Постанова

від 22.01.2019 по справі 813/2842/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2442/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Марцинковської О.М.

представника позивача Нестерович Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Благо-Буд на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Карп`як О.О., у м. Львові, повний текст рішення складено 04 жовтня 2018 року) у справі № 813/2842/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Благо-Буд про стягнення коштів з рахунків у банках,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про стягнення з відповідача коштів які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючого такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 89 564,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що у відповідача наявний податковий боргу в сумі 89564, 05 грн., в тому числі: по податку на додану вартість в сумі 54646, 47 грн., що виник на підставі самостійно задекларованих сум та сум донарахованих сум контролюючим органом згідно податкових повідомлень - рішень, та по податку на прибуток в сумі 34917, 58 грн., що виник на підставі самостійно задекларованих сум. На адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 10.10.2016 № 49897-13. Позивач вказує, що сума вказаних податкових зобов`язань є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету відповідачем не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Тому, в порядку п. 20.1.19, 20.1.34 п. 201. ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Благо-Буд (код ЄДРПОУ 37161914, місцезнаходження: 81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Л. Українки, 31/48) у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на користь бюджету кошти в розмірі 89564, 05 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні п'ять копійок).

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що доказів вжиття заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 89564, 05 грн. відповідач не подав, як і доказів оскарження податкових повідомлень рішень та податкової вимоги.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що у поданих до матеріалів справи податкове повідомлення - рішення від 24.01.2018 № 0026161291; акт про результати камеральної перевірки від 24.01.2018 № 86/13-01-12-91/37161914; податкове повідомлення - рішення від 31.07.2017 № 0060231291; акт про результати камеральної перевірки від 31.07.2018 № 69/13-01-12-91/37161914 відсутній підпис про отримання та ознайомлення з вказаними документами керівником ТзОВ Благо-Буд .

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю Благо-Буд , зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 24.09.2010, ідентифікаційний код юридичної особи 37161914, місцезнаходження юридичної особи: 81000, Львівська обл., Яворівський район, м. Яворів, вул. Л. Українки, 31/48, перебуває на обліку в Городоцькій ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Згідно довідки від 07.05.2018 № 16729/10/13-01-17-11-10, заборгованість відповідача по податках і зборах (обов`язкових платежах), що контролюються ГУ ДФС у Львівській області становить 89564, 05 грн., з них: 54646, 47 грн. по податку на додану вартість та 34917, 58 грн. по податок на прибуток.

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість становлять несплачені самостійно задекларовані суми, зазначені у поданих податкових деклараціях:

1602,00 грн., за березень 2017 року від 19.04.2017;

2760,00 грн., за квітень 2017 року від 17.05.2017;

1511,00 грн., за травень 2017 року від 20.06.2017;

858,00 грн., уточнюючий за травень 2017 року від 19.09.2017;

2644,00 грн., за червень 2017 року від 14.07.2017;

4149,00 грн., за липень2017 року від 18.08.2017;

3152,00 грн., за серпень 2017 року від 18.09.2017;

4492,00 грн., за вересень 2017 року від 18.10.2017;

4254,00 грн., за жовтень 2017 року від 17.11.2017;

2417,00 грн., за листопад 2017 року від 18.12.2017;

3600,00 грн., за грудень 2017 року від 17.01.2018року;

3689,00 грн., за січень 2018 року від 16.02.2018 року;

2578,00 грн., за лютий 2018 року від 19.03.2018 року;

2974,00грн., за березень 2018 року від 18.04.2018 року;

пеня 38,94 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по податку на додану вартість щодо самостійно задекларованих сум з врахуванням пені становить 40718, 94 грн.

Крім цього, по податку на додану вартість заборгованість відповідача становить сума податкового зобов`язання, нарахована контролюючим органом згідно податкових повідомлень - рішень на суму 13927,53 грн., а саме:

№ 002611291 від 24.01.20018 яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2678, 66 грн.;

№ 0060181291 від 31.07.2017 яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1436,96 грн.;

№ 0060231291 від 24.01.20018 яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 9811,91 грн.

Всього, заборгованість відповідача по податку на додану вартість становить 54646,47 грн.

Заборгованість по податку на прибуток становлять несплачені самостійно задекларовані суми, зазначеній у податковій декларації від 28.02.2017 за 2016 рік (несплачений залишок з якої) складає 34917, 58 грн.

Позивач вважаючи що сума вказаних податкових зобов`язань є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету відповідачем не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, а тому є підстави згідно вимог ПК україни звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Згідно з положенням підп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.1 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податку не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законом строки, контролюючий орган надсилає (вручає ) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення- рішення.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач направляв відповідачу податкову вимогу форми Ю № 49897-13 від 10.10.2016. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідач в повному обсязі не погасив.

Відповідно до п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачено добровільно та дотримання позивачем порядку досудового стягнення такого боргу.

Щодо доводів апелянта про те, що в податковому повідомленні - рішенні від 24.01.2018 № 0026161291; акті про результати камеральної перевірки від 24.01.2018 № 86/13-01-12-91/37161914; податковому повідомленні - рішенні від 31.07.2017 № 0060231291; акті про результати камеральної перевірки від 31.07.2018 № 69/13-01-12-91/37161914 відсутній підпис про отримання та ознайомлення з вказаними документами керівником ТзОВ Благо-Буд колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так з матеріалів справи вбачається, що зазначені вище рішення надіслані на адресу відповідача листами з рекомендованим повідомленням про вручення та вручено за довіреністю 16.02.2018 та 10.08.2017 відповідно. (а.с. 28, 31)

Відтак ці докази спростовують доводи апелянта про не отримання вказаних рішень.

Щодо відсутності підпису про отримання та ознайомлення з актами про результати камеральної перевірки керівником ТзОВ Благо-Буд суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Суд зазначає, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Дійсно в матеріалах справи наявні акти про результати камеральної перевірки ТзОВ Благо-Буд без підпису його керівника, що на переконання колегії суддів відповідає вимогам ПК України, оскільки такі в силу п. 86.2 ст. 86 ПК України надсилаються для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

З огляду на встановлене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на користь бюджету кошти в розмірі 89564, 05 грн., оскільки ним у добровільному порядку не сплачено узгодженої заборгованість, а податкові повідомлення - рішення є чинним та не були оскаржені.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Благо-Буд залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 813/2842/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 25 січня 2019 року