Ухвала

від 22.01.2019 по справі 151/191/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 151/191/18 Провадження №11-кп/801/80/2019

Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

потерпілого: ОСОБА_9

представника потерпілого: ОСОБА_10

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12018020000000013 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та прокурора на вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 12 липня 2018 року, яким

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця і жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

засуджено за ч.3 ст. 286 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволено повністю, в частині відшкодування моральної шкоди частково.

Стягнутоз ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 21 340 (двадцять одну тисячу триста сорок) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

Вирішено питання з речовими доказами, судовими витратами та арештованим майном.

встановив:

Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 15 січня 2018 року близько 00 годин 20 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушуючи п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зі змінами та доповненнями, керуючи технічно справним автомобілем "BMW 530D" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням смт. Чечельник - смт. Тростянець, в напрямку останнього населеного пункту, неподалік с.Білий Камінь Чечельницького району Вінницької області, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля, не врахував дорожню обстановку, а саме часткове засніження автошляху, при зміні напрямку свого руху ліворуч відносно проїзної частини, не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до виїзду у кювет, де відбулося перекидання автомобіля з подальшим наїздом на дерево.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від отриманих травм загинули на місці пригоди, а ОСОБА_13 та ОСОБА_12 з отриманими тілесними ушкодженнями госпіталізовані до Бершадської ЦРЛ.

Згідно висновку судово-медичної експетизи №10 від 22.02.2018 у ОСОБА_14 виявлено обмежений крововилив в м`які тканини головного мозку з боку їх внутрішньої поверхні зліва, забій головного мозку та крововиливи під тверду мозкову оболонку і вогнищеві асиметрично розташовані крововиливи під м`які мозкові оболонки. Окрім цього, виявлено наявність ознак швидконаставшої, загальноасфіктичної смерті поряд з ознаками гіпоксії. Найбільш ймовірною причиною смерті ОСОБА_14 являється тупа закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалась забоєм головного мозку, крововиливом під тверду мозкову оболонку, а також вогневищевими, асиметрично розташованими крововиливами під м`яку мозкову оболонку на обох півкулях головного мозку.Вищевказана травма знаходиться у причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_14 та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_15 згідно з висновком судово-медичної експертизи №11 від 02.02.2018 отримав такі тілесні ушкодження: дві ділянки преривчастого садніння на лобі справа; три окремі садни в правій надбрівній області, на тильній поверхні лівої кисті та на передній поверхні лівої гомілки; синець на тильній поверхні лівої кисті; помірно виражений крововилив в м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в центрі тім`яної ділянки; підковоподібний перелом пірамідки лівої скроневої кістки з переходом на луску скроневої кістки та на скат потиличної кістки; крововилив під тверду мозкову оболонку та асиметричних вигнищевих крововиливів під м`які мозкові оболонки. Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась підковоподібним переломом пірамідки та луски лівої скроневої кістки, а також субдуральним та субарахноїдальним крововиливами. Тупа закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалась переломами кісток склепіння, основи черепа та крововиливами під оболонки головного мозку має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи №18/6 від 28.02.2018 в вигляді забійно-скальповані рани в лівій скроневій та потиличних ділянках, компресійний перелом 9-го грудного хребця 1 ступеня, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи №19/7 від 28.02.2018 в вигляді синців в ділянці лицевого відділу черепа, закритий перелом нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням уламків та закритий перелом шийки лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу №57а від 31.01.2018, у деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля "BMW 530D" реєстраційний номер НОМЕР_1 , експлуатаційних несправностей, які б виникнули до дорожньо-транспортної пригоди та впливали на можливий рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку ДТП, не виявлено.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №58а від 31.01.2018, в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля "BMW 530D" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.10.1, 12.1 та 12.6(ґ) Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці можливість попередження виникнення дорожньо-транспортної пригоди з боку водія ОСОБА_7 забезпечувалась відповідністю його дій вимогам п.п.п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

За вищевказаних обставин ОСОБА_7 порушив вимоги п.п.2.9а, 10.1, 12.1 та 12.6(ґ) Правил дорожнього руху України.

Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п.2.9а, 10.1, 12.1 та 12.6(ґ) Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме: загибеллю ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .

В апеляційній скарзі прокурора та представника потерпілого ОСОБА_9 ставиться питання про скасування вироку суду із-за м`якості призначеного покарання та постановлення нового вироку із призначенням по строку більш суворого покарання, а представник потерпілого просила, крім того, збільшити суму стягнення із винного моральної шкоди до 500 000грн.

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на резонансність справи в результаті загибелі двох осіб, обставини та тяжкість скоєного, а також думку потерпілого ОСОБА_9 щодо покарання.

Захисник потерпілого ОСОБА_9 вказувала у скарзі на необґрунтоване врахування судом пом`якшуючої покарання обставини на недостатнє врахування обтяжуючої обставини і обставин скоєного.

Адвокат обвинуваченого просив змінити вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_7 в бік пом`якшення, призначення йому менш суворого по строку покарання із застосуванням норм статті 75 КК України.

Свої доводи він обґрунтував тим, що суд не в достатній мірі врахував щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної і моральної шкоди трьом із чотирьох потерпілих, прохання потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 ОСОБА_12 про призначення ОСОБА_7 покарання без позбавлення волі.

Із проханням про призначення винуватому покарання на підставі статті 75 КК України із іспитовим строком звернулися також потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , зазначивши в своїх апеляційних скаргах про відсутність претензій матеріального характеру до обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали подану ними апеляційну скаргу; потерпілого ОСОБА_9 , його представника та прокурора, які просили задовільнити їхнї апеляційні скарги; дослідивши доводи всіх поданих апеляційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про залишення без змін вироку суду відносно ОСОБА_7 із наступних підстав.

Відповідно до статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення у межах апеляційних скарг.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій у апеляційних скаргах сторони обвинувачення та захисту не оскаржується.

Доводи прокурора і представника потерпілого ОСОБА_9 про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність внаслідок м`якості та доводи захисника обвинуваченого та інших трьох потерпілих про суворість призначеного покарання є непереконливими.

Так, відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатня для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи реальне покарання ОСОБА_7 місцевий суд із достатньою повнотою врахував: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального правопорушення, внаслідок чого загинуло дві людини і двоє травмовано, особу винного, думку прокурора і потерпілих, перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивні характеристики по місцю роботи і проживання, висновки досудової доповіді та обставини, що пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_7 наближеного до мінімального покарання у межах санкції закону за якою його визнано винуватим.

Таке покарання, на переконання суддів, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Посилання представника потерпілого та прокурора на відсутність в діях обвинуваченого щирого каяття не знаходить свого підтвердження.

Щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинна виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Як встановлено по справі, обвинувачений не заперечував скоєного, просив вибачення у потерпілих, в тому числі і в суді апеляційної інстанції, в добровільному порядку відшкодував потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 заподіяних ним матеріальних та моральних збитків, що засвідчує про осуд своїх дій та намагання хоч якимось шляхом виправити наслідки скоєного та допомогти матеріально.

Підтвердженням зазначеного є прохання в апеляційних скаргах трьох потерпілих про призначення обвинуваченому покарання без позбавлення волі із врахуванням відшкодувань, що спростовує аргументи представника потерпілого, що ОСОБА_7 не відшкодував нікому заподіяні збитки.

Пояснення обвинуваченого, що його умовив товариш поліцейський, свідок ОСОБА_17 , сісти нетверезим за кермо автомобіля та те, що в процесі керування гальма при гальмуванні не спрацювали, його автомобіль став некерованим, не виключає визнання судом щирого каяття як пом`якшуючої покарання обставини, як про те необгрунтовано просив представник потерпілого у скарзі, оскільки пред`явлене йому обвинувачення він визнав повністю також визнав, що вчинив злочин в нетверезому стані.

Згідно обставин встановлених судом, обвинувачений перевозив в своєму автомобілі шістьох знайомих та рухався із перевищенням швидкості.

Зважаючи, що дані обставини скоєного, в числі іншого, вплинули на призначення реального покарання, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення і в цій частині не заслуговують на увагу, як і те, що судом не враховано стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_7 .

Ніхто не позбавляв винного, як учасника дорожнього руху, обов`язку відповідати за пасажирів яких він перевозив, уважно стежити за дорогою, вибирати швидкість руху, стан транспортного засобу, щоб мати можливість і змогу постійно контролювати рух автомобіля і безпечно ним керувати. За таких обставин суд обґрунтовано призначив покарання, що відповідає нормам ст.50, 65 КК України.

Тому, порушення правил дорожнього руху України ні в якій мірі не виправдовує його дій, від яких наступили і наслідки, за які він був засуджений.

Оскільки в апеляційних скаргах захисника обвинуваченого і потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного ОСОБА_7 покарання, то їхні скарги також задоволенню не підлягають. Суд у вироку зазначив всі обставини в тому числі і ті, на які сторона захисту вказала в апеляціях та призначив покарання, наближене до мінімального, передбаченого санкцією статті, за якою він засуджений.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 із 01 серпня 2016 року по 15 січня 2018 року працював робочим в ТОВ «Жмеринський молокозавод», звідки отримав позитивну характеристику. На час ухвалення вироку він там уже не працював, а тому у вступній частині вироку було обґрунтовано зазначено, що він не працюючий (а.с.158 т.1). Ніяких невідповідностей у цьому, як було зазначено в апеляційній скарзі представника потерпілого, немає.

Ніяких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставою для зміни чи скасування судового рішення у провадженні не встановлено.

При вирішенні питання про повне відшкодування матеріальної шкоди та часткове задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 та стягнення 300 000грн моральної шкоди суд виходив із норм Цивільного кодексу України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та визначив зазначену суму, виходячи із принципів виваженості, розумності, справедливості та майнового стану обвинуваченого.

При тому, що представник потерпілого ОСОБА_9 не заперечила проти намагання винного в добровільному порядку відшкодувати зазначену шкоду, вони просили в своїй апеляційній скарзі її невідшкодування врахувати, як обставину, що мала би вплинути на більш суворе покарання та просили повністю задовільнити цивільний позов про стягнення 500 000грн.

Така позиція більш засвідчує не про бажання отримати суму моральної шкоди від обвинуваченого, а про намагання більш суворо його покарати, оскільки перебування обвинуваченого в місцях позбавлення волі, за відсутності у нього власності, на тривалий термін затягне виконання вироку в цій частині.

Виходячи із того, що суд при визначенні суми відшкодування не допустив порушень норм матеріального та морального права, а апеляційна скарга не містить достатніх аргументів на користь збільшення суми відшкодування, підстав до зміни вироку в цій частині немає.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та прокурора залишити без задоволення.

Вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Згідно з оригіналом:

Суддя: