Постанова

від 26.03.2019 по справі 904/5323/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5323/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіна О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019р. у справі №904/5323/18 (суддя Суховаров А.В.) повний текст рішення складений 28.01.2019р.

за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення пені та штрафу за договором поставки у розмірі 55 571, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №211 від 16.03.2017р. у розмірі 55 571, 64 грн.

          Рішенням Господарського суду Дніпропетрвської області позов АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології кривбасу" на користь Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» 47 776, 44 грн. пені, 7 795, 20 грн. штрафу, 1 762, 00 грн. витрат по сплаті судового збору

Вказане рішення обгрунтоване порушенням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної поставки товару, що є підставою для нарахування пені та штрафу.

          Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам, звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обгрунтованана наступним:

- в матеріалах справи відсутня належним чином погоджена сторонами у письмовому вигляді технічна документація на товар, зазначений у Специфікації №1, яка є передумовою виконання зобов'язань за договором;

- у відповідача в даному випадку відсутнє безпосереднє грошове зобов'язання перед позивачем, отже стягнення пені за порушення строку поставки суперечить діючому законодавству, оскільки стягнення пені можливо лише за порушення грошових зобов'язань.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як необґрунтовану.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Дармін М.О., Березкіної О.В. від 06.03.2019 року у справі № 904/5323/1818 ухвалено розгляд апеляційної скарги провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

          Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16.03.2017р. між відповідачем (постачальником) та позивачем (покупцем) укладено договір поставки №211 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, з метою здійснення господарської діяльності Постачальник зобов?язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики вказується в специфікації (додатку) до Договору, яка є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах передбачених цим Договором.

Згідно п. 3.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього Договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010.

Положеннями Специфікації №5 від 18.08.2017р. (підписана постачальником 28.08.2017р.) до Договору (а.с.14) сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 77 925, 00 грн. (з ПДВ) протягом 90 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Умови поставки вказаного товару - ОБР, м. Марганець, промислова зона, склад покупця згідно з Правилами Інкотермс (п.2 Специфікації №5)

Відповідно до пункту 3.8 Договору зобов'язання постачальника щодо постави вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору Акту приймання - передачі товару за якістю (у випадку оплати товару за акредитивною формою: акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю).

Згідно п.11.2 Договору у разі порушення термінів поставки товару за цим Договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Тобто, строк поставки - до 26.11.2017 року.

Відповідачем було здійснено часткову поставку товару 19.01.2018 року (а.с.16-18) з простроченням 53 календарних дні та 07.05.2018 року (а.с.19-21) з простроченням 161 календарний день на загальну суму 75 288, 00 грн., в той час як сума недопоставленого товару станом на 20.11.2018 року складає 2 664, 00 грн., прострочення поставки за яким, складає 359 календарних дні.

Оскільки відповідачем було порушено строки поставки обумовленого Договором товару, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення пені за загальний період з 27.11.2017р. по 25.05.2018р. на суму 47 776, 44 грн., а також штрафу у розмірі 7 795, 20 грн.

Розглядаючи апеляційні вимоги ТОВ «Індустріальні технології Кривбасу», судова колегія враховує положення діючого законодавства України.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов?язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.          Обов??язок покупця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов?язок продавця доставити товар (п.1 ч.1 ст.664 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Матеріалами справи підтверджено часткову поставку товару 19.01.2018 року з простроченням 53 календарних дні та 07.05.2018 року з простроченням 161 календарний день на загальну суму 75 288, 00 грн. Вказане підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладним та актами приймання-передачі товару (а.с. 16-18, 19-21)

Станом на 20.11.2018 року товар на загальну суму 2 664, 00 грн., поставлений не був, час прострочення складає 359 календарні дні.

У зв?язку з несвоєчасною поставкою товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 47 776,44грн., а саме:

          - сума пені за видатковою накладною №9 від 19.01.2018р. за період з 27.11.2017р. по 18.01.2018р. – 7473,00грн.

          - сума пені за видатковою накладною №32 від 07.05.2018р. за період з 27.11.2017р. по 06.05.2018р. – 37905,84грн.

- сума пені за непоставлений товар на суму 2664,00грн. за період з 27.11.2017р. по 25.05.2018р. – 2397,44грн.

          Крім того, згідно п.11.2 Договору позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно поставленого товару в сумі 7795,20грн.

Вказане нарахування є арифметично правильним, відповідає умовам договору та обставинам справи, а тому господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 47776,44грн. та штраф в сумі 7795,20грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня належним чином погоджена сторонами у письмовому вигляді технічна документація на товар, зазначений у Специфікації №1, яка є передумовою виконання зобов'язань за договором, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки Пунктами 2.4. 2.6. Договору сторони погодили, що технічна документація (креслення, ТУ, опитувальні листи та ін..) на індивідуальний (несерійний) товар повинна бути належним чином погоджена сторонами у письмовому вигляді і є невід'ємною частиною цього договору.

Якщо вказані в Специфікації ГОСТ, ТУ та інша документація, яким повинні відповідати якісні та технічні характеристики товару, не опубліковані в загальнодоступних виданнях, Постачальник надає покупцю їх копії відповідно до заявки покупця.

У випадку не надання Постачальником згідно з п.2.5. Договору копій ГОСТу, ТУ та іншої документації, яким повинні відповідати якісні та технічні характеристики товару і які є неопубліковані у загальнодоступних виданнях, покупець має право відмовитися від прийняття такого товару.

Згідно даних умов договору, технічна документація, по-перше, погоджується сторонами лише на індивідуальний товар (несерійний) товар. І по-друге, технічна документація надається саме постачальником, а покупець вправі відмовитися від поставленого товару у разі ненадання за його заявкою такої документації.

Специфікацією також передбачено, що виготовлення товару тільки за належним чином узгодженої з покупцем технічної документації.

Отже, у разі виготовлення індивідуального товару, саме на постачальнику лежить обов?язок виготовити технічну документацію і погодити її з покупцем.

Також безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача в даному випадку відсутнє безпосереднє грошове зобов'язання перед позивачем, отже стягнення пені за порушення строку поставки суперечить діючому законодавству, оскільки стягнення пені можливо лише за порушення грошових зобов'язань, так як, відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов?язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або відсотковому відношенні до суми зобов?язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі від вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 ГК України).

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області 22.01.2019р. у справі №904/5323/18 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу Україени, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології Кривбасу" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі №904/5323/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін