Рішення

від 23.01.2019 по справі 522/10327/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10327/18

Провадження № 2/522/1998/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Фуцур Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Модуль , - про стягнення компенсації за невикористані відпустки і вихідної допомоги при звільненні ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, який в подальшому був уточнений, по якому просив суд:

-Стягнути з приватного підприємства Модуль на користь ОСОБА_1 заборгованість із компенсації за невикористану відпустку у розмірі 75 060,01 грн..

-Стягнути з приватного підприємства Модуль на користь ОСОБА_1 заборгованість щодо вихідної допомоги в розмірі 39 941,82 грн.

-Стягнути з приватного підприємства Модуль на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, з застосуванням у розрахунку середнього місячного заробітку 13 313,94 грн.

-Стягнути з приватного підприємства Модуль на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 11050 грн. та судові витрати в розмірі 54 грн.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що позивач з 01.11.2008 року працював на посаді в.о. ректора і з 30.11.2010 року - на посаді ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту. 31.05.2018 року позивача звільнено з роботи наказом Голови комісії з припинення Інституту від 29.05.2018 року № 69-к у зв'язку зі скороченням штату працівників. Даним наказом визначено виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 71 день. Позивачу фактично нараховано 17 966,55 грн. і за вийнятном утримань виплачено 14463,07 грн.. Позивач, посилаючись на те, що кількість днів його невикористаної відпустки складала 176 днів, оскільки йому не було виплачено грошову копменсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, внаслідок чого утворилась заборгованість у відповідача по її виплаті в сумі 75 060,01 грн. звернувся до суду із даним позовом.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позивач не працював останні два календарні місяці, не працював попередні два календарні місяці та не отримував заробітну плату через прогул, тобто з вини працівника , жодних правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у Інституту не було, на підставі чого в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін по справі, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України та КЗпП України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

З 01.11.2008 року позивач працював на посаді виконуючого обов'язки ректора і з 30.11.2010 - на посаді ректора Інституту післядипломної освіти спеціалістів морського і річкового транспорту, скорочена назва ІПО МРТ. Актом від 16.06.2016 року функції з управління єдиним майновим комплексом Інституту передані від Міністерства інфраструктури України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеський області . 08.06.2017 РВ Фонду держмайна передало за актом Приватному підприємству "Модуль" проданий на аукціоні об'єкт державної власності - єдиний майновий комплекс Інституту.

ОСОБА_2 Додаткової угоди від 30.11.2016 до Контракту від 30.11.2015 №6-VIII з ректором Інституту, що є у державній власності , "контракт втрачає чинність з моменту видання наказу про завершення приватизації' .

13.10.2017року РВ Фонду держмайна наказами №1182 та №1183 визначило:

припинити юридичну особу Інститут шляхом реорганізації через приєднання до покупця

- Приватного підприємства "МОДУЛЬ";

утворити Комісію з припинення юридичної особи у складі: голова Комісії ОСОБА_3 - керівник інвестиційного відділу ПП "Модуль"; члени Комісії - 7 осіб, у тому числі - ОСОБА_1 - ректор Інституту;

з моменту видання цього наказу повноваження щодо управління справами Інституту переходять до Комісії з припинення юридичної особи;

комісії з припинення юридичної особи ІПО МРТ провести перевірку фінансово- господарської діяльності ІПО МРТ;

відсторонити ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків ректора ІПО МРТ.

ОСОБА_2 п. 5.9 Статуту Інституту "під час проведення перевірок фінансово-господарської діяльності Інституту Уповноважений орган управління має право відсторонювати ректора Інституту від виконання службових обов 'язків з управління Інституту та призначати на цей час виконуючого обов'язки ректора Інституту. На час відсторонення за ректором Інституту зберігається заробітна плата."

Наказом №1183 не визначені строки перевірки і відповідно на який період ОСОБА_1 відсторонений від виконання службових обов'язків ректора.

31.05.2018року позивач звільнений з роботи наказом Голови комісії з припинення Інституту від 29.05.2018, №69-к "у звязку зі скороченням штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України ". Наказом визначено "виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 71 день ".

ОСОБА_2 №4 "Інвентаризації невикористаних відпусток працівників Інституту ... в 2017 році" станом на 01.10.2017 кількість днів невикористаних відпусток позивача складає 137 і для їх компенсації Інститутом створене забезпечення 90125,45 грн.

У період з 01.10.2017 до 31.05.2018 відпустка позивачу не надавалася, 8 місяців позивач перебував у трудових відносинах з Інститутом, у відповідності до ст. 74 КЗпП кількість днів невикористаних відпусток збільшилося на 58 х 8/12 = 39 днів, тому кількість днів невикористаних відпусток позивача на день звільнення склало 137 + 39 = 176 днів.

ОСОБА_2 ст. 24 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504 та ст. 83 КЗпП "у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки" .

З наведеного вище слідує, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем із компенсації за невикористані відпустки розмір якої 75060,01 грн.

ОСОБА_2 ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 цього Кодексу, "працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ".

Відповідно до п. 6.1.12 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Інституту "При звільненні працівника у зв'язку зі змінами в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання Інституту, скорочення чисельності або штату працівників виплачується вихідна допомога у розмірі трьох середніх місячних заробітків".

Таким чином, оскільки середній заробіток за останні два календарні місяці роботи становить 13 313,94 грн. заборгованість відповідача перед позивачем щодо вихідної допомоги складає 39941,82 гривень.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що позивач не працював останні два календарні місяці, не працював попередні два календарні місяці та не отримував заробітну плату через прогул, тобто з вини працівника , жодних правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у Інституту не було, оскільки чинним законодавством передбачена можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника у разі прогулу працівником роботи без поважних причин, що відповідачем зроблено не було, тому однозначно стверджувати про прогули позивачем без поважних причин роботи неможливо.

Позивач також просить суд стягнути з приватного підприємства Модуль на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, з застосуванням у розрахунку середнього місячного заробітку 13 313,94 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, вищезазначена вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд витрати на правову допомогу в розмірі 11050 грн. та судові витрати в розмірі 54 грн. стягнути з відповідача на його користь.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до умов договору, розмір гонорару було встановлено: правова допомога, що не зв'язана з підготовкою письмових документів - 910 грн./год , позовна заява - 3500 грн.; клопотання, заяви -1000 грн., відповідь на відзив - 2000 грн. Відповідно до ОСОБА_2 від 02.07.2018 року адвокатом була надана правова допомога на суму в розмірі 11 050 грн.. які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.

З наведеного вище, суд вважає позов законним, обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись: ст. 117 КЗпП України, ст. ст. 2 , 4 , 13 , 76-81 , 95 , 137, 258-259 , 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Модуль , - про стягнення компенсації за невикористані відпустки і вихідної допомоги при звільненні ,- задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства Модуль ( код ЄДРПОУ: 31786358) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1) заборгованість із компенсації за невикористану відпустку у розмірі 75 060,01 грн..

Стягнути з приватного підприємства Модуль ( код ЄДРПОУ: 31786358) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1) заборгованість щодо вихідної допомоги в розмірі 39 941,82 грн.

Стягнути з приватного підприємства Модуль ( код ЄДРПОУ: 31786358) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, з застосуванням у розрахунку середнього місячного заробітку 13 313,94 грн.

Стягнути з приватного підприємства Модуль ( код ЄДРПОУ: 31786358) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 11050 грн. та судові витрати в розмірі 54 грн.

Стягнути з приватного підприємства Модуль ( код ЄДРПОУ: 31786358) в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 28.01.2019 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

23.01.19