Ухвала

від 04.07.2007 по справі 11/223-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/223-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31      http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"04" липня 2007 р.          Справа № 11/223-07

за позовом       прокурора Немирівського району в інтересах держави в особі

                        Ситковецької селищної ради, смт. Ситківці Немирівського району

до                     товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс»,

                        смт. Ситківці Немирівського району

про                   повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя         В. Матвійчук                                                                                                                       

     при секретарі судового засідання  Т. Поліщук, за  участю  представників  сторін:

прокурор             -      І. Жовмір;

від позивача       -       не з'явився;

від відповідача   -      не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

         Заявлено позов про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0878 га розташовану по вул.. Леніна, 125 у смт. Ситківці, земельну ділянку 0,6757 га, розташовану по вул.. Вокзальна, 16 у смт. Ситківці, земельну ділянку площею 4,2593 га, що розташована  по вул.. Вокзальна, 18 у смт. Ситківці та  повернути вказані земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи  знесення об'єктів нерухомості.

Відповідно до ч.1 ст. 12 ГПК України,    господарським судам підвідомчі:    1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав,   2) справи про банкрутство;  3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

          Разом з тим, на  спори  за зверненням  суб'єкта владних повноважень  у випадках встановлених законом, відповідно до п.4  ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, поширюється   компетенція адміністративних судів.

         Згідно ж п.1 ч.1 ст. 18 КАС України, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, підсудні  місцевим загальним судам як адміністративним.  

         Отже, на даний спір поширюється компетенція адміністративних судів і він має розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідним адміністративним судом.

         Крім того, при зверненні до господарського суду прокурором  не  дотримано вимог ст. 29 Господарського  процесуального кодексу України.

         Так, відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

        Згідно п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі.

Прокурором в якості позивача зазначено Ситковецьку селищну раду, яка не є органом державної виконавчої влади у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах  держави, а не в інтересах  підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

    Разом з тим, відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній  власності. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися  законом окремі повноваження органів  виконавчої  влади.

        Відповідно до ст. ст. 5, 11, 29 Закону України “Про місцеве самоврядування”, селищна  рада  відноситься  до системи місцевого самоврядування, виконавчим органом якої є її виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, до відання яких належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

    1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

        Таким чином, поняття "селищна рада, або її виконавчий орган" не є тотожним поняттю "орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваженнями органу виконавчої влади", що побічно підтверджується також Рішенням Конституційного Суду України у справі N 1-45/2003 від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003.

        Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що управління комунальною власністю відноситься до компетенції місцевого самоврядування, Ситковецька селищна рада у спірних правовідносинах не здійснює повноваження органу державної виконавчої влади, у зв'язку з чим  прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

       Аналогіні правові позиції висловлені також у Постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2005 р. у справі № 33/120-04. З вказаної постанови також випливає обов'язок суду перевіряти викладені вище підстави пред'явлення позову прокурором та не допускати безпідставного порушення провадження у таких справах.

        Враховуючи вищевикладене, даний спір не підлягає розгляду  а господарських судах, а  тому провадженян у справі слід припинити.

        Керуючись   п. 1 ст. 80,  ст. ст. 86, 115   Господарського процесуального кодексу

України, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження  у  справі  припинити  

Суддя                                                    Матвійчук В.В.