Рішення

від 24.01.2019 по справі 920/645/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.2019 Справа № 920/645/18 м. Суми

За позовом Благодійного фонду Екосистема (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5; ід. код 39145906)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна медицина (42333, Сумська область, Сумський район, с. Липняк, вул. Кришанова, 53; ід. код 38575574)

про стягнення 77318,84 грн.

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників:

позивача : не прибув

відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: до господарського суду звернувся Благодійний фонд Екосистема з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна медицина про стягнення 77318,84 грн. заборгованості за договірними зобов'язаннями.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 2 від 10.10.2017 та не оплатив надані згідно умов цього договору послуги.

Ухвалою суду від 27.08.2018 було відкрито провадження у даній справі, задоволено клопотання позивача та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.09.2018 було задоволено подане відповідачем клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у даній справі, а також задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та зобов'язано позивача подати суду оригінал акту здачі-приймання послуг від 11.12.2017, складеного на виконання умов договору № 2 від 10.10.2017.

Відповідач 26.10.2018 подав відзив на позовну заяву, проти вимог позивача заперечує та зазначає, що його представник не підписував акт здачі-приймання послуг від 11.12.2017 за результатом надання послуг позивачем згідно договору № 2 від 10.10.2017, а копія даного акту, надана позивачем у якості доказу суперечить оригіналу цього акту, два примірники якого знаходяться у відповідача та не підписані ним з причин того, що позивач не виконав зобов'язання, взяті на себе згідно умов договору про наданні інформаційно-консультаційних послуг.

Позивач 21.11.2018 подав до суду оригінал акту, витребуваний судовою ухвалою від 26.10.2018.

Позивач 19.12.2018 подав відповідь на відзив, доводи відповідача вважає безпідставними, наголошує, що послуги за спірним договором були надані відповідачу вчасно та у повному обсязі, що підтверджується актом здачі-прийняття послуг, а також звітом про результати надання інформаційно-консультативних послуги у галузі адміністративного управління та організації процесів роботи Медичного центру ТОВ Сучасна медицина .

Ухвалою суду від 26.12.2018 було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті у судове засідання в режимі відеоконференції на 24.01.2019.

У судовому засіданні, призначеному на 24.01.2019, судом було встановлено, що з технічних причин проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Печерського районного суду міста Києва виявилось неможливим. Відтак з урахуванням положень ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті за відсутності представників сторін у судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив :

10.10.2017 між сторонами у справі укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 2, відповідно до умов якого позивач як виконавець за договором зобов'язався надати відповідачу як замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: визначення, розробка, впровадження бізнес-проектів (стандарти/регламенти); визначення функціональних обов'язків та меж компетенції персоналу; розробка, впровадження системи управління якістю; консультації з питань впровадження заходів з підвищення ефективності діяльності Медичного центру ТОВ Сучасна медицина відповідно до висновків аудиту адміністративного управління та організації процесів роботи від 15.09.2017 за договором № 1 від 05.09.2017 про надання інформаційно-консультаційних послуг, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх. Надання передбачених даним договором послуг здійснюється виконавцем у термін до 11.12.2017 (пункт 1 договору).

Розрахунок і порядок оплати наданих позивачем послуг сторони погодили у пункті 4 договору від 10.10.2017. Так, вартість послуг за даним договором становить 60000,00 грн. Оплата замовником послуг виконавця здійснюється у будь-який спосіб частинами: 30000,00грн. передплати у термін до 10.11.2017 та 30000,00 грн. по факту завершення роботи. По виконанню робіт сторони підписують акт здачі-приймання послуг.

У пункті 5 договору про надання послуг сторони встановили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за цим договором згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином, послуги, обумовлені договором № 2 від 10.10.2017, надав вчасно та у повному обсязі. На підтвердження своєї позиції позивач надав суду акт здачі-приймання послуг від 11.12.2017 до договору № 2 від 10.10.2017. З даного акту вбачається, що виконавець надав за період з 10.10.2017 по 11.12.2017 інформаційно-консультаційні послуги, передбачені договором № 2 від 10.10.2017: визначення, розробка, впровадження бізнес-проектів (стандарти/регламенти); визначення функціональних обов'язків та меж компетенції персоналу; розробка, впровадження системи управління якістю; консультації з питань впровадження заходів з підвищення ефективності діяльності Медичного центру ТОВ Сучасна медицина відповідно до висновків аудиту адміністративного управління та організації процесів роботи, а замовник прийняв зазначені вище послуги. Вартість наданих послуг складає 60000,00 грн. Сторони не мають одна до одної жодних претензій. Даний акт є підставою для проведення розрахунків за договором від 10.10.2017.

Однак, як вказує позивач, відповідач виконані ним роботи прийняв, зауважень не висловив, при цьому свої зобов'язання в частині оплати цих робіт не виконав, кошти позивачеві не перерахував.

Факт прийняття наданих послуг відповідачем позивач підтверджує наявним у матеріалах справи оригіналом акту здачі-приймання послуг від 11.12.2017 до договору № 2 від 10.10.2017, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками товариств.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач заперечує факт належного виконання позивачем зобов'язань за договором № 2 від 10.10.2017 та зазначає про те, що він не підписував оригінал акту здачі-приймання послуг від 11.12.2017, наданий позивачем як доказ у справі. Протягом розгляду справи відповідач подав до суду два примірники оригіналу акту здачі-приймання послуг від 11.12.2017, які не підписані з боку замовника, оскільки останнім не погоджено у повному обсязі кількість та якість наданих послуг.

Відмову від підписання акту відповідач пояснює тим, що позивачем не були надані послуги, обумовлені договором № 2 від 10.10.2017, представники позивача не звертались до членів трудового колективу ТОВ Сучасна медицина для отримання базової інформації чи ознайомлення з документацією підприємства, жодного аналізу роботи керівництва на виконання умов договору № 2 здійснено не було.

Акт здачі-приймання послуг, наданий у якості доказу позивачем, відповідач вважає підробленим.

Позивач існування різних примірників актів здачі-приймання послуг пояснює тим, що ці два акти раніше надавалися відповідачу для підписання, але з тих чи інших причин відповідач відмовлявся їх підписувати без жодних заперечень до якості наданих послуг. При цьому позивач не надав суду жодних доказів надсилання чи вручення іншими способами відповідачу цих актів.

З приводу наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні оригінали актів здачі-приймання послуг від 11.12.2017. При цьому, оригінал даного акту, наданий позивачем, складається із двох аркушів, підписаний виконавцем та замовником і скріплений печатками підприємств, а оригінали цього ж акту, надані відповідачем, складаються з одного аркушу та містять підпис та печатку лише виконавця - позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. За приписами ст. 4 даного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В силу приписів ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.

Відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств. Відтиском печатки засвідчується, серед іншого, також справжність підпису її власника. Порядок використання печатки встановлюється її власником самостійно, власник на свій розсуд розпоряджається печаткою, а також самостійно відповідає за її збереження.

Судом встановлено, що позивач подав до суду акт здачі-приймання послуг від 11.12.2017 як доказ того, що відповідач погодився з обсягом та якістю наданих послуг, підписавши цей акт, однак допустив прострочення в частині повної оплати наданих інформаційно-консультаційних послуг. Наданий акт складається з двох аркушів, при цьому на першому аркуші розміщена вся інформація про осіб, які склали цей акт, про підставу та обсяг наданих послуг, положення щодо відсутності претензій сторін та визначення вартості наданих послуг, у той час як другий аркуш містить лише зазначення позицій від виконавця та від замовника з підписами та відтисками печаток. Будь-яких доказів того, що ці два аркуші у сукупності складають єдиний документ (зазначення сторінок документа, скріплення документа шляхом прошиття чи ін.) позивач не подав, відтак суд не може встановити факт приналежності аркуша з підписами та печатками БФ Екосистема та ТОВ Сучасна медицина саме до акту здачі-приймання послуг, складеного на виконання умов договору № 2 від 10.10.2017. До того ж відповідач заперечував протягом розгляду справи факт підписання будь-яких актів на виконання умов договору № 2 від 10.10.2017.

У той же час у матеріалах справи містяться два примірники (оригінали) акту здачі-приймання робіт, не підписаних замовником. Дані примірники подані суду відповідачем як доказ того, що він отримав їх від позивача для підписання, однак не підписав з причин наявності претензій. Наявність претензій відповідача підтверджується також наявним у матеріалах справи протоколом № 1 зборів трудового колективу ТОВ Сучасна медицина від 13.12.20217, на яких вирішувалось питання затвердження результатів роботи Благодійного фонду Екосистема в рамках договору № 2 від 10.10.2017, та було вирішено рекомендувати директору ТОВ Сучасна медицина Заіці В.О. не погоджувати та не підписувати акт здачі-приймання послуг від 11.12.2017 по договору № 2 від 10.10.2017, оскільки по факту послуги, передбачені вказаним договором, надані не були.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із змістом ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту підписання відповідачем акту здачі-приймання послуг від 11.12.2017 за договором № 2 від 10.10.2017, оскільки оригінал акту, поданий позивачем, не несе доказового навантаження відтак, суд не приймає його у якості доказу.

Додатково суд зазначає, що звіт про результати надання інформаційно-консультаційних послуг у галузі адміністративного управління та організації процесів роботи Медичного центру ТОВ Сучасна медицина , копію якого позивачем додано як доказ, що також підтверджує факт виконання робіт за договором № 2 від 10.10.2017, не свідчить про обґрунтованість позовних вимог, оскільки із змісту вказаного звіту вбачається, що він складений на виконання умов договору № 1 від 05.09.2017.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову.

Твердження позивача, що суд безпідставно, з порушенням ст. 81 ГПК України за власної ініціативою (за відсутності клопотання сторони) ухвалою від 26.12.2018 витребовував у позивача докази по справі суд оцінює критично, оскільки зазначеною ухвалою позивача було зобов'язано подати суду оригінали договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 1 від 05.09.2017 та акту здачі-приймання послуг від 15.09.2017 до договору № 1 від 05.09.2017 для їх огляду у судовому засіданні та порівняння з оригіналами та копіями цих документів, які вже містяться у матеріалах справи.

Заяви свідків, додані відповідачем як доказ безпідставності позовних вимог суд до уваги не приймає, оскільки вказані заяви не відповідають вимогам ст.ст. 87, 88 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 29.01.2019.

Суддя В.Л. Котельницька