Постанова

від 24.01.2019 по справі 815/1948/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №815/1948/16

адміністративне провадження №К/9901/35780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року

у складі судді Глуханчука О.В.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року

у складі суддів Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О.

у справі № 815/1948/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південьмортранс

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

22 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Південьмортранс (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2015 року №0002052201, №0002032201, №000202220, з мотивів протиправності їх прийняття податковим органом.

12 вересня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 23 травня 2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, позов Товариства задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу від 16 жовтня 2015 року №0002052201, №0002032201, №0002022201, з мотивів безпідставності їх прийняття.

21 липня 2017 року відповідачем подана касаційна скарга, яка передана до Верховного Суду 07 березня 2018 року, в якій, податковий орган посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

12 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційного провадження прийнятті до свого провадження та витребувано справу №815/1948/16 з Одеського окружного адміністративного суду.

27 березня 2018 року справа № 815/1948/16 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що керівником податкового органу податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, від 29 вересня 2015 року №2387/22-01/21651865 (далі - акт перевірки).

Податковим повідомленням-рішенням №0002022201 Товариству за порушення пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 151 396, 00 грн. за основним платежем та 75 698, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням №0002052201 Товариству за порушення пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 217 861, 00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0002032201 Товариству за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 196 551, 00 грн. за основним платежем та 98 275, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0002022201 та №0002052201 від 16 жовтня 2016 року прийняті на підставі висновків акта перевірки від 29 вересня 2015 року №2387/22-01/21651865 про порушення Товариством (неправомірне завищення валових витрат) вимог підпунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в той час як в акті перевірки від 18 грудня 2015 року №4137/22-01/23859021, зазначено, що висновки акта перевірки від 29 вересня 2015 року №2387/22-01/21651865 стосовно порушення Товариством положень пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на 151 396 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2014 рік на суму 217 861 грн., не підтвердились.

В акті від 18 грудня 2015 року №4137/22-01/23859021, зазначено, що податковим органом встановлено заниження Товариством повноти визначення доходу з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, зокрема по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Орлан та Товариством з обмеженою відповідальністю КТТК Лоджистікс , що є порушенням пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України.

Відтак, суди попередніх інстанцій оцінюючи спірні правовідносини висновувалися на тому, що податкові повідомлення-рішення №0002022201 та №0002052201 від 16 жовтня 2016 року, після їх оскарження в адміністративному порядку, не відповідають вимогам, які пред'являються до змісту податкових повідомлень-рішень, оскільки прийняті на підставі порушень, які не підтверджені за результатами додаткової позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження (акт перевірки від 18 грудня 2015 року №4137/22-01/23859021).

Податковим органом під час розгляду справи судам попередніх інстанцій не надано доказів про прийняття спірних податкових повідомлень - рішень за наслідками встановлених правопорушень в акті перевірки від 18 грудня 2015 року №4137/22-01/23859021.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень Товариством норм покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, предметом яких є збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Оцінюючи спір щодо протиправності скасування податкового повідомлення-рішення №0002032201, яким за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 196 551, 00 грн. за основним платежем та 98 275,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що в основу збільшення грошового зобов'язання з цього податку покладені висновки актів перевірки від 29 вересня 2015 року №2387/22-01/21651865 та від 18 грудня 2015 року №4137/22-01/23859021, якими податковий орган встановив порушення Товариством заниження податку на додану за січень-грудень 2013 року, лютий-грудень 2014 року, внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами позивача, а саме за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Орлан , Товариством з обмеженою відповідальністю КТТК Лоджистікс , Товариством з обмеженою відповідальністю Диссар , Товариством з обмеженою відповідальністю Весна-КНК .

Суди попередніх інстанцій дослідили господарські правовідносини позивача з цими контрагентами, а саме договори, первинні документи, якими зафіксовані факти здійснення господарських операцій та стали підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та встановили реальність господарських правовідносин.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, які ґрунтуються виключно на податковій інформації належним чином оцінені та відхилені судами попередніх інстанцій.

Суди попередніх інстанцій висновуючись на встановлені реальності господарських операцій, покладених позивачем в основу формування податкового кредиту та недоведеності податковим органом складу податкових правопорушень, дійшли до висновку щодо неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0002032201.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 815/1948/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер