Постанова

від 28.01.2019 по справі 908/1156/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.01.2019        м.Дніпро                                                           Справа №  908/1156/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбовокої Л.П., Подобєда І.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд Трейд" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2018 у справі №908/1156/18 (суддя                     Проскуряков К.В., повний текст рішення складено 17.09.2018) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкапітал", с.Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область   до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд Трейд", м.Запоріжжя про стягнення 15 548 грн. 25 коп.,   ВСТАНОВИВ: У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройкапітал" (надалі – ТОВ "Стройкапітал") звернулось  до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд Трейд" (надалі - ТОВ "Сандрабуд Трейд") на свою користь 13 847 грн. 48 коп. заборгованості, 1 357 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 347 грн. 72 коп. 3% річних та 1 762 грн. понесених витрат по сплаті судового збору. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.09.2018 у справі №908/1156/18 (суддя Проскуряков К.В.) позов задоволено частково; з ТОВ "Сандрабуд Трейд" на користь ТОВ "Стройкапітал" стягнуто 13 847 грн. 48 коп. основного боргу, 1 355 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 343 грн. 72 коп. 3% річних та 1 761 грн. 84 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Сандрабуд Трейд" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить Центральний апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що взаємовідносини між ним та позивачем у зв'язку з низьким купівельним попитом на його продукцію ґрунтувались дійсно на підставі договору поставки №13/09/16 від 13.09.2016, згідно якого оплата здійснювалась не на підставі відстрочки у здійсненні платежу, а за фактом реалізації продукції. Вказує, що у нього відсутній оригінал договору поставки, проте один з аркушів, а саме 2 аркуш договору позивачем замінено. Акт звірки сторін, на думку апелянта, не є належним доказом, що підтверджує факт наявності заборгованості за договором, а відповідних первинних документів в належному та повному обсязі, за його твердженням, до позовної заяви не долучено. Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що між сторонами не укладались будь-які інші господарські договори, окрім договору поставки №13/09/16 від 13.09.2016 (скаржник не надав доказів укладення з позивачем інших господарських договорів, на підставі яких у ТОВ "Сандрабуд Трейд" виникла заборгованість перед ТОВ “Стройкапітал”), таким чином, відсутні підстави вважати, що наявний в матеріалах справи акт звіряння розрахунків не є доказом визнання з боку відповідача заборгованості за договором поставки від 13.09.2016. Вказує, що заборгованість відповідача перед позивачем у повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та товарно-транспортних накладних, доказами часткового здійснення відповідачем оплати за отриманий товар. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). З матеріалів справи вбачається, між сторонами укладено договір №13/09/16 від 13.09.2016 (надалі – договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується впродовж дії даного договору постачати і передавати у власність покупця (відповідача) продукцію, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату вартості товару на умовах даного договору. Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю, вартість вказується у видаткових накладних (п.1.2 договору). Кількість товару, який поставляється, повинна відповідати даним, зазначеним у накладній на передачу товару (п.3.1 договору). Обов'язок перевірки дотримання умов договору щодо кількості, асортименту, комплектності, тари і цілісності упакування товару покладається на покупця. Таку перевірку покупець зобов'язаний здійснити при одержанні товару від постачальника. (п. 3.2. договору). Згідно п. 3.4. договору доставка товару транспортом постачальника чи транспортом покупця заздалегідь погоджується сторонами, або безпосередньо транспортом товаровиробника чи вантажоперевізника, спрямованим на адресу покупця. Відповідно до п. 4.1. договору покупець здійснює 100 % оплату, згідно рахунку на підставі угоди, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 10 календарних днів після фактичного отримання товару. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього    Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1. ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму в розмірі 171    644 грн. 09 коп., що підтверджується видатковими накладними №2802 від 22.09.2016 на суму 18    189 грн. 77 коп., №2902 від 27.09.2016 на суму 1    283 грн. 76 коп., №2803 від 22.09.2016 на суму 13    622 грн. 36 коп., №3113 від 01.10.2016 на суму 31      259 грн. 52 коп., №3164 від 25.10.2016 на суму 22      672 грн., №3281 від 28.10.2016 на суму 19      661 грн. 80 коп., №3207 від 25.10.2016 на суму 6      832 грн. 60 коп., №3209 від 25.10.2016 на суму 20      165 грн. 86 коп., №3208 від 25.10.2016 на суму 15      068 грн., №3880 від 09.12.2016 на суму 3      952 грн., №1491 від 15.07.2017 на суму 18      936 грн. 43 коп., довіреностями відповідача на право одержання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Відповідач свої зобов'язання за договором щодо здійснення оплати за отриманий товар не пізніше 10 календарних днів після фактичного його отримання належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату в розмірі 90 660 грн. 83 коп., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ “Стройкапітал” та повернувши товар позивачу на загальну суму 67 136 грн. 02 коп., що підтверджується видатковими накладними (повернення)                       №ДДО-000016 від 21.12.2016 на суму 18 568 грн. 02 коп., №ДДО-000004 від 01.03.2017 на суму 22 323 грн. 31 коп., №ДДО-000005 від 01.03.2017 на суму 6 794 грн. 45 коп., №ДДО-000006 від 01.03.2017 на суму 11      730 грн. 46 коп., №ВН-0000005 від 29.08.2017 на суму 3    662 грн. 64 коп., №ДДО-000010 від 29.08.2017 на суму 1 876 грн. 75 коп., №ДДО-000009 від 29.08.2017 на суму 2    180 грн. 40 коп., копії яких містяться в матеріалах справи. Таким чином, заборгованість відповідача складає 13    847 грн. 48 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 2017 рік, підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с.60). Відповідачем не подано доказів оплати позивачу спірної заборгованості, тому заявлені позовні вимоги про її стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України). Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1    357 грн. 05 коп. за період: вересень 2017 року - квітень 2018 року та 3% річних у розмірі 343 грн. 72 коп. за період з 10.08.2017 по 08.06.2018. Зазначені вимоги колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню: 3% річних у заявленому розмірі, інфляційні збитки частково, в розмірі 1    355 грн. 65 коп., з огляду на наявність помилок позивача при їх нарахуванні.   Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову; обставини справи ним з'ясовані повно та всебічно; рішення у даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; підстави для його скасування відсутні. Доводи апелянта, у відповідності до ст. ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджені належними та допустимими доказами, тоді як позивач саме первинними документами підтвердив факт поставки позивачу товару та наявність спірної заборгованості, про що зазначено вище. Акт звірки лише додатково підтвердив її розмір. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення покладаються на ТОВ "Сандрабуд Трейд". З огляду на викладене та керуючись    ст. 129,    ст.    276, ст.    282, ст.    284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд Трейд"  залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2018  у справі №908/1156/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3    ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.     Головуючий суддя                                                                           Е.В. Орєшкіна Суддя                                                                                                    Л.П. Широбокова    Суддя                                                                                                    І.М. Подобєд