Постанова

від 24.01.2019 по справі 922/1498/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Справа № 922/1498/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

за участю представників:

позивача - адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 868 від 13.01.2011, ордер серія ХВ №17280074 від 21.12.2018)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ (вх. № 423 Х/3 від 22.10.2018) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 по справі № 922/1498/18 (суддя Сальнікова Г.І.; повне рішення складено 26.09.2018 )

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" (61001, м. Харків, вул. Молочна, 38)

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б)

про визнання іпотеки припиненою, припинення обтяження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА :

Приватне акціонерне товариство "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих. №21/163 від 05.06.18 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в якій просило суд:

- визнати Іпотечний договір № 699000044077011/І від 27.03.2013, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №477, припиненим з 08.08.2016;

- припинити обтяження нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "НВП "Теплоавтомат", код ЄДРПОУ 00225667, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29013663101, опис об'єкта: загальна площа 2375,2 кв.м., літ. "М-4", адреса: м. Харків, вулиця Кірова, будинок 38 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: запис про обтяження номер 467109; запис про іпотеку номер 466136.

В обґрунтування позову Приватне акціонерне товариство "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" зазначає про те, що заборгованість за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 відсутня, про що вказує на розрахунок загальної суми заборгованості станом на 08.05.2018, наданим відповідачем у Вимозі, також зазначає про те, що останній платіж було здійснено 08.08.2016 платіжним дорученням №1680. Таким чином, позивачем вказано про те, що основне зобов'язання за Генеральним кредитним договором № 699000044077011 від 27.03.2013 виконано 08.08.2016 у повному обсязі належним чином, у зв'язку із чим є припиненим.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 по справі № 922/1498/18 позов задоволено повністю. Судом вирішено визнати Іпотечний договір № 699000044077011/І від 27.03.2013, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №477, припиненим з 08.08.2016. Припинено обтяження нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "НВП "Теплоавтомат", код ЄДРПОУ 00225667, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29013663101, опис об'єкта: загальна площа 2375,2 кв.м., літ. "М-4", адреса: м. Харків, вулиця Кірова, будинок 38 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: запис про обтяження номер 467109; запис про іпотеку номер 466136. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" (61001, м. Харків, вул. Молочна, 38, код ЄДРПОУ 00225667) 5286,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивовано тим, що основне зобов'язання за кредитним договором виконано Приватним акціонерним товариством "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" у повному обсязі та належним чином 08.08.2016, у зв'язку з чим є припиненим, а тому в силу умов пунктів 2.11. та 6.1. спірного Іпотечного договору іпотека за цим правочином також є припиненою.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Відповідач вказує на те, що у зв'язку з наявністю заборгованості за Генеральним кредитним договором в сумі 810422,26 грн. (штраф за несвоєчасне страхування заставного майна), Генеральний кредитний договір не може бути визнаний виконаним в повному обсязі, та відповідно не може бути визнано припиненим Іпотечний договір з припиненням обтяження та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач при цьому вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на судові рішення у справах № 922/5137/15; № 640/15889/15-ц, як на підставу для звільнення від доказування обставини незаконності нарахування ОСОБА_3" штрафу в сумі 810422,26 грн., посилаючись на те, що відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду. За вказаних обставин, відповідач просить рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 по справі № 922/1498/18 скасувати та ухвали нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 922/1498/18. Позивачу встановлено строк до 07.11.2018 для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Приватне акціонерне товариство "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 678 від 05.11.2018), в якому проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує в повному обсязі, просить залишити рішення першої інстанції у даній справі без змін, яким обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача у даній справі. Позивач наголошує на тому, що існують судові рішення, які набрали законної сили, котрими у розумінні п.4 ст.75 ГПК України встановлено преюдиціальні факти щодо ПАТ "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" та ПАТ "Дельта Банк" (неодноразові звернення позивача до банку з проханням надати перелік страхових компаній, які залишилися без відповіді, безпідставність нарахування штрафу 810482,26 грн., нарахованого у зв'язку з несвоєчасним страхуванням заставного майна за період з 09.07.2015 по 08.07.2016 за страховим договором від 09.07.2015). Позивач наголошує, що основне зобов'язання за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 виконано ПАТ "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" 08.08.2016 у повному обсязі та належним чином, заборгованості немає, що підтверджується відповідним розрахунком відповідача, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Банку - відсутні. Твердження відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором у вигляді штрафу позивач вважає безпідставним також з тих підстав, що розрахунок штрафу проведено по пунктам Іпотечного договору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 справу № 922/1498/18 призначено до апеляційного розгляду на 21.12.2018 об 11:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 922/1498/18 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.12.2018 року о 09:40 год.

У зв`язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018, для її розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О., суддя Медуниця О.Є.

Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, надіслав клопотання (вх. 2738 від 26.12.2018) про розгляд справи без участі його представника, в якому він також повідомив суд, що підтримує апеляційну скаргу.

У зв`язку з відпусткою судді Попкова Д.О., який входить до складу постійної колегії суддів, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019, для її розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 922/1498/18 оголошено перерву у судовому засіданні до 24.01.2019 року о 14:30 год.

22.01.2019 від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання (вх. № 664), в якому відповідач просить відкласти судове засідання на лютий 2019 року, у зв'язку з тим, що представник АТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 не зможе прийняти участь у судовому засіданні 24.01.2019 через знаходження у відпустці. На підтвердження даного клопотання відповідач надав копії наказів № 19-к/ТР від 15.01.2019 та № 14-к/ТМ від 15.01.2019.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "ОСОБА_4 проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи попереднє клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника (вх. № 2738 від 26.12.2018) та те, що явка представника відповідача у судове засідання 24.01.2019 не визнавалась обов'язковою, а суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги відповідно до статті 273 Господарського процесуального кодексу України, неявка представника відповідача не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами, представник відповідача ОСОБА_4 надавала суду апеляційної інстанції свої пояснення по суті справи, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.03.2013 між ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (позичальник) та ПАТ "АСТРА БАНК" (кредитор) укладено Генеральний кредитний договір №699000044077011, за умовами якого Кредитор відкрив Позичальнику кредитну лінію та встановив кредитний ліміт в сумі 600000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії і порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором та договорами про внесення змін та доповнень до цього договору. Строк кредиту з 27.03.2013 по 26.03.2018 включно.

В забезпечення виконання умов Генерального кредитного договору, 27.03.2013 сторонами укладено іпотечний договір №699000044077011/І, за умовами якого відповідачем передано в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000044077011 належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. "М-4", що знаходиться по вул. Кірова, будинок 38, в місті Харкові.

Відповідно до договорів про внесення змін та доповнень від 27.03.2013 №1, від 26.04.2013 №2, від 29.04.2013 №3, від 04.07.2013 №4, від 25.07.2013 №5, ПАТ "НВП "Теплоавтомат" отримало кредитні транші відповідно у сумах 93400,00 доларів США, 34340,00 доларів США, 9000,00 доларів США, 18200,00 доларів США, 5000,00 доларів США, а всього в сумі 159940,00 доларів США.

02.12.2013 згідно договору купівлі-продажу прав вимоги, ПАТ "Дельта Банк" прийняло від ПАТ "АСТРА БАНК" право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 27.03.2013 №699000044077011 з ПАТ "НВП Теплоавтомат".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 року строк тимчасової адміністрації продовжено до 02 вересня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року строк тимчасової адміністрації продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 та Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до договорів про внесення змін та доповнень від 27.03.2013 №1, від 26.04.2013 №2, від 29.04.2013 №3, від 04.07.2013 №4, від 25.07.2013 №5, ПАТ "НВП "Теплоавтомат" отримало кредитні травні відповідно у розмірі 93400,00 доларів США, 34340,00 доларів США, 9000,00 доларів США, 18200,00 доларів США. 5000,00 доларів США, всього в сумі 159940,00 доларів США. Таким чином, кредитор не виконав умови Генерального кредитного договору, надавши лише 26 % від суми, яка була забезпечена іпотекою. При цьому, вартість іпотеки складає 8104820,00 грн.

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі Іпотечного договору №699000044077011/І від 27.03Д013 було внесено відповідні записи про іпотеку: № 466136 та запис про обтяження № 467109 - заборона на нерухоме майно.

Окрім того, 02.12.2013 між ПАТ "Астра Банк" (код ЄДРПОУ 35590956) та ПАТ "Дельта Банк" було укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі 02.12.2013 за № 1539.

Тобто, внаслідок укладення зазначеного договору купівлі-продажу прав вимоги ПАТ "Дельта Банк" отримало права вимоги за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 та Іпотечним договором №699000044077011/І від 27.03.2013.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому послався на те, що за наслідками укладення вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у запис про іпотеку № 466136 було внесено відомості про нового Іпотекодержателя: ПАТ "Дельта банк", код ЄДРПОУ 34047020, однак у запис про обтяження № 467109: заборона на нерухоме майно, зміни щодо обтяжувача відповідач за невідомих обставин не вніс. Позивачем при цьому зазначено про те, що обтяжувачем вказано Публічне акціонерне товариство "Астра Банк", код ЄДРПОУ 35590956, хоча фактично обтяжувачем є ПАТ "Дельта Банк" відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013, оскільки підставою виникнення обтяження вказаний договір іпотеки №699000044077011/І від 27.03.2013.

Додатково, позивачем наголошено про те, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 19.04.2016 р. ПАТ "НВП "Теплоавтомат" було перереєстровано на ПрАТ "НВП "Теплоавтомат". У записах про Іпотеку та обтяження особою, майно/права якої обтяжуються, вказано Публічне акціонерне товариство Науково-Виробниче підприємство Теплоавтомат, код ЄДРПОУ 00225667.

Так, на запит позивача, відповідач листом за вих. № 6371 від 26.07.2016 надіслав розрахунок станом на 19.07.2016, згідно якого заборгованість за Генеральним кредитним договором у вигляді пені за несвоєчасне повернення процентів складала 2,49 грн., яку платіжним дорученням № 1680 від 08.08.2016 було оплачено.

Таким чином, позивач стверджує, що зобов'язання за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 були виконані ним у повному обсязі станом на 08.08.2016.

При цьому, позивачем зазначено про те, що штраф за іпотечним договором у сумі 810482,00 грн., заявлений у розрахунку від 19.07.2016 не сплачувався позивачем тому, що на протязі 2015-2017 років тривав судовий розгляд за позовами ПАТ "Дельта Банк" до ПрАТ "НВП "Теплоавтомат".

02.04.2018 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист за вих. № 21/100 з проханням надати останньому документи, необхідні для реєстрації припинення обтяження та вилучення відповідних записів з Державного реєстру.

У відповідь на вищевказаний Лист, від відповідача надійшла Вимога про усунення порушень (Претензія) за вих. № 3488 від 08.05.18 із розрахунком, відповідно до умов якої, позивачу необхідно сплатити 810422,26 грн. штрафу за кредитним договором, а у разі невиконання позивачем даної вимоги відповідачем вказано про початок процедури звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, способом на свій розсуд.

Проте перевіривши зміст розрахунку, доданого до вищевказаної вимоги, позивачем було з'ясовано, що штраф нарахований Банком у відповідності до п.п. 3.4.-3.5. Іпотечного договору № 699000044077011/І від 27.03.2013, а не за Генеральним кредитним договором, як зазначено у самій вимозі.

За таких обставин позивач вважає, що нарахований Банком штраф в сумі 810422,26 грн. не є зобов'язанням за Генеральним кредитним договором.

Поряд із цим, позивач зауважив, що до зазначеної вище вимоги від 08.05.2018 було додано той же самий розрахунок штрафу, що й станом на 19.07.2016, з нарахуванням на однакову суму 810482,00 грн. Таким чином, в обох розрахунках наведено однакові страхові періоди й однаковий результат виконання вимог іпотечного договору з перестрахування заставного майна:

1) з 27.03.2014 по 26.03.2015 (виконано);

2) з 09.07.2015 по 08.07.2016 (з порушенням строку);

3) з 21.03.2016 по 20.03.2017 (діючий), а оскільки у 1-й та 3-й період перестрахування виконано без прострочень, то штраф за обома розрахунками відповідача нарахований у 2015 році саме за 2-й період, з 09.07.2015 по 08.07.2016.

Водночас, позивач звернув увагу суду на те, що Господарським судом Харківської області у справі № 922/5137/15) та Київським районним судом м. Харкова у справі № 640/15899/15-ц досліджувалися обставини прострочення страхування за страховим договором від 09.07.2015. В мотивувальних частинах означених судових рішень також йдеться про страховий договір від 09.07.2015. Поряд із цим, у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та Постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2016 по справі № 922/5137/15 зазначено, що у судових засіданнях, крім іншого, розглядалося питання щодо нарахування штрафу у розмірі 810482 грн., який виник, на думку банку, за прострочення строків страхування майна у 2015 році та про те, що був укладений страховий договір від 09.07.2015.

З огляду на те, що договір добровільного страхування майна юридичних осіб було укладено 09.07.2015 на період з 09.07.2015 по 08.07.2016, тому з огляду на вказані вище судові рішення, на думку позивача, підтверджено, що у всіх наданих відповідачем з 2015 року розрахунках, у Вимозі йдеться про один й той самий штраф, нарахований у 2015 році за п.п. 3.4-3.5 іпотечного договору №699000044077011/І від 27.03.2013.

Таким чином, заявлена Банком у вимозі сума у розмірі 810422,26 грн. є частиною штрафу, який вже був предметом позовів ПАТ "Дельта Банк".

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів Приватного акціонерного товариства "НВП "Теплоавтомат", оскільки сума штрафу включена відповідачем до розрахунку заборгованості у вимозі безпідставно та неправомірно, всупереч судовим рішенням, які набрали законної сили.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до господарського суду з даним позовом для захисту прав та охоронюваних законом інтересів, який мотивовано положеннями статей 16, 317, 386, 391, 593, 1049 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції встановив, що сума заборгованості у вигляді штрафу в розмірі 810482 грн., яка виникла, на думку Банку, за прострочення строків страхування майна, була предметом судового розгляду у справі № 922/5137/15, в межах якої були відхилені доводи позивача (ПАТ "Дельта Банк") щодо нарахування штрафу в сумі 810482,00 грн. за порушення умов страхування предмета іпотеки, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено належне виконання Банком пункту 4.2.6 Генерального кредитного договору, яким передбачено повідомлення Позичальника про перелік рекомендованих страхових компаній, в яких відповідач повинен застрахувати іпотечне майно. Також, в ході судового розгляду справи №640/15899/15-ц (н/п 2/640/236/16) судом встановлено відсутність у Банку права вимагати дострокового повернення коштів за кредитним договором, а заявлений позов визнано передчасним, оскільки порушень умов Генерального кредитного договору з боку відповідача, як Позичальника за договором, судами не встановлено.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом першої інстанції також досліджено, що заборгованість за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 - відсутня, що підтверджено розрахунком загальної суми заборгованості станом на 08.05.2018, наданим відповідачем у вимозі: сума заборгованості за кредитом - 0.00 у доларах США та грн. еквіваленті; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 0,00 у доларах США та грн. еквіваленті; сума заборгованості по процентам - 0,00 у доларах США та грн. еквіваленті; розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 0,00 у доларах США та грн. еквіваленті.

Як вбачається матеріалів справи, останній платіж було здійснено 08.08.2016 платіжним дорученням № 1680 (том 1 аркуш справи 126).

Таким чином, суд першої інстанції визначився, що основне зобов'язання за Генеральним кредитним договором №699000044077011/І від 27.03.2013 виконано 08.08.2016 у повному обсязі належним чином, у зв'язку з чим є припиненим.

Оскільки іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, у відповідності до п. 6.1 Іпотечного договору та на підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку", суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнав Іпотечний договір №699000044077011/І, завірений 27.03.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 478, припиненим з 08.08.2016, а також керуючись ст.ст. 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", вирішив припинити обтяження нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "НВП "Теплоавтомат", код ЄДРПОУ 00225667, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29013663101, опис об'єкта: загальна площа 2375,2 кв.м., літ. "М-4", адреса: м. Харків, вулиця Кірова, будинок 38 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: запис про обтяження номер 467109; запис про іпотеку номер 466136.

З висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

У відповідності з пунктом 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що у зв'язку з наявністю заборгованості за Генеральним кредитним договором в сумі 810422,26 грн. (штраф за несвоєчасне страхування заставного майна), Генеральний кредитний договір не може бути визнаний виконаним в повному обсязі, та відповідно не може бути визнано припиненим Іпотечний договір з припиненням обтяження та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також, в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає, зокрема, про те, що у період з 27.03.2015 по 09.07.2015 предмет іпотеки позивачем не був застрахований, тому має місце прострочення боржника, а підставою для нарахування штрафу є виконання боржником зобов'язання з порушенням. З огляду на наведене, відповідач стверджує про те, що штраф нараховується незалежно він наявності матеріальних збитків у кредитора, прострочення кредитора відсутнє, оскільки відповідач зобов'язаний направити письмове повідомлення Іпотекодавцю виключно у разі про зміни переліку рекомендованих страхових компаній, а таких змін, як наголошено відповідачем, не було. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що банк законно нарахував позивачу штраф в сумі 810482,00 грн., який сплачено частково в сумі 59,74 грн.

Однак наведені відповідачем в апеляційній скарзі аргументи колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В даному випадку, укладений в забезпечення виконання умов Генерального кредитного договору іпотечний договір №699000044077011/І від 27.03.2013, за умовами якого відповідачем передано в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000044077011 належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. "М-4", що знаходиться по вул. Кірова, будинок 38, в місті Харкові, за своєю правовою природою є іпотечним договором, який підпадає під правове регулювання відповідних положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частини 1 та 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Тобто, вже при визначенні законодавцем порядку виникнення та застосування іпотеки поряд із її похідним характером від основного зобов'язання (пов'язаності з ним) закладається альтернативність її дійсності: як до припинення основного зобов'язання, так і до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно умов пункту 7.1 Генерального кредитного договору № 699000044077011 від 27.03.2013, даний договір вважається виконаним тільки після повернення позичальником кредитору сум заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, можливими штрафними санкціями.

За умовами пункту 2.11 Іпотечного договору № 699000044077011/І від 27.03.2013 зобов'язання, забезпечене іпотекою, вважається виконаним, якщо кредит погашений, сплачені проценти, комісії, штрафні санкції, що витікають з Кредитного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що, на запит позивача, відповідач листом за вих. № 6371 від 26.07.2016 надіслав розрахунок станом на 19.07.2016, згідно якого заборгованість за Генеральним кредитним договором у вигляді пені за несвоєчасне повернення процентів складала 2,49 грн., яку платіжним дорученням № 1680 від 08.08.2016 було оплачено.

При цьому, як зазначено позивачем, штраф за іпотечним договором у сумі 810482,00 грн., заявлений у розрахунку від 19.07.2016 ним не сплачувався тому, що на протязі 2015-2017 років тривав судовий розгляд за позовами ПАТ "Дельта Банк" до ПрАТ "НВП "Теплоавтомат".

Так, у 2015 році ПАТ "Дельта Банк" звернувся з позовами до ПрАТ "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат":

- до Київського районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості з ПрАТ "Науково - виробниче підприємство "Теплоавтомат" та поручителя ОСОБА_6 за Генеральним кредитним договором № 699000044077011 від 27.03.2013 з розрахунком заборгованості на загальну суму 3 396 005,31 грн., в тому числі штраф в розмірі 810482,00 грн., нарахований у зв'язку з несвоєчасним страхуванням заставленого майна);

- до Господарського суду Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки за Генеральним кредитним договором № 699000044077011 від 27.03.2013 з розрахунком заборгованості на загальну суму 3 396 005,31 грн., в тому числі штраф в розмірі 810482,00 грн., нарахований у зв'язку з несвоєчасним страхуванням заставленого майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2015 у справі № 922/5137/15 в первісному позові ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" до ПрАТ "НВП "Теплоавтомат" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності відмовлено повністю, зустрічний позов залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2015 у справі №922/5137/15 залишено без змін.

Судами відхилені доводи позивача (ПАТ "Дельта Банк") щодо нарахування штрафу в сумі 810482,00 грн. за порушення умов страхування предмета іпотеки, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено належне виконання Банком п. 4.2.6 Генерального кредитного договору, яким передбачено повідомлення Позичальника про перелік рекомендованих страхових компаній, в яких відповідач повинен застрахувати іпотечне майно.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 у справі № 922/5137/15 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №922/5137/15 - без змін.

Окрім того, сума заборгованості, яка визначена позивачем в позовній заяві та вимозі від 28.08.2015 - 3396005,31 грн., була предметом розгляду в цивільній справі Київського районного суду міста Харкова у справі №640/15899/15-ц (н/п 2/640/236/16). В межах цієї справи судами встановлено відсутність у Банку права вимагати дострокового повернення коштів за кредитним договором, а заявлений позов визнано передчасним, оскільки порушень умов Генерального кредитного договору з боку відповідача, як Позичальника за договором, судами не встановлено (том 1 аркуші справи 77-88, аркуші справи 106-112).

Отже, штраф в сумі 810422,26 грн. за несвоєчасне страхування іпотечного майна, на наявність якого посилається відповідач в заперечення позовних вимог, є тим самим штрафом, який вже був предметом судового розгляду у вищезазначених судових справах, та який суди вже визнали таким, що нарахований безпідставно.

Щодо незгоди відповідача з посиланням в рішенні суду першої інстанції на судові рішення у справах № 922/5137/15; № 640/15889/15-ц, як на підставу для звільнення від доказування обставини незаконності нарахування АТ "Дельта Банк" штрафу в сумі 810422,26 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

В даному випадку судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи № 922/5137/15, а також при розгляді справи № 640/15899/15-ц досліджені обставини правового походження штрафу в сумі 810422,26 грн. за несвоєчасне страхування іпотечного майна, а відмова у задоволенні позовних вимог щодо цього штрафу відображена у мотивувальній частині судових рішень; ПрАТ НВП Теплоавтомат та ПАТ ДЕЛЬТА БАНК є сторонами у справах при винесенні зазначених судових рішень.

Таким чином, наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими встановлено преюдиціальні факти (безпідставність нарахування штрафу 810482 грн., нарахованого у зв'язку з несвоєчасним страхуванням заставного майна за період з 09.07.2015 по 08.07.2016 за страховим договором від 09.07.2015) щодо ПрАТ "НВП "Теплоавтомат" та ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК".

З огляду на вказане, у відповідності до пункту 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України дані обставини, встановлені рішенням суду в зазначених вище справах (господарській та цивільній), що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а тому посилання відповідача на частину сьому статті 75 цього ж Кодексу в даному випадку є недоречним.

Отже, дійсні обставини справи свідчать про те, що основне зобов'язання за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 виконано ПрАТ "НВП "Теплоавтомат" 08.08.2016 у повному обсязі належним чином, заборгованості немає, що підтверджено відповідним розрахунком відповідача, про що обґрунтовано зазначено в рішенні суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2018 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист за вих. № 21/100 з проханням надати останньому документи, необхідні для реєстрації припинення обтяження та вилучення відповідних записів з Державного реєстру. У відповідь на вищевказаний Лист, від відповідача надійшла Вимога про усунення порушень (Претензія) за вих. № 3488 від 08.05.18 із розрахунком, відповідно до умов якої, позивачу необхідно сплатити 810422,26 грн. штрафу за кредитним договором, а у разі невиконання позивачем даної вимоги відповідачем вказано про початок процедури звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, способом на свій розсуд.

Твердження відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором у вигляді штрафу спростовується також тим, що відповідно до розрахунку, доданого до вищевказаної вимоги, штраф, нарахований у відповідності до п.п. 3.4.-3.5. Іпотечного договору № 699000044077011/І від 27.03.2013, а не за Генеральним кредитним договором, як зазначено у самій вимозі, тому не є зобов'язанням за Генеральним кредитним договором.

Окрім того, як вірно зазначено позивачем, до зазначеної вище вимоги від 08.05.2018 додано той же самий розрахунок штрафу, що й станом на 19.07.2016, з нарахуванням на однакову суму 810482,00 грн. Тобто, в обох розрахунках наведено однакові страхові періоди й однаковий результат виконання вимог іпотечного договору з перестрахування заставного майна: 1) з 27.03.2014 по 26.03.2015 (виконано); 2) з 09.07.2015 по 08.07.2016 (з порушенням строку); 3) з 21.03.2016 по 20.03.2017 (діючий), а оскільки у 1-й та 3-й період перестрахування виконано без прострочень, то штраф за обома розрахунками відповідача нарахований у 2015 році саме за 2-й період, з 09.07.2015 по 08.07.2016.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що факт відсутності заборгованість за Генеральним кредитним договором №699000044077011 від 27.03.2013 підтверджено розрахунком загальної суми заборгованості станом на 08.05.2018, наданим відповідачем у вимозі: сума заборгованості за кредитом - 0.00 у доларах США та грн. еквіваленті; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 0,00 у доларах США та грн. еквіваленті; сума заборгованості по процентам - 0,00 у доларах США та грн. еквіваленті; розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 0,00 у доларах США та грн. еквіваленті.

Матеріалами справи підтверджено, що останній платіж було здійснено позивачем 08.08.2016 (платіжне доручення № 1680).

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що основне зобов'язання за Генеральним кредитним договором №699000044077011/І від 27.03.2013 виконано 08.08.2016 у повному обсязі належним чином, у зв'язку з чим є припиненим.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про іпотеку встановлено, що іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов пункту 6.1. Іпотечного договору № 699000044077011/І від 27.03.2013 іпотека за цим договором припиняється на підставах, передбачених статтею 17 Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи вищенаведене, оскільки іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, зважаючи на те, що основне зобов'язання за Генеральним кредитним договором №699000044077011/І від 27.03.2013 виконано 08.08.2016 у повному обсязі належним чином, у зв'язку з чим є припиненим, що достеменно підтверджено матеріалами справи та не спростовано належним чином відповідачем, тому у даному разі Іпотечний договір №699000044077011/І, завірений 27.03.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 478 є припиненим з 08.08.2016.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання припиненим іпотечного договору №699000044077011/І, завірений 27.03.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 478 з 08.08.2016, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За змістом статті 43 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача.

Згідно статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Однак відповідач в порушення вищезазначених вимог відповідних документів не надав, дій щодо припинення обтяження та вилучення відповідних записів з Державного реєстру самостійно не вчинив, що призвело до порушення права позивача розпоряджатися належним останньому нерухомим майном.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вирішив припинити обтяження нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "НВП "Теплоавтомат", код ЄДРПОУ 00225667, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29013663101, опис об'єкта: загальна площа 2375,2 кв.м., літ. "М-4", адреса: м. Харків, вулиця Кірова, будинок 38 та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: запис про обтяження номер 467109; запис про іпотеку номер 466136.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2018 у справі №922/1498/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29.01.2019

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.М. Пелипенко