Постанова

від 16.01.2019 по справі 910/6526/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Справа№ 910/6526/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Лесь В.С.

відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Л.В.С."

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2018 р. (повне рішення складено 03.09.2018 р.)

у справі № 910/6526/18 (суддя - Баранов Д.О.)

за позовом Приватного підприємства "Л.В.С."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор і Ко"

про стягнення збитків у розмірі 569375,07 грн

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року Приватне підприємство "Л.В.С." звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор і Ко" про стягнення збитків у розмірі 569375,07 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що саме відповідач, а не отримувач вантажу - ТОВ "Белтім Полімери", отримав вантаж, перевізником якого був позивач за товарно-транспортною накладною CVR AVC-2002 від 07.10.2015 р., у зв'язку з чим з позивача за рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.02.2016 р. у справі № 917/2531/15 були стягнуті збитки за втрачений вантаж.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.08.2018 р. у справі № 910/6526/18 у задоволенні позову Приватного підприємства "Л.В.С." відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Л.В.С." 19.09.2018 р. за допомогою засобів поштового зв`язку звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також до апеляційної скарги позивачем додано клопотання про витребування доказів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що він, як перевізник, який сплатив вартість вантажу, став новим власником товару, відповідно у нього з'явилось право вимоги відшкодування вартості вантажу або його повернення новому власнику.

Разом з цим суд зазначає, що Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд.

Згідно з п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 р. визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 03.10.2018 р., про що в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 р. опубліковано відповідне повідомлення. Отже в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

За актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 р. справу № 910/6526/18 разом з апеляційною скаргою Приватного підприємства "Л.В.С." передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2018 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Л.В.С." у справі № 910/6526/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Калатай Н.Ф.

Ухвалою від 16.10.2018 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Л.В.С." залишено без руху на підставі ст. ст. 258, 260 ГПК України.

Ухвалою від 29.10.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6526/18 та призначено її до розгляду на 03.12.2018 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/247/18 від 30.11.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці з 03.12.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6526/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6526/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р. розгляд справи було відкладено до 16.01.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/200/19 від 15.01.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6526/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6526/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 р. справу № 910/6526/18 прийняти до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У засідання суду, призначене на 16.01.2019 р., представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності зазначеного представника суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" та компанією FLEMING CORPORATION LLP був укладений контракт купівлі-продажу № 060715- FLEMING-OTP.

Відповідно до п. 1.1 вказаного контракту продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує товар (номенклатура, кількість, строки, ціна і умови поставки вказуються в інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту).

Згідно з п. 3.2 контракту датою поставки вважається дата доставлення товару на митницю пункту призначення Україна.

На виконання умов даного контракту Товариством з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" були перераховані грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 221 від 14.07.2015 р.

Згідно з інвойсом № 100854808 від 07.10.2015 р. сторони контракту узгодили відвантаження товару ТОВ "Белтім Полімери" на загальну суму 25960,00 доларів США.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR AVC-2002 від 07.10.2015 р. відправником вантажу є фірма SABIC SALES EUROPE B.V. (n. l CMR) одержувачем вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" (п. 2 CMR), місце розвантаження вантажу - Київ, Україна (п. 3. CMR), місцем та датою завантаження вантажу - Kutno, Poland 07.10.2015 (п. 4 CMR), перевізник - Приватне підприємства"Л.В.С.", 38751, Полтавська обл., Полтавський район, село Розсошенці, Вулиця Фрунзе, будинок 28, ідентифікаційний код 32016865 транспортний засіб ВІ 8534 ВА/ BI 1078 XO (п. l6 CMR).

Штемпелі на накладній CMR AVC-2002 від 07.10.2015 р. містять інформацію про дату проходження товару через митний контроль у митниці - "Ягодин", а саме, 08.10.2015 р. Додатково відомості про відправника, одержувача, перевізника, вид транспортного засобу, найменування товару, місце розвантаження товару, ціну товару, вартість ввізного мита тощо вказано у попередньому повідомленні № 209000000/2015/931332.

Товар переміщувався транспортними засобами: ВІ 8534 ВА/ ВІ 1078 ХО - перевізник: Приватне підприємство "Л.В.С.".

Однак у визначені строки (термін доставки вантажу відповідно до заявки 12.10.2015 р.) позивачем вантаж не був доставлений, також вантаж не був доставлений до митниці призначення - Митний пост "Запитів", ЗМК ВАТ "ЛТСФ Львівресурси", Львівська область Камянка-Бузький район, смт. Запитів, вул. Київська, 236.

Отже, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" зі сторони Приватного підприємства "Л.В.С.", як перевізника, мало місце недоставлення вантажу до митниці призначення та недоставлення вантажу до замовника перевезення (власника вантажу, вантажоодержувача) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери", що згідно з положеннями чинного національного законодавства та міжнародних договорів України є втратою вантажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Л.В.С." про стягнення 711654,05 грн, з яких: 701433,96 грн збитків та 10 220,09 грн 5% річних.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.02.2016 р. у справі № 917/2531/15 позов задоволено повністю.

