Ухвала

від 24.01.2019 по справі 370/2771/16-к

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

24 січня 2019 року Справа №370/2771/16-к

Слідчий суддя Макарівського районного суду

Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю заступника

начальника СВ ОСОБА_3

представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Макарів, Київської області клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12016110210000832 від 04.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ «Тігрес» ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12016110210000832 від 04.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, накладеного за ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 07.12.2016 року, посилаючись на відсутність необхідності, а саме те, що ТОВ «Тігрес» не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, його посадові особи не є підозрюваними, обвинуваченими чи підсудним, а також з 2016 року та до сьогодні не викликались як свідки, а отже чинність арешту обтяжує їх як власників майна.

У судовому засіданні представник власника арештованого майна ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити із вказаних у ньому підстав.

У судовому засіданні 18.01.2019 року заступник начальника СВ Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання, та просила відмовити, в судове засідання 24.01.2019 року не з`явилась належним чином повідомлена, що не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього докази слідчий суддя встановив наступне.

Встановлено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110210000832 від 04.08.2016 року, правова кваліфікація ч.1 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 06.12.2016 року клопотання т.в.о. заступника начальника СВ Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , задоволено. Накладено арешт на належне ТОВ «ТІГРЕС» майно, а саме Автозаправочну станцію (АЗС), загальною площе. 24,6 кв.м., що розташована за адресою Київська обл.., Макарівський р-н., с. Юрів, вул.. Київська, 258; Автозправочну станцію (АГЗС), загальною площе. 10,2 кв.м., що розташована за адресою Київська обл.., Макарівський р-н., с. Калинівка, вул.. Київська, 258-А, а також земельну ділянку кадастровий номер 3222788600:05:016:0055.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 07.12.2016 року про накладення арешту на майно, метою є досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання всіх слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.01.2019 року, власником автозаправочної станції(АЗС),загальною площе.24,6кв.м.,що розташованаза адресоюКиївська обл..,Макарівський р-н.,с.Юрів,вул..Київська,258;автозправочної станції(АГЗС),загальною площе.10,2кв.м.,що розташованаза адресоюКиївська обл..,Макарівський р-н.,с.Калинівка,вул..Київська,258-А,а такожземельної ділянкиз кадастровимномером 3222788600:05:016:0055є ТОВ «ТІГРЕС» (ідентифікаційний код - 39318026) згідно договорів купівлі-продажу від 27.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт це: підозрюваний; обвинувачений; особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Так, у практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме:

-чи є втручання законним;

-чи переслідує воно «суспільний інтерес»;

-чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (niust be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued).

ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Оцінюючи вище зазначені критерії ЄСПЛ акцентує, що втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного (державного інтересу). Так, публічний інтерес повинен розглядатися у зіставленні з індивідуальним інтересом. Оскільки задоволення публічного інтересу є завданням саме держави, то відповідна координація діяльності органів державної влади (в тому числі і правоохоронних) повинна ставити пріоритет у вигляді захисту саме приватних інтересів.

Вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, суд виходить із того, що держава має широку свободу розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети певного закону. Суд обов`язково визначає, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом особи на «мирне володіння майном» у розумінні першого речення ст.1 Першого протоколу (рішення у справі «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія»).

Так, втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективніша з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, враховуючи вище наведене, а також обставини справи, що ТОВ «ТІГРЕС» не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, його посадові особи не є підозрюваними, обвинуваченими чи підсудними, провадження не здійснюється, щодо цієї юридичної особиа також з 2016 року та до сьогодні не здійснено жодних слідчих дій, а отже позбавлення права на володіння і користування його власністю, зокрема АЗС, АГЗ та земельною ділянкою вичинене із порушенням принципу пропорційності, внаслідок чого ТОВ «ТІГРЕС» несе «індивідуальний і надмірний тягар», що є порушенням норм КПК України та ст.. 1 Першого протоколу Конвенції.

З огляду на норми національного права, слід дійти висновку, що у накладенні арешту, що був застосований слідчим суддею для збереження речових доказів, станом на сьогодні є недоцільним та таким у застосуванні якого відпала потреба.

Як вбачається із матеріалів справи злочин, відомості щодо якого були внесені до ЄРДР та у межах кримінального провадження по якому застосовувався захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна віднесено до злочинів невеликої тяжкості. Арешт на майно накладене 06.12.2016 році. Станом на час розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, проте після накладення арешту на майно жодних слідчих дій слідчими не виконано, будь-кому про підозру не повідомлено.

Слідчий суддя вважає, що обмеження власника на володіння користування та розпорядження своїм майном протягом тривалого часу при розслідуванні злочину невеликої тяжкості є неспіврозмірним із виконанням завдань в даному кримінальному провадженні, є надмірно обтяжливим для власника майна і також указує на порушення гарантованих ч.1 ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвласника майна.

Враховуючи викладене, клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.107,131,170-174,309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_5 , про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12016110210000832 від 04.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.

Арешт на автозаправну станцію, загальною площею 24,6 кв.м., що розташована за адресою Київська область, Макарівський р-н., с. Юрів, вул.. Київська, 258, автозправочну станцію (АГЗС), загальною площе. 10,2 кв.м., що розташована за адресою Київська обл.., Макарівський р- н., с. Калинівка, вул.. Київська, 258-А, а також земельну ділянку кадастровий номер 3222788600:05:016:0055., які належать ТОВ «ТІГРЕС», накладений ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 07 грудня 2016 року - скасувати.

Ухвала слідчого судді є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1