Рішення

від 21.01.2019 по справі 560/3916/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3916/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника відповідача Дмитрієвої А.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 року №3006718333-2016 та податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.07.2018 року №26313-17.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДФС у Хмельницькій області 12.04.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №3006718333-2016, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000 грн. Позивач вважає його протиправними та просить скасувати у зв'язку з тим, що належний йому транспортний засіб не є об'єктом оподаткування, оскільки відповідно до ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної загробної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Позивач зауважив, що з моменту випуску його автомобіля вже минуло 5 років, а тому він є не є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб за 2016 рік, що на думку позивача свідчить про протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З висновком відповідача позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала відзив, в якому заперечила щодо задоволення позову, наголошуючи при цьому на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та винесення податкової вимоги, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 23.11.2018 відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд цієї справи по суті в судовому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 29.01.2013 року придбав у власність автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2012 року випуску, об'єм двигуна 4461 куб.см., шасі НОМЕР_2, пальне дизель, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

12.04.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №3006718333-2016, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

12.07.2018 року відповідачем винесена податкова вимога Головного управління ДФС у Хмельницькій області №26313-17.

Позивач не погодившись із прийнятими рішеннями відповідача звернувся в суд з цим позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIII.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік ), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., №44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

Отже, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2016 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, об'єм двигуна 4461 куб.см., шасі НОМЕР_2, пальне дизель, 2012 року випуску.

Суд витребував у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) інформацію про середньоринкову вартість автомобіля ОСОБА_2, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу пального, об'єму циліндрів двигуна, а саме: марка - TOYOTA, модель - LAND CRUISER 200, рік випуску - 2012, тип пального - дизель, об'єм циліндрів двигуна - 4461 см. куб. розраховану відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66.

Мінекономрозвитку на виконання ухвали суду від 13.12.2018 року надало відповідь, згідно якої повідомлено, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 4461 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 4,5 літра.

Відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з об'ємом циліндрів двигуна 4,5 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 4 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з об'ємом циліндрів двигуна 4,5 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403) становила 966 000,00 гривень (з ПДВ).

Дослідивши інформацію про середньоринкову вартість автомобіля ОСОБА_2, судом встановлено, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України безпідставно здійснено заокруглення щодо об'єму циліндрів двигуна автомобіля 4461 куб. см. до найближчого основного розряду дорівнює 4,5 літра, тобто в більшу сторону та не на користь позивача.

Крім того, позивачем надано скріншот з сайту Mінекономрозвитку відповідно до якого вартість автомобілю марки TOYOTA LAND CRUISER 200, 2012 року випуску, 4,5, внутрішнього згоряння, дизель, пробіг 43000 км. становить 1 023 960,00 грн., тобто є меншою, ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Таким чином, суд вважає, що вартість автомобіля позивача не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 12.06.2018 №0085280-5202-0810 та податкова вимога №26313-17 від 12.07.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не доведено правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання по транспортному податку та прийняття оскаржуваного рішення.

Доводи наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують встановлених фактів в судовому засіданні під час розгляду справи, та зводяться лише до цитування відповідних норм ПК України, що регулюють порядок справляння транспортного податку.

Таким чином, відповідачем не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 року №3006718333-2016 та винесення податкової вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.07.2018 року №26313-17, а тому адміністративний позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. В зв'язку з задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 704,80 грн. судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.04.2018 року №3006718333-2016 та податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.07.2018 року №26313-17.

Стягнути на користь позивача - ОСОБА_2 судові витрати в сумі 704,80грн (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя П.М. Майстер