Постанова

від 29.01.2019 по справі 1740/2077/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2514/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Смидюк Х.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Дорошенко Н.О.,

час ухвалення рішення - 09:36:02,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 10 вересня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 1162-13 на суму 1181,46 грн, № 1163-13 на суму 962,22 грн та № 1164-13 на суму 1598,02 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач безпідставно визначив спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік. Вказує, що рішенням Висоцької сільської ради №419 від 27 січня 2015 року встановлено розрахунок ставки податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, у відсотках до мінімальної заробітної плати на початок звітного (податкового) періоду: для об'єктів не житлової нерухомості в розмірі 1%; для об'єктів житлової нерухомості (житлового будинку) - 2%. Зазначає, що рішення по встановленню податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ставки оподаткування на 2015 рік, прийнято поза встановленими строками, визначеними Податковим кодексом України: пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року - 2015 року. Виходячи з імперативних приписів п.п.12.3.4. п. 12.3. ст.12 та п. 12.5 ст.12 Податкового кодексу України, дія цього рішення місцевої ради не може розповсюджуватися на 2015 рік. Окрім цього, в п.п.265.4.1 п.265.4 ст.265 Податкового кодексу України в редакції до 01.01.2015 вказано на пільгу для житлових будинків, згідно з якої база оподаткування - площа житлового будинку (незалежно від їх кількості) зменшується на 250 м.кв., що перевищує житлову площу, наявну в позивача. Враховуючи факт оприлюднення рішення сільської ради пізніше ніж за шість місяців до початку 2015 року та пріоритетність норм Податкового кодексу України, вважає, що його положення не можуть застосовуватись на 2015 рік.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 1162-13, № 1163-13 та № 1164-13.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що введення нового податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як місцевого податку, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, не є правовою підставою для сплати позивачем даного виду податку у 2015 році, оскільки нарахування такого податку має здійснюватися виключно у законодавчо встановлений спосіб для запровадження нових місцевих податків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Рішенням Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 27 січня 2015 року № 419 Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Висоцької сільської ради. На підставі вказаного рішення прийняті податкові повідомлення-рішення.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідач всупереч ст. 58 Конституції України нарахував податкові зобов'язання в зворотному часі за рішенням Висоцької сільської ради від 27 січня 2015 року № 419 із 01 січня 2015 року.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 17 жовтня 2006 року зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець (номер запису про проведення державної 2 594 000 0000 000767); основний вид діяльності: 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки(а.с.12).

Позивачу на праві власності належить нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля - магазин "Продукти №2" площею 79,0 кв.м, що розташована в селі Висоцьк Дубровицького району Рівненської області по вулиці Підвисоцькій, 82, - на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2004 року, посвідченого Мелех О.П., приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2975 (а.с.13); будівля магазину під №15 по вулиці Чорновірська в селі Висоцьк Дубровицького району Рівненської області, загальною площею 97,0 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Мелех О.П., зареєстрованого в реєстрі за №2646(а.с.14); житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 135,3 кв.м., житлова площа 79,5 кв.м., розташований в селі Висоцьк Дубровицького району Рівненської області по вул. Б.Хмельницького,27, - на підставі договору дарування житлового від 31 серпня 2011 року, зареєстрованого в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20 вересня 2011 року(а.с.15).

30 червня 2016 року Сарненською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області винесено податкові повідомлення-рішення Форми "Ф": №1162-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 1181,46 грн., за 2015 рік (а.с.19); №1163-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 962,22 грн., за 2015 рік (а.с.20); №1164-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 1598,02 грн., за 2015 рік (а.с.21).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно із пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно із пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Наведеною нормою передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.

Згідно із п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Жодних змін до вищезазначених положень ПК України внесено не було, дія зазначених положень на 2015 рік законодавцем не зупинялась, місцеві ради не звільнялись від обов'язку при встановленні нового виду місцевого податку дотримуватись вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.

Отже, зміст наведених положень дає підстави для висновку, що місцеві ради мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, отже, лише у 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов'язку встановлення цього податку.

Наявність у ПК України норм, які регулюють правила справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є підставою для його справляння за відсутності відповідного рішення місцевої ради, оскільки Верховна Рада України відповідно до пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 ПК України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Відповідно до пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Наведені положення кодексу необхідно застосовувати з урахуванням норм Конституції України, які є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, за змістом ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

При цьому ст. 64 Конституції України передбачено, що зазначене конституційне право громадянина не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

27 січня 2015 року Висоцька сільська рада Дубровицького району Рівненської області рішенням № 419 Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановила з 01 січня 2015 року на території Висоцької сільської ради податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вирішено оприлюднити дане рішення на офіційному сайті Висоцької сільської ради у десятиденний термін після його прийняття. Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію Висоцької сільської ради з питань бюджету, податків, фінансів, регулювання земельних відносин(а.с.13).

Разом з тим, враховуючи положення п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України норми вищевказаного рішення можуть застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, а саме не раніше 2016 року.

Враховуючи ухвалення Закону України №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено податок на майно (до складу якого включено й податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), лише 28 грудня 2014 року, а також відсутність доказів прийняття відповідною сільською радою рішення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до 15 липня 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що застосування контролюючим органом положень ст. 266 ПК України з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можливо було не раніше наступного бюджетного періоду, який настав за плановим (2015 роком), тобто не раніше 2016 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 30 червня 2016 року №1162-13, № 1163-13 та № 1164-13, якими позивачу визначено суми податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 1740/2077/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. М. Багрій В. В. Ніколін