Ухвала

від 25.01.2019 по справі 308/12183/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12183/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчої ОСОБА_4 , погоджено прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42017070710300051, відомості про яке внесені до ЄРДР від 31.05.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, уродженця м. Золотоношин, Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого начальником відділу - архітектором відділу архітектури, земельних відносин та житлово-комунального господарства Баранинської сільської ради Закарпатської області,-

В С Т А Н О В И ЛА :

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2017 року за №42017070710300051.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків начальника відділу земельних ресурсів у м. Ужгороді, діючи умисно, в групі з начальником управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради - головним архітектором м.Ужгорода ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку рекреаційного призначення, загальною площею 0, 0782 га., що знаходиться в АДРЕСА_2 , що перебувала в комунальній власності міста, використав службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом підписання ряду документів та висновків, внаслідок чого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_8 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення віднесене до категорії тяжких, визначене ч.2 ст. 364 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. У досудового розслідування є підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 буде переховуватися від органів досудового розслідування та впливати на свідків та представника потерпілої сторони, оскільки вони були колегами по роботі. Таким чином, застосування запобіжного заходу до підозрюваного є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, метою якого, визначено, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, один з яких прибувати на виклики до слідчого та суду, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом впливу на свідків та представника потерпілої сторони у кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти злочинну діяльність. Із зазначеною метою, враховуючи те, що ОСОБА_6 може в будь який час виїхати за межі території України, доцільним є обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на недоведеність існування зазначених прокурором ризиків. Заявили клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді особистого зобов`язання, що вважають буде достатнім заходом для забезпечення його належної процесуальної поведінки на даній стадії розслідування.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.

Кримінальне провадження за вказаним у клопотанні фактом та подією зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 31.05.2017 за№№42017070710300051з правовою кваліфікацією за ознаками ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

22.01.2019 ОСОБА_6 у встановленому КПК України порядку повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а саме, у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної використанні службовою особою становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави вчинене групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки та службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йдеться у клопотанні сторони обвинувачення. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними (зокрема, матеріалами щодо проведення слідчої дії тимчасовий доступ до речей і документів, викопіюванням з генерального плану м. Ужгород з переліком зелених зон, повідомленням ГУ держгеокадастру у Закарпатській області з додатком актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом- земельної ділянки від 24.11.2017, поясненнями ОСОБА_6 від 22.10.2018, поясненнями ОСОБА_7 від 16.10.2018, висновком експерта № 24/17 від 14.12.2017 за результататами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи), які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Разом з цим,обґрунтованість підозри не констатує беззаперечного факту доведеності винуватості особи, а лише вказує на достатність інформації для її існування.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, враховує, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких, визначене ч.2 ст. 364 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про який зазначає слідчий та прокурор, слідчий суддя вважає доведеними з підстав, наведених у судовому засіданні. Зокрема, враховуючи стадію кримінального провадження, та, враховуючи соціальні зв`язки підозрюваного за місцем проживання та за місцем роботи, зважаючи на суть оголошеної підозри, в своїй сукупності, свідчать про високий ризик незаконного впливу на свідків, які не допитані в даному провадженні.

В той же час, слідчий суддя вважає такими, що не обґрунтовані та жодним чином не доведені ризики, передбачений п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та на думку суду, такі зазначені в клопотанні формально.

З врахуванням наведеного та з огляду на характер оголошеної підозри ОСОБА_6 , існування зазначеного слідчим, прокурором та доведеного в судовому засіданні ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, має високу ймовірність.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя враховує в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваного, зокрема, те, що на диспансерних обліках у психоневрологічному відділенні лікарні не перебуває; міцні соціальні зв`язки підозрюваного в місці його постійного проживання (про що надано докази стороною захисту), у тому числі наявність в нього сім`ї й утриманців (має двох неповнолітніх дітей); наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; відсутність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Таким чином, наведена сукупність існуючих ризиків, тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та даних про особу підозрюваного дають вагомі підстави для висновку про необхідність застосування щодо нього саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки будь-який інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню встановленому ризику та досягнення мети кримінального провадження, а тому клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме, у виді особистого зобов`язання, до задоволення не підлягає. Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведеного, всіх обставин справи, слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, вважає необґрунтованим клопотання слідчого та прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в частині застосування домашнього арешту до підозрюваного цілодобово.

В той же час, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та реального існування ризику, доходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби - в нічний час, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 186, 194, 195, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту допідозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, уродженця м. Золотоношин, Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого начальником відділу - архітектором відділу архітектури, земельних відносин та житлово-комунального господарства Баранинської сільської ради Закарпатської області, раніше не судимого, заборонивши йому покидати місце постійного проживання в нічний час доби, а саме, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця роботи та/або проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

В задоволенні клопотання захисника пр обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - відмовити.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до частини 5статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю. В разіневиконання вищевказанихзобов`язаньможе бутизастосований більшжорстокий запобіжнийзахід.

Згідно з ч. 6ст. 181 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити строк дії ухвали - до 22.03.2019 року, та встановити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків до 22.03.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено і оголошено 28.01.2019 року о 16 год. 40 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1