Рішення

від 22.01.2019 по справі 360/3693/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3693/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Вакуленка А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 29.05.2018;

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 01.01.2019 № 1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2018 ОСОБА_1 (далі - представник позивача) звернулася в інтересах ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3П.) до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Станично - Луганському районі) з вимогами про:

1) визнання неправомірними дій УПФУ в Станично - Луганському районі щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3;

2) зобов'язання УПФУ в Станично - Луганському районі зарахувати до стажу роботи ОСОБА_3 період роботи з 18.08.1977 по 31.12.1998 для обчислення стажу для призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.04.2018 позивач звернувся до УПФУ в Станично - Луганському районі із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком у зв'язку із досягненням пенсійного віку 09.05.2015 - 60 років. Замість рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії, листом від 14.06.2018 № 76/Л-5 відповідач, наводячи інформацію з трудової книжки позивача, вказав, що ОСОБА_3 зарахований на Михайловский филлиал телеузлов СЗТ 18.08.1977, потім Михайловский завод Квант переименован в Михайловский арендный завод Квант , Михайловский арендный завод Квант перейменовано в Михайловское арендное производственно - коммерческое предприятие Квант , а запис про звільнення від 17.10.2005 завірено печаткою відкритого акціонерного товариства Квант , повідомив про незарахування до розрахунку стажу періоду роботи з 18.08.1977 по 31.12.1998 через невірне заповнення відомостей про перейменування підприємства.

Таким чином, наслідком звернення ОСОБА_3 04.04.2018 до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком стала відмова у реалізації позивачем свого конституційного права на соціальний захист шляхом неврахування до трудового стажу періоду роботи з 18.08.1977 по 31.12.1995 через невідповідність пункту 2.15 Порядку ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110.

Представник позивача вважає, що такими діями відповідача порушене право позивача, передбачене статтею 46 Конституції України.

З посиланням на статті 4, 8, 9, 24, 58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , статтю 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , пункти 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, представник позивача зазначила, що позивачем визнається той факт, що запис про перейменування підприємства з Михайлівського орендного виробничо - комерційного підприємства в ВАТ Квант відсутній у трудовій книжці позивача. Проте, при поданні заяви про призначення пенсії 04.04.2018, позивачем також подано копію та пред'явлено оригінал виписки з трудової книжки ОСОБА_3, в якому зазначається про таке перейменування: Михайловское АПКП Квант переименовано в ОАО Завод Квант , на підставі свед. о регистр.239 от 28.07.1995 г. , яка посвідчена печаткою ВАП Квант . Таке документальне підтвердження відповідає положенням п. 2.6 Інструкції № 58.

Відповідно до пункту 2.7 Інструкції у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Тому, на думку позивача, неврахування відповідачем відомостей із долученої виписки з трудової книжки ОСОБА_3 є порушення пункту 4.7 Порядку № 22-1. Крім того, відповідачем не було реалізовано право перевіряти обґрунтованість видачі документів, передбачених законодавством, а розгляд документів не був всебічним і повним.

Щодо неточного запису у виписці із трудової книжки про перейменування Михайлівського орендно виробничо - комерційного підприємства у ВАТ Квант , представник позивача зазначила, що отримати додатково підтвердження будь-яких відомостей про перейменування не має змоги, оскільки згідно роз'яснень Державного архіву Луганської області листом від 08.08.2018 № С-107 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВАТ завод Квант припинив свою діяльність, і у зв'язку з тим, що м. Ровеньки знаходиться на тимчасово окупованій території надати більш детальну інформацію стосовно ВАТ завод Квант не є можливим.

Позивач вважає, що ним здійснено всі можливі заходи для уточнення запису про перейменування у трудовій книжці, уточнення такого запису у виписці із трудової книжки згідно порядку, визначеному Інструкцією № 58.

Також відповідачу на підтвердження страхового стажу за період з 1980 по 1995 роки надавалися архівні довідки Архівного відділу виконкому Ровеньківської міської ради від 01.04.2015 № 90, від 01.04.2015 № 91 та від 01.04.2015 № 92, якими підтверджується, що ОСОБА_3 в документах архівного фонду ВАТ завод Квант (колишня Ровеньківська філія Сімферопольського заводу телевізійних вузлів, Михайлівська філія телевузлів, Михайлівський завод Квант , Михайлівський орендний завод Квант , Михайлівське орендно - виробничо - комерційне підприємство Квант ), відомостях нарахованої заробітної плати робочим і службовцям за період 1977-2005 роки, значиться електромонтером, інженером - механіком, майстром, старшим енергетиком, головним механіком з 18 серпня 1977 року по жовтень 2005 року. Про довідки не були прийняті відповідачем з огляду на те, що були видані на території, непідконтрольній державній владі України, і перевірити їх достовірність немає змоги.

На підставі викладеного представник позивача просила суд:

1) визнати неправомірними дії УПФУ в Станично - Луганському районі щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3;

2) зобов'язати УПФУ в Станично - Луганському районі зарахувати до стажу роботи ОСОБА_3 період роботи з 18.08.1977 по 31.12.1998 для обчислення стажу для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 19.11.2018 позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 42).

23.11.2018 підтверджено зарахування сплати судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (арк.спр. 45).

Ухвалою суду від 29.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк.спр.1-2).

Ухвалою суду від 27.12.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр. 137).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, також пояснила, що при зверненні ОСОБА_3 з заявою про призначення пенсії у квітні 2018 року він надавав архівні довідки Архівного відділу виконкому Ровеньківської міської ради від 01.04.2015 № 90, від 01.04.2015 № 91 та від 01.04.2015 № 92, проте працівник управління відмовився їх брати з посиланням на те, що вони видані органом, що розташований на непідконтрольній Україні території. Виписку з трудової книжки також відмовилися брати, оскільки записи в ній не відповідали записам у трудовій книжці.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, викладених у відзиві від 13.12.2018 за вх. № 39931/2018 (арк.спр. 91-93).

Так, зазначила, що позивача взято на облік та протоколом від 13.04.2018 № 285 призначено пенсійне забезпечення. З заявою про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_3 звернувся 04.04.2018, до заяви були додані документи: військовий квиток ВФ № 112779, диплом про навчання Ш-І 3 283591, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудова книжка.

В заяві ОСОБА_3 просив зарахувати до стажу роботи період з 01.01.1999 по 2000 рік відповідно персоніфікованого обліку. Додаткові документи - довідку про перейменування та стаж роботи на заводі Квант з 1977 року по 1999 рік позивач повинен був надати до 03.07.2018. На теперішній час зазначені документи до управління не надійшли, для призначення пенсії взято стаж роботи відповідно до заяви ОСОБА_3

З заявою в порядку Закону України Про звернення громадян ОСОБА_3 звернувся 29.05.2018 та просив надати роз'яснення щодо неврахування при призначенні пенсії роки з 1991 по 2005. Управління листом від 14.06.2018 № 76/Л-5 таке пояснення надало, рішень про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії позивачу не приймалось.

З посиланням на пункти 2.4, 2.15 Інструкції № 58 відповідач зазначив, що згідно трудової книжки позивача: за записом № 8 ОСОБА_3 прийнято до Михайлівського філіалу тєлєвузлов СЗТ Квант 18.08.1977, за записом № 20 його звільнено з відкритого акціонерного товариства Квант від 17.10.2005.

В трудовій книжці позивача містяться відмітки про перейменування Михайлівського філіалу тєлєвузлов в Михайлівський завод Квант , записів про перейменування підприємства Михайлівський завод Квант в відкрите акціонерне товариство Квант в порушення норм Інструкції не міститься. Виписки з трудової книжки або її копії можуть бути надані тільки на підставі оригіналу, тому врахувати невідповідний документ неможливо.

Також відповідач зазначив, що надані до матеріалів судової справи позивачем документи - довідки про заробітну плату та первинні документи, надійшли з території, яка не контролюється державною владою України і не можуть бути взяті до уваги.

На підставі викладеного відповідач вважає, що управлінням було прийнято обґрунтоване рішення про призначення пенсії ОСОБА_3, та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки ВПО від 04.04.2018 № НОМЕР_2, фактичне місце проживання як ВПО: 93620, Луганська обл., Станично - Луганський район, с. Чугинка, вул. Центральна, буд. 3 (арк. спр. 105-107, 108, 109).

04.04.2018 ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в Станично - Луганському районі з заявою про призначення пенсії за віком, додавши до заяви військовий квиток ВФ № 112779, диплом Ш-І № 283591, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, НОМЕР_3, трудову книжку (арк.спр. 95).

Також з розписці -повідомленні зазначено про те, що додаткові документи - довідку про стаж 1977-2005 на заводі Квант надати до 03.07.2018, а також зазначено Прошу взяти стаж з 01.01.1999 по 2004 рік згідно персоніфікації (арк.спр. 94 зв.).

Згідно пояснень представника позивача ОСОБА_1, яка є донькою ОСОБА_3, архівні довідки надавалися разом з заявою про призначення пенсії, проте не були прийняті працівником управління, оскільки видані органом, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що дійсно, такі документи не приймаються управлінням до розгляду на підставі норм діючого законодавства.

Згідно з протоколом від 13.04.2018 № 285 УПФУ в Станично - Луганському районі ОСОБА_3 призначено пенсію за віком з 04.04.2018, загальний стаж - 21 рік 4 місяці 23 дні (31.01.2017), зараховано до стажу військову службу - 1 рік 11 місяців 28 днів, страховий стаж з 01.07.2000 - 14 років 3 місяці 27 днів, загальний стаж (після 2004 року) - 10 років 9 місяців 27 днів (арк.спр. 97).

З розрахунку стажу, що міститься в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_3, вбачається, що до стажу зараховано періоди з 01.09.1970 по 24.02.1974 (3 роки 5 місяців 24 дні - навчання), з 01.04.1974 по 10.05.1974 (0 років 1 місяць 10 днів), з 11.05.1974 по 02.05.1976 (1 рік 11 місяців 22 днів - військова служба), а надалі - з 01.01.1999 по 31.01.2017 (арк.спр. 98).

Тобто, дійсно не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії, період роботи з 18.08.1977 по 31.12.1998, як зазначено позивачем в позові.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110 (далі - Інструкція № 58).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій .

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Позивачу призначено пенсію за віком з 04.04.2018 за його заявою від 04.04.2018 № 285 протоколом УПФУ в Станично - Луганському районі від 13.04.2018 № 285, проте до страхового стажу не враховано період роботи з 18.08.1977 по 31.12.1998.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 2.15 Інструкції № 58 якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Трудова книжка на ім'я ОСОБА_3, видана 25.04.1973, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні, містить такі записи що спірного періоду трудового стажу під номерами 8 - 20:

1) 18.08.1977 - прийнято до Михайлівського філіалу тєлєвузлов СЗТ Квант електромонтером - ремонтником 4 розряду;

2) 01.06.1978 - присвоєно п'ятий розряд за професією елетромонтер - ремонтник;

3) відмітка про перейменування Михайлівського філіалу тєлєвузлів в Михайлівський завод Квант ;

4) 01.10.1980 - присвоєно шостий розряд електромонтера - ремонтника;

5) 01.02.1981 - переведений інженером - механіком;

6) 01.10.1984 - переведений майстром;

7) 15.04.1985 - переведений старшим інженером - енергетиком;

8) 01.06.1987 - переведений в.о. начальника ЕМО;

9) 21.09.1987 - переведений старшим інженером - енергетиком;

10) 01.07.1988 - у зв'язку з введенням нових умов оплати праці призначений енергетиком;

11) 02.06.1989 - переведений заступником головного інженера;

12) відмітка про перейменування Михайлівського заводу Квант в Михайлівський орендний завод Квант ;

13) 01.02.1991 - переведений начальником ЕМО;

14) відмітка про перейменування Михайлівського орендного заводу Квант в Михайлівське орендне виробничо - комерційне підприємство Завод Квант з 26.01.1993;

15) 17.10.2005 - звільнений за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), запис про звільнення засвідчений печаткою відкритого акціонерного товариства Квант (арк.спр. 14, 15 зв., 17).

Тобто, у трудовій книжці відсутній запис про перейменування Михайлівського орендного виробничо - комерційного підприємства Квант у Відкрите акціонерне товариство Завод Квант у період з 26.01.1993 по 17.10.2005, відповідно, трудова книжка позивача заповнена з порушеннями пункту 2.15 Інструкції №110.

Разом з тим, у відповідності до вимог Порядку № 637 позивач надавав до УПФУ в Станично - Луганському районі разом з заявою про призначення пенсії від 04.04.2018 архівні довідки, видані Архівним відділом виконкому Ровеньківської міської рали Луганської області, від 01.04.2015 № 90, № 91 та № 92, в яких, зокрема, зазначено попередників ВАТ завод Квант - Ровеньківська філія Симферопольського заводу телевізійних вузлів, Міхайлівська філія Михайлівський завод Квант , Михайлівський орендний завод Квант , Михайлівське орендне виробничо - комерційне підприємство Квант (арк.спр.20-22), які не були прийняті працівником управління через те, що видані установою, розташованою на непідконтрольній українській владі території.

З зазначених архівних довідок вбачається, що правонаступником Михайлівського оерндного виробничо - комерційного підприємства Квант , відмітка про роботу в якому міститься у трудовій книжці позивача, є саме ВАТ завод Квант , печаткою якого посвідчено запис про звільнення ОСОБА_3 17.10.2005.

Вказані довідки та накази засвідчені гербовими печатками виконкому Ровеньківської міської ради Луганської області (арк.спр. 20-22), і датовані 01.04.2015.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Так, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.12.2018 за № НОМЕР_4, Відкрите акціонерне товариство завод Квант , місцезнаходження: 94790, Луганська область, м. Ровеньки, смт. Михайлівка, вул. Дзержинського, буд. 3, припинено за судовим рішенням 27.11.2007 (арк.спр. 134-136).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.11.2007 у справі № 20/3б ліквідовано банкрута Відкрите акціонерне товариство завод Квант , смт. Михайлівка, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Дзержинського, буд. 3, ідентифікаційний код № 19082517 (арк.спр. 146-147).

Представник позивача ОСОБА_1 зверталася до Державного архіву Луганськох області з запитом від 23.07.2018, у відповідь на який отримала лист Державного архіву Луганської області Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово - цивільної адміністрації від 08.08.2018 № С-107, в якому зазначено, що відповідно до Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи Держархів приймає на державне зберігання документи Національного архівного фонду від підприємств, установ і організацій постійного терміну зберігання. Документи з особового складу (накази по особовому складу, особові рахунки, відомості нарахування заробітної плати) зберігаються в архівних підрозділах установ, підприємств, організацій 75 років і не підлягають передачі в державний архів. Ці документи повинні зберігатися в установах, організаціях, на підприємствах, які продовжують свою діяльність. Якщо організація ліквідована, то документи передаються в архів вищого рівня відповідної галузі або в трудовий архів за місцем знаходження підприємства. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВАТ завод Квант 27.11.2007 припинив свою діяльність. У зв'язку з тим, що м. Ровеньки знаходиться на тимчасово окупованій території, надати більш детальну інформацію стосовно запиту не є можливим (арк.спр. 19).

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав, і в даному випадку надання відповідачем строк до 03.07.2018 для підтвердження позивачем стажу було недоцільним, оскільки архівні довідки, які мав можливість надати позивач, були пред'явлені до УПФУ в Станично - Луганському районі разом з заявою про призначення пенсії, проте не були прийняті до роботи з зазначених вище підстав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey , Cyprus v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , Ilascu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою в зарахуванні певних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії, та така відмова в зарахуванні періодів роботи до стажу порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених довідках, оскільки така інформація в цілому узгоджується з записами у трудовій книжці та виписці з трудової книжки.

Так, позивачем надано виписку з трудової книжки ОСОБА_3, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні, в якій мітиться запис про перейменування Михайлівського АПКП Квант в ВАТ Завод Квант (арк.спр. 16, 16 зв.).

Зазначена виписка скріплена печаткою ВАТ завод Квант .

Висновок про можливість підтвердження стажу випискою з трудової книжки, підписаною начальником відділу кадрів та завіреною печаткою підприємства, де працював позивач, висловлено Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі № 345/2488/14-а.

З огляду на наведене, суд не погоджує доводи відповідача про неможливість підтвердження спірного стажу позивача випискою з трудової книжки, а період роботи ОСОБА_3 з 18.08.1977 по 31.12.1998 повинен враховуватися до стажу, який дає право на призначення пенсії.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 04.04.2018, і при призначенні йому пенсії відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо незарахування до стажу роботи періоду з 18.08.1977 по 31.12.1998.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності УПФУ в Станично - Луганському районі щодо незарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи з 18 серпня 1977 року по 31 грудня 1998 року, при призначенні пенсії ОСОБА_3 на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 04 квітня 2018 року, зобов'язання УПФУ в Станично - Луганському районі зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_3, періоду роботи з 18 серпня 1977 року по 31 грудня 1998 року, здійснивши перерахунок раніше призначеної пенсії з дати звернення з заявою від 04 квітня 2018 року про призначення пенсії за віком.

Позовна вимога про визнання неправомірними дій УПФУ в Станично - Луганському районі щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем не приймалося рішення про відмову в призначенні пенсії, а протоколом від 13.04.2018 № 285 призначено ОСОБА_3 пенсію за віком з 04.04.2018.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн (арк.спр. 3).

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: 93620, Луганська область, с. Чугинка, вул. Центральна, буд. 3) до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792637, Луганська область, Станично - Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. 1-го Травня, 20) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області щодо незарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, періоду роботи з 18 серпня 1977 року по 31 грудня 1998 року, при призначенні пенсії ОСОБА_3 на підставі заяви про призначення пенсії за віком від 04 квітня 2018 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_3, періоду роботи з 18 серпня 1977 року по 31 грудня 1998 року, здійснивши перерахунок раніше призначеної пенсії з дати звернення з заявою від 04 квітня 2018 року про призначення пенсії за віком.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 25 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4