Постанова

від 24.01.2019 по справі 826/1021/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №826/1021/14

адміністративне провадження №К/9901/27199/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2016 року

у складі судді Огурцова О.П.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року

у складі суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О., Мельничука В.П.

у справі №826/1021/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арго-торгівельна мережа

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

29 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Арго-торгівельна мережа (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2014 року №8926552208, №8826552208, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення які є предметом цього касаційного перегляду прийнятті в результаті нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року.

17 липня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, позов Товариства задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 17 січня 2014 року № 8926552208 та №8826552208.

05 грудня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

23 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків скарги наведених в ухвалі цього суду від 07 грудня 2017 року, справа із суду першої інстанції витребувана не була.

20 січня 2017 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у яких позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

21 лютого 2018 року матеріалами касаційного провадження К/9901/27199/18 передані до Верховного Суду.

23 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги К/9901/27199/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №826/1021/14 з Окружного адміністративного суду м. Києва.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за кодом 32249009, перебуває на податковому обліку, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у лютому 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Кратор Дніпро за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, результати якої викладені в акті перевірки від 10 січня 2014 року №3/26-55-22-08/32249009 (далі - акт перевірки).

17 січня 2014 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 8826552208 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 13739330 грн. за порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3434832 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №8926552208 збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 7893389,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 6314711,00 грн., за порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.2.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість та пунктів198.1,198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1578678,00 грн.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Кратор Дніпро мали реальний товарний характер, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, використали та оцінили висновки акта позапланової перевірки Товариства проведеної в межах кримінального провадження, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що обумовило безпідставність збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, податок на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки, а саме вказано що вона здійснюється на виконання постанови від 13 грудня 2013 року старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві в межах кримінального провадження №32014100000000020, щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства.

На час ухвалення постанови слідчим про проведення перевірки Товариства діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення рішення пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у цій справі.

Податковим органом порушені підстави та спосіб реалізації владних управлінських функцій. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

На порушення наведених положень, податковий орган прийняв спірні рішення у січні 2014 року, до закінчення кримінального провадження у справі та використав акт перевірки, як доказ кримінального провадження у податкових правовідносинах.

Як встановлено, судами попередніх інстанцій з долученої до матеріалів справи копії постанови про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2014 року, винесеної старшим слідчим з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції Тахтаровим О.С. за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №32014100000000020, за результатами аналізу договорів по взаємовідносинам між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Кратор Дніпро встановлено, що відповідні фінансово-господарські операції відображались службовими особами позивача у бухгалтерському та податковому обліку в повному обсязі, також реальність проведених фінансово-господарських операцій Товариством підтверджується перерахуванням грошових коштів на рахунок його контрагента у 2010-2011 роках.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем валових витрат (витрат) та податкового кредиту по факту придбання товару та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі №826/1021/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер