Ухвала

від 15.01.2019 по справі 308/12020/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12020/18

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15.01.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11сс/4806/38/19 за клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в якому ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2018.

Старший слідчий СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.10.2018 під № 12018070170001272 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.161 ч.1 ст. 161 КК України, звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 07.12.2018 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - в квартирі АДРЕСА_1 : системного блоку з написом «Hedy», ноутбуку марки «MSI» моделі «PD9512NH», ноутбуку марки «Lenovo» моделі 20382, карту пам`яті флеш накопичувач USB та дві карти пам`яті чорного кольору.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_8 , засновник і директор приватного підприємства (ПП) «Блік Прінт», основним видом діяльності якого є надання рекламних послуг, у період з 10 по 20 жовтня 2018 року, за попередньою змовою з невстановленими особами, за невстановлених обставин, з метою розпалювання національної ворожнечі, приниження честі і гідності мешканців Закарпатської області, формування у них почуття озлобленості, відчуження, національного розбрату та підриву довіри до органів державної влади і місцевого самоврядування, без відома та письмової згоди громадян України ОСОБА_9 народного депутата України, ОСОБА_10 першого заступника голови Закарпатської обласної ради, ОСОБА_11 президента Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ, які є членами партії угорців України, виготовила електронний файл з їх зображеннями із зазначенням анкетних даних на фоні напису дискримінаційного характеру: «Зупинимо сепаратизм», здійснила замовлення на його широкоформатний друк у п`яти примірниках в рекламній агенції «Westprint», електронною поштою надіслала до агенції виготовлений нею файл, 15.10.2018 здійснила оплату виготовлення п`яти постерів, 17.10.2018 отримала їх, забезпечила їх зберігання у невстановленому місці і у період до 20.10.2018 організувала їх розповсюдження шляхом розклеювання невстановленими особами на п`яти рекламних щитах на узбіччях автодороги «Київ Чоп» неподалік від будинку № 6 по вул. Патруся Карпатського в с. Минай, біля магазину «Euro-мастер» і біля перехрестя з круговим рухом у напрямку об`їзної дороги в с. Розівка Ужгородського району, на узбіччі автодороги «Мукачево-Берегово-Лужанка» між селами Павшино і Жнятино Мукачівського району, розраховуючи на швидке розповсюдження викладеної інформації у засобах масової інформації. Слідчим отримано відомості, що до виготовлення вказаних плакатів може бути причетна ОСОБА_5 , мешканка кв. АДРЕСА_1 , де під час обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді 07.12.2018 вказані предмети було вилучено.

Клопотання мотивоване тим, що вказані «речі і предмети» підпадають під критерії, визначені статтею 98 КПК України, як засоби збереження інформації, в тому числі графічних зображень у цифровому вигляді, містять відомості, які можуть бути використані як доказ, були знаряддям і засобом вчинення злочину, зберегли на собі його сліди.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2018 клопотання задоволено частково: арешт, шляхом заборони користування та розпорядження ними, накладено на системний блок, карту пам`яті флеш накопичувач «USB» і дві карти пам`яті. Таке рішення слідчий суддя вмотивував тим, що вказані предмети визнані речовими доказами, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, можуть містити сліди кримінального правопорушення, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відсутність заборони або обмеження користування та розпорядження ними може призвести до втрати інформації або настання інших наслідків, які перешкодять встановленню обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.

Власник майна ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, а майно їй повернути. Посилається на те, що клопотання було подано більше ніж через 48 годин після завершення обшуку, ухвала постановлена більше ніж через два дні після його надходження, без вручення сторонам протоколу обшуку, без повідомлення власника майна про розгляд клопотання, з порушенням передбаченого законом строку, вимог щодо підстав арешту майна. Вказує, що потреби в арешті вилучених предметів немає, оскільки інформації задля пошуку якої проводився обшук, вони не містять, що наявна в них інформація може бути перенесена шляхом виготовлення електронних копій, а враховуючи, що вони не є знаряддям злочину або знаряддям виготовлення, монтажу, пересилання файлів, які розшукує слідчий, накладення на них арешту вважати способом збереження речових доказів неможна.

Прокурор був завчасно, установленим порядком повідомлений про час і місце апеляційного розгляду провадження, однак бажання взяти в ньому участь не виявив, про причину цього суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду провадження не подав.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення власника майна ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевірив матеріали провадження, обговорив доводи апеляційної скарги і вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Оскільки майно, про яке йдеться в клопотанні, тимчасово не вилучалось слідчий суддя був вправі розглянути клопотання без повідомлення його власника.

Арештом майна, відповідно до ч.1 ст. 170 КК України, є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Тому, згідно з ч.2 цієї статті, арешт майна допускається виключно з метою забезпечення 1) збереженняречових доказів, 2) спеціальноїконфіскації, 3) конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Необхідність арешту майна в клопотанні вмотивована тим, що воно «є засобами і знаряддями вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, є носіями збереження та обробки інформації, у тому числі графічних зображень в цифровому вигляді, які були використані при вчиненні даного злочину, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України».

Злочином, передбаченим ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 161 КК України, є умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою за попередньою змовою групою осіб.

У такому випадку, згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідність майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України означає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Між тим, ні в журналі судового засідання (а.п.45-48) ні в ухвалі слідчого судді (а.п.51-56) немає відомостей про дослідження доказів, які вказували б на те, що вилучені 07.12.2018 під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1 системний блок з написом «Hedy», карта пам`яті флеш накопичувач USB та дві карти пам`яті чорного кольору є засобами і знаряддями вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, є носіями збереження та обробки інформації, у тому числі графічних зображень в цифровому вигляді, які були використані при вчиненні злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , а також на будь-які інші правові підстави для арешту цього майна, наслідки арешту цього майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України, підстави, мету, обґрунтування необхідності арешту майна, його перелік і види, документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, повинно бути зазначено перш за все у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна. При цьому до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

В даному випадку слідчий додав до клопотання тільки копії протоколів прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення, витягу з реєстру досудових розслідувань, протоколу обшуку, постанови про визнання вилученого при обшуку майна речовими доказами, повідомлення ОСОБА_8 про підозру, довідки банку про перерахування коштів за виготовлення постерів, копії протоколів допиту трьох свідків, у яких ні вказане майно ні його власник не згадуються.

Ці документи не містять даних, необхідних для висновку про те, що саме майно, вилучене 07.12.2018 під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , є засобами і знаряддями вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину, є носіями збереження та обробки інформації, у тому числі графічних зображень в цифровому вигляді, які були використані при вчиненні злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 .

Оскарженою ухвалою слідчого судді клопотання про арешт майна було задоволено частково: в частині накладення арешту на ноутбук марки «MSI» моделі «PD9512NH» та ноутбук марки «Lenovo» моделі 20382 його залишено без задоволення. Будь-яких доводів на користь рішення про скасування ухвали слідчого судді в цій частині апеляційна скарга не містить, проте містить вимогу про прийняття в цій частині такого самого рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 14.12.2018 в частині накладення арешту на майно, вилучене 07.12.2018 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - в квартирі АДРЕСА_2 , скасувати.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене 07.12.2018 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 - в квартирі АДРЕСА_2 залишити без задоволення.

Системний блок з написом «Hedy», карту пам`яті флеш накопичувач «USB» і дві карти пам`яті негайно повернути ОСОБА_5 .

Копії ухвали надіслати ОСОБА_5 для відому, старшому слідчому СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 і прокурору відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 для виконання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: