Рішення

від 23.01.2019 по справі 910/15661/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 23.01.2019Справа №910/15661/18 За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Економбуд"    до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та меблі"    про  стягнення 109 693,00 грн.                                                                                             Суддя Борисенко І.І. Представники сторін: без виклику. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Економбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та меблі" про стягнення 109 693,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконанні замовлені позивачем роботи на підставі договору №АВ-1106 від 01.06.2018, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення перерахованих за договором коштів в розмірі 109 693,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/15661/18 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 Відповідачу встановлено строк, який становить 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду: - відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178   Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; - доказів направлення відзиву позивачу. Встановлено позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 23.12.2018 , для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу. Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою місцезнаходження відповідача, визначену в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, офіс 174,  про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.12.2018. Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: 14.06.2018 згідно платіжного доручення №557 Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівництво та меблі" (далі – відповідач) було перераховано Товариством з обмеженою відповідальностю "Будівельна компанія Економбуд"   (далі – позивач) кошти в сумі 109   693,00 грн. Оплата здійснювалась за ремонт згідно договору №АВ-1106 від 01.06.2018. За повідомленням позивача договір №АВ-1106 від 01.06.2018 не був укладений, але кошти були перераховані відповідачу за капітальний ремонт покривлі даху за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-В. В свою чергу відповідач не виконав роботи, не надав жодних документів (Акти виконаних робіт), які б свідчили про понесення витрат з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво та меблі» за ремонт, та не надав жодних пояснень по причині невиконання оплачених робіт. 17.10.2018 позивач надіслав відповідачу в порядку статті 530 Цивільного кодексу України вимогу про повернення коштів сплачених згідно платіжного доручення №577 від 14.06.2018 в сумі 109   693,00 грн. Дана вимога відповідачем була проігнорована. За твердженням Позивача, станом на момент звернення до суду відповідач роботи не виконав, пояснень не надав та не надав підтвердження понесених ним витрат за замовлені послуги, на зв'язок не виходить. Отже, сума основного боргу, яка не повернута відповідачем за розрахунком позивача становить 109   693,00 грн. Відповідно до приписів ст. ст. 161, 165 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву (відзив). У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідачем у передбаченому вищевказаними нормами не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України. З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ст. 202 Цивільним кодексом України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільним кодексом України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір у спрощений спосіб, що не суперечить вимогам ст. 181 Господарського кодексу України. Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7). Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами   статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Судом встановлено, що позивач виконав своє зобов`язання належним чином, тоді як відповідач своє зобовязання щодо здійснення ремонту не здійснив та не повернув  кошти. Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Суд визнає як належний та допустимий доказ на підтвердження факту оплати товару платіжне дорученя №577 від 14.06.2018. Проте, відповідач свої зобов'язання з ремонту не виконав, станом на час розгляду за відповідачем рахується борг у розмірі 109 693,00 грн. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. По даній справі Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення (повернення) сплаченої за ремонт грошової суми у розмірі 109 693,00 грн., на яку ремонт не було здійснено. Суду не надано доказів  визначення сторонами строку повернення сплаченої за послуги грошової суми, на яку здійснено ремонт. Тому, у даному випадку суд застосовує ч.2 ст. 530 ЦК України.           Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.                      Матеріали справи містят докази, що 22.10.2018р. відповідачу направлялась вимога №17/10/18-1 від 17.10.2018 про повернення у семиденний строк з дня одержання вимоги сплачені Позивачем кошти за ремонт, а у разі невиконання цієї вимоги звернутися до суду з позовом про повернення коштів.           Враховуючи надані Позивачем докази направлення, враховуючи поштовий перебіг, строк оплати настав 01.11.2018р. За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 109 693,00 грн. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Економбуд"  задовольнити повністю.             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво та меблі" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, офіс 174, ідентифікаційний код 38389007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Економбуд"  (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, офіс 16/46, ідентифікаційний код 41786328) попередньої оплати в сумі 109   693 (сто дев`ять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 00 коп. та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп. судового збору. Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.                                                                                      Суддя                                                                                                         І.І. Борисенко