Постанова

від 21.01.2019 по справі 912/1095/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року м. Дніпро Справа № 912/1095/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

секретар Манчік О.О.

учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2018 року (повний текст підписано 19.02.2018 року)

у справі № 912/1095/17 (головуючий суддя - Колодій С.Б., судді - Вавренюк Л.С., Макаренко Т.В., м. Кропивницький)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ", с. Куколівка Олександрійського району Кіровоградської області

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Олександрійська районна державна адміністрація;

Куколівська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2018 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року, зареєстрованого в Олексайндрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 28.02.2007 року за № 2 у редакції позивача. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" 1 600,00 грн. судового збору.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не з'ясував чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження. Сам факт надіслання орендарем повідомлення про намір поновити договір оренди не означає автоматичного поновлення договору. Орендодавець наділений правом на законних підставах заперечувати проти поновлення договору оренди землі. 03.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомляло позивача про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки та направило акт повернення земельної ділянки для підписання. Підписаний позивачем акт приймання земельної ділянки на адресу Управління не надходив, а земельна ділянка не повернута. Договір оренди землі між сторонами не поновлювався, а припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі". Строк дії Договору оренди землі від 26.02.2007 року закінчився, новий договір оренди землі з позивачем не укладався, додаткова угода не підписувалась, а отже обставини, які б давали юридичні підстави позивачу займати спірну земельну ділянку на праві оренди відсутні.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 20.12.2018 року.

19.12.2018 року до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 912/1713/17.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.01.2019 року.

В судовому засіданні 17.01.2019 рок, проведеного в режимі відеоконференції, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 17.01.2019 року оголошено перерву до 21.01.2019 року.

Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання 21.01.2019 року своїх повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на судове рішення, враховуючи те, що явка представників учасників провадження у справі судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

26.02.2007 року між Олександрійською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" (надалі - орендар) укладено Договір оренди (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради загальною площею 24,78 га, в тому числі рілля - 24,78 га. (а. с. 13-15).

Строк дії Договору - 10 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 Договору).

Договір підписано представниками сторін, скріплений їх печатками та зареєстрований в Олександрійському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 року № 2.

28.02.2007 року земельну ділянку передано за Договором у фактичне користування ТОВ "Степ", що підтверджується актом приймання-передачі (а. с. 18).

01.10.2010 року до Договору внесено зміни щодо розміру орендної плати та зазначено розмір нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки (а. с. 19-20).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 29.08.2016 року кадастровий номер земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду за Договором є 3520384400:02:000:9022 (а. с. 32-34).

11.10.2016 року позивач звернувся до відповідача із листом - повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах та документи, що підтверджують належне виконання орендарем умов Договору (а. с. 21-22).

Даний лист отримано відповідачем 11.10.2016 року.

22.11.2016 року позивач повторно звернувся до відповідача із листом - повідомленням про поновлення Договору оренди землі на той же строк та на тих самих умовах (а. с. 23). Вказаний лист отриманий відповідачем 22.11.2016 року.

29.12.2016 року листом № У-20260/0-11407/0/6-16 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду про поновлення Договору на таких умовах: строк оренди 7 років, орендна плата на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а. с. 24-25).

Позивач погодився на запропоновані умови та направив на адресу відповідача лист - повідомлення від 31.01.2017 року, до якого додав проект додаткової угоди про поновлення строку на умовах, запропонованих відповідачем та документи, що вимагались відповідачем у листі - повідомленні № У-20260/0-11407/0/6-16 від 29.12.2016 року: копії агрохімічного паспорта поля та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а. с. 26). Вказаний лист отриманий відповідачем 31.01.2017 року.

Відповідач листом № 32-11-0.63-2451/2-17 від 03.03.2017 року із посиланням на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомив позивача про заперечення в поновленні Договору оренди землі у зв'язку із ненаданням необхідних документів, які підтверджують належне виконання умов Договору. До листа - повідомлення відповідач додав акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання позивачем (а. с. 75, 82, 83).

27.03.2017 року позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням та додатковою угодою про поновлення Договору на той же строк та на тих же умовах в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (а. с. 28-29).

Сторонами додаткова угода до Договору укладена не була.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Кіровоградської області.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї статті).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору, і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист - повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок пролонгації договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди землі згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно не заперечує у поновленні договору, зокрема, у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

В контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати , що він має право заперечити стосовно поновлення договору оренди землі, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 вказаної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено в частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Матеріали справи свідчать про те, що орендодавець у визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" строк повідомив орендаря про заперечення у поновленні договору оренди (лист від 03.03.2017 року).

Конструкція частини 6 статті 33 Закону України обумовлює відсутність факту письмового повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, тобто вирішальне значення для поновлення договору на той саме строк і на тих саме умовах має сам лише факт заперечення орендодавця у поновленні договору, без будь-якого його обґрунтування.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.11.2018 року у справі № 912/1712/17, від 18.12.2018 року у справі 912/1600/17, від 18.12.2018 року у справі № 912/1713/17.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що листи - повідомлення, на які посилається відповідач, як відмову у поновленні договору оренди, не є належними доказами існування заперечень з боку відповідача, зокрема, з огляду на те, що згідно пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року за № 308, Головне управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру іншої юридичної форми рішення, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямувало регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. При цьому, відповідачем не надано доказу прийняття ним саме рішення у вигляді наказу щодо відмови у поновленні договору оренди, що у свою чергу унеможливлює реалізацію позивачем свого права на оскарження такого рішення. ТОВ "Степ" на виконання вимог частин 1, 2. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" направляло Головному управлінню Держгеокадстру проекти додаткових угод про поновлення Договору оренди землі від 26.02.2007 року. Зі змісту додаткових угод вбачається, що позивач просить поновити Договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Однак, відповідачем додаткова угода до Договору укладена не була, заперечення в поновленні Договору відсутні. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неналежне виконання позивачем обов'язків за Договором.

Враховуючи визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007 року (рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 року у справі № 912/1713/17), викладеного у листі - повідомленні від 03.03.2017 року № 32-11-0.63-2451/2-17, господарський суд дійшов висновку про не доведення відповідачем факту повідомлення позивача про заперечення в поновленні Договору в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 18.12.2018 року у справі № 912/1713/17 скасовуючи рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 року і відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що оскільки орендодавець протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" заперечив у поновленні позивачу договору оренди, відповідно право на укладення додаткової угоди в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у позивача не виникло, а отже не може бути порушено.

Таким чином, в судовій справі № 912/1713/17 Верховним Судом встановлено, що у позивача - ТОВ "Степ" не виникло права на поновлення Договору оренди та укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі. При цьому, Верховний Суд зазначив, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого права у порядку частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Степ" про визнання додаткової угоди до Договору оренди укладеною.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути скасовано, в позові необхідно відмовити.

3.5. Розподіл судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 400,00 грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2018 року у справі № 912/1095/17 - скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 2 400,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.01.2019 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

О.В. Березкіна

Суддя

---

В.О. Кузнецов