Рішення

від 29.01.2019 по справі 910/15535/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/15535/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Град"

про стягнення 236 793,98 грн.

Представники сторін:

не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Град" про стягнення 236 793,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір підряду №02062016/1 від 01.06.2016 року.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 2 069 945,49 грн.

14.02.2017 року між сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, в якому сторони дійшли згоди, що вартість виконаних підрядних робіт складає 1 639 113,60 грн.

У зв'язку з цим, 28.02.2017 року між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого сторонами погоджено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 430 831,88 грн.

28.02.2018 року між сторонами складено додаткову угоду №1 до договору підряду № 01062016/1 від 01.06.2016 року, в якому сторони узгодили графік погашення заборгованості.

Станом на момент звернення до суду відповідач не виконав зобов'язання щодо погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач звернувся в суд.

З огляду на ціну позову та незначну складність справи, спір підлягає вирішенню в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/15535/18, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Град" - вул. Солом'янська, буд. 3, м. Київ, 03110.

Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103047873790, згідно якого ухвала суду від 13.12.2018 була вручена представнику відповідача за довіреністю 16.01.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Для виконання ремонтних робіт на ділянці причалу 43 ДП "ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ПОРТ" між Приватним акціонерним товариством "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" та Державним підприємством "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА" (Далі - ДП "НДІБВ") укладено Договір №138-16 від 01.06.2016 щодо розробки проекту виконання робіт з капітального ремонту фундаменту будівлі центрального пульту управління.

Для виконання встановлених в проекті робіт щодо капітального ремонту фундаменту будівлі Приватне акціонерне товариство "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" (після зміни організаційно-правової форми - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ") (надалі - "Позивач", "Замовник") та Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ ГРАД" (надалі -"Відповідач", "Підрядник") 01 червня 2016 року уклали Договір підряду № 01062016/1 (надалі - "Договір").

Загальна вартість робіт за Договором складала 3 449 909,15 грн., в тому числі ПДВ 574 984,86 грн.

У п. 6.2. Договору передбачено порядок оплати за роботу:

1) У термін до 10 робочих днів після підписання цього Договору Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 60 % загальної вартості робіт відповідної черги виконання робіт;

2) 40% вартості робіт Замовник здійснює протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт по відповідній черзі виконання робіт.

Підрядником було виставлено рахунок-фактуру №СФ-04 від 01.06.2016 та Замовник сплатив Підряднику попередню оплату у розмірі 60 %, яка складала 2 069 945, 49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1145 від 03.06.2016.

При виконанні робіт виявилася невідповідність фактичної будови фундаменту з даними, що присутні у проектній документації, у зв'язку з чим ТОВ "НОВИЙ ГРАД" направило головному інженеру ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" лист №1/1414 від 14.12.2016, в якому міститься інформація, щодо того, що: Станом на 14.12.2016 ТОВ "НОВИЙ ГРАД" виконало всі можливі - згідно Проекту, роботи з капітального ремонту фундаменту будівлі центрального пункту управління на ділянці причалу 43 ДП "Одеський морський порт", м. Одеса. Для виконання подальших дій з підсилення ґрунтів необхідно узгодити технічні особливості проектного рішення спільно зі спеціалістами НДІБВ та затвердити зміни до ПВР (проектно- вишукувальні роботи) у Замовника.

Тому Позивач звернувся із листом №1167/16 від 19.12.2016 до ДП "НДІБВ" з проханням надати проектно-технічне рішення для виконання подальших дій з підсилення ґрунтів фундаменту будівлі центрального пункту управління.

У відповідь на вищевказаний лист ДП "НДІБВ" надіслало пропозицію №122/01-08 від

щодо зупинення роботи з підсилення фундаменту.

Між ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" та ТОВ "НОВИЙ ГРАД" підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, в якому Сторони дійшли згоди, що вартість виконаних Підрядником робіт складає 1 639 113,60 грн., а не в розмірі попередньої оплати - 2 069 945, 49 грн.

Таким чином судом встановлено, що у Підрядника перед Замовником утворився надлишок сплачених коштів.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2017 між ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" та ТОВ "НОВИЙ ГРАД" підписано Акт звірки розрахунків, відповідно до якого Сторонами погоджено, що заборгованість ТОВ "НОВИЙ ГРАД" перед ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" складає 430 831,88 грн.

Протягом 2017 року ТОВ "НОВИЙ ГРАД" пересилав надлишок сплачених коштів на розрахунковий рахунок ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ". Таким чином, саном на 03.08.18 сума непогашеної заборгованості склала 255831,88 грн.

29.09.2017 від ТОВ "НОВИЙ ГРАД" на адресу ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" надійшов лист №36, в якому наведено план розрахунків по оплаті заборгованості ТОВ "НОВИЙ ГРАД" перед ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ", загальна сума заборгованості складає 255 831,88 грн. Відповідно до котрого платежі повинні були здійснюватися наступним чином:

Жовтень 2017 р. 50 000, 00 грн Листопад 2017р. 105 831, 88 грн. Грудень 2017р. 100 000,00 грн. Загальна сума 255 831,88 грн. Проте, за твердженням позивача, що не спростоване відповідачем, станом на 20.12.2017 Підрядником не було здійснено жодних із вище наведених самостійно встановлених порядкових платежів.

В матеріалах справи наявна претензія №1417/1.8. від 20.12.2017 ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" про виконання Підрядником своїх зобов'язань щодо взаєморозрахунків, інакше ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" буде змушене звернутися до суду.

У відповідь на претензію ТОВ "НОВИЙ ГРАД" надіслало лист №1 від 18.01.2018, в якому зобов'язувалося виконати сплату по заборгованості до 28.02.2018.

28.02.2018 між ПрАТ "УКРЕЛЕВАТОРПРОМ" та ТОВ "НОВИЙ ГРАД" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду №01062016/1 від 01.06.2016 в якому сторони в п. 1.2. узгодили графік погашення заборгованості рівними частинами із останнім платежем до 31.08.2018.

Відповідно до п. 12.4. Договору, строк дії Договору було визначено Сторонами до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором. Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1, у випадку, якщо Підрядник порушить термін оплати згідно графіку погашення Розміру заборгованості і кошти не надійдуть на розрахунковий рахунок Замовника в день, вказаний в п. 1.2. Додаткової угоди № 1, Підрядник зобов'язаний сплатити неустойку, інфляційні витрати та 3 % річних за весь період прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до виписки по рахунку від 27.08.2018 ТОВ "НОВИЙ ГРАД" здійснило перерахунок коштів у розмірі 25 000 грн. на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте, судом встановлено, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду, Відповідачем не виконано зобов'язання, передбачені в Додатковій угоді № 1, в повному обсязі та не здійснено виплати відповідно до графіку погашення заборгованості, таким чином у Позивача виникла підстава звернення до суду з позовною заявою про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 230 831,88 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи дату підписання Додаткової угоди №1 до Договору підряду №01062016/1 від 01.06.2016, строк оплати грошових коштів є таким, що настав, а борг відповідача перед позивачем за Договором з повернення попередньої оплати становить 230 831,88 грн.

Доказів повного погашення заборгованості матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо вимог позивача про стягнення 2 667,65 грн. 3% річних та 3294,45 грн. інфляційних втрат, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.10.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору, а їх розмір 3% річних становить 2 667,65 грн., розмір інфляційних втрат становить 3294,45 грн. Відтак, вказані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За висновками суду, на час розгляду спору в господарському суді відповідачем за позовом не заперечено факт отримання виконання та оплати за спірним договором загалом на суму 2 069 945,49 грн., окрім того всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 230 831,88 грн.

Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 230 831,88 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Град" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром" 230 831,88 грн. суми основного боргу, 2 667,65 грн. 3% річних та 3294,45 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Град" (вул. Солом'янська, буд. 3, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 32768790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром" (вул. Чорноморського Козацтва, буд. 52/1, м. Одеса, Одеська область, 65003; ідентифікаційний код 31640002) 230 831 (двісті тридцять тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 88 коп. основного боргу, 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 65 коп. 3% річних, 3294 (три тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 45 коп. інфляційних втрат та 3 551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 91 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий