Рішення

від 22.01.2019 по справі 910/16852/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2019Справа № 910/16852/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В. розглянув матеріали господарської справи

за позовом адвокатського бюро "Титикало та партнери"

до товариства з обмеженою відповідальністю "І.В.Трейд"

про стягнення 1 800 000,00 грн.

представники сторін:

від позивача Титикало Р.С. (керівник);

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське бюро "Титикало та партнери" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "І.В.Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 1 800 000,00 грн. за невиконання останнім зобов'язань за договором про надання юридичних послуг № 1 від 31.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16852/18, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.01.2019.

22.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю визнав позовні вимоги та просив здійснювати розгляд справи без участі відповідача.

У підготовче засідання 22.01.2019 з'явився представник позивача, надав суду письмову заяву про надання згоди розпочати розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого засідання.

Відповідач у підготовче засідання 22.01.2019 не з'явився, проте від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, за результатами підготовчого засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/16852/18 до судового розгляду по суті у той самий день (після закінчення підготовчого засідання), про що судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 22.01.2019 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 22.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.03.2017 між адвокатським бюро "Титикало та партнери" (далі - адвокатське бюро) та

товариством з обмеженою відповідальністю "І.В.Трейд" (далі - клієнт) укладено договір № 1 про надання юридичних послуг (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого сторони домовились, що на умовах даного договору клієнт доручає адвокатському бюро, а адвокатське бюро бере на себе зобов'язання про надання клієнту щомісячно за плату (винагороду) юридичні послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3 договору об'єм щомісячного юридичного обслуговування визначений у додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з додатком № 1 до договору, вартість послуг становить 300 000,00 грн. - щоквартально, строк оплати - протягом 10 днів з моменту підписання акту.

Положеннями п. 8.1 договору встановлено, що факт надання послуг сторони фіксують в акті передачі-прийняття виконаних робіт, який складається адвокатським бюро та подається для затвердження та підписання клієнту.

Клієнт зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити адвокатському бюро мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим клієнту послуг згідно з у мовами цього договору та вимогам, установленим чинним законодавством (п. 8.3 договору).

Згідно з п. 9.1 договору клієнт сплачує адвокатському бюро винагороду за надані юридичні послуги в розмірі, який визначається в додатку № 1 до договору та в додаткових угодах, які укладаються між адвокатським бюро та клієнтом на виконання умов цього договору.

Даний договір діє з моменту його підписання повноважними представниками сторін і до завершення строку юридичного абонентського обслуговування або виконання доручення по конкретному питанню відповідно до додаткових угод до даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги за період з березня 2017 по вересень 2018 включно на загальну суму 1 800 000,00 грн., що підтверджується Актами приймання передачі наданих послуг від 30.06.2017, 29.09.2017, 29.12.2017, 30.03.2018, 29.06.2018, 28.09.2018.

Відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань, за надані позивачем послуги не розрахувався.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за надані послуги за договором становить 1 800 000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги з юридичного супроводу будівництва багатоквартирного житлового будинку на загальну суму 1 800 000,00 грн., що підтверджується Актами приймання передачі наданих послуг від 30.06.2017 на суму 300 000,00 грн., від 29.09.2017 на суму 300 000,00 грн., від 29.12.2017 на суму 300 000,00 грн., від 30.03.2018 на суму 300 000,00 грн., від 29.06.2018 на суму 300 000,00 грн., від 28.09.2018 на суму 300 000,00 грн.

Вищевказані акти надання послуг підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Вартість неоплачених відповідачем послуг становить 1 800 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджено, що оплата послуг здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання акту.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним та сума боргу відповідача перед позивачем становить 1 800 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у відзиві на позов визнав позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, а також те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у розмірі 27 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "І.В.Трейд" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 44, нежиле приміщення 54, ідентифікаційний код 32111502) на користь адвокатського бюро "Титикало та партнери" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 121-А, офіс 220, ідентифікаційний код 41239698) 1 800 000,00 грн. (один мільйон вісімсот тисяч грн. 00 коп.) основного боргу та 27 000,00 грн. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.01.2019.

Суддя О.Г. Удалова