Рішення

від 22.01.2019 по справі 2040/7273/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 січня 2019 р. справа № 2040/7273/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Медяник А.В.,

представника відповідача - Шамілова Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранторгсервіс" (63460, Харківська обл., Зміївський р-н, смт. Слобожанське, вул. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 41396119) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранторгсервіс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення №00001251411, №00001261411 від 23.06.2018 року, винесені на підставі акту перевірки №2218/20-40-14-11-11/41396119 від 01.06.18 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.06.2018 р. на підставі акту перевірки №2218/20-40-14-11-11/41396119 від 01.06.2018 року відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення №00001251411, №00001261411. Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленням-рішенням, вважає їх необґрунтованими, безпідставним та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та просить їх скасувати, стверджуючи, що висновки акту перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 01.11.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийнято за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранторгсервіс" зареєстровано в якості юридичної особи 14.06.2017 року, перебуває на обліку в Харківській ОДПІ ГУ ДФС, зареєстровано платником ПДВ з 01.08.2017 року, основним видом діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2018 року № 3176, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, фахівцями контролюючого органу в період з 24.05.2018 року по 24.05.2018 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС , податковий номер 41396119 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ ЗІРВА податковий номер 41396077 за жовтень 2017 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №2218/20-40-14-11-11/41396119 від 01.06.2018 року про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС , податковий номер 41396119, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ ЗІРВА податковий номер 41396077 за жовтень 2017 року, яким встановлено порушення ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС : п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст.201. п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 280455,00грн. за жовтень 2017 року та заниження суми податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 186025,00грн. за жовтень 2017 року.

На підставі висновків акту перевірки №2218/20-40-14-11-11/41396119 від 01.06.2018 року, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 23.06.2018 року №00001251411 та №00001261411.

З приводу встановлених актом перевірки порушень суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що між підприємствами ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС в особі директора ОСОБА_3, надалі „Покупець" та ТОВ ЗІРВА податковий номер 41396077, в особі директора ОСОБА_4, надалі „Продавець" укладено договір поставки № 29-09-17 від 29.09.2017 року про наступне: продавець у порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність Покупцеві Сільськогосподарські культури та продукти переробки, країна походження: Україна, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його. Найменування товару та його кількість узгоджується Сторонами у Специфікаціях, які є невід ємними частинами цього Договору. Ціна товару за одну метричну тону Товару узгоджується Сторонами у кожній окремій Специфікації до цього Договору. Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором або припинення цього договору з інших підстав.

При перевірці було використано видаткові накладні: №РН-0000002013 від 03.10.2017, №РН-0000002014 від 05.10.2017, №РН-0000002015 від 07.10.2017, №РН-0000002016 від 11.10.2017, №РН-0000002017 від 12.10.2017.

Під час перевірки підприємством не надано жодних підтверджуючих документів щодо навантаження - розвантаження придбаної продукції, довіреності на відпуск товару, товарно-транспортних накладних, акти виконаних робіт, платіжних доручень, сертифікатів якості.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2017р.

Перевіркою встановлено, що згідно бази ЄРПН по ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ "ЗІРВА" код ЄДРПОУ 41396077 по ланцюгу постачання придбавало соняшник у контрагентів-постачальників, які в свою чергу ніколи не придбавали цей товар.

З огляду на викладене, ТОВ "ЗІРВА" код ЄДРПОУ 41396077 фактично не могло здійснювати господарські операції з реалізації товарів (робіт, послуг), в т.ч. через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів тому вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року по ланцюгу постачання.

Отже, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року по ланцюгу постачання.

Від Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надійшла податкова інформація від 07.12.2017 №42/7/13-01-12-71/41396077 щодо ТОВ "ЗІРВА" код ЄДРПОУ 41396077 за звітні періоди декларування ПДВ з 01.10.2017 по 31.10.2017 в якій встановлено, що враховуючи об'єми задекларованих ТОВ„ЗІРВА" (код 41396077) операцій, відсутність кількості трудових та інших ресурсів, транспортних засобів, тобто адміністративно-господарських можливостей, що об'єктивно необхідні для виконання взятих на себе господарських зобов'язань вбачається можливим зробити висновок про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності. Враховуючи об'єми задекларованих операцій, різноплановість придбаних/реалізованих товарів, відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, вбачається можливим зробити висновок про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності. Все це свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні. Відповідно до баз даних ДФС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення аналізу, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб. Податкова інформація складена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки ТзОВ,,ЗІРВА'' (код ЄДРПОУ 41396077), у зв'язку із надходженням листа ГУ ДФС у Львівській області №7986/7/13-01-21-06 від 03.11.2017 року щодо не встановлення місцезнаходження ТзОВ,,ЗІРВА'' (код ЄДРПОУ 41396077) та з метою отримання інформації, яка підтверджує нереальність проведення операцій за жовтень 2017 року.

Вироком Іменем України від 24.04.2018 року розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №3201820000000089 за обвинуваченням: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч.5-205-1 ч.1 КК України. Під час реалізації злочинного плану, особа 2 в червні 2017 року запропонувала ОСОБА_4, за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, надати свою згоду та анкетні дані для внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, про факт створення юридичної особи, засновником та керівником якої він буде. Погодившись на пропозицію особи 2, ОСОБА_4 передав їй свої паспортні та анкетні дані, копії паспорту, ідентифікаційного коду тощо. Після чого, особа 2 організувала зустріч останнього з особою 1, який використовуючи анкетні та паспортні дані ОСОБА_4 виготовив документи необхідні для державної реєстрації створення ТОВ ЗІРВА . 12.06.2017 знаходячись у приватного нотаріуса за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 не читаючи підписав документи, необхідні для державної реєстрації ТОВ ЗІРВА : довіреність щодо уповноваженої особи 3 представляти його інтереси в органах державної реєстрації ТОВ ЗІРВА . 13.06.2017 за №14191020000001558 до ЄДР було внесено запис про державну реєстрацію ТОВ ЗІРВА , код ЄДРПОУ 41396077. Ставши за наведених підставами засновником та керівником ТОВ ЗІРВА , підписавши документи необхідні для державної реєстрації підприємства, ОСОБА_4 надав учасникам організованої групи можливість володіння та розпорядження ТОВ ЗІРВА , періодично отримуючи за це від особи 2 матеріальну винагороду, на загальну суму близько 6500грн. при цьому особа 2 повідомляла, що гроші для нього передає інша особа. З моменту реєстрації по теперішній час ОСОБА_4 не мав відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ ЗІРВА , печатки підприємства не отримував, угод не укладав, штат співробітників не набирав, господарських операцій з придбання та реалізації товарів не здійснював, рухом коштів не керував, бухгалтерський облік не вів, звітні документи не складав та до контролюючого органу не подавав. Таким чином, на час підписання вищевказаних документів ОСОБА_4 усвідомлював, що шляхом засвідчення своїм підписом всупереч вимог Законам України він дав змогу іншим учасникам організованої групи, внести завідомо неправдиві відомості в офіційні документи, які відповідно до Закону подані для проведення державної реєстрації ТОВ ЗІРВА , оскільки дійсних намірів виконувати зазначені у статуті мету і предмет діяльності підприємства він не мав. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 27 ч.5 -205-1 ч.1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтверджує обставини викладені у обвинувальному акті, підтримує угоду про визнання винуватості та просить її затвердити. Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 27 ч.5 - 205-1 ч.1 КК України, тобто пособництво у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або ФО-П, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів. На підставі викладеного та керуючись ст. 374-376, 475 КПК України суд ухвалив: ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч.5-205-1 ч.1 КК України.

Враховуючи встановлене, перевіркою зроблено висновок про відсутність у ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС необхідних трудових та виробничих ресурсів та/або з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, яка передбачає наявність основних засобів, об'єктів оподаткування, а також враховуючи, що відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, вбачається відсутність об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС та його контрагентами господарських операцій щодо реалізації послуг, та місця надання. У зв'язку із ненаданням ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС документального підтвердження щодо наявності власних чи орендованих виробничих, складських приміщень, транспортних засобів (в тому числі спеціального призначення), товарно-транспортних накладних та враховуючи значні обсяги, вагу, різноманітність, необхідність спеціальних засобів при транспортуванні та зберіганні, здійснення навантаження та розвантаження отриманих та поставлених товарів, не можна встановити та підтвердити можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг). З огляду на викладене, за наслідками перевірки встановлено, що ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС порушено ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит за жовтень 2017 року всього у сумі 466480,00 грн.

Відносно наданих представником позивача до суду доказів, а саме договору складського зберігання зерна №12-ЗБ/2017 від 10.07.2017 року, товарно-транспортних накладних, копій посвідчень про якість зерна та банківських виписок, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДФС у Харківській області засобами поштового зв'язку направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) на підприємство ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС , податковий номер 41396119 від 11.01.2018 №847/10/20-40-14-11-18 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ ЗІРВА податковий номер 41396077 за жовтень 2017 року. Листом за вх. №3505/10 від 30.01.2018 року ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС , податковий номер 41396119 наданні пояснення та документальні підтвердження взаємовідносинам з ТОВ ЗІРВА податковий номер 41396077 за жовтень 2017 року.

Положеннями п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.6 зазначеної статті у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на : підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органам державної податкової служби. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Зазначена позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду від 13.01.2016 року по справі №0670/1865/12 (К/800/1420/13) та постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року по справі №813/3521/17.

Як вбачається з акту перевірки, первинні документи щодо навантаження - розвантаження придбаної продукції, довіреності на відпуск товару, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, сертифікати якості під час проведення перевірки та після її закінчення позивачем надані не були. Також відсутні докази та обґрунтування щодо надання цих документів до прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення.

Позивач жодним чином не спростовує відсутність (ненадання) первинної документації в ході перевірки та до винесення рішень.

З огляду на викладене, твердження позивача спростовуються наявними матеріалами справи та надані до суду первинні документи, зокрема договір складського зберігання зерна №12-ЗБ/2017 від 10.07.2017 року, товарно-транспортні накладні, копії посвідчень про якість зерна та банківські виписки не беруться судом до уваги.

Окрім цього, надані до суду та до перевірки первинні документи складені з порушенням порядку оформлення первинних документів щодо форми та змісту, що в силу вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстровано наказом Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704), спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів.

Зокрема, під час розгляду справи встановлено, що посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка складала рахунок-фактуру №СФ-0001008 від 01.10.2017 року від ТОВ "Зірва" не зазначено, у видаткових накладних не зазначено посаду, прізвище, ім'я та по батькові особи, що отримала товар від ТОВ "Гранторгсервіс". Жодного підтвердження щодо транспортування, оприбуткування, зберігання та розрахунку за отриманий від ТОВ "Зірва" товар до перевірки надано не було.

Також матеріали справи містять копію вироку Київського районного суду м.Харкова від 24.04.2018 року по справі №640/6942/18, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5-205-1 ч.1 КК України. В межах вказаної кримінальної справи судом встановлено, що з моменту реєстрації по теперішній час ОСОБА_4 не мав відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ ЗІРВА , печатки підприємства не отримував, угод не укладав, штат співробітників не набирав, господарських операцій з придбання та реалізації товарів не здійснював, рухом коштів не керував, бухгалтерський облік не вів, звітні документи не складав та до контролюючого органу не подавав.

Оскільки договір поставки №29-09-17 від 29.09.2017 року, видаткові та податкові накладні з боку ТОВ ЗІРВА підписані директором ТОВ ЗІРВА ОСОБА_5, на думку суду, вказані факти унеможливлюють придбання товару у вказаного контрагента, що в повній мірі підтверджує висновки контролюючого органу про безтоварність відносин ТОВ ЗІРВА з ТОВ "Гранторгсервіс".

Окрім цього, суд зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні складені між вантажовідправником ФПАТДПЗКУ "Сахновщинський елеватор" та вантажоодержувачем ТОВ "Гранторгсервіс", що жодним чином не підтверджує перевезення товару (сонішника) від ТОВ ЗІРВА до позивача або місця зберігання та не спростовує висновку контролюючого органу про безтоварність господарської операції між ТОВ "Гранторгсервіс" та ТОВ ЗІРВА у жовтні 2017 року.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Питання, пов'язані з обчисленням податку на прибуток та на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 138, 139, 198 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2018 року по справі №826/6986/14.

З аналізу встановлених актом перевірки порушень судом встановлено, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про фіктивне керівництво ТОВ "ЗІРВА" код ЄДРПОУ 41396077, невідповідність юридичної адреси, відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів наявним трудовим ресурсом ТОВ "ЗІРВА" код ЄДРПОУ 41396077, відсутність жодних підтверджуючих документів щодо навантаження - розвантаження продукції, довіреності на відпуск товару, Відсутність інформації щодо складських приміщень, відсутність транспортних засобів, тобто адміністративно-господарських можливостей, що об'єктивно необхідні для виконання взятих на себе господарських зобов'язань, та як наслідок порушення ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС вимог ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту за жовтень 2017 року всього у сумі 466480,00 грн.

Суд зазначає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мав місце, первинні документи по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником, надані до перевірки позивачем, не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку.

З огляду на викладене, під час судового розгляду справи в повній мірі підтверджуються висновки контролюючого органу що укладений між ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС з його контрагентом ТОВ "ЗІРВА" договір не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено, фактично підприємством ТОВ ГРАНТОРГСЕРВІС здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товару (послуги) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.

З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДФС України спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001251411, №00001261411 від 23.06.2018 року винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранторгсервіс" (63460, Харківська обл., Зміївський р-н, смт. Слобожанське, вул. Будівельників, 19, код ЄДРПОУ 41396119) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.01.2019 року.

Суддя Біленський О.О.