Постанова

від 24.01.2019 по справі 820/1369/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №820/1369/16

адміністративне провадження №К/9901/26107/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у складі судді Зінченка А.В.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у складі суддів Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М., Шевцової Н.В.

по справі № 820/1369/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківський жировий комбінат

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат", (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник - Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2015 року № 0000872212, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 4133718,00 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

18 травня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, адміністративний позов Товариства задоволений, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 02 листопада 2015 року №0000872212, з мотивів недоведеності податковим органом податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, встановлення судами здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер внаслідок дослідження податкових накладних та первинних бухгалтерських документів, оформлених належним чином, а також доказів використання товару у власній господарській діяльності, які надають право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

У жовтні 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

16 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №820/1369/16 з Харківського окружного адміністративного суду.

02 грудня 2016 року справа №820/1369/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 лютого 2018 року справа №820/1369/16 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/26107/18 передані до Верховного Суду.

Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу, в яких позивач вказує на законність та обґрунтованість судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішенні відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне акціонерне товариство Харківський жировий комбінат взято на податковий облік Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області 26 лютого 2008 року за № 103.

Посадовими особами податкового органу згідно з підпунктами 20.1.1, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства (код ЄДРПОУ 00333612) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним виробничим підприємством Квадро (код ЄДРПОУ 24126303), щодо придбання товарів (робіт, послуг) за період січень-липень 2015 року, та подальшого використання у власній господарській діяльності, або реалізації, за результатами якої складено акт №388/20-33-22-01-07/00333612 від 16 жовтня 2015 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту по операціям з Приватним виробничим підприємством Квадро (далі - власна назва, контрагент позивача) за період січень-травень 2015 року в порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ряд.24 в сумі 4133718,00 грн.

02 листопада 2015 року на підставі акту перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000872212, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 4 133 718,00 грн за червень 2015 року.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про не підтвердження факту придбання позивачем у свого контрагента олії соняшникової та відповідно відсутністю зв'язку цих операцій з господарською діяльністю позивача.

Дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій установили, що господарські операції між Товариством (Покупець) та Приватним виробничим підприємством "Квадро" (Постачальник) у перевіряємому періоді здійснювались на підставі договору поставки № 11098 П-СН від 20 червня 2013 року, предметом якого є поставка олії соняшникової. Умови поставки - DDР-ПРАТ "ХЖК" (м. Харків, пр. Ілліча, 120). Форма розрахунків - безготівкова.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Аналіз положень статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснений судами попередніх інстанцій, зумовив висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суди попередніх інстанцій визнали, що сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили наявні в матеріалах справи видаткові накладні, акти узгодження фактичної кількості та прийому-передачі товару, докази оплати товару у безготівковій формі в повному обсязі та дійшли до висновку, що вони відповідають положенням частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є підставами для бухгалтерського обліку господарських операцій, відображають їх реальний характер, а зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до них відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають всі обов'язкові реквізити, та згідно з пунктом 201.6 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій встановили, що товар (олія соняшникова) придбавався позивачем з метою використання у виробництві масложирової продукції (майонезів, соусів та інш.), а отже використаний в оподаткованих операціях платника податку відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України. Факт використання товару у господарській діяльності підтверджений відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а саме, регістрами бухгалтерського обліку, документами складського обліку та ін.

При вирішенні спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій також врахували, що відповідно до пункту 3.1. Договору № 11098 П-Сн від 20 червня 2013 року поставка товару здійснюється на умовах DDР-ПРАТ "Харківський жировий комбінат" (м. Харків, пр. Ілліча, 120). Відповідно до Правил Інкотермс-2000, на які посилається договір, за умовами поставки "DDР" продавець (ВПВ "Квадро") зобов'язаний укласти договір перевезення та доставити товар у розпорядження покупця у поіменоване місце призначення. Укладеними специфікаціями до договору поставки також передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника.

Суди дослідили товарно-транспортні накладні, з яких вбачається здійснення перевезення товару автоперевізниками. Замовником (платником) транспортних послуг та вантажовідправником зазначене Приватне виробниче підприємство "Квадро".

Спростовуючи твердження податкового органу про те, що власники деяких автомобілів, якими перевозився товар, не співпадають з найменуванням перевізника, суди попередніх інстанцій звернулись до форми товарно-транспортної накладної, затвердженої спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля від 29 грудня 1995 року № 488/346 (введено в дію з 01 січня 1996 року), аналіз якої зумовив висновок про те, що вона не містить графи ні щодо власника автомобіля, ні щодо типу (легковий або вантажний), а отже у товарно-транспортної накладної ці відомості не зазначаються. Будь-яких дефектів заповнення форми товарно-транспортної накладної відповідачем не встановлено та не наведено.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність кримінального провадження по взаємовідносинам Приватне виробниче підприємство "Квадро" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Болтон Груп" за участю інших суб'єктів господарювання у січні 2015 року, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Приватним виробничим підприємством "Квадро" та свідчать про безпідставність зменшення податковим органом від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4 133 718,00 грн за червень 2015 року спірним податковим повідомленням-рішенням.

Обґрунтування касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року по справі № 820/1369/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер