Справа №301/1461/16-ц
Категорія 19
2/295/726/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Полонця С.М.,
секретаря с/з - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІ Менеджмент до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НАФТА-ТРЕЙД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Білоруські нафтопродукти , про витребування нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки,
за участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_3, представників відповідачів - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ ТРІ Менеджмент звернулося до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу АЗС (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101052521219) від 06.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06 липня 2016 року за реєстровим номером 850. При цьому посилалося на те, що позивач є власником вказаного майна та з часу набуття права власності 10.03.2015 року будь-яких юридично значимих дій (правочинів) щодо відчуження цього майна третім особам, у тому числі ОСОБА_2, не вчиняв та не уповноважував третіх осіб на вчинення будь-яких юридичних дій, які б мали наслідком припинення права власності позивача. Разом з тим, приватним нотаріусом було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на належне позивачу майно в державному реєстрі. Особа, яка уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу діяла без законних на те підстав та повноважень і не мала права на відчуження належного позивачу майна ОСОБА_2
Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Беламут П.М. від 01.09.2016 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 25.10.2016 року цивільну справу передано на розгляд Богунського районного суду м. Житомира.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Семенцової Л.М. від 15.11.2016 року прийнято цивільну справу.
В судовому засіданні 06.04.2017 року судом прийнято заяву представника позивача про зміну предмету позову та залучення до участі у справі осіб від 11.01.2017 року, в якій представник позивача просить витребувати у ОСОБА_2 на користь ТОВ ТРІ Менеджмент нерухоме майно - цілісний майновий комплекс АЗС (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101052521219), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Гребля, вулиця Без назви, будинок №341; визнати недійсним договір іпотеки від 29.07.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія НАФТА-ТРЕЙД , посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 за реєстровим №943; виключити зі складу третіх осіб приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6; залучити ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти до участі у справі на стороні відповідача ОСОБА_2, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; залучити ТОВ Компанія НАФТА-ТРЕЙД , як співвідповідача у справі. В своїй заяві представник позивача посилається на те, що позивач не був стороною, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти договору купівлі-продажу спірного майна, що враховуючи безпідставне зникнення з державного реєстру відомостей про право власності позивача вказує на те, що комплекс вибув з володіння позивача не з його волі. Крім того, 29.07.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ НАФТА-ТРЕЙД був укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки спірного майна. Оскільки належний позивачу на праві власності комплекс вибув з володіння позивача не з його волі, належним способом захисту порушеного права власності позивача, на його думку, є саме витребування позивачем майна від нинішнього володільця, покупця за договором купівлі-продажу ОСОБА_2, за яким на даний час зареєстровано право власності на спірне майно.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Зосименка О.М. від 07.08.2017 року цивільну справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонця С.М. від 04.12.2018 року цивільну справу прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, з підстав, викладених в заяві про зміну предмету позову та залучення до участі у справі осіб від 11.01.2017 року.
Представники відповідачів в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що цілісний майновий комплекс АЗС площею 59,60 кв.м., що розташований за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Гребля, вулиця Без назви, будинок 341, станом на 26.07.2007 року був зареєстрований на праві власності за ТОВ Житомир-Ресурси .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 10.07.2013 року ТОВ Житомир-Ресурси продало спірний майновий комплекс АЗС ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти , за яким 10.07.2013 року було зареєстровано право власності.
За нотаріально посвідченим іпотечним договором від 12.09.2013 року ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти передало в іпотеку спірне майно АТ БАЛТІК ІНТЕРНЕШНЛ . Відомості про державну реєстрацію вказаного обтяження в матеріалах справи відсутні.
10.03.2015 року між АТ БАЛТІК ОСОБА_8 та ТОВ ТРІ Менеджмент укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого позивач прийняв у власність цілісний майновий комплекс АЗС, що розташований за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Гребля, вулиця Без назви, 341.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2015 року право власності на спірний майновий комплекс зареєстровано за ТОВ ТРІ Менеджмент 10.03.2015 року.
В той же час, 06.07.2016 року ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти продало за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу АЗС, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс АЗС, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Гребля, вулиця Без назви, будинок №341 та складається з навісу металоконструкції, зазначеного під літерою А , навісу з металоконструкції, зазначеного під літерою Б , вбиральні з цегли, зазначеної під літерою В , насосної з цегли, зазначеної під літерою Г , трансформаторної підстанції з цегли, зазначеної під літерою Д , гаражу з бетонних блоків, зазначеного під літерою Е , одного резервуару металічного об'ємом 20,0 метрів кубічних, зазначеного під літерою І , трьох резервуарів металічних об'ємом 26,0 метрів кубічних кожен, зазначених під літерою ІІ , одного цінового табло з металоконструкції, зазначених під цифрою 1 , операторської-кафе з цегли, площею 59,60 кв.м., зазначеної під літерою А , комплекс - об'єкт нерухомого майна.
За змістом п.1.1. вказаного договору об'єкт належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу АЗС, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 10.07.2013 року за реєстровим номером 1287. Право власності продавця на об'єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 10.07.2013 року, державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 101052521219, номер запису про право власності: 1590005, індексний номер витягу: 5971105. Цілісний майновий комплекс АЗС, що відчужується за даним договором, розташований на земельній ділянці, площею 0,3000 га, кадастровий номер 2121982401:01:001:0022, яка належить ОСОБА_2 на підставі рішення суду номер 460/1903/16-ц, видане 11.05.2016 року Яворівським районним судом Львівської області та ухвали суду номер 460/1903/16-ц, виданої 01.06.2016 року Яворівським районним судом Львівської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 61044327 від 09.06.2016 року, номер запису про право власності 14876939.
На час посвідчення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу АЗС від 06.07.2016 року нотаріусом отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, дані яких свідчили про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти та відсутність обтяжень на нього.
Станом на 06.07.2016 року інформація про реєстрацію права власності на спірне майно за АТ БАЛТІК ОСОБА_8 та у послідуючому за ТОВ ТРІ Менеджмент у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня.
29.07.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ Компанія НАФТА-ТРЕЙД укладено договір іпотеки спірного майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №943.
За фактами заволодіння об'єктами нерухомості ТОВ ТРІ Менеджмент та несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації про власника майна, Службою безпеки України відкриті кримінальні провадження.
Відповідно до висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ТОВ ТРІ Менеджмент на дії приватних нотаріусів від 8 вересня 2016 року встановлено, що зі сканованих копій документів, наявних в електронній реєстраційній справі станом на 06 липня 2016 року відомості про активні, скасовані або припинені записи про право власності ТОВ ТРІ Менеджмент на вищезазначений об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав відсутні.
У статті 41 Конституції України , статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387 , 388 ЦК України ). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387 , 388 ЦК України .
У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.
Відповідно до п.п.22-26 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , судам роз'яснено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
Під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі статтею 388 ЦК має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач).
Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.
До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).
Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження. Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.
Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.
Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-117цс12.
У відповідності із положеннями ст. ст. 182, 331 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, наявні в матеріалах справи, не містять інформацію про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс АЗС, що розташований за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Гребля, вулиця Без назви, 341.
Крім того, правовстановлюючий документ на вищезазначене нерухоме майно, яке належало продавцю ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти , а саме договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу АЗС від 10.07.2013 року, не розірваний та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а ні на час укладення договору купівлі-продажу, а ні на цей час.
Також на час укладення договору купівлі-продажу 06.07.2016 року право власності продавця ТОВ Торговий дім Білоруські нафтопродукти на вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і будь-яких обтяжень не містило, а тому вказана особа мала право на відчуження такого майна відповідачу ОСОБА_2
Під час посвідчення договору купівлі-продажу 06.07.2016 року нотаріусом було перевірено та встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна актуальна інформація про обтяження, іпотеки, інші речові права стосовно нерухомого майна відсутня.
Позивачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів притягнення у встановленому законом порядку до кримінальної відповідальності та доведення вини будь-яких осіб у зникненні з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності позивача на зазначене вище нерухоме майно, а лист СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 25.10.2016 року та звіт за результатами перевірки від 08.08.2016 року відділу безпеки інформації Державного підприємства Національні інформаційні системи , не є такими доказами, а тому доводи позивача про те, що майно вибуло з володіння поза волею власника є необґрунтованими.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.09.2016 року №1066/7 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ ТРІ Менеджмент від 12.08.2016 року №12-08/2016 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в тому числі №30404195, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6В, у зв'язку з тим, що скарга подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень.
Зі змісту постанови прокурора Мукачівської місцевої прокуратури від 12.07.2015 року про повернення тимчасово вилученого майна не вбачається, що ОСОБА_2 під час вчинення правочину 06.07.2016 року, як набувач, повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна, оскільки в зазначеній постанові йдеться про інше нерухоме та рухоме майно.
Крім того, відкриття кримінального провадження не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи за нормами цивільного процесуального законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 відплатно придбав спірне майно в особи, яка мала права його відчужувати та є добросовісним набувачем, оскільки вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна, що і було зроблено нотаріусом під час посвідчення договору купівлі-продажу 06.07.2016 року, а правочин, за яким ОСОБА_2 набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину.
Згідно ст.6 Закону України Про іпотеку у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів недодержання в момент вчинення правочину - договору іпотеки від 29.07.2016 року його сторонами вимог частин першої - третьої, п'ятої та шостої статті 203 ЦК України, власник майна ОСОБА_2 мав право на укладення такого договору та не був обмежений правомочностями щодо розпорядження спірним майном, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуваний правочин було укладено та посвідчено у встановленому законом порядку і підстав для визнання його недійсним не має.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІ Менеджмент до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НАФТА-ТРЕЙД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Білоруські нафтопродукти , про витребування нерухомого майна та визнання недійсним договору іпотеки, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 24.01.2019 року.
Суддя: С.М. Полонець
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2019 |
Оприлюднено | 27.01.2019 |
Номер документу | 79406159 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Богунський районний суд м. Житомира
Полонець С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні