Рішення

від 15.01.2019 по справі 818/2098/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 р. Справа № 818/2098/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Кривоноса О.В.,

представника відповідачів - Єрьоменко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Будінмашсервіс" до Державної служби України з безпеки на транспорті, управління Укртрансбезпеки у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю Будінмашсервіс (далі - позивач, ТДВ Будінмашсервіс ) звернулося до суду з позовною заявою (а.с.16-17) до управління Укртрансінспекції у Сумській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати розрахунок №8604 від 17.05.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно товарно-транспортної накладної від 17.05.2018 №189/1.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач визначив плату з перевищенням пройденої відстані, що не відповідає фактичним обставинам. Процедура визначення правопорушення і як наслідок складання документів було здійснено з порушенням вимог закону, заміри вантажу виконані не за допомогою спеціально призначеного габаритно-вагового комплексу із сертифікованим обладнанням, заміри проводилися не у спеціально відведеному місці, з порушенням діючого законодавства.

Ухвалою суду від 27.06.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В підготовчому судовому засіданні ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання від 18.09.2018 (а.с.61) було замінено первинного відповідача - управління Укртрансінспекцію у Сумській області його правонаступником, яким є управління Укртрансбезпеки у Сумській області (далі - відповідач-1), та залучено в якості співвідповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-2).

Крім того, в підготовчому судовому засіданні позивачем були змінені (а.с.46-51, 91-96) та збільшені позовні вимоги, та остаточно (а.с.91-96) позивач просив визнати протиправними та скасувати:

1) постанову управління Укртрансбезпеки у Сумській області №016382 від 21.05.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00грн.;

2) розрахунок управління Укртрансбезпеки у Сумській області №8604 від 17.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач доповнив, тим, що акт №027475, на підставі якого відповідачем винесена постанова №016382 від 21.05.2018 і на який відповідач посилається у постанові представником позивача не підписувався. Зі складених під час габаритно-вагового контролю документів не вбачається, що відповідачем використовувалась методика для визначення фактичної маси транспортного засобу позивача та навантаження на окремі осі. Ваги, які використовувались відповідачем, не відповідають вимогам законодавства щодо обладнання, яке повинно застосовуватися для обладнання пересувного пункту габаритно-вагового контролю та не можуть застосовуватись для зважування транспортних засобів у русі, оскільки їх метрологічна атестація для такого способу зважування не проведена. У зв'язку з цим вважає, що складені під час контролю документи не можуть бути допустимими доказами реальної ваги транспортного засобу. Під час зважування, на вимогу водія, відповідач не надав необхідних та допустимих доказів про правильне виконання зважування. В акті №0008604 від 17.05.2018 зазначено, що повна маса транспортного засобу з вантажем становила 38,5т, в той час, як згідно товарно-транспортної накладної та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу така вага становить 34,7т, що ставить під сумнів результати зважування.

Також, у пункті 7 акту №0008604 від 17.05.2018 та розрахунку №8604 від 17.05.2018 відповідач зазначив невірну відстань - 128 км, яка була пройдена транспортним засобом позивача до моменту його зупинки, так як транспортний засіб позивача рухався з Басівського родовища, розташованого на території В.Сироватської сільської ради в напрямок м.Конотоп і був зупинений неподалік від смт. Степанівка Сумського району, тому пройдена відстань становила 20 - 30 км, що не відповідає відстані у розмірі 128 км, зазначеній відповідачем в пункті 7 акта та розрахунку.

З розрахунку №8604 від 17.05.2018 неможливо з'ясувати, яким чином було визначено плату за проїзд за перевищення нормативних параметрів у розмірі 1,47 євро/км у рядку 2.2.2. розрахунку.

Крім того, зазначив, що позивача про дату та час розгляду справи не повідомлялось. Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було проведено без участі представника позивача, чим було порушено права позивача прийняти участь у розгляді справи, надати свої пояснення та викласти свої письмові заперечення.

Відповідачами в підготовчому судовому засіданні було подано відзиви на позовну заяву (а.с.27-30,66-73,105-112), в яких представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відмічає, що відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує навантаження на здвоєні осі 16 т.

Враховуючи, що позивачем було допущено перевищення навантаження на здвоєні осі, Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області, керуючись постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, була нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 940,80 євро, що еквівалентно 29051,90 грн.

Стосовно доводів позивача відмічала, що ваги, за допомогою яких проводилось зважування, відповідають вимогам Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Справність та проходження щорічної повірки ваг підтверджується свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки (а.с.32зворот,77,84-89).

Також вказала, що посилання позивача на вимоги до габаритно-вагового контролю, в частині застосування методики є недоцільним, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №671 від 30.08.2017 виключено пункт 19 Порядку №879, в якому зазначалось, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 скасовано п.19 Порядку №879 без подальшого визначення необхідності застосування затвердженої Мінекономрозвитку або іншої методики.

Щодо посилань позивача на відстань перевезення, то відстань в 128км також підтверджується даними відповідно до інтернет ресурсу della.com.ua. При цьому, станом на теперішній час жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку співробітників Укртрансбезпеки під час обрахування відстані перевезення користуватись конкретно визначеною базою даних. У зв'язку з цим, співробітники Укртрансбезпеки мають право визначати відстань перевезень за допомогою будь-яких баз даних, в тому числі і інтернет ресурсу della.com.ua, яких є найбільш зручним у використанні.

Що стосується розбіжностей ваги відповідно до даних товарно-транспортної накладної та даних чеку зважування, то Пунктом 6.4 глави 6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363 визначено, що при навантаженні вантажу здійснюється його зважування або рахування місць (чи штук). Вантаж приймається без перевірки маси, якщо він поданий для перевезення у спеціальних кузовах чи контейнерах при наявності на них пломб Замовника. Крім того, він може бути прийнятий за масою, яку оповістив Замовник.

За результатами навантаження вантажу видається товарно-транспортна накладна, із зазначенням ваги.

При цьому, відсутнє будь-яке посилання на обов'язковість проведення зважування на вагах, які відповідають вимогам Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність .

Таким чином, посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Сумській області під час проведення розрахунку плати за проїзд великовагового транспортного засобу, діяли виключно на законних підставах та керувались вимогами законодавства України у сфері автомобільного транспорту.

13.11.2018 представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с.130-135), в якому підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Наголосив, що при визначенні пройденої відстані автомобіля відповідач-1 допустив припущення, оскільки невідомо з яких документів та на підставі чого відповідач дійшов висновку про відстань в 128км, якщо у товарно-транспортній накладній інформація містить відомості лише щодо пункту завантаження та пункту розвантаження, а відомості щодо відстані перевезення відсутні. Також відмітив, що виникають сумніви щодо правильного зважування, так як загальна вага транспортного засобу з вантажем складає 34 740кг, а за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю загальна вага транспортного засобу з вантажем складає 38,5тон, тобто з різницею в 3760кг, що на його думку свідчить про те, що при облаштуванні пункту габаритно-вагового контролю були порушені вимоги до установки вагів - п.7 Руководства по експлуатації Весы передвижные автомобильные .

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось та в ньому оголошувалась перерва, у зв'язку з залученням співвідповідача, надавався час для уточнення позовних вимог, для подачі заяв по суті спору та витребування додаткових доказів (а.с.44,61).

11.10.2018 підготовче засідання було закрито та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 14.11.2018 (а.с.100).

23.10.2018 представником відповідача подавалось клопотання про заміну неналежної сторони, на Державну службу України з безпеки на транспорті, однак, враховуючи що Державна служба з безпеки на транспорті була залучена в якості другого співвідповідача ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання від 18.09.2018 (а.с.61), на підставі поданого раніше клопотання представника позивача (а.с.56), дане клопотання представником відповідачів було знято з розгляду.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва та засідання відкладалися у зв'язку із витребуванням додаткових доказів у відповідача, виклику свідка та за клопотаннями сторін (а.с.137-138, 145, 163, 171, 176).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області та Державної служби України з безпеки на транспорті підтримав з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях (а.с.166-170) та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзивах та додаткових поясненнях (а.с.148-153) та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_4 (далі - свідок, ОСОБА_4.), допитаного в судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа (а.с.18).

17.05.2018 позивач своїм транспортним засобом марки SCANIA-Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.53-54), під керуванням ОСОБА_4 згідно товарно-транспортної накладної №189/1 від 17.05.2018 (а.с.36,79) здійснював перевезення вантажу піску, загальною вагою 20 тон, за маршрутом: від пункту навантаження - Кар'єр Гідронамив Басівське II родовище Західної ділянки, до пункту розвантаження - м. Конотоп, Сумської області.

Під час перевезення вантажу, поблизу смт. Степанівка Сумського району транспортний засіб позивача було зупинено посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області для проведення габаритно-вагового контролю, який здійснювався відповідно до графіку роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю та направлення на перевірку від 14.05.2018 №008209 (а.с.33 зворот,83, 156,157).

За результатами зважування було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0017194 від 17.05.2018 (а.с.20, зворот а.с.31, 75), акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0008604 від 17.05.2018 (а.с.19, 31, 74,113), відповідно до яких позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, а саме: замість допустимих 16 тонн (+-2% похибки) навантаження становило 25,05т, тобто на 9,05т більше дозволених нормативів. Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового, повна фактична маса транспортного засобу була визначена на рівні 38,5т, шляхом складання навантаження на осі.

На підставі акту посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Сумській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №8604 від 17.05.2018 (а.с.21, 33, 78,115), яким нарахована плата за проїзд в розмірі 940,80євро за пройдену відстань 128 км та виписано чек №00248 від 17.05.2018 (а.с.22, 32, 76,114).

Вказані акт та розрахунок були направлені на адресу позивачу рекомендованою кореспонденцією про вручення (а.с.81,82).

Крім того, 17.05.2018 відповідачем-1 було складено акт №027475 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.141), яким зафіксовано допущення порушення позивачем порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

17.05.2018 представник позивача був повідомлений про те, що 21.05.2018 відбудеться розгляд справи про вчинене порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується розпискою, та яка спростовує твердження позивача про те, що позивач не повідомлявся про розгляд справи (а.с.142).

21.05.2018 управління Укртрансбезпеки у Сумській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №016382, якою за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , з позивача стягнуто 1700грн. адміністративно-господарського штрафу (а.с.52,143).

Надаючи оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Абзацом третім п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було постановлено утворити Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту. Згодом до вказаної норми були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 №737, відповідно до якої зазначено, що постановлено утворити Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із п. 8 Положення в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 N 592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1378-р Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене Управління Укртрансбезпеки у Сумській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, який має право здійснювати державний нагляд та контроль за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт, з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 30.06.93 №3353-ХІІ Про дорожній рух (далі - Закон України Про дорожній рух ), Законом України від 05.04.2001 №2344-ІІІ Про автомобільний транспорт (далі - Закон України Про автомобільний транспорт ), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567 (далі - Порядок №1567), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим поставною Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), в редакціях, чинних на момент виникнення спірних відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 №2862-ІV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, зі змінами.

Як встановлено пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок №879, відповідно до п.2 якого габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (пп.пп.4,11 Порядку №879).

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

Так, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

Відповідно до пункт 18 Порядку N 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно із п. 20 Порядку №879 За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У відповідності з п. 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Як було зазначено вище, посадовими особами відповідача складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0008604 від 17.05.2018 (а.с.31), відповідно до якого нормативно допустима маса - 40,000 т., а фактична складає - 38,5 тонн.

Згідно довідки № 0017194 від 17.05.2018 (а.с.31зворот) тип транспортного засобу позивача позначений як такий, що має здвоєні передню та задню осі.

Результати вагового контролю по осям, зазначені в довідці в тонах:1) 6,25; 2)7,2; 3)12,8; 4)12,25.

В свою чергу, як вже зазначалось вище, відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. При цьому, згідно пп.5-1 п. 2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до п. 12 та п. 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Як було зазначено вище, допустиме навантаження на здвоєні осі складає 16 тон. В розрахунку навантаження на здвоєну ось зазначено 25 тон (а.с.33). При цьому даний показник був сформований шляхом добутку маси третьої і четвертої осі, відстань між якими є меншою 2,5 метрів (тобто ось є здвоєною). На переконання суду, такий підхід до вимірювання навантаження на здвоєну ось є хибним, оскільки призводить до спотворення фактичних показників навантаження. На підтвердження даного твердження також свідчить та обставина, що згідно товарно-транспортної накладної (а.с.79) та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.53-54) загальна вага автомобіля з вантажем становить 34,7т., про що вже зазначалось вище. Допитаний в судовому засіданні свідок також підтвердив, що фактична маса транспортного засобу за результатами контрольного зважування відповідала даним зазначеним у товарно-транспортній накладній.

Крім того, слід звертає увагу на наступне.

Пунктом 30 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габарит; (висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду, В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до п. 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

На підставі системного аналізу вказаних положень, можна дійти висновку, що для перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень перевізнику необхідно отримати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, при відсутності такого перевізник повинен внести плату за проїзд, що здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Водночас законодавцем визначено підстави плати за проїзд відповідно до п. 31-1 Порядку №879, в разі не отримання дозволу, величина якої належить від розрахункових величин, визначених згідно формули п. 30 Порядку №879, одна з яких є В - відстань перевезення, кілометрів.

З оскаржуваного розрахунку вбачається, що пройдена відстань вантажу становить 128 км. Однак, в ході судового розгляду справи представником відповідача не було надано достатніх та допустимих доказів того, що автомобіль, належний позивачеві, пройшов або мав намір пройти відстань у 128 кілометрів. При цьому, у товарно-транспортній накладній інформація містить відомості лише щодо пункту завантаження та пункту розвантаження, а відомості щодо відстані перевезення відсутні. Натомість, допитаний в судовому засіданні в якості свідка водій ОСОБА_4 пояснив, що автомобіль було зупинено приблизно через 20 кілометрів від місця навантаження в смт. Степанівка.

Крім того, свідок пояснював, що після зважування ним було розрівняно вантаж, та запропоновано працівникам відповідача повторно зважити транспортний засіб, на що йому було відмовлено. В той же час, відповідно до п. 24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Представник відповідачів не заперечував той факт, що водію було відмовлено у здійсненні повторному зважуванні та не надано доказів того, що пропонувалось внести плату за проїзд за пройдену відстань. Таким чином, відповідач-1, здійснюючи розрахунок відстані та зазначаючи всю відстань 128 км допустив припущення.

Відтак, зазначення в розрахунку плати за проїзд пройденої відстані в 128 кілометрів є безпідставним.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу посадові особи відповідача-1 діяли не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, встановленими в судовому засіданні доказами не було підтверджено факту перевищення навантаження на здвоєні осі, розрахунок вартості за проїзд визначено невірно, у зв'язку з чим оскаржені рішення не можуть відповідати критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, посилання представника відповідачів на те, що розрахунок плати за проїзд не є актом індивідуальної дії, не порушує прав позивача, а тому не може бути об'єктом оскарження в порядку адміністративного судочинства України не приймаються судом до уваги, оскільки, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом, є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, яка в свою чергу може бути стягнена з позивача в примусовому порядку, про що зазначається і представником відповідачів. А тому, вказаний розрахунок, на переконання суду, впливає на права та обов'язки (обов'язок відшкодувати збитки) позивача, та може бути предметом оскарження в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому доводи представника відповідачів є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3524,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.3,4). Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "Будінмашсервіс" (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Погранична, буд.8, код ЄДРПОУ 01273817) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845), управління Укртрансбезпеки у Сумській області (40000, Україна, Сумська область, м.Суми, вул.Шишкарівська, буд.9, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №016382 від 21.05.2018 та розрахунок плати за проїзд управління Укртрансбезпеки у Сумській області №8604 від 17.05.2018.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з додатковою відповідальністю "Будінмашсервіс" (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Погранична, буд.8, код ЄДРПОУ 01273817) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25.01.2019.

Суддя І.Г. Шевченко