Рішення

від 23.01.2019 по справі 520/9514/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 січня 2019 р. № 520/9514/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Семенчук О.А.,

представника відповідача - Крюкової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЗОК" до Головного управління Держспоживслужби в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРЗОК" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №5.0-74 від 09 серпня 2018 року, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про накладення стягнень, прийнята відповідачем із наданням невірної оцінки обставинам справи, у зв'язку з чим порушує права позивача та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, у судовому засіданні.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного у справі рішення відповідача послугували обставини встановлення під час проведення перевірки порушень позивачем законодавства у сфері захисту прав споживачів, за що до позивача було застосовано стягнення у вигляді штрафу. Також представник відповідача зазначив, що суб'єкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваної у даній справі постанови діяв у відповідності та на підставі вимог діючого законодавства, а відтак просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання в режимі відеоконференції прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю КАРЗОК , код ЄДРПОУ - 41424329, зареєстровано як суб'єкт господарювання юридична особа, місцезнаходження: 61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, будинок 59/45.

Судовим розглядом справи встановлено, що у червні 2018 року до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло звернення гр. ОСОБА_3 щодо порушення законодавства про захист прав споживачів.

Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області у зв'язку з надходженням погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення гр. ОСОБА_3 видано наказ № 1209 від 19.07.2017 року Про проведення позапланових заходів державного нагляду , зокрема, позивача, у зв'язку з чим надіслано на адресу позивача направлення № 1755 від 19.07.2018 року про проведення перевірки із зазначенням періоду проведення заходу.

В подальшому, 20.07.2018 року на адресу позивача ТОВ КАРЗОК відповідачем було надіслано вимогу про надання документів із зазначенням терміну їх надання.

На виконання вищевказаної вимоги 25.07.2018 року ТОВ КАРЗОК були надані відповідачу необхідні документи зазначені у вимозі.

Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області 02.08.2018 року проведено позапланову перевірку ТОВ КАРЗОК , за результатами якої складено акт про результати проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживача № 1755 від 02.08.2018 року.

Зі змісту акту вбачається, що перевіряючими встановлено порушення ТОВ КАРЗОК , а саме: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору по кросівкам Nіке аіr Мах щодо виробника (походження товару), гарантійні зобов'язання виробника, дані про основні властивості товару, умови використання, тощо. Перевіряючими вказано, що інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація, передбачена ч.1 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів , доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводиться до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Під час перевірки встановлено, що згідно скарги, на вимогу споживача ОСОБА_3 відмовлено надати офіційні документи від виробника щодо придбаних кросівок.

Також встановлено порушення п.7 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів щодо надання недостовірної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнято короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

В ході перевірки перевіряючі з наданих документів не мали можливості встановити до якого різновиду сезону належить взуття кросівки Nіке аіr Мах , оскільки ця інформація не надавалась ТОВ КАРЗОК . При цьому, вказано, що за ознаками сезонності взуття поділяються на: зимове - утеплене всіх видів; весняно - осіннє - чоботи, напівчоботи, черевики, напівчеревики неутеплені, туфлі закриті на товстій підошві з пористої гуми або поліуретанів; літнє - туфлі літні відкриті, сандалети, сандалі та інше. Посадовою особою відповідача вказано, що оскільки ТОВ КАРЗОК не надано підтверджуючої інформації щодо маркування, пакування, походження взуття класифікувати належність товару кросівок Nіке аіr Мах за таких обставин до літнього асортименту (як стверджує споживач) чи до осінньо - зимового (як стверджує продавець) не вбачається можливим.

Перевіркою також встановлено, що у ТОВ КАРЗОК гарантійний талон відсутній, надана пам'ятка споживача, де не зазначено, який саме строк гарантії відноситься до придбаного товару. Однак, як вказано у акті перевірки під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва працівників суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі) прийнятим для окремих видів товарів. Під час продажу товару, який підлягає гарантованому ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний: у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гарантійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах; проінформувати споживача про правила користування товаром; заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного талонів на гарантійне обслуговування; надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.

Судовим розглядом справи встановлено, що повідомленням від 02.08.2018 року позивача повідомлено про день та час розгляду питання про накладення штрафу за порушення ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів .

Заступником начальника Головного управління Держспоживслужби в Харківській області Гордіним О.Я. 09.08.2018 року прийнято постанову №5.0-74 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України Про захист прав споживачів , відповідно до якої в магазині за адресою м. Харків, пров. Слюсарний, б, 1/11, ТОВ КАРЗОК допущено в продаж кросівки Nіке аіr Мах за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію для споживача щодо виробника (походження товару), гарантійні зобов'язання виробника, дані про основні властивості товару, умови використання тощо. ТОВ КАРЗОК порушено п. п. 1, 2, 7, 9 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів , відповідальність за що передбачена п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів, у зв'язку з чим накладено на ТОВ КАРЗОК штраф у розмірі 1983,60 грн.

Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся за захистом порушеного права до суду. При цьому, представником позивача під час судового розгляду справи вказано, що ТОВ КАРЗОК , починаючи з 16 січня 2018 року, підприємницької діяльності у магазині за адресою м. Харків, пров. Слюсарний, б, 1/11, не здійснює, а отже ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області ніяким чином не могло 02.08.2018 року, тобто на момент складення акту перевірки, встановити в магазині відсутність інформації про товар станом на 05.01.2018 року (момент продажу товару скаржнику ОСОБА_3.). Також зазначено, що гарантійні талони на взуття не передбачені законом, а, відтак, взагалі не видаються. При цьому, зазначено, що при кожній купівлі товару у магазині, споживачам, у т.ч. ОСОБА_3 надається кольорова брошура Пам'ятка споживача , яка містить загальні правила, відомості та інформацію, у тому числі правила (рекомендації) по догляду за одягом, взуттям, а також інформацію відносно гарантії на товари (взуття) тощо. Так, у зазначеній пам'ятці вказано, що гарантійний строк нараховується з дня передачі кінцевому споживачу чи початку сезону . Скаржником, на думку позивача, було самовільно здійснено тлумачення того, що гарантійний строк на придбані нею кросівки починається з 15 травня, оскільки жодної спеціальної вказівки виробника та/чи продавця (ТОВ КАЗОК ) на це не міститься. Натомість уся необхідна інформація, стосовно придбаних скаржником кросівок, була надана останній.

При цьому, представником відповідача вказано, що при проведенні позапланової перевірки встановлено, що ТОВ КАРЗОК при здійсненні продажу кросівок ОСОБА_3 не було надано необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію, що спричинило придбання продукції, яка не має потрібних властивостей та яка не може використовуватися за призначенням.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно ч.2 ст.7 Закону № 877-V на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно із положеннями частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату укладення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правовідносини, що виникають в сфері відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення права споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України Про захист прав споживачів . Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України 19.04.2007 р. № 104 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. №1257/14524, КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів №1023- XII від 12.05.1991 (далі - Закон №1023-ХІІ) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про і"ї виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2016 передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний, в тому числі, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Згідно приписів ч. 1 ст.15 Закону №1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) пункт 2 частини першої статті 15 виключено; 3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №1023-ХІІ інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона ревізується, а також за згодою споживача доводиться до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Як передбачено п.16 розділом 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, в тому числі, відомості про дату виготовлення; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Вказаною нормою передбачено можливість доведення до споживача вказаної інформації в таких формах: в супровідній документації, що додається до продукції; на етикетці; а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів.

Під час судового розгляду справ судом з наданих представником позивача пояснень встановлено, що дата виробництва товару, країна виробництва, відомості про склад продукції, придбаної скаржником ОСОБА_3, надавались в належній формі при продажу товарів, оскільки була зазначена на ціннику, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію ціннику на жіноче взуття Nike Air Max Invigor SE Shoe вартістю 3570,00 грн. зі знижкою -39% до сплати 2149,00 грн., також вказаний цінник містить інформацію стосовно складу, імпортера, а саме ТОВ ДЦ ДЕЛТА СПОРТ , Україна, м. Київ, бул. Лесі України, 24 (а.с. 40).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що згідно скарги на вимогу споживача ОСОБА_3 відмовлено надати офіційні документи від виробника щодо придбаних кросівок. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Однак у самій скарзі ОСОБА_3 зазначено також про обставини того, що при зверненні вона просила надати офіційний документ від виробника, але отримала відмову в наданні даного документу, після чого залишила заяву в книзі скарг від 29.05.2018 року. При цьому, в своїй заяві в книзі скарг ОСОБА_3 зазначено про відмову продавця магазина надати сертифікат якості товару.

При цьому, суд зазначає, що як вбачається зі змісту акту перевірки вказаним обставинам перевіряючими особами не було надано оцінки, як і не було надано оцінки тому, що запитувані скаржником документи, а саме сертифікат якості та документ від виробника, за своєю суттю є різними.

Під час судового розгляду справи встановлено, що скаржником вказано на те, що згідно придбаного товару та гарантійного талону строк експлуатації починається з 15 травня, тобто з дати початку сезону. А отже, оскільки використання придбаного взуття було розпочато скаржником після початку сезону та стало непридатним зазначені обставини послугували зверненню до продавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 під час продажу товару було надано кольорову брошуру Пам'ятка споживача , яка містить загальні правила, відомості та інформацію, у т.ч. правила (рекомендації) по догляду за одягом, взуттям, а також Інформацію відносно гарантії на товари (взуття) тощо.

Зазначена пам'ятка містить інформацію стосовно того, що гарантійний строк нараховується з дня передачі кінцевому споживачу чи початку сезону. Таким чином гарантійний строк починається з моменту продажу товару і передачі його покупцю (споживачу) або з початку сезону.

Суд зазначає, що відповідно до Переліку сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 Про реалізацію окремих положень Закону України Про захист прав споживачів , встановлено, що з 15 травня встановлено початок гарантійного терміну для взуття літнього асортименту.

Під час судового розгляду справи встановлено, що зазначений перелік не містить переліку видів взуття, що належать до літнього асортименту.

Отже, саме виробник товару вправі самостійно визначати (відносити) той чи інший товар то літнього чи іншого асортименту, спеціально вказуючи на це на відповідному маркуванні чи пакуванні.

При цьому, як встановлено з наданих представником позивача пояснень, придбаний скаржником товар кросівки Nike Air Max не містили жодного посилання, вказівки, маркування тощо, яке б давало підстави споживачу вважати, що дані кросівки є взуттям літнього асортименту, з огляду на що така інформація не надавалась і продавцем.

З огляду на вказане для визначення початку перебігу гарантійного строку застосовується загальне правило, а саме гарантійний термін починається з моменту передачі товару споживачу - ОСОБА_3, тобто з 05.01.2018 року.

Отже, як встановлено під час судового розгляду справи позивачем було надано споживачу інформацію стосовно придбаного товару, як і надано інформацію стосовно його гарантійного терміну, а отже під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини допущення позивачем до продажу кросівок Nіке аіr Мах за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію для споживача щодо виробника (походження товару), гарантійних зобов'язань виробника, даних про основні властивості товару, умови використання тощо, що свідчить про відсутність порушень у діях позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", №5.0-74 від 09.08.2018 року, прийнятої Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЗОК".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЗОК" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45) до Головного управління Держспоживслужби в Харківській області (61166, м. Харків, пр-т Науки, 40) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", №5.0-74 від 09.08.2018 року, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЗОК" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45, код ЄДРПОУ - 41424329) сплачену суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби в Харківській області (61166, м. Харків, пр-т Науки, 40, код ЄДРПОУ - 40324829).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.