Ухвала

від 25.01.2019 по справі 308/12183/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12183/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , осіб, які заявили клопотання про поруку - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання слідчої ОСОБА_4 , погоджено прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42017070710300051, відомості про яке внесені до ЄРДР від 31.05.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Ужгород, мешканки АДРЕСА_1 , заміжньої, начальника відділу дизайну міського середовища Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, раніше не судимої,-

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2017 року за №42017070710300051.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради головний архітектор м. Ужгорода, діючи умисно, в групі з виконувачем обов`язків начальника відділу земельних ресурсів у м. Ужгорода ОСОБА_9 , зловживаючи службовим становищем, з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку рекреаційного призначення, загальною площею 0, 0782 га., що знаходиться в АДРЕСА_2 , що перебувала в комунальній власності міста, використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом підписання ряду документів та висновків, внаслідок чого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_10 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення віднесене до категорії тяжких, визначене ч.2 ст. 364 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. У досудового розслідування є підстави вважати, що продовжуючи перебувати на волі ОСОБА_6 буде впливати на свідків та представника потерпілого, продовжуючи перебувати на робочому місці може впливати на колег. Таким чином, застосування запобіжного заходу до підозрюваної є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, метою якого, визначено, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, один з яких прибувати на виклики до слідчого та суду, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом зміни, знищення документів, впливу на свідків та представника потерпілого у кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти злочинну діяльність. Із зазначеною метою, враховуючи те, що ОСОБА_6 може в будь який час виїхати за межі території України, доцільним є обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали, просили його задовольнити, з підстав зазначених в клопотанні.

Підозрювана та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на недоведеність існування зазначених прокурором ризиків. Заявили клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної у вигляді поруки, що вважають буде достатнім заходом для забезпечення його належної процесуальної поведінки на даній стадії розслідування. Особи, заявлені як поручителі: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в судовому засіданні підтримали клопотання про передачу на поруки підозрюваної, та зобов`язувались забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.

Кримінальне провадження за вказаним у клопотанні фактом та подією зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 31.05.2017 за№№42017070710300051з правовою кваліфікацією за ознаками ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

22.01.2019 ОСОБА_6 у встановленому КПК України порядку повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а саме, у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної використанні службовою особою становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави вчинене групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки та службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йдеться у клопотанні сторони обвинувачення. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними (зокрема, матеріалами щодо проведення слідчої дії тимчасовий доступ до речей і документів, викопіюванням з генерального плану м. Ужгород з переліком зелених зон, повідомленням ГУ держгеокадастру у Закарпатській області з додатком актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом- земельної ділянки від 24.11.2017, поясненнями ОСОБА_9 від 22.10.2018, поясненнями ОСОБА_6 від 16.10.2018, висновком експерта № 24/17 від 14.12.2017 за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи), які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Разом з цим,обґрунтованість підозри не констатує беззаперечного факту доведеності винуватості особи, а лише вказує на достатність інформації для її існування.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, враховує, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких, визначене ч.2 ст. 364 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про який зазначає слідчий та прокурор, слідчий суддя вважає доведеними з підстав, наведених у судовому засіданні. Зокрема, враховуючи стадію кримінального провадження, та, враховуючи соціальні зв`язки підозрюваного за місцем проживання та за місцем роботи, зважаючи на суть оголошеної підозри, в своїй сукупності, свідчать про високий ризик незаконного впливу на свідків, які не допитані в даному провадженні.

В той же час, слідчий суддя вважає такими, що не обґрунтовані та жодним чином не доведені ризики, передбачений п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та на думку суду, такі зазначені в клопотанні формально.

З врахуванням наведеного та з огляду на характер оголошеної підозри ОСОБА_6 , існування зазначеного слідчим, прокурором та доведеного в судовому засіданні ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, має високу ймовірність.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя враховує в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваної, зокрема, те, що на диспансерних обліках у психоневрологічному відділенні лікарні не перебуває; міцні соціальні зв`язки підозрюваної за місцем її постійного проживання, у тому числі наявність в неї родини; наявність у підозрюваної постійного місця роботи; репутацію підозрюваної, її майновий стан; відсутність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Зважаючи на вищенаведене, слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу підозрюваної, той факт, що вчинене підозрюваною кримінальне правопорушення має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Таким чином, наведена сукупність існуючих ризиків, тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та даних про особу підозрюваної дають вагомі підстави для висновку про необхідність застосування щодо неї саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки будь-який інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню встановленому ризику та досягнення мети кримінального провадження, а тому клопотання захисника, поручителів та підозрюваної про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме, у виді поруки, до задоволення не підлягає. Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведеного, всіх обставин справи, слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, вважає необґрунтованим клопотання слідчого та прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в частині застосування домашнього арешту до підозрюваної цілодобово.

В той же час, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та реального існування ризику, доходить висновку про наявність підстав для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби - в нічний час, з покладенням на неї відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 186, 194, 195, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Ужгород, мешканки АДРЕСА_1 , заміжньої, начальника відділу дизайну міського середовища Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, раніше не судимої, заборонивши їй покидати місце постійного проживання у нічний час з 22 год. до 06 год. наступної доби.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця роботи та/або проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з особами, які є свідками в даному кримінальному провадженні.

В задоволенні клопотання про передачу підозрюваної ОСОБА_6 на поруки - відмовити.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що відповідно до частини 5статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків, використовувати електронні засоби контролю. В разіневиконання вищевказанихзобов`язаньможе бутизастосований більшжорстокий запобіжнийзахід.

Згідно з ч. 6ст. 181 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити строк дії даної ухвали та покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків - до 22.03.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 28.01.2019 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1