Рішення

від 16.01.2019 по справі 389/501/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.01.2019

ЄУН №389/501/18

Провадження №2/389/191/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року м.Знам'янка

Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.О.

представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко Алла В'ячеславівна, про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 6,41 га, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_4

У квітні 2017 року позивач дізналася про те, що приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко А.В. до Державного реєстру речових прав внесено інформацію про реєстрацію права оренди за відповідачем належної позивачу земельної ділянки строком на 15 років. Однак оскільки жодних договорів з ОСОБА_4 вона не укладала, тому звернулася із заявою до поліції про вчинення кримінального правопорушення за фактом підробки документів.

28.07.2017 відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні було проведено судову почеркознавчу експертизу підпису позивача у оспорюваному договорі, за результатими якої встановлено, що підпис виконаний не позивачем, а іншою особою.

Оскільки позивач не підписувала договір оренди земельної ділянки, тому даний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому вважає, що наявні підстави для визнання його недійсним у судовому порядку.

Просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,41 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, укладений між нею та підприємцем ОСОБА_4 та зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земель 14 лютого 2007 року за №92, скасувати даний запис про реєстрацію, а також запис про реєстрацію іншого речового права.

04.04.2018 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачу було достовірно відомо про укладення оспорюваного договору, що підтверджується відомостями про отримання орендної плати за 2011-2016 р.р. та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 2015 та 2017 роки. У зв'язку з цим просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

16.05.2018 представником позивача надано відповідь на відзив, з якої вбачається, що між між сторонами існували договірні відносини на підставі усної домовленості без укладення жодних письмових договорів, позивач не заперечує того факту, що дійсно отримував орендну плату. Про існування письмового договору ОСОБА_3 дізналася лише у 2017 році, про що також свідчить її звернення до поліції із заявою від 28.07.2017 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Позивач не могла дізнатися про порушення свого права раніше, оскільки ОСОБА_4 не надавав їй для ознайомлення письмовий договір оренди земельної ділянки. Крім того, інформація про державну реєстрацію договору оренди у 2007 році у книзі реєстрації договорів оренди земель не була публічною, відтак позивач не могла дізнатися про реєстрацію відповідачем оспорюваного договору.

25.05.2018 відповідачем до суду надано заперечення на відповідь на відзив з посиланням на те, що позивач знала про існування саме письмового договору оренди земельної ділянки, адже відповідачем здійснювалися нарахування та сплата податків від імені орендаря. У іншому випадку, у разі існування усної домовленості щодо оренди земельної ділянки, ФОП ОСОБА_4 не був би податковим агентом і відповідальність за порушення податкового законодавства несла би ОСОБА_3 Також зазначив про те, що ОСОБА_3 було відомо про існування письмового договору, адже нею у 2017 році була підписана угода про дострокове розірвання зазначеного договору, яка в судовому порядку визнана недійсною.

Позивач, явка якої в судове засідання була визнана судом обов'язковою, з'явилась у судове засідання, однак внаслідок незадовільного стану здоров'я та в силу похилого віку не змогла давати пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Просила суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки остання вчиняла дії, які свідчать про її обізнаність щодо існування договору, зокрема отримувала орендну плату.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює на посаді землевпорядника Петрівської сільської ради Знам'янського району. Йому відомо, що відповідач орендує у позивача та інших односельців земельні ділянки. За формою №6-зем земельна ділянка позивача обліковується як така, що перебуває в оренді, одноосібником позивач не рахується. З якого часу між сторонами тривають орендні відносини не пам'ятає.

Заслухавши представників сторін, свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,41 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.

14.02.2007 Знам'янським відділом Державного підприємства Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам у книзі реєстрації договорів оренди земель за №92 проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 6,41 га (без зазначення дати укладення), розташованої на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_3 та підприємцем ОСОБА_4.

25.04.2017 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бондаренко А.В. право оренди зазначеної ділянки зареєстровано за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №20189312, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

У квітні 2017 року позивач дізналася про існування спірного договору та відповідно порушення її прав, оскільки зазначений договір вона не підписувала, повноважень на його підписання іншим особам не надавала. Дізнавшись про даний факт позивач звернулася до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом підробки документів.

Згідно з висновком експерта №294 від 13.12.2017, проведеного Кіровоградським НДЕКЦ МВС України в рамках кримінального провадження №12017120160001492, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, підпис у графі Підписи сторін: Орендодавець у договорі оренди землі, зареєстрованого 14.02.2017 за №92 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис у графі підпис у дорученні, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки не підписувала, тобто в даному випадку волевиявлення останньої не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Судом встановлено, що позивач оспорюваний договір не підписувала та повноважень на його підписання іншим особам не надавала, укладення та реєстрація договору оренди земельної ділянки проведена без її відома та волевиявлення, що суперечить ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про державну реєстрацію договору у книзі реєстрації договорів оренди земель є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про застосування строку позовної давності суд відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що позивач дізналася про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди лише у квітні 2017 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач вчиняла дії, спрямовані на його виконання, зокрема отримувала плату за користування землею, є таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України.

Такі дії позивача можуть свідчити про усвідомлення нею орендного характеру правовідносин з відповідачем, але не доводять узгодження всіх істотних умов договору оренди, передбачених частиною першою статті 15 Закону Про оренду землі як умови його дійсності.

Перебіг строку позовної давності починається не з моменту отримання позивачем плати за користування земельною ділянкою, а з часу, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, тобто укладення договору від її імені. Оскільки позивачу стало відомо про існування оспорюваного договору оренди земельної ділянки лише у 2017 році, то строк позовної давності позивачем не пропущено.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 61-48цс15.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права за №20189312, внесеного 25 квітня 2017 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Бондаренко А.В. з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ст.ст.26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, зазначеним Законом передбачено скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно і таке рішення приймається відповідним органом державної влади на підставі рішення суду.

Таким чином, наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є підставою для звернення позивача до відповідного органу про скасування речового права, зареєстрованого на підставі договору оренди, що в свою чергу відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації права.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1409 грн.60 коп.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що такі витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Натомість позивачем та її представником жодних доказів про понесення таких витрат до суду не надано. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 215, 216, 628, 638 ЦК України, ст.ст.141, 263- 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,41 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_3 та підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований у Знам'янському відділі Державного підприємства Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам у книзі реєстрації договорів оренди земель 14 лютого 2007 року за №92.

Скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі, вчинений 14 лютого 2007 року у книзі реєстрації договорів оренди земель за №92 на підставі договору оренди земельної ділянки площею 6,41 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_3 та підприємцем ОСОБА_4 та зареєстрованого у Знам'янському відділі Державного підприємства Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне рішення суду складено 25 січня 2019 року.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко