Постанова

від 23.01.2019 по справі 826/5669/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5669/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2018 (м. Київ, дата виготовлення повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Антарес Інвест М звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд:

1). скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011001401 від 29.12.2017 про збільшення ТОВ Антарес Інвест М грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 583 235,00 грн;

2). скасувати податкове повідомлення-рішення № 0067631406 від 29.12.2017 про застосування до ТОВ Антарес Інвест М штрафних фінансових санкцій в розмірі 104 581,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 0011001401 від 29.12.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ТОВ Антарес Інвест М та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення № 0067631406 від 29.12.2017 про застосування до ТОВ Антарес Інвест М штрафних фінансових санкцій в розмірі 104 581,02 грн.

Зокрема, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції порушивши норми процесуального права і не повно з'ясувавши всі обставини справи, що мали значення для вирішення спору прийшов до невірного висновку про порушення ТОВ Антарес Інвест М положень ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п. 1 постанови Правління НБУ № 140 від 03.03.2016, а внаслідок цього безпідставно застосував до правовідносин, що склались, положення частини першої, п'ятої ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0067631406 від 29.12.2017 про застосування 104 581,02 грн штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М .

Розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи у період з 10.11.2017 по 30.11.2017 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, результати якої оформлені актом № 536/26-15-14-01-02/37881886 від 07.12.2017.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 146.11, 146.12, 146.19 ст. 146, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5, п. 135.1 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 6, п. 7 П(С)БО 16 Витрати , п. 15. п. 16 П(С)БО 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах , п. 5, п. 6 П(С)БО 21 Вплив зміни валютних курсів , п. 5 П(С)БО № 11 Зобов'язання , п. 7, п. 15, п. 21 П(С)БО 15 Дохід , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 583 235,00 грн, у тому числі за 2014 рік - 140 482,00 грн, за 2015 рік - 121 061,00 грн. за 2016 рік - 210 161,00 грн, за півріччя 2017 року - 111 171,00 грн;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 333,00 грн у травні 2015 року;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних, виписаних в адресу контрагентів-покупців;

- ст. 1, 2 Закону України № 185, а саме несвоєчасне надходження товару за контрактом № 3 від 19.04.2016 з компанією FIRMA USLUGOVO - HANDLOWA HYRCZYK (Польща) на загальну суму 47 275,80 польських злотих (екв. 329 960,64 грн) та несвоєчасне надходження валютної виручки за контрактом № 12 від 17.02.2015 з компанією PHU LECH-POL CHMIEL LESZEK (Польща) на суму 241,19 польських злотих (екв. 1495,00 грн);

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19 лютого 1993 року №15-93 в частині порушення строків;

- частини восьмої ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та п. 6 частини третьої р. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску за березень 2015 року.

За наслідками проведеної перевірки позивачу 29.12.2017 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0067631406, яким позивачу в порушення вимог ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 104 581,02 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0011001401, яким позивачу встановлено порушення п. 146.11, 146.12, 146.19 ст. 146, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5, п. 135.1 ст. 135, п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 6, п. 7 П(С)БО 16 Витрати , п. 15. п. 16 П(С)БО 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах , п.5, п.6 П(С)БО 21 Вплив зміни валютних курсів , п. 5 П(С)БО № 11 Зобов'язання , п. 7, п. 15, п. 21 П(С)БО 15 Дохід та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 57.3 ст. 57, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 698 779,00 грн, у тому числі за основним платежем - 583 235,00 грн та за штрафними санкціями - 115 544,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано до ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення, за наслідками розгляду якої прийнято рішення № 10213/6/99-99-11-01-01-95 від 22.03.2018 про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень - без змін.

Так, стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0067631406 від 29.12.2017, яким позивачу в порушення вимог ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 104 581,02 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та компанією PHU LECH-POL CHMIEL LESZEK (Польща) укладено контракт № 12 від 17.02.2015 щодо продажу зерна, гречки, на виконання якого резидентом відвантажено товар на суму 9 726,60 євро, що засвідчено митною декларацією № 7805 від 26.02.2015. Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 1 постанови Правління Національного банку України № 758 від 01.12.2014 граничний термін надходження виручки становив 27.05.2015. Згідно акту перевірки валютна виручка від нерезидента надійшла на суму 40 657,19 польських злотих згідно платіжних документів б/н від 21 21.04.2015 та б/н від 02.06.2015. Проте, порушено строк надходження валютної виручки на суму 241,19 польських злотих, кількість днів прострочення - 6.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Положеннями п. 1 постанови Правління Національного банку України № 758 від 01.12.2014, чинної на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені ст. ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Висновок Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на продовження термінів розрахунків за експортним контрактом № 12 від 17.02.2015 з компанією PHU LECH-POL CHMIEL LESZEK (Польща), як і документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по зазначеному контракту до перевірки позивачем надано не було.

Як в апеляційній скарзі, так і у судовому засіданні - 23.01.2019 представником позивача не спростовано встановлені в акті перевірки порушення та не доведено суду своєчасного надходження валютної виручки на суму 241,19 польських злотих.

Також, між позивачем та компанією FIRMA USLUGOVO - HANDLOWA HYRCZYK (Польща) укладено контракт № 3 від 19.04.2016 на поставку тягачу сідельного марки SKANIA, на виконання умов якого позивачем здійснено передплату на загальну суму 47 275,80 польських злотих (екв. 329 960,64 грн) згідно платіжного доручення б/н від 29.04.2016.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994, Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Положеннями п. 1 постанов Правління Національного банку України № 140 від 03.03.2016 та № 342 від 07.06.2016 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені ст. ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п. 1 постанови Правління Національного банку України № 140 від 03.03.2016 ґраничний термін надходження товару - 28.07.2016 (90 календарних днів з моменту перерахування коштів). При цьому, відповідачем визначено фактичною датою надходження товару 22.11.2016 - дата оформлення митної декларації.

Апелянт не погоджується з таким висновком податкового органу та зазначає, що 04.08.2016 митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 805130000/2016/000054/2, з огляду на наступне.

Підставами для коригування митної вартості товару стали виявлені під час проведення митного огляду товару - додаткові деталі до автомобіля.

Отже, на думку апелянта, товар не тільки знаходився на території України, а й фактично досліджувався працівниками митного органу. 16.08.2016 позивачем подано заяву про зміну митного режиму імпорт на митний режим транзит та 19.08.2016 на підставі ст. 86 МК України вказаний товар було поміщено в митний режим реекспорту та здійснено митне оформлення за митною декларацією № 805130000/2016/010990.

25.10.2016 через митний пост Ягодин Волинської митниці вказаний товар вивезено за межі митної території України.

Враховуючи викладене, а також факт знаходження товару на території України на момент проведення його огляду працівниками митниці та на день коригування митної вартості товару (04.08.2015), апелянт вважає, що період прострочення поставки товару визначено податковим органом на дату 22.11.2016 не вірно.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки моментом здійснення імпорту відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Митного кодексу України, ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно п. 49 ст.4 Митного кодексу України пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Частинами першою, другою, шостою статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується:

1) у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму;

2) у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Поняття перетин товаром митного кордону України та пропуск через митний кордон України не є тотожними та обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа Під митним контролем з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Позивач зазначає, що товар згідно контракту № 3 від 19.04.2016 надійшов на митну територію України 08.07.2016, що підтверджується первинними документами, а саме рахунком-фактурою, попередньою митною декларацією, технічним паспортом на автомобіль та додатком до нього, на яких містяться відмітки митного органу та екологічного контролю про ввіз товару на територію України 08.07.2016, тобто в межах визначеного законодавством строку.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки товар - сідельний тягач, що був у використанні марки SCANIA 19.08.2016 було поміщено у митний режим реекспорту та здійснено митне оформлення за митною декларацією № 805130000/2016/010990 та 25.10.2016 вивезено за межі території України, відповідачем правомірно застосовано до позивача в порушення вимог ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті пеню 104 581,02 грн, так як, в даному випадку був відсутній фактичний перетин імпортованим товаром митного кордону України.

Жодних доказів на спростування вказаного, апелянтом суду не надано та не спростовано висновки відповідача щодо порушення вимог ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п. 1 постанов Правління Національного банку України № 140 від 03.03.2016 та № 342 від 07.06.2016.

Тому, безпідставними є доводи апелянта про те, що товар надійшов на митну територію України до настання граничного терміну надходження товару (28.07.2016), визначеного положеннями ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та п. 1 постанови Правління НБУ № 140 від 03.03.2016, оскільки не доведено, що зазначений товар згідно контракту надійшов на митну територію України 08.07.2016, тобто в межах визначеного законодавством строку.

В свою чергу, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0067631406 від 29.12.2017.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М залишити без задоволення , рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.01.2019.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна