Рішення

від 22.01.2019 по справі 904/5323/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019м. ДніпроСправа № 904/5323/18 за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення пені та штрафу за договором поставки у розмірі 55 571, 64 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіренсть № 30/15 від 05.01.2019;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №211 від 16.03.2017 у розмірі 55 571, 64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині своєчасної поставки обумовленого Договором товару.

Ухвалою суду від 03.12.2018 позовну заяву Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.12.2018 розгляд справи відкладено на 22.01.2019.

Відповідач не направив уповноваженого представника в судове засідання 22.01.2019, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причини неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.01.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.03.2017 між відповідачем (постачальником) та позивачем (покупцем) укладено договір поставки №211 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, з метою здійснення господарської діяльності Постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні і вимоги до його якості вказується в специфікації (додатку) до Договору, яка є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах передбачених цим Договором.

Згідно п. 3.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього Договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010.

Положеннями Специфікації №5 від 18.08.2017 (підписана постачальником 28.08.2017) до Договору (а.с.14) сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 77 925, 00 грн. (з ПДВ) протягом 90 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Умови поставки вказаного товару - ОБР, м. Марганець, промислова зона, склад покупця згідно з Правилами Інкотермс (п.2 Специфікації №5)

Відповідно до пункту 3.8 Договору зобов'язання постачальника щодо постави вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору Акту приймання - передачі товару за якістю (у випадку оплати товару за акредитивною формою: акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю).

За викладених обставин, сторонами погоджено поставку товару - до 26.11.2017 року.

Всупереч умов Договору відповідачем здійснено часткову поставку товару 19.01.2018 року (а.с.16-18) з простроченням 53 календарних дні та 07.05.2018 року (а.с.19-21) з простроченням 161 календарний день на загальну суму 75 288, 00 грн., в той час як сума недопоставленого товару станом на 20.11.2018 року складає 2 664, 00 грн., прострочення поставки за яким, складає 359 календарних дні.

Згідно п.11.2 Договору у разі порушення термінів поставки товару за цим Договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

З огляду на порушення відповідачем строків поставки обумовленого Договором товару, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню за загальний період з 27.11.2017 по 25.05.2018 на суму 47 776, 44 грн., а також штраф у розмірі 7 795, 20 грн. (а.с.4)

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми пені та штрафу, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України)

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

За викладених обставин, враховуючи порушення відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної постави товару, суд, з огляду на правомірність здійснених позивачем нарахувань пені та штрафу, дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, вул. Єдності, 62, ідентифікаційний код юридичної особи 00190911) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології кривбасу" (50042, Дніпропетровська область, вул. Едуарда Фукса (Тухачевського), 46Б, ідентифікаційний код юридичної особи 39018887) про стягнення 47 776, 44 грн. пені, 7 795, 20 грн. штрафу, 1762, 00 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології кривбасу" (50042, Дніпропетровська область, вул. Едуарда Фукса (Тухачевського), 46Б, ідентифікаційний код юридичної особи 39018887) на користь Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, вул. Єдності, 62, ідентифікаційний код юридичної особи 00190911) суму 47 776, 44 грн. пені, 7 795, 20 грн. штрафу, 1 762, 00 грн. витрат по сплаті судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2019

Суддя А.В. Суховаров