ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 січня 2019 року № 826/9821/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профстор до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю Профстор (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Профстор ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 727073/39240603 від 25.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 318 від 03.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 10334/39240603/2 від 11.06.2018 про відмову у задоволенні скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби України № 727073/39240603 від 25.05.2018;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Профстор № 318 від 03.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ Профстор посилається на те, що жодних законних підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а в подальшому, для відмови в її реєстрації у Державної фіскальної служби України не було. Позивач стверджує, що товариство надало до Державної фіскальної служби України пояснення і копії документів, якими підтверджуються реальність здійснення операції по податковій накладній № 318, при цьому, в рішеннях комісії ДФС України не зазначено та не деталізовано яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для успішної реєстрації податкової накладної.
06.09.2018 до суду від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача наголошує на законності та обгрунтованості оскаржуваних рішень, з огляду на те, що комісією, в ході аналізу отриманих документів встановлено, що позивачем надано акт здачі-приймання товару № 31-27/18 від 03.05.2018, що завірений від продавця ТОВ Профстор (ЄДРПОУ 39240603), від покупця ТОВ Езеріум (41502160) та від зернового складу ТОВ Агро Трейд Холдінг (ЄДРПОУ 39240603), що не відповідає коду, вказаному на печатці (41228005). Також у акті здачі-приймання товару зазначено, що місце складання акту м. Бориспіль, в той час, в товарно-транспортних накладних зазначено пункт розвантаження м. Бровари.
Крім того, зауважено, що ТОВ Профстор надано товарно-транспортні накладні, які не завірені перевізником ТОВ Бізнес Агро-Транс та не надано документів щодо навантаження, розвантаження продукції (макухи соєвої).
Поза тим, до повідомлення № 318 від 23.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 318 товариством не надано виписки банку, що підтверджують розрахунки як з постачальником макухи соєвої (ТОВ Деквайс ) так і з покупцем ТОВ Езеріум (41502160), з огляду на що, невідповідність та відсутність вищевказаних документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, згідно якої складена та направлена для реєстрації податкова накладна № 318 від 03.05.2018. (а. с. 199-205)
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Надалі, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2018 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
18.10.2018 протокольною ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
У судовому засіданні представник позивача Сулімов О.П. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи Трембач О.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
До суду від усіх учасників справи надійшло клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ Профстор є юридичною особою з 04.06.2014, перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 392406026597 від 01.04.2017.
До основних видів діяльності ТОВ Профстор за кодами КВЕД, зокрема є: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами , 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами , 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення .
02.02.2018 між ТОВ Деквайс (ЄДРПОУ 41649059) та ТОВ Профстор укладено договір поставки макухи соєвої № 103, відповідно до якого позивач придбав макуху соєву, отриману після віджиму олії з насіння сої. (а. с. 54-58)
Товариство зазначає, що Державною фіскальної служби України були прийняті та зареєстровані наступні податкові накладні, які було складено відповідно до договору поставки макухи соєвої № 103: № 78 від 01.03.2018, № 302 від 03.03.2018, № 9 від 01.03.2018, № 10 від 05.03.2018, № 11 від 05.03.2018, № 12 від 05.03.2018, № 13 від 06.03.2018, № 14 від 06.03.2018, № 62 від 09.03.2018, № 61 від 09.03.2018, № 60 від 10.03.2018, № 59 від 12.03.2018, № 58 від 12.03.2018, № 57 від 13.03.2018, № 56 від 13.03.2018, № 54 від 14.03.2018, № 55 від 14.03.2018, № 52 від 15.03.2018, № 53 від 15.03.2018, № 68 від 19.03.2018, № 69 від 19.03.2018, № 70 від 20.03.2018, № 71 від 20.03.2018. (а. с. 103-171)
02.02.2018 між ТОВ Профстор та ТОВ Агро Трейд Холдинг укладено договір складського зберігання зерна № 30118, а 24.03.2018 сторонами підписано акт здачі-приймання товару № 3-24/18, відповідно до якого ТОВ Профстор передало на зберігання макуху соєву в кількості 382,07 тон, яка була придбана за договором поставки макухи соєвої № 103 від 02.02.2018. (а. с. 172-177)
03.05.2018 між ТОВ Профстор та ТОВ Езеріум укладено договір поставки макухи соєвої № 103п. (а. с. 178-182)
Так, відповідно до умов п. 1.1 вказаного договору, позивач (постачальник), зобов'язувався в порядку і на умовах цього договору здійснити поставку товару (макухи соєвої, отриманої після віджиму олії з насіння сої - п. 1.2 договору), який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність ТОВ Езеріум (покупець), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар належної якості та обумовлені сторонами строки.
03.05.2018 відповідно до акту здачі-приймання товару № 1-27/18, позивач передав, а ТОВ Езеріум прийняв макуху соєву у кількості 382,07 тон на загальну суму 4623047,00 грн. з урахуванням ПДВ. (а. с. 183-185)
Надалі, ТОВ Профстор , відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України складено податкову накладну № 318 від 03.05.2018 та направлено 18.05.2018 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а. с. 35-36)
Згідно отриманої квитанції № 9096507645 від 18.05.2018, податкову накладну № 318 від 03.05.2018 прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017. Крім того, у квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК Єдиному реєстрі податкових накладних. (а. с. 37)
23.05.2018 товариством направлено до Державної фіскальної служби України повідомлення № 318 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена. (а. с. 38)
Позивач вказує на те, що у повідомленні надано пояснення, що ТОВ Профстор з 2017 року займається оптовою торгівлею товарів широкого вжитку, в основному-сільськогосподарського сектору. До повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, були додані скановані копії наступних первинних і бухгалтерських документів, які підтверджували реальність вказаної господарської операції з продажу макухи соєвої, та яких, на переконання товариства, було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 318 від 03.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних: статутні та інші документи (статут, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ про призначення директора, штатний розпис, форма 20-ОПП), договір поставки макухи соєвої № 103 від 02.02.2018, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні з квитанціями про прийняття накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, сертифікат якості на макуху соєву; договір складського зберігання зерна № 30118 від 02.02.2018, акт здачі-прийняття товару, складська квитанція на зерно № 204; договір поставки макухи соєвої № 103п від 02.05.2018, довіреність на отримання товару № 305/1, лист про переоформлення права власності, посвідчення якості, складська квитанція на зерно № 301, акт здачі-прийняття товару.
Однак, рішенням комісії Державної фіскальної служби України № 727073/39240603 від 25.05.2018 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 318 від 03.05.2018 з підстав ненадання платником податків копій документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування . (а. с. 40-41)
Після цього, товариство, у порядку передбаченому ст. 56 ПК України 30.05.2018 подало скаргу № 2/05/18 до Державної фіскальної служби України на рішення комісії № 727073/39240603 від 25.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 318 від 03.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідь на яку, рішенням комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 10334/39240603/2 від 11.06.2018 відмовлено у задоволенні скарги. (а. с. 43-52, 53)
Не погоджуючись з рішенням комісії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкової накладної та рішенням комісії з питань розгляду скарг, вважаючи їх протиправними, ТОВ Профстор звернулось до суду за захистом своїх прав.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Так, зі змісту квитанції № 9096507345 від 18.05.2018 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування убачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направленої позивачем на реєстрацію податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених п. п. 1.6 п. 1 Критерів ризиковості платника податку . (а. с. 37)
Проте, контролюючим органом у даній квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної товариства. Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених п. п.1.6 п. 1 Критеріїв.
Натомість, необхідно звернути увагу на те, що і принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень і положення п. 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Слід зазначити, що контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого товариство внесено до переліку ризикових платників.
Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм убачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
У свою чергу, реєстрація поданої товариством податкової накладної № 318 від 03.05.2018 зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам п. п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.
У той же час, згідно з п. п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу пояснення № 318 та копії документів до зазначених господарських операцій по податковій накладній № 318, а саме копії: статутних документів (статут, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ про призначення директора, штатний розпис, форма 20-ОПП), договору поставки макухи соєвої № 103 від 02.02.2018, платіжних доручень, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних з квитанціями про прийняття до Єдиного реєстру податкових накладних, сертифікату якості на макуху соєву; договору складського зберігання зерна № 30118 від 02.02.2018, акту здачі-прийняття товару, складської квитанції на зерно № 204; договору поставки макухи соєвої № 103п від 02.05.2018, довіреності на отримання товару № 305/1, листа про переоформлення права власності, посвідчення якості, складської квитанції на зерно № 301, акту здачі-прийняття товару.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
У рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано, що платником податку не було надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. (а. с. 40-41)
Проте, як уже зазначалось, на виконання п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України ТОВ Профстор направлено на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності, здійснення операцій по відмовленій податковій накладній. Так, до повідомлення додано копії договору поставки макухи соєвої № 103 від 02.02.2018, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних з квитанціями про прийняття до Єдиного реєстру податкових накладних, сертифікату якості на макуху соєву; договору складського зберігання зерна № 30118 від 02.02.2018, акту здачі-прийняття товару, складської квитанції на зерно № 204; договору поставки макухи соєвої № 103п від 02.05.2018, довіреності на отримання товару № 305/1, листа про переоформлення права власності, посвідчення якості, складської квитанції на зерно № 301, акту здачі-прийняття товару.
Таким чином позивачем були надані усі необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 318 не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.
У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
У відзиві на позовну заяву Державна фіскальна служба України визнає, що товариством до повідомлення щодо подачі документів № 318 було додано 56 документів, проте наголошує, на тому, що комісією, в ході аналізу отриманих документів встановлено, що позивачем надано акт здачі-приймання товару № 31-27/18 від 03.05.2018, що завірений від продавця ТОВ Профстор (ЄДРПОУ 39240603), від покупця ТОВ Езеріум (41502160) та від зернового складу ТОВ Агро Трейд Холдінг (ЄДРПОУ 39240603), що не відповідає коду, вказаному на печатці (41228005); у акті здачі-приймання товару зазначено, що місце складання акту м. Бориспіль, в той час, в товарно-транспортних накладних зазначено пункт розвантаження м. Бровари; ТОВ Профстор надано товарно-транспортні накладні, які не завірені перевізником ТОВ Бізнес Агро-Транс та не надано документів щодо навантаження, розвантаження продукції (макухи соєвої); не надано виписки банку, що підтверджують розрахунки як з постачальником макухи соєвої (ТОВ Деквайс ) так і з покупцем ТОВ Езеріум .
Суд відхиляє дане посилання відповідача, з огляду на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень суб'єктом владних повноважень жодним чином дані посилання не відображались та не були покладені в їх основу, а також не було вказано товариству на те, які саме документи складені з порушеннями (з неточностями), з яких підстав, яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Суд наголошує на тому, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкову накладну № 318, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправним та його скасування.
У частині позовних вимог щодо оскарження рішення комісії з питань розгляду скарг, суд виходить з наступного.
Як зазначено у п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Обов'язковою ознакою дій, рішень (в тому числі і актів) чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, проте такі рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин, рішення контролюючого органу стосовно прийняття оскаржуваного рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 10334/39240603/2 від 11.06.2018 про відмову у задоволенні скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби України № 727073/39240603 від 25.05.2018 саме по собі не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов'язкових юридичних наслідків, з огляду на що, суд приходить до висновку про відсутність у позивача об'єкта судового захисту та, як наслідок, про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Крім того, слід зазначити таке.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання, на переконання суду, є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.
Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, ураховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкову накладну № 318 потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України,
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Профстор (ЄДРПОУ 39240603, вул. Ярославів Вал, 13/2-б, м. Київ, 01054) до Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 727073/39240603 від 25.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 318 від 03.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Профстор № 318 від 03.05.2018 датою її фактичного подання.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профстор (ЄДРПОУ 39240603, вул. Ярославів Вал, 13/2-б, м. Київ, 01054) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2019 |
Оприлюднено | 29.01.2019 |
Номер документу | 79434244 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні