Постанова

від 16.01.2019 по справі 813/3823/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/1831/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

представників позивача Краснопольського В.О.,

Петрінця В.С.,

представника відповідача Мельника А.І.,

представника третьої особи Настасяка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Львівського міського товариства мисливців і рибалок Лісівник на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року(прийняте у м. Львові суддею Кухар Н.А.; складене у повному обсязі 28.08.2018) в адміністративній справі №813/3823/17за позовом Львівського міського товариства мисливців і рибалок Лісівник до Львівської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Миколаївська районна організація українського товариства мисливців та рибалок, Тростянецька сільська рада Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Львівське міське товариство мисливців і рибалок Лісівник (далі - ЛМТМР Лісівник )звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправним і скасувати рішення Львівської обласної ради (далі також - ЛОР) Про організацію регіонального ландшафтного парку Стільське Горбогір'я від 01.04.2014 за №1043 в частині включення до складу регіонального ландшафтного парку Стільське Горбогір'я 3419 га розташованих на території Красівського лісництва ДП Львівське лісове господарство (квартали 2-4, 9-63,72-78), 163 га розташованих на території Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства ОКС ЛГП Галсільліс (квартали 1,2,3), 153 га розташованих на території Винниківського лісництва ДП Львівське лісове господарство (квартали 73- 77), 1616 га розташованих на території Товщівського лісництва ДП Львівське лісове господарство (квартали 1,2,3, 14-58, 60- 65), 206 га розташованих на території Красівського лісництва ДП Львівське лісове господарство (квартали 1,5-8), 710 га розташованих на території Липнівського лісництва ДП Львівське лісове господарство (квартали 38-56), 255 га розташованих на території Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ОКС ЛГП Галсільліс (квартали 13,16,17) (вид.26 -57), 18 (вид.3,4,5,13-26), 20,27) та інших угідь позивача.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було порушено приписи Законів України Про природно-заповідний фонд та Про мисливське господарство та полювання , оскільки не було прийнято рішення про припинення права на користування мисливськими угіддями позивача, жодної згоди про включення цих угідь до ландшафтного парку позивач не надавав, а відтак оскаржуване рішення грубо порушує права останнього.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ЛМТМР Лісівник , яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного, об'єктивного з'ясування судом усіх обставин справи та належної оцінки доказів. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції правильно виклав нормативну базу, яка підлягає застосуванню, однак надалі неналежно оцінив чи просто проігнорував зібрані докази; а висновки суду про погодження власників та первинних користувачів природних ресурсів не відповідають дійсності. Крім того, сторонами у справі не було надано до суду первинного, належно оформленого клопотання про створення регіонального ландшафтного парку.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити із зазначених вище підстав; також вважав підставними вимоги апеляційної скарги й представник третьої особи. Представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом,Департамент екології та природних ресурсів надіслав до Львівської обласної ради за № 10-2837 від 23.12.2013 матеріали подання щодо створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення Стільське Горбогор'я (без вилучення земельних ділянок у землекористувачів) для прийняття рішення, в т.ч.: наукове обгрунтування створення такого парку; погодження ДП Львівське лісове господарство від 20.12.2010 № 556, ДП Стрийське лісове господарство від 12.01.2011 № 7, Миколаївського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс від 09.03.2011 № 030 та від 13.12.2012 № 78, Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс від 25.03.2011 № 35; рішення Стільської сільської ради Миколаївського району від 06.05.2011 № 68 і від 20.07.2012 № 322, Бродківської сільської ради Миколаївського району від 08.12.2011 № 191 та Раковецької сільської ради Пустомитівського району від 20.11.2013 № 282.

Наукове обгрунтування мотивоване необхідністю збереження природничо та культурно цінних територій і їх рекреаційного використання, унікальними особливостями природної місцевості та історико-культурної спадщини, високої екостабілізуючої, науково-освітньої та рекреаційної цінності Стільського горбогір'я, а також функціонуванням в його межах ряду природно-заповідних об'єктів місцевого та загальнодержавного значення.

За результатами розгляду вказаного подання Львівська обласна рада 13.03.2014 розробила і зареєструвала проект рішення Про організацію регіонального ландшафтного парку Стільське Горбогор'я , додатком до якого є Перелік земельних ділянок, що входять, без вилучення у власників і користувачів, до території регіонального ландшафтного парку Стільське Горбогор'я .

Вказаний проект було завізовано (погоджено) постійною депутатською комісією з питань екології, природних ресурсів та рекреації та оприлюднено 13.03.2014 на офіційному веб-сайті Львівської обласної ради у розділі: Пленарні - Проекти рішень - Проекти рішень, підготовлені для розгляду .

Розглянувши подання департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації від 23.12.2013 № 10-2837 (вх № 02-101 від 09.01.2014), відповідно до Закону України Про природно-заповідний фонд України ; наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.07.2005 № 245 Положення про Проект організації території регіонального ландшафтного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів , наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65 Про затвердження інструкції щодо оформлення охоронних зобов'язань на території та об'єкти природно-заповідного фонду ;на виконання Указу Президента України від 01.12.2008 № 1129/2008 Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів , рішень Львівської обласної ради від 13.06.2007 № 340 Про затвердження Регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області на 2007 - 2015 роки та від 02.12.2008 № 765 Про затвердження Регіональної програми розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009 - 2020 роки ; беручи до уваги зазначені вище погодження, враховуючи висновок постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації; з метою збереження цінних природних комплексів унікальної природної місцевості - Стільського горбогір'я, Львівська обласна рада на XХIX сесії VI скликання прийняла рішення за № 1043від 01 квітня 2014 року Про організацію регіонального ландшафтного парку Стільське Горбогір'я .

Цим рішенням, зокрема, організовано на території Львівської області в межах Миколаївського, Пустомитівського і Перемишлянського районів, без вилучення земельних ділянок у власників і користувачів, регіональний ландшафтний парк Стільське Горбогір'я , загальною площею 8909,9 га (згідно з додатком до рішення); підпорядковано його департаментові екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації і передано територію цього парку під охорону землевласникам та землекористувачам з оформленням охоронного зобов'язання.

Вважаючи, що це рішення є неправомірними і цим рішенням грубо порушено його права, ЛМТМР Лісівник звернулося до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції мотивував рішення про відмову в задоволенні позову тим, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного на час їх прийняття законодавства та з метою реалізації функцій держави щодо збереження природо-заповідного фонду, спрямовані на регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Крім того, судом не встановлено, які саме права та законні інтереси позивача було порушено відповідачем, а на підтвердження своїх позовних вимог позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлений Законом України від 16 червня 1992 року № 2456-XII Про природно-заповідний фонд України (далі - Закон № 2456-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема розділом VII цього Закону.

Згідно зі статтею 51 Закону № 2456-XII підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.

Клопотання має містити обгрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обгрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 52 Закону № 2456-XII передбачено, зокрема, що клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк:щодо територій та об'єктів місцевого значення - органами цього центрального органу виконавчої влади на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до приписів статті 11 Закону № 2456-XII спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Для забезпечення державного управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду можуть створюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 53 Закону № 2456-XII рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Повноваження обласних рад визначені главою 4 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР).

Так, відповідно до пункту 24 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

А відповідно до частини першої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вимоги щодо порядку підготовки та внесення на розгляд Львівської обласної ради проектів рішень визначені Регламентом Львівської обласної ради VІI скликання, затвердженим рішенням обласної ради № 59 від 26.01.2016 (далі - Регламент).

Зокрема, пунктом другим статті 24 Регламенту встановлено, що винесенню питання на розгляд пленарного засідання ради передує його підготовка у відповідних постійних комісіях ради, які, відповідно до статті 25 Регламенту мають право ініціювати розгляд питання на сесії ради.

Статтею 29 Регламенту передбачено оприлюднення проекту рішення на офіційному веб-сайті обласної ради в розділі Пленарні засідання ради - Проекти рішень Львівської обласної ради .

Враховуючи зазначені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, у межах своїх повноважень та з дотриманням визначених законодавством процедур.

З приводу покликань апелянта на порушення оскаржуваним рішенням його прав колегія суддів апеляційного суду зазначає, що за вимогами частини другої статті 52 Закону № 2456-XII клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду погоджується з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

У межах спірних правовідносин такими є ДП Львівське лісове господарство , ДП Стрийське лісове господарство , Миколаївське та Пустомитівське дочірні лісогосподарські підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс і такі надали відповідні погодження.

Разом з тим, позивач є користувачем мисливських угідь відповідно до Закону України Про мисливське господарство та полювання , рішення Львівської обласної ради ХХVI сесії V-го демократичного скликання № 621 від 03.06.2008 Про внесення змін у додаток 2 до рішення сесії обласної ради від 27.01.1998 № 278 Про надання у користування мисливських угідь у Львівській області (Львівський МТМР Лісівник ), рішення Львівської обласної ради ХVI сесії VІ-го демократичного скликання № 479 від 15.05.2012 Про внесення змін до рішення від 10.04.2012 № 439 Уточнення терміну користування мисливськими угіддями , рішення Львівської обласної ради ХVI сесії VІ-го демократичного скликання № 439 від 10.04.2012 Про уточнення терміну користування угіддями та договору з Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства № 34 від 19.11.2010 про умови ведення мисливського господарства і має право користуватись державним мисливським фондом, в межах мисливських угідь, наданих у користування, з дотриманням чинного законодавства.

Тобто, він до власників (первинних користувачів), які визначені частиною другою статті 52 Закону № 2456-XII не відноситься, а тому надання ним погодження при прийнятті оскаржуваного рішення не вимагалося.

Відповідно до статті 3 Закону № 2456-XII до природно-заповідного фонду України належать, зокрема: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону № 2456-XII на регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 2456-XII проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання (частина п'ята статті 53 Закону № 2456-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Регіональний ландшафтний парк Стільське Горбогір'я створений для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Статтею 9 Закону № 2456-XII визначено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.

Проте, вказана норма не містить обмеження мисливства, зокрема і полювання на території регіонального ландшафтного парку Стільське Горбогір'я .

Статтею 20 Закону України Про мисливське господарство та полювання встановлені заборони щодо здійснення полювання.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, зокрема: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них.

Разом з тим, у матеріалах справи також відсутні докази про заборону полювання на території цього парку; нічого не зазначено про це й у поданні та інших документах, які стосуються оскаржуваного рішення.

За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, право на звернення особи до суду та судовий захист обумовлене порушенням її прав, свобод та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин. Проте, судом не встановлено порушення оскаржуваним рішення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з вимогами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За результатами розгляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідно до його права регламентувати використання територій та природних ресурсів відповідно до суспільного (загального) інтересу, з дотриманням прав землевласників та землекористувачів, в т.ч. й користувачів мисливських угідь.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівського міського товариства мисливців і рибалок Лісівник залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/3823/17- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 25 січня 2019 року.