Постанова

від 16.01.2019 по справі 822/1781/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1781/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

16 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Нечитайло Т.В.,

представника відповідача: Чорної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Славутський солодовий завод" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року (повне рішення складено 27вересня 2018 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Славутський солодовий завод" (далі - позивач) до Управління Держпраці у Хмельницькій області (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

позивач 18.05.2018 звернувся із адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати припис форми Н-9 №22-26/405-299 від 15.05.2018 про проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, прийнятий Управлінням Держпраці у Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що в даному випадку була відсутня сама подія нещасного випадку, тобто обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору, що сталася у процесі виконання ним трудових обов'язків і внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю. Крім того, жодних офіційних повідомлень про нещасний випадок позивач не отримував, а тому не мав підстав утворювати комісію та організовувати проведення розслідування.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що позивач не мав права встановлювати вид захворювання внаслідок якого погіршилося здоров'я працівника, заперечувати наявність чи відсутність впливу на працівника того чи іншого шкідливого виробничого фактору, оскільки з'ясування і вирішення цих питань покладається на комісію з розслідування нещасного випадку.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

12.03.2018 громадянин ОСОБА_4 звернувся із заявою до Кабінету Міністрів України, в якій вказав про порушення його права на проведення об'єктивного розслідування двох випадків раптового погіршення стану здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків у ПАТ "Славутський солодовий завод".

В подальшому, вказане звернення було переадресоване Кабінетом Міністрів України до Державної служби України з питань праці, яка в свою чергу листом від 12.04.2018 №1848/3/9.1-36-18 доручила Управлінню Держпраці у Хмельницькій області вжити відповідних заходів по зазначеному зверненню.

З метою розгляду звернення ОСОБА_4, на підставі наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 11.05.2018 №87 та направлення на проведення позапланової перевірки від 11.05.2018 №147 головним державним інспектором Управління Держпраці у Хмельницькій області Микитюком В.В. проведено перевірку ПАТ "Славутський солодовий завод" щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки підтверджений факт стосовно того, що 19.12.2011 електромонтер ПАТ "Славутський солодовий завод" ОСОБА_4 під час роботи звернувся до медичного працівника цього заводу з приводу поганого самопочуття (раптового погіршення стану здоров'я).

У медпункті підприємства йому була надана первинна медична допомога, після чого він був доставлений автомобілем швидкої медичної допомоги до Славутської центральної районної лікарні. Період тимчасової непрацездатності ОСОБА_4 тривав до 23.12.2011, що підтверджується копією листків непрацездатності серії АВХ №313053 від 19.12.2011 та серії АВХ №313087 від 20.12.2011.

15.05.2018 на підставі вказаного головним державним інспектором Управління Держпраці у Хмельницькій області Микитюком В.В. складений акт перевірки №22-26/405, яким зафіксоване порушення суб'єктом господарювання статті 22 Закону України "Про охорону праці", а саме не вчинення роботодавцем належних дій щодо організації та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві (випадку раптового погіршення стану здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків).

Також відповідачем прийнято припис форми Н-9 №22-26/405-299 від 15.05.2018, яким запропоновано позивачу провести розслідування нещасного випадку на виробництві (випадку раптового погіршення стану здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків), що стався 19.12.2011 з електромонтером ОСОБА_4

Не погоджуючись із вказаним приписом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний припис управління Держпраці у Хмельницькій області форми Н-9 №22-26/405-299 від 15.05.2018 про проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятий з урахуванням завдань, які стоять перед відповідачем.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232 затверджений Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - Порядок №1232).

Відповідно до п. 7 Порядку №1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Згідно пп. 2 п. 10 Порядку №1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Розслідування обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. Медичний висновок щодо встановлення зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров'я виконувати роботу видається лікувально - профілактичним закладом за місцем лікування або обстеження потерпілого у формі рішення лікарсько - експертної комісії на запит роботодавця та/або голови комісії. У такому запиті та доданих до нього матеріалах повинні міститися необхідні відомості про обставини нещасного випадку, результати дослідження умов праці і виробничого середовища, зокрема кількісні і якісні характеристики небезпечних, шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, які передували настанню нещасного випадку (пп. 15 п. 15 Порядку №1232).

Положенням пп. 3 п.16 Порядку №1232 визначено, що обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є: погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору.

З наведеного вбачається, що випадки раптового погіршення стану здоров'я працівника підпадають під загальне визначення терміну "нещасного випадку на виробництві" і підлягають розслідуванню згідно Порядку №1232.

Щодо доводів апелянта про те, що випадки раптового погіршення стану здоров'я працівника на робочому місці не підпадають під ознаки нещасного випадку, визначені пунктом 7 Порядку №1232, слід вказати, що в даному випадку роботодавець на наділений повноваженнями встановлювати причини настання нещасного випадку (раптового погіршення стану здоров'я працівника), кваліфікувати вид захворювання внаслідок якого сталося погіршення стану здоров'я працівника, заперечувати (на власний розсуд) наявність чи відсутність впливу на працівника того чи іншого шкідливого виробничого фактору тощо, оскільки, вирішення і з'ясування цих питань покладається виключно на комісію з розслідування нещасного випадку.

Стосовно того, що позивач офіційно не повідомлявся про нещасний випадок слід вказати наступне.

Пунктом 8 Порядку №1232 встановлено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Згідно матеріалів справи, про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 на підприємстві було повідомлено безпосереднього керівника - інженера-енергетика ОСОБА_5 Питання подальшого повідомлення керівника підприємства стосується трудової дисципліни на підприємстві та в даній справі судом не досліджується. При цьому, госпіталізація працівника з підприємства каретою швидкої медичної допомоги є випадком який не можна приховати від керівника, який зобов'язаний організувати розслідування згідно Порядку №1232.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваний припис Управління Держпраці у Хмельницькій області форми Н-9 №22-26/405-299 від 15.05.2018 про проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятий з урахуванням завдань, які стоять перед відповідачем.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Славутський солодовий завод" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 січня 2019 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.