Рішення

від 17.01.2019 по справі 915/1127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Справа № 915/1127/18

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 1/27)

до відповідача: Приватного підприємства "МАКНАС" (55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Перемоги, 33)

про: стягнення 84303,06 грн.,

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору:

12 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (далі - ТОВ "Міроіл") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 105/07 від 08.10.2018 про стягнення з Приватного підприємства "МАКНАС" (далі - ПП "МАКНАС") 84303,06 грн., з яких: 65210,88 грн. - основний борг, 3260,54 грн. - 5% штрафу, 8143,92 грн. - пеня, 6521,09 грн. - 10% штрафу, 1166,63 грн. - 5% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: договору поставки № М-277 від 07.05.2018; видаткової накладної № 23177 від 08.05.2018, № 24083 від 14.05.2018, № 25974 від 21.05.2018, № 25976 від 21.05.2018; застосування статей 258, 526, 549 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2018, вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 915/1127/18) було передано на розгляд судді Ковалю С.М.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 288 від 17.10.2018 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Коваля С.М. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1127/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018, вищевказану справу № 915/1127/18 передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Ухвалою суду від 22.10.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1127/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20 листопада 2018 року о 10 год. 45 хв., викладено вимоги до позивача та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву.

Ухвалою від 20.11.2018 підготовче засідання відкладено на 22.12.2018 о 15 год. 00 хв.

17.12.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, до якого додані додаткові документи, необхідні для розгляду справи.

22 грудня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив дану справу до судового розгляду по суті на 17 січня 2019 року о 9 год. 30 хв.

17 січня 2019 року в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, водночас були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи про вручення ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті від 22.12.2018.

Станом на момент проведення даного судового засідання будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву, не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПУ України).

17 січня 2019 року за наслідками розгляду справи суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Дану справу розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами укладено договір поставки № М-277 від 07.05.2018, за умовами якого ТОВ "Міроіл" (постачальник) зобов'язалося передавати у власність ПП "МАКНАС" (покупець) продукти нафтоперероблення (товар) партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця, а ПП "МАКНАС" - своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки передбачені цим договором (п. 1.1 договору)

Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній ( п. 1.5 договору).

Доставка товару здійснюється на умовах FCA (Інкотермс 2010) склад постачальника м. Миколаїв. Поставка кожної партії товару проводиться в строго обумовлений в заявці строк (п.2.2 договору).

Передача товару постачальником і його приймання покупцем за ассортиментом, кількістю і ціною здійснюється на підставі відповідної накладної. Товар відпускається постачальником покупцю лише за наявністю представника покупця належним чином складеної довіреності на одержання товару. Датами поставки товару вважається дати підписання накладних (п. 2.3 договору).

Згідно п. 5.2 договору оплата за товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу - 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018 року (п. 9.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивачем поставлено ПП "МАКНАС" товари загальною вартістю 65210 грн. 88 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними: 1) від 08.05.2018 №23177 на суму 16011 грн. 90 коп. відповідно зі строком оплати до 22.05.2018 ; 2) від 14.05.2018 №24083 на суму 22414 грн. 68 коп. відповідно зі строком оплати до 28.05.2018 ; 3) від 21.05.2018 №25974 на суму 18854 грн. 64 коп. 4) від 21.05.2018 № 25976 на суму 7929 грн. 66 коп. відповідно зі строком оплати до 04.06.2018 , підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств (а.с. 34-37).

Згідно складеного сторонами акта звірки взаємних розрахунків сторін за період 01.12.2018-06.08.2018 за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений по договору товар у заявленій сумі 65210 грн. 88 коп.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про купівлю-продаж, а саме поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

За правилами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарським законодавством визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 ЦК України закріплено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З наданих позивачем доказів вбачається, що останній направляв на адресу відповідача разом з актом звірки взаєморозрахунків претензію від 13.08.2018 вих. №84/07 про сплату отриманого товару, в якій просив підприємство у 7-денний термін з моменту отримання цієї претензії перерахувати суму боргу в розмірі 65210 грн. 88 коп. (а.с.39-44).

Проте ПП "МАКНАС" на претензію не відреагувало, зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар не виконало, чим порушило договірні зобов'язання.

Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги ТОВ "Міроіл" про стягнення з відповідача основного боргу у загальній сумі 65210 грн. 88 коп. є обґрунтованими та доведеними позивачем.

Суд також вважає правомірними вимоги товариства про стягнення з відповідача нарахувань, передбачених п. 6.2.5 договору, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України і штрафу в розмірі 5% від несплаченої суми на підставі п.6.2.1 договору та в розмірі 10% від вартості товару на підставі п. 6.2.2 договору (у випадку прострочення терміну розрахунків більше ніж на 30 днів).

Так, господарським законодавством визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами погоджено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від несплаченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому сторони домовилися, що пеня стягується з моменту виникнення заборгованості покупця перед постачальником до моменту повного погашення цієї заборгованості (п. 6.2.1 договору).

За прострочення термінів розрахунків, передбачених договором більше ніж на 30 днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості товару (п. 6.2.2 договору)

У випадку несвоєчасної сплати заборгованості, що виникла за даним договором, сума заборгованості сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5 відсотків річних від простроченої суми (п. 6.2.5 договору).

Тобто, сторонами в договорі встановлено інший, ніж визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, розмір процентів річних, а саме, 5 %.

Суд погоджується з поданими позивачем розрахунками пені в сумі 8143 грн. 92 коп. (період нарахування 05.06.2018-07.10.2018), штрафу в розмірі 5% від несплаченої суми в сумі 3260 грн. 54 коп., штрафу в розмірі 10% від вартості товару в сумі 6521 грн. 09 коп., 5% річних в сумі 1166 грн. 63 коп., нарахованих в період: за видатковою накладною від 08.05.2018 №23177 за період з 23.05.2018 по 07.10.2018, за видатковою накладною від 14.05.2018 №24083 за період прострочення з 29.05.2018 по 07.10.2018, за видатковими накладними від 21.05.2018 №25974 та № 25976 за період прострочення з 05.06.2018 по 07.10.2018, у зв'язку з чим зазначені суми підлягають стягненню з ПП "МАКНАС".

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Міроіл " підлягають задоволенню в повному обсязі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову на відповідача (ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, здійсненні ТОВ "Міроіл " витрати за платіжним дорученням від 04.10.2018 № 3280 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1762 грн., що відповідає розміру встановленого Законом України "Про судовий збір", належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "МАКНАС" (55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія , вул. Перемоги, 33, ідентифікаційний код 41228707) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл " (01042, м. Київ, бул . Марії Приймаченко, 1/27, ідентифікаційний код 39248284) грошові кошти в загальній сумі 84303 грн. 06 коп., із яких: 65210 грн. 88 коп. - основний борг;3260 грн. 54 коп. - штраф у розмірі 5% від несплаченої суми; 6521 грн. 09 коп. - штраф у розмірі 10%; 8143 грн. 92 коп. - пеня; 1166 грн. 63 коп. - 5 % річних, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1762 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 28 січня 2019 року.

Суддя О.Г. Смородінова