Постанова

від 22.01.2019 по справі 205/6661/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/592/19 Справа № 205/6661/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Басова Н.В. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства Авіас Плюс на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства Авіас Плюс до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Форт Нокс , Товариство з обмеженою відповідальністю Плеяда , Товариство з обмеженою відповідальністю Східна хвиля , Товариство з обмеженою відповідальністю Гілтон , Товариство з обмеженою відповідальністю Плесан , Товариство з обмеженою відповідальністю Валвіт , Приватне акціонерне товариство Старокостянтинівнафтопродукт , Товариство з обмеженою відповідальністю Мавекс-Буковина , Товариство з обмеженою відповідальністю Мавекс , Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція , Публічне акціонерне товариство Дніпронафтопродукт , Товариство з обмеженою відповідальністю Елітбуд Дніпро , Товариство з обмеженою відповідальністю Кенон Плюс , Товариство з обмеженою відповідальністю Вікна-Пласт , Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова фірма Кременчукнафтопродукт , Товариство з обмеженою відповідальністю Промавтоматика , Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроінвест-Ч , Товариство з обмеженою відповідальністю Суминафтосервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Либідь Плюс , Товариство з обмеженою відповідальністю Севен Севенті Петроліум , Дочірнє підприємство Оптима-770-Р Товариства з обмеженою відповідальністю Севен Севенті Петроліум , Дочірнє підприємство Оптима-770Л Товариства з обмеженою відповідальністю Севен Севенті Петроліум , Дочірнє підприємство Оптима-770-Ч Товариства з обмеженою відповідальністю Севен Севенті Петроліум , Дочірнє підприємство Оптима Восток , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року ПрАТ Авіас Плюс 07.09.2016 року звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з ЗАТ Авіас Плюс з 01.09.2003 року. Наказом від 01.09.2003 року відповідачку прийнято на роботу комірником на склад, а 01.09.2003 року з відповідачкою як з комірником укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

В подальшому наказом від 11.03.2009 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника складського господарства, а посаду комірника виведено зі штатного розпису.

Оскільки при переведенні відповідача на іншу посаду її посадові обов'язки не змінились, договір про повну матеріальну відповідальність з нею не переукладався та залишився чинним на весь період її роботи.

Так, позачерговою інвентаризацією, проведеною згідно наказу від 22.04.2016 року була виявлена нестача підзвітних відповідачці товарно-матеріальних цінностей, чим заподіяно шкоду позивачу в розмірі 205184,58 грн., яка складається з: нестачі необоротних активів та запасів - 75871,23 грн. та матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання - 129313,35 грн.

Матеріальні цінності прийняті на відповідальне зберігання відповідачкою були передані позивачу відповідно до договорів зберігання з третіми особами та нестача виникла внаслідок недбалого ставлення відповідачки до збереження товарно-матеріальних цінностей.

Наказом від 01.07.2016 року відповідачку було звільнено із займаної посади у зв'язку із втратою довіри.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на 205184,58 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати - 3077,77 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що при переведенні ОСОБА_1 на посаду начальника складського господарства, з нею не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність як із начальником складського господарства, а тому відсутні правові підстави для покладення на неї такої відповідальності.

В апеляційній скарзі ПАТ Авіас Плюс посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з відповідачкою як комірником 01 вересня 2003 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність на підставі ст. 135-1 КзпП України. Наказом №14-К від 11 березня 2009 року відповідачку переведено на іншу посаду - начальника складського господарства, а посаду комірника виведено зі штатного розкладу підприємства, тобто на дільниці складського господарства було залишено лише одну матеріально відповідальну особу - ОСОБА_1. При цьому, апелянт вказує, що при переведенні відповідачки на іншу посаду її посадові обов'язки не змінилися, а тому договір про повну матеріальну відповідальність з нею не переукладався та залишився чинним на весь період її роботи.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено посадові інструкції комірника дільниці складського господарства та начальника дільниці складського господарства, у тексті Загальних положень яких зазначено, що комірник та начальник дільниці складського господарства є матеріально-відповідальними особами та які підписані власноруч відповідачкою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що Наказом Закритого акціонерного товариства Авіас Плюс № 03-09/07К від 01.09.2003 року ОСОБА_1 прийнято на роботу комірником на склад.

01.09.2003 року між ЗАТ Авіас Плюс та ОСОБА_1, яка займала посаду комірника на складі, укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Наказом ЗАТ Авіас Плюс № 14-к від 11.03.2009 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника складського господарства, а посаду комірника виведено зі штатного розпису.

Позачерговою інвентаризацією від 22.04.2016 року була виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, чим заподіяно шкоду позивачу в розмірі 205184,58 грн., яка складається з: нестачі необоротних активів та запасів - 75871,23 грн. та матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання - 129313,35 грн. В ході інвентаризації виявлені неодноразові порушення ОСОБА_1 правил зберігання та проведенні операцій з матеріальними цінностями, що призвели до нестачі на складі необоротних активів, запасів та матеріалів, що знаходились на зберіганні.

Матеріальні цінності були прийняті на відповідальне зберігання на підставі договорів зберігання, укладених між позивачем та третіми особами, а саме:

1. ТОВ Форт Нокс , договір зберігання товару № 005Х-04 від 01.04.2004 року;

2. ТОВ Плеяда , договір зберігання товару № 02-080 від 01.05.2002 року;

3. ТОВ Східна хвиля , договір зберігання товару № 02-086 від 01.05.2002 року;

4. ТОВ Гілтон , договір зберігання товару № 008Х-06 від 01.04.2006 року;

5. ТОВ Плесан , договір зберігання товару № 02-084 від 01.05.2002 року;

6. ТОВ Валвіт , договір зберігання товару № 03-134 від 22.07.2002 року;

7. ПрАТ Старокостянтинівнафтопродукт , договір зберігання товару № 043Х-05 від 01.04.2005 року;

8. ТОВ Мавекс-Буковина , договір зберігання товару № 038Х-04 від 01.07.2004 року;

9. ТОВ Мавекс , договір зберігання товару № 02-082 від 01.05.2002 року;

10. ТОВ Спецбудконструкція , договір зберігання товару № 025Х-06 від 01.11.2006 року;

11. ПАТ Дніпронафтопродукт , договір зберігання товару № 0312/02-1 від 03.12.2002 року;

12. ТОВ Елітбуд Дніпро , договір зберігання товару № 12-045 від 01.08.2012 року;

13. ТОВ Кенон Плюс , договір зберігання товару № 029Х-05 від 01.04.2005 року;

14. ТОВ Вікна-Пласт , договір зберігання товару № 068Х-05 від 03.10.2005 року;

15. ТОВ Торгова фірма Кременчукнафтопродукт , договір зберігання № 11-009 від 01.03.2011 року;

16. ТОВ Промавтоматика , договір зберігання товару № 071Х-05 від 01.11.2005 року;

17. ТОВ Дніпроінвест-Ч , договір зберігання товару № 002Х-05 від 01.03.2005 року;

18. ТОВ Суминафтосервіс , договір зберігання товару № 013Х-04 від 01.04.2004 року;

19. ТОВ Либідь Плюс , договір зберігання товару № 02-075 від 01.05.2002 року;

20. ТОВ Севен Севенті Петроліум , договір зберігання товару № 017Х-04 від 01.04.2004 року;

21. ДП Оптима-770-Р ТОВ Севен Севенті Петроліум , договір зберігання товару № 02-073 від 01.05.2002 року;

22. ДП Оптима-770Л ТОВ Севен Севенті Петроліум , договір зберігання товару № 02-078 від 01.05.2002 року;

23. ДП Оптима-770-Ч ТОВ Севен Севенті Петроліум , договір зберігання товару № 02-079 від 01.05.2002 року;

24. ДП Оптима Восток , договір зберігання товару № 02-076 від 01.05.2002 року (Т.1 а.с. 156-203, Т.2 а.с. 98-205, Т.3а.с 1-42).

Суми нестачі матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання становлять: ТОВ Форт Нокс - 34500,99 грн.; ТОВ Плеяда - 8550,60 грн.; ТОВ Східна хвиля - 2159,83 грн.; ТОВ Гілтон - 544,00 грн.; ТОВ Плесан - 3318,76 грн.; ТОВ Валвіт - 849,07 грн.; ПрАТ Старокостянтинівнафтопродукт - 122,94 грн.; ТОВ Мавекс-Буковина - 191,04 грн.; ТОВ Мавекс - 45270,17 грн.; ТОВ Спецбудконструкція - 17270,46 грн.; ПАТ Дніпронафтопродукт - 994,82 грн.; ТОВ Елітбуд Дніпро - 9839,06 грн.; ТОВ Кенон Плюс - 487,64 грн.; ТОВ Вікна-Пласт - 10,90 грн.; ТОВ Торгова фірма Кременчукнафтопродукт - 1128,15 грн.; ТОВ Промавтоматика - 891,20 грн.; ТОВ Дніпроінвест-Ч - 350,54 грн.; ТОВ Суминафтосервіс - 1188,58 грн.; ТОВ Либідь Плюс - 891,67 грн.; ТОВ Севен Севенті Петроліум - 1861,08 грн.; ДП Оптима-770-Р ТОВ Севен Севенті Петроліум - 33,64 грн.; ДП Оптима-770Л ТОВ Севен Севенті Петроліум - 59,25 грн.; ДП Оптима-770-Ч ТОВ Севен Севенті Петроліум - 632,27 грн.; ДП Оптима Восток - 322,67 грн. (Т.1 а.с. 204-229).

Наказом ПрАТ Авіас Плюс № 04-ОС від 01.07.2016 року ОСОБА_1, начальника дільниці складського господарства, за навмисне порушення з корисливою метою правил зберігання та проведення операцій з матеріальними цінностями звільнено із займаної посади у зв'язку із втратою довір'я за п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Отже, обов'язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності, зокрема і повної матеріальної відповідальності згідно ст. 134 КЗпП України, є вина особи у взаємозв'язку із іншими умовами такої відповідальності, що передбачені ст. 130 КЗпП України.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками судам роз'яснено, що суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі ст. ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Згідно п. п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками від 29 грудня 1992 року № 14 роз'яснив, що, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір, та чи укладали його. Коли нема цих умов, на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Встановлено, що 01.09.2003 року між позивачем та ОСОБА_1 як комірником на складі укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Однак, при переведенні ОСОБА_1 на посаду начальника складського господарства, з нею не було укладено новий договір про повну матеріальну відповідальність, як із начальником складського господарства, а також зазначена посада передбачає посадові обов'язки, які відрізняються від обов'язків комірника, а тому колегія вважає, що суд вірно вважав, що після 11.03.2009 року відсутні правові підстави для покладення на відповідачку повної матеріальної відповідальності.

Таким чином, розглянувши даний спір в межах заявлених вимог, оцінивши надані по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ Авіас Плюс .

Доводи апелянта в скарзі про те, що з відповідачкою як комірником 01 вересня 2003 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, а тому, враховуючи, що при переведенні її на іншу посаду її посадові обов'язки не змінилися, договір про повну матеріальну відповідальність з нею не переукладався та залишився чинним на весь період роботи, - є необґрунтованими, оскільки Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність було укладено зі ОСОБА_1, саме, як працівником, який займає посаду комірника складського господарства (п. 1 Договору), а тому покладення на неї повної матеріальної відповідальності як на працівника, який займає посаду начальника складського господарства та з яким такий договір не укладався - є безпідставним.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було досліджено посадові інструкції комірника дільниці складського господарства та начальника дільниці складського господарства, у тексті Загальних положень яких зазначено, що комірник та начальник дільниці складського господарства є матеріально-відповідальними особами та які підписані власноруч відповідачкою, - також є безпідставними, оскільки вказані положення вказують лише на матеріальну відповідальність працівників, які займають відповідні посади, однак не можуть бути підставою для повної індивідуальної відповідальності відповідачки, з якою відповідно до ст. 135-1 КзпП України договір про повну матеріальну відповідальність на посаді начальника дільниці складського господарства не укладався.

Інші доводи апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства Авіас Плюс .

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Авіас Плюс - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко