Рішення

від 25.01.2019 по справі 440/4302/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4302/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля К" до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля К" /надалі - позивач, ТОВ Земля К / звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області /надалі - відповідач, ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області/ про визнання незаконною та скасування повністю постанови від 26.11.2018 у виконавчому провадженні №55117400, винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля К" виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.11.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 винесено постанову про стягнення з ТОВ "Земля К" виконавчого збору у розмірі 538163,11 грн., яку позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що: вказана постанова про стягнення виконавчого збору підлягає виведенню в окреме провадження, чого державним виконавцем зроблено не було; у оскаржуваній постанові допущено помилку при зазначенні державного виконавця, яким відкрито виконавче провадження; під час здійснення виконавчого провадження ВП №55117400 грошові кошти з ТОВ Земля К органами державної виконавчої служби не стягувалися, іпотечне та заставне майно ТОВ Земля К , на яке звернено стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 у справі №910/18165/13, органами державної виконавчої служби у власність ПАТ АБ Укргазбанк не передавалося. Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови виконавець повинен був застосовувати норми ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України №1798-VІІІ, а не у тій редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4302/18; у задоволенні клопотання позивача про залучення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до участі у справі в якості третьої особи - відмовлено; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 год. 04 січня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 04 січня 2019 року у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання розгляд справи відкладено до 21 січня 2019 року.

09 січня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача /том 1 а.с. 101-105/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження №55117400 з виконання наказу №910/18165/13 виданого Господарським судом м. Києва від 03.10.2014, про стягнення 5381631,18 грн. звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ Земля К - рухомого і нерухомого майна згідно наказу №910/18165/13 від 03.10.2014. Держаним виконавцем, на підставі заяви стягувача від 15.11.2018 про повернення виконавчого документа без виконання, винесено постанову від 26.11.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу. Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем дотримано вимоги законодавства України та зазначає, що стягнення виконавчого збору на підставі відповідної постанови є окремою процесуальною дією та, відповідно, здійснюється у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження у редакції, яка діє на час вчинення такої процесуальної дії - винесення постанови. Таким чином, вважає дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору правомірними, а оскаржувану постанову такою, що винесена на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та обґрунтовано. Крім того, пояснює, що у подальшому 29.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2018 у ВП №55117400.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у справі задоволено. Залучено до участі у справі №440/4302/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля К" до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови в якості другого відповідача ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Оголошено перерву у судовому засіданні до 10:00 25 січня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Миргородського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження ВП №55117400 від 10.11.2017 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №910/18165/13 виданого 03.10.2014 Господарським судом м. Києва про 5381631,18 грн. звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ Земля К - рухомого та нерухомого майна згідно наказу №910/18165/13 від 03.10.2014. Пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 538163,12 грн. /том 1 а.с. 26, 133/.

Постановою державного виконавця Миргородського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_5 про передачу виконавчого провадження ВП №55117400 від 21.06.2018 передано виконавчий документ наказ №910/18165/13, виданий 03.10.2014 Господарським судом м. Києва, про 5381631,18 грн. звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ Земля К - рухомого та нерухомого майна згідно наказу №910/18165/13 від 03.10.2014, до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області /том 1 а.с. 33, 118-119/.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ніколенка С.В. про прийняття виконавчого провадження ВП №55117400 від 22.06.2018 прийнято виконавче провадження №55117400 з примусового виконання наказу №910/18165/13, виданого 03.10.2014 Господарським судом м. Києва про 5381631,18 грн. звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ Земля К - рухомого та нерухомого майна згідно наказу №910/18165/13 від 03.10.2014 /том 1 а.с. 34, 116-117/.

До ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області надійшла заява від стягувача ПАТ АБ Укргазбанк вих. №110/21512/2018 від 15.11.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу /том 1 а.с. 115/.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ніколенка С.В. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №55117400 від 26.11.2018 /том 1 а.с. 39, 109-110/ виконавчий документ - наказ №910/18165/13, виданий 03.10.2014 Господарським судом м. Києва, про 5381631,18 грн. звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ Земля К - рухомого та нерухомого майна згідно наказу №910/18165/13 від 03.10.2014 повернуто стягувачу.

Вказані постанови є чинними. Доказів оскарження та скасування вказаних вище постанов державного виконавця до суду не надано.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ніколенка С.В. про стягнення виконавчого збору ВП №55117400 від 26.11.2018 стягнуто з боржника ТОВ Земля К виконавчий збір у розмірі 538163,11 грн. /том 1 а.с. 38, 111-112/.

Вказана постанова винесена на підставі статей 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження , в обґрунтування вказаної постанови зазначено, що відповідно до ст. 27 Закону України Про виконавче провадження з боржника необхідно стягнути виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала стягненню.

У подальшому, 29.11.2018 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмаслом М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57811556 /том 1 а.с. 107-108/, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ніколенка С.В. про стягнення виконавчого збору №55117400 від 26.11.2018 про стягнення з ТОВ Земля К виконавчого збору у розмірі 538163,11 грн.

Позивач не погодився з постановою про стягнення виконавчого збору ВП№55117400 від 26.11.2018, винесеною державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ніколенком С.В., у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору ВП№55117400 від 26.11.2018, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 розділу ХІІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" набрав чинності 05.10.2016, крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців.

Таким чином, на час винесення постанови державного виконавця Миргородського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження ВП №55117400 від 10.11.2017, як і на час винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору ВП№55117400 від 26.11.2018 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", приписи якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, тобто на час вчинення відповідної виконавчої дії щодо стягнення виконавчого збору) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом , заборгованості із сплати аліментів.

За приписами частин 5-9 статті 27 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, частинами 5-9 статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік випадків, у яких виконавчий збір не стягується, та серед них відсутній такий як повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 3 статті 40 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, нормами Закону України Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, тобто на час вчинення відповідної виконавчої дії щодо стягнення виконавчого збору розмір виконавчого збору не ставився у залежність від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до приписів пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 , 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону , закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто , постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Оскільки, постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Ніколенка С.В. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №55117400 від 26.11.2018 /том 1 а.с. 39, 109-110/ виконавчий документ - наказ №910/18165/13, виданий 03.10.2014 Господарським судом м. Києва, про 5381631,18 грн. звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ Земля К - рухомого та нерухомого майна згідно наказу №910/18165/13 від 03.10.2014 повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем 26.11.2018, тобто не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа, правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №55117400 від 26.11.2018 у розмірі 10 відсотків відповідної суми.

Суд критично оцінює доводи позивача про подвоєння суми виконавчого збору, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору, сума виконавчого збору з ТОВ Земля К не стягнута.

Суд не бере до уваги доводи представника позивача про неправомірність інших рішень, які виносилися у межах виконавчого провадження №55117400, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2017, постанови про передачу виконавчого провадження від 21.06.2018, постанови про прийняття виконавчого провадження від 22.06.2018, оскільки вказані постанови є чинними, не оскаржуються позивачем у даній справі, доказів оскарження та скасування вказаних вище постанов державного виконавця до суду не надано.

Правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 15.02.2018 у справі №910/1587/13, на який посилається позивач у письмових поясненнях, у даному випадку не може бути застосований судом, оскільки предметом оскарження у справі №910/1587/13 були дії державного виконавця з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 04.11.2016, тобто постанови, яка була винесена ще на час дії статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження у попередній редакції, яка діяла до 28.08.2018.

Однак, на час виникнення спірних правовідносин стаття 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження діяла у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання".

Отже, у постанові Верховного Суду зазначено правовий висновок щодо застосування норми, яка на час винесення оскаржуваної у даній справі постанови та виникнення спірних правовідносин була змінена та викладена у новій редакції.

Суд, зауважує, що відповідно до пункту 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як визначено статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб.

Тобто, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження , слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" у частині другій статті 27 Закону України Про виконавче провадження слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" заміненено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Частиною 3 статті 40 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, нормами Закону України Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, тобто на час вчинення відповідної виконавчої дії щодо стягнення виконавчого збору, розмір виконавчого збору не ставиться у залежність від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, натомість визначається у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Суд не бере до уваги доводи позивача про незаконність оскаржуваної постанови з посиланням на те, що у оскаржуваній постанові визначено стягнути виконавчий збір у сумі 538163,11 грн., а не у сумі 538163,12 грн., виходячи з наступного.

10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом це: (5381631,18 грн. х 10%)=538163,118, яка за арифметичними правилами округлюється до 538163,12 грн.

Однак, зазначення у оскаржуваній постанові суми виконавчого збору у розмірі 538163,11 грн., тобто у розмірі меншому на одну копійку жодним чином не порушує прав або законних інтересів позивача, оскільки зазначена у оскаржуваній постанові сума виконавчого збору є меншою на одну копійку за суму виконавчого збору, що підлягає стягненню.

Суд критично оцінює доводи представника позивача про незаконність оскаржуваної постанови з посиланням на помилкове зазначення у ній посади та прізвища державного виконавця, яким було відкрито виконавче провадження ВП №55117400, оскільки зазначений окремий дефект не змінює суті спірного рішення суб'єкта владних повноважень, спірна постанова прийнята державним виконавцем у межах своєї компетенції та з її змісту можна чітко встановити зміст цього рішення.

Доводи позивача про незаконність постанови про стягнення виконавчого збору з посиланням не несвоєчасне виведення її в окреме провадження не впливають на правомірність чи неправомірність винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 26.11.2018 ВП №55117400, оскільки постанова головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №57811556 від 29.11.2018 /том 1 а.с. 107-108/ не є предметом оскарження у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ВП №55117400 від 26.11.2018 прийнята державним виконавцем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження , та обґрунтовано.

Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, кваліфікація як визнання позову неподання до суду суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин є правом, а не обов'язком суду.

Разом з тим, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який міститься у матеріалах справи /том 1 а.с. 101-105/, представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Відтак, клопотання представника позивача про кваліфікацію дій відповідача, як визнання ним позову у повному обсязі у зв'язку з не надходженням на адресу ТОВ Землі К відзиву на позов з доданими до нього документами задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля К" (вул. Якова Усика, 18, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 30131710) до Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Героїв Пожежників, 13, м. Полтава, 36014), ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Героїв Пожежників, 13, м. Полтава, 36014) про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич