05.12.2002 (зареєстрований в державному реєстрі 28.12.2002).

Зазначене рішення Київської міської ради тривалий час не виконувалось.

Востаннє 31.10.2017 позивач засобами поштового зв'язку направив Київській міській раді лист № 44юр від 30.10.2017 з пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, у якому запропонував направити 20.11.2017 уповноваженого представника до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ніколіци В.Ф. для її підписання.

20.11.2017 представник Київської міської ради у запропонований позивачем час для підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 не з'явився, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ніколіци В.Ф. № 183/01-16 від 20.11.2017 та не заперечується сторонами.

Посилаючись на безпідставне зволікання з боку Київської міської ради в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1 - 5 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Про те, що сторони домовились про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 (з урахуванням внесених змін та доповнень) на інших умовах свідчить зміст рішення Київської міської ради № 736/1600 від 16.07.2015, яке хоч і було прийнято з порушенням строків розгляду заяви про поновлення договору оренди, але яким було задоволено подану позивачем заяву.

Зазначені обставини були встановлені судом апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.12.2002 припинено у зв'язку з недосягненням згоди щодо істотних умов договору (розміру орендної плати), суперечить змісту чинного рішення Київської міської ради №736/1600 від 16.07.2015, положенням ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та правовій позиції Верховного Суду у справах № 920/739/17, № 920/752/17, № 920/737/17, № 920/747/17, № 920/751/17, № 920/746/17, № 920/744/17, № 920/748/17, № 920/749/17, відповідно до якої узгодження істотних умов договору здійснюється до прийняття рішення про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, надавши оцінку проекту додаткової угоди від 20.11.2017 про поновлення договору оренди земельної ділянки 05.12.2002 та встановивши, що її зміст ґрунтується на рішенні Київської міської ради №736/1600 від 16.07.2015, умовах самого договору оренди щодо визначення розміру орендної плати з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки 05.12.2002 поновленим, а додаткової угоди від 20.11.2017 до нього - укладеною сторонами у редакції, викладеній в резолютивній частині постанови апеляційного суду.

Доводи касаційної скарги про те, що висновки апеляційного суду у даній справі суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, не заслуговують на увагу, оскільки у справі № 910/7905/17 та у даній справі судові рішення постановлені за різних фактичних обставин справи, правовідносин сторін та заявлених позовних вимог.

Так у справі № 910/7905/17 вирішено спір щодо внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати на підставі рішення міської ради, за умови, що сам договір оренди не містив такої підстави для перегляду розміру орендної плати, в той час як у даній справі предметом спору є правовідносини сторін щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі рішення міської ради за обставин узгодження сторонами нових умов договору.

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, встановивши, що доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційного суду, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її зміни чи скасування.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018 у справі № 910/21783/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді Т.Б. Дроботова

Ю.Я. Чумак