Приватне підприємство "Л.В.С." зазначає, що на виконання вказано рішення ним було протягом року перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" грошові кошти в розмірі 569375,07 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що Приватне підприємство "Л.В.С." оплатило вартість втраченого вантажу на вказану суму, однак, на його думку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор і Ко" зазначену суму збитків позивачу не компенсувало, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 569375,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.02.2016 р. у справі № 917/2531/15 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Л.В.С." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" 701433,96 грн збитків та 10220,09 грн 5% річних.

Вказаним рішенням було встановлено, що згідно з листом Державної фіскальної служби України Волинської митниці від 05.01.2016 р., 08.10.2015 р. посадовими особами митного поста "Ягодин" Волинської митниці ДФС України здійснено пропуск на митну територію України товару "полімери пропілену у первинних формах", який переміщувався згідно з попереднім повідомленням № 209000000/2015/931332 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери", який виступає імпортером і особою, відповідальною за фінансове врегулювання. Відправником товару являється компанія NL SABIC SALES EUROPE В. V. (РО Box 5151,6135 LD S1TTARD, Netherlands).

Товар переміщувався транспортними засобами: ВІ 8534 ВА/ ВІ 1078 ХО, перевізник: Приватне підприємство "Л.В.С.".

Встановлено, що міжнародна товарно-транспортна накладна CMR AVC-2002 від 07.10.2015 р. не містить відміток про місце, особу та дату отримання вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери".

08.10.2015 р. вантаж перетнув митну територію України, узгоджений термін доставки вантажу відповідно до заявки - 12.10.2015 р., проте, як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, станом на 25.11.2015 р. відповідач не здійснив доставку вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери", у зв'язку з чим це є втратою вантажу.

Вищевказаним рішенням Господарського суду Полтавської області було встановлено, що втрата вантажу стала наслідком невжиття перевізником всіх залежних від нього дій по забезпеченню схоронності та цілісності вантажу, забезпеченню його знаходження у своєму тимчасовому (з моменту отримання від позивача і до моменту вручення покупцю) фактичному володінні під час перевезення, які були б необхідними, виправданими та достатніми для належного виконання договірних зобов'язань по перевезенню вантажу суб'єктом господарювання, яким є відповідач (перевізник) і який на постійній, професійній основі, згідно з ліцензією на перевезення вантажів у міжнародному сполученні, здійснює систематичну підприємницьку діяльність у сфері міжнародних перевезень вантажів.

Невжиття перевізником всіх необхідних в умовах підвищеної небезпеки, що потенційно має місце у сфері міжнародних перевезень товарів, заходів безпеки зумовило втрату вантажу, яким заволоділи треті особи, які не мали на те права і видача яким вантажу не санкціонувалась і не обумовлювалась договором.

Таким чином, рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.02.2016 у справі № 917/2531/15 встановлені обставини того, що вантаж не прибув до вказаного в договорі місця розвантаження, та вантажоодержувачем не отриманий, що є порушенням виконання зобов'язання Приватним підприємством "Л.В.С" та свідчить про втрату вантажу перевізником. Разом з тим, вказаним рішенням були відхилені доводи Приватного підприємства "Л.В.С " відносно того, що перевезення вантажу здійснювалось саме із залученням перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор і Ко".

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Крім того, застосування до особи такої міри відповідальності як стягнення збитків потребує доведення наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.12.2010 р. у справі № 06/113-38.

Як було встановлено вище, на виконання рішення суду Полтавської області від 25.02.2016 р. у справі № 917/2531/15, Приватним підприємством "Л.В.С." було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім Полімери" кошти в розмірі 569375,07 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з цим, вказаним рішенням було встановлено, що втрата вантажу стала наслідком невжиття перевізником, а саме Приватним підприємством "Л.В.С.", всіх залежних від нього дій по забезпеченню схоронності та цілісності вантажу, забезпеченню його знаходження у своєму тимчасовому фактичному володінні під час перевезення, які були б необхідними, виправданими та достатніми для належного виконання договірних зобов'язань по перевезенню вантажу суб'єктом господарювання, яким є відповідач (перевізник) і який на постійній, професійній основі, згідно ліцензії на перевезення вантажів у міжнародному сполученні, здійснює систематичну підприємницьку діяльність у сфері міжнародних перевезень вантажів; невжиття перевізником всіх необхідних в умовах підвищеної небезпеки заходів безпеки, зумовило втрату вантажу, яким заволоділи треті особи, які не мали на те права і видача яким вантажу не санкціонувалась і не обумовлювалась договором.

Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що саме внаслідок протиправної поведінки відповідача позивачу були завдані збитки.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже позивачем не було доведено того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор і Ко" було безпосереднім перевізником втраченого вантажу, та відповідно зобов'язане відшкодувати фактичні збитки позивачу.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 569375,07 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Л.В.С." задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Л.В.С." залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2018 р. у справі № 910/6526/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне підприємство "Л.В.С.".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.01.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна