Постанова від 26.01.2009 по справі 2а-3880/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2009 року о 12 год., 54 хв. м. Львів

Львівський окружний адм іністративний суд, суддя Гав дик З.В.

секретар судового засідан ня Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому зас іданні адміністративну спра ву № 2а-3880/09/1370

за позовом Товариства з обмеженою від повідальністю «Енергоресур с - Полімер»,

представник - Чорній Р. Ю . (довіреність від 04.06.2009 року) до Державної податкової інсп екції у Личаківському районі м. Львова,

представник - Томашівс ький О. Г. (довіреність №24538/100/10-0 17 від

20.10.2009 року); Меленчук І. Б. (д овіреність №28619/9/10-0 від 09.12.2009 року) про скасування податкового по відомлення-рішення від 11.03.2009 ро ку

Позивач - Товариство з обм еженою відповідальністю «Ен ергоресурс - Полімер» зверн улось до Львівського окружно го адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспек ції у Личаківському районі м . Львова про скасування подат кового повідомлення - рішен ня.

З врахуванням доповнення д о позовної заяви позивач про сить податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визначен ня податкових зобов' язань в ід 11.03.2009 року № 0000542320/0/6067 скасувати.

25.06.2009 року за вхідним № 23129 предс тавником позивача подано кло потання від 25.06.2009 року про розгл яд справи поза межами строку , встановленого ч. 1 ст. 122 КАС Укр аїни.

Позивач свої позовні вимог и обґрунтовує тим, що вказане податкове повідомлення - р ішення підлягає скасуванню, з підстав, що згідно п. 1.20.1 ст. 1 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств», я кщо цим пунктом не встановле но інше, звичайною вважаєтьс я ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договор у. Якщо не доведене зворотне, в важається, що така звичайна ц іна відповідає рівню справед ливих ринкових цін. Справедл ива ринкова ціна - це ціна, за я кою товари (роботи, послуги) пе редаються іншому власнику за умови, що продавець бажає пер едати такі товари (роботи, пос луги), а покупець бажає їх отри мати за відсутності будь-яко го примусу, обидві сторони є в заємно незалежними юридично та фактично, володіють доста тньою інформацією про такі т овари (роботи, послуги), а тако ж ціни, які склалися на ринку і дентичних (а за їх відсутност і - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Основним критерієм визнач ення звичайної ціни є її форм ування під впливом ринкових механізмів та співставність ціни з умовами господарюван ня.

Згідно п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 цього ж З акону, для визначення звичай ної ціни товару (робіт, послуг ) використовується інформаці я про укладені на момент прод ажу такого товару (роботи, пос луги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (робот ами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуютьс я такі умови договорів, як кіл ькість (обсяг) товарів (наприк лад, обсяг товарної партії), ст роки виконання зобов'язань, у мови платежів, звичайних для такої операції, а також інші о б'єктивні умови, що можуть впл инути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичн их (у разі їх відсутності - одн орідних) товарів (робіт, послу г) визнаються співставними, я кщо відмінність між такими у мовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічн о обґрунтована. При цьому вра ховуються звичайні при уклад анні угод між непов'язаними о собами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно , враховуються знижки, пов'яза ні з сезонними та іншими коли ваннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втра тою товарами якості або інши х властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення ) строку зберігання (придатно сті, реалізації); збутом нелік відних або низьколіквідних т оварів; маркетинговою політи кою, у тому числі при просуван ні товарів (робіт, послуг) на р инки; наданням дослідних мод елей і зразків товарів з мето ю ознайомлення з ними спожив ачів.

Згідно п. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з д ерегулювання підприємницьк ої діяльності», звичайні цін и на товари (роботи, послуги) д ля застосування їх у податко вих або митних цілях установ люються на підставі статисти чної оцінки рівня цін реаліз ації таких товарів (робіт, пос луг) на внутрішньому ринку Ук раїни, яка проводиться уповн оваженим державним органом у визначеному ним порядку. Зви чайні ціни не можуть встанов люватися органами виконавчо ї влади, які використовують ї х для нарахування та стягнен ня податків і зборів (обов'язк ових платежів) та неподатков их платежів, крім випадків ві дсутності статистичних дани х про рівень цін на окремі вид и товарів (робіт, послуг).

Відповідач не здійснював з апити до Міністерства статис тики України щодо статичного рівня цін на продукцію позив ача на внутрішньому ринку Ук раїни.

Зустрічної перевірки Корп орації «Енергоресурс-Інвест » для з' ясування ціни подал ьшої реалізації продукції по зивача іншим покупцям, і з' я сування ринкових цін на цю пр одукцію, не провів. Сума націн ки Корпорації «Енергоресурс -Інвест» внаслідок продажу т оварів третім особам, отрима них від позивача становить 0,1% , 0,5%, 1,5%, по одному випадку з націн кою 2,4%, 2,7% та 8%. Відповідно, ціна з а якою товари були продані Ко рпорації «Енергоресурс-Інве ст» позивачем є нижчою на 0,1%, 0,5%, 1,5%, 2,4%, 2,7% та 8%, однак, таке відхилен ня не вважається продажем ни жче звичайної ціни і порушен ням податкового законодавст ва, в силу п. 4.1 ст. 4 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість».

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав, надав суду дода ткові пояснення та докази на підтвердження позовних вимо г, просив суд позов задоволит и повністю.

Позиція відповідача викла дена у запереченні на позовн у заяву. Відповідач вказує пр о порушення позивачем п. 1.20, п. 1.2 6, п. 1.32 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», в результ аті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 99433,13 грн ., у тому числі за ІV квартал 2007 ро ку в сумі 9456,7 грн., за І квартал 2008 року в сумі 27819,33 грн., за ІІ кварт ал 2008 року в сумі 19559,43 грн., за ІІ кв артал 2008 року в сумі 42597,98 грн.

Згідно акту перевірки № 82/23-2/33 862325 від 23.02.2009 року, ТОВ «Енергорес урс-Полімер» за період з 01.10.2007 р оку по 30.09.2008 року здійснювало ре алізацію продукції власного виробництва (стільникових п олімерних конструкцій, ємнос тей, колодязів та резервуарі в) Корпорації «Енергоресурс- Інвест» (засновник ТОВ «Енер горесурс-Полімер», частка у с татутному капіталі 88%) за ціна ми нижчими за фактичну собів артість даної продукції.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств», будь-яка діял ьність, направлена на отрима ння доходу в грошовій, матері альній або нематеріальній фо рмах є господарська діяльніс ть. При цьому, валові витрати н е можуть перевищувати валові доходи від його реалізації, к оли така різниця є економічн о та юридично необґрунтовано ю.

Крім цього, відповідач зазн ачає, що п. 1.20.5/1. цього ж Закону Ук раїни встановлено, якщо звич айна ціна не може бути визнач ена з використанням норм поп ередніх підпунктів цього пун кту, то для доказів обґрунтув ання її рівня застосовуються правила, визначені націонал ьними положеннями (стандарта ми) бухгалтерського обліку, а також національними стандар тами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподат кування терміни «справедлив а вартість», «ринкова вартіс ть» та «чиста вартість реалі зації», які використовуються в національних положеннях (с тандартах) бухгалтерського о бліку та національних станда ртах з питань оцінки майна і м айнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», в изначеного цим Законом.

Відповідач вказує, що визна чення «чиста вартість», «спр аведлива вартість», «ринкова вартість» є близькими за сут ністю та є тією ціною, за якою товар може бути продано в пот очний момент на ринку, оскіль ки п.п. 1.20.5 Закону не встановлен о пріоритету будь-якого з цих понять, а тому яким із них мож на користуватися залежить ві д конкретної ситуації.

Крім цього, відповідач вка зує, що із визначення справед ливої ринкової ціни вбачаєть ся, що «…обидві сторони є взає мно незалежними юридично та фактично…», а тому продавець (позивач) є залежним від покуп ця (Корпорація «Енергоресурс - Інвест»), оскільки останні й є співзасновником ТОВ «Ене ргоресурс - Полімер». За так их обставин, на думку відпові дача, ціни по яким відчужувал ась продукція не є справедли вими, а звичайною ціною є ціна собівартості продукції.

Фінансові санкції по даном у порушенню нараховані відпо відно до підпункту «б» підпу нкту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Зак ону України «Про порядок пог ашення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами» та складають 30243 грн.

Відповідач просить суд від мовити позивачу повністю у з адоволенні позовних вимог, з підстав, що податкові повідо млення - рішення № 0000542320/0/6067 від 1 1.03.2009 року відповідають вимога м закону.

Представники відповідача в судовому засіданні запереч ення на позовні вимоги підтр имали, просили в позовних вим огах відмовити повністю.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, безпосеред ньо, всебічно, повно та об'єкти вно дослідивши наявні у спра ві докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини р егулюються Конституцією Укр аїни, Законом України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР і з змінами і доповненнями, Зак оном України «Про порядок по гашення зобов'язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із зм інами і доповненнями, КАС Укр аїни.

20.10.2005 року проведено державну реєстрацію Товариства з обм еженою відповідальністю «Ен ергоресурс - Полімер», що пі дтверджується копією Свідоц тва про державну реєстрацію юридичної особи, серії А 00 № 380857. Позивач перебуває у Єдиному державному реєстрі підприєм ств та організацій України, щ о підтверджується довідкою № 312 від 21.01.2008 року.

23.02.2009 року за результатами пл анової виїзної перевірки поз ивача з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 р оку валютного та іншого зако нодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року ДПІ у Личаківсько му районі м. Львова складено а кт № 82/23-2/33862325.

Перевіркою встановлено на ступне:

Позивач за період з 01.10.2007 року по 30.09. 2008 року здійснював реалі зацію продукції власного вир обництва (стільникових полім ерних конструкцій, ємностей, колодязів та резервуарів) Ко рпорації «Енергоресурс-Інве ст» (засновник ТОВ «Енергоре сурс - Полімер», частка у ста тутному капіталі 88%) за цінами нижчими за фактичну собівар тість даної продукції.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльн ість, направлена на отриманн я доходу в грошовій, матеріал ьній або нематеріальній фор мах.

Із системного аналізу чинн ого податкового законодавст ва та визначення господарсь кої діяльності, наведеного у п.1.32 ст. 1 вищезазначеного Зако ну випливає, що особа, яка зді йснює діяльність, направлену на отримання доходу має спла чувати відповідні податки.

Валові витрати на виробниц тво продукції не можуть пере вищувати валові доходи від й ого реалізації, коли така різ ниця є економічно та юридичн о необґрунтованою.

Згідно п. 1.26. ст. 1 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств» Пов'язана ос оба - особа, що відповідає будь -якій з наведених нижче ознак :

Юридична особа, яка здійсню є контроль над платником под атку, або контролюється таки м платником податку, або пере буває під спільним контролем з таким платником податку.

Під здійсненням контролю с лід розуміти володіння безпо середньо або через більшу кі лькість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника по датку або управління найбіль шою кількістю голосів у кері вному органі такого платника податку або володіння частк ою (паєм, пакетом акцій), не мен шою 20 відсотків від статутног о фонду платника податку.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств», доход, о триманий платником податку в ід продажу товарів (робіт, пос луг) пов'язаним особам, визнач ається виходячи із договірни х цін, але не менших за звичайн і ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату тако го продажу.

Відповідно до пп. 1.20.1. п. 1.20. ст. 1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств» з вичайна ціна: Якщо цим пункто м не встановлено інше, звичай ною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена стор онами договору. Якщо не довед ене зворотне, вважається, що т ака звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Враховуючи вищенаведене, з вичайною ціною є ціна собіва ртості даної продукції

На порушення п.1.20. п.1.26 п.1.32 ст.1., п п.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств» в зв' язку з реалі зацію продукції пов' язаній особі за ціною нижчою за факт ичну собівартість «Енергоре сурс - Полімер» недоотримал о доходу за період, що перевір явся, всього у сумі 397732,52 грн., у то му числі за ІV квартал 2007 року в сумі 37826,82 грн., за І кварт ал 2008 року в сумі 111277,33 грн., за ІІ к вартал 2008 року в сумі 78237,74 грн., за ІІІ квартал 2008 року в сумі 170 321,93 г рн..

У висновку вказаного акту з азначено, по порушення позив ачем п.1.20. п.1.26. п.1.32 ст.1., пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств » в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі всього у сумі 99 433,13 грн., у то му числі за IV квартал 2007 року в сумі 9 456,7 грн., за І квартал 2008 рок у в сумі 27 819,33 грн., за ІІ квартал 2008 року в сумі 19 559,43 грн., за ІІІ кв артал 2008 року в сумі 42 597,98 грн.

11.03.2009 року, на підставі акта пе ревірки № 82/23-2/33862325 від 23.02.2009 року, ДП І у Личаківському районі при йнято податкове повідомленн я - рішення № 0000542320/0/6067, згідно як ого встановлено порушення п. 1.20., п. 1.26., п. 1.32. ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств», п.п. 1 7.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'яза нь платників податків перед бюджетами та державними ціль овими фондами», у зв' язку з ч им визначено суму податковог о зобов' язання (з урахуванн ям штрафних (фінансових) санк цій за платежем - податок на прибуток підприємств в розм ірі 129676 грн. (у тому числі, за осн овним платежем - 99433 грн., за шт рафними фінансовими санкція ми - 30243 грн.).

Згідно п.п. 1.20.1. п. 1.20. ст. 1 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств», якщо ци м пунктом не встановлено інш е, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визна чена сторонами договору. Якщ о не доведене зворотне, вважа ється, що така звичайна ціна в ідповідає рівню справедливи х ринкових цін.

Згідно п. 1.26. цього ж Закону, юр идична особа, яка здійснює ко нтроль над платником податку , або контролюється таким пла тником податку, або перебува є під спільним контролем з та ким платником податку.

Згідно п. 1.32. цього ж Закону, го сподарська діяльність - будь -яка діяльність особи, направ лена на отримання доходу в гр ошовій, матеріальній або нем атеріальній формах, у разі ко ли безпосередня участь такої особи в організації такої ді яльності є регулярною, пості йною та суттєвою. Під безпосе редньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представ ництва, філіали, відділення, і нші відокремлені підрозділи , а також через довірену особу , агента або будь-яку іншу особ у, яка діє від імені та на кори сть першої особи.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж З акону, доход, отриманий платн иком податку від продажу тов арів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходя чи із договірних цін, але не ме нших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що ді яли на дату такого продажу.

Щодо спірного податкового повідомлення - рішення від повідача, судом не приймають ся до уваги твердження відпо відача, що собівартість това ру слід вважати звичайною ці ною нижче якої товари не можу ть бути реалізовані, оскільк и не ґрунтуються на приписах законодавства та жодною нор мою не передбачені. Судом вст ановлено, що при визначені рі вня звичайних цін податковий орган виходив лише із даних с обівартості товару, а відтак не діяв в межах вказаних норм законодавства, оскільки не в икористовував інформацію пр о укладенні на момент продаж у такого товару (робіт, послуг ) договори з ідентичними (одно рідними) товарами (роботами, п ослугами) у зіставних умовах .

Позиція відповідача у спра ві, про те, що собівартість тов ару слід вважати звичайною ц іною нижче якої товари не мож уть бути реалізовані не ґрун тується на приписах законода вства, жодною нормою якого не передбачено, що собівартіст ь товару, яка визначається дл я товарів, що виробляється, є з вичайною ціною для такого то вару, який реалізується. Тобт о реалізація товарів продавц ем за цінами нижчими від ціни собівартості не законодавчо забороненою.

В п. 3.1.2. вищевказаного акту пе ревірки, щодо валових витрат не встановлено їх заниження або завищення. Позивач вказу є, що по суті є не збитковим пі дприємством, а часткова реал ізація товару по ціні нижче с обівартості пов' язана із се зонним попитом на товари, що в иготовляються позивачем, крі м цього ці товари є новими та м аловідомими на внутрішньому ринку України.

За таких обставин, не може в важатися доведеним відповід ачем той факт, що ціна товарів , реалізованих позивачем є ни жчою за звичайні ціни.

Вказана позиція узгоджуєт ься з позицією Вищого адміні стративного суду України, ви кладеною в ухвалі від 23.08.2007 року та в ухвалі від 27.05.2009 року № К-394/07.

Згідно п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погаше ння зобов'язань платників по датків перед бюджетами та де ржавними цільовими фондами» , у разі коли контролюючий орг ан самостійно донараховує су му податкового зобов'язання платника податків за підстав ами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 стат ті 4 цього ж Закону, такий плат ник податків зобов'язаний сп латити штраф в даному випадк у не більше п'ятдесяти відсот ків такої суми та не менше дес яти неоподатковуваних мінім умів доходів громадян сукупн о за весь строк недоплати, нез алежно від кількості податко вих періодів, що минули.

Таким чином, податкове пові домлення-рішення ДПІ у Личак івському районі м. Львова № 000054 2320/0/6067 від 11.03.2009 року, в частині виз начення суми податкового зоб ов' язання за основним плате жем в сумі 99433,00 грн., а також за шт рафними санкціями в сумі 30243,00 г рн. підлягають скасуванню, ос кільки судом встановлено від сутність порушення позиваче м вимог п. п. 1.20., п. 1.26., п. 1.32. ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств».

Стаття 70 КАС України встано влює правила належності дока зів, які визначають об'єктивн у можливість доказу підтверд жувати обставину, що має знач ення для вирішення справи, а т акож правила допустимості до казів, що визначають легітим ну можливість конкретного до казу підтверджувати певну об ставину у справі. Предметом д оказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КА С України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позо вні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Відсутність з позиц ії відповідача, під час перев ірки первинних документів, н е спростовує їх фактичну ная вність у позивача на час пере вірки. Звичайна ціна для това ру, який реалізується на тери торії України, не є в залежнос ті від митної вартості таког о товару.

Суд оцінює належність, допу стимість, достовірність кожн ого доказу окремо, а також дос татність і взаємний зв'язок д оказів у їх сукупності. Доказ и подані відповідачем не пер еконують у підставності запе речень позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сто рони зобов' язані добросові сно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов' язані обґрунт овувати належність та допуст имість доказів для підтвердж ення своїх вимог або запереч ень, чого відповідачем зробл ено не було.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

З врахуванням вимог ст. 162 КАС України податкове повідомле ння-рішення ДПІ у Личаківськ ому районі м. Львова № 0000542320/0/6067 ві д 11.03.2009 року є протиправним і пі длягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, як що судове рішення ухвалене н а користь сторони, яка не є суб ' єктом владних повноважень , суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердж ені судові витрати з Державн ого бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС У країни, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позо в задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і ск асувати податкове повідомле ння - рішення Державної под аткової інспекції у Личаківс ькому районі м. Львова № 0000542320/0/6067 від 11.03.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю «Енергоресурс - Пол імер» (ЄДРПОУ 33862325, м. Львів, вул. З елена, 143-б) 3,40 грн. судового збор у.

4. Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, встановленог о ст. 186 КАС України, якщо таку з аяву не було подано.

Якщо було подано заяву п ро апеляційне оскарження, ал е апеляційна скарга не була п одана у строк, встановлений с т. 186 КАС України, постанова наб ирає законної сили після зак інчення цього строку.

У разі подання апеляційн ої скарги судове рішення, якщ о його не скасовано, набирає з аконної сили після закінченн я апеляційного розгляду спра ви.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, т о вважається, що постанова су ду не набрала законної сили.

5. Сторони та інші особи, як і беруть участь у справі, а так ож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив пита ння про їхні права, свободи, ін тереси чи обов'язки, мають пра во оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першо ї інстанції повністю або час тково в порядку і строки вста новлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарженн я рішення суду першої інстан ції спочатку подається заява . Обґрунтування мотивів оска рження і вимоги до суду апеля ційної інстанції викладають ся в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оск арження та апеляційна скарга подаються до адміністративн ого суду апеляційної інстанц ії через суд першої інстанці ї, який ухвалив оскаржуване с удове рішення. Копія апеляці йної скарги одночасно надсил ається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оск арження постанови суду першо ї інстанції подається протяг ом десяти днів з дня її прогол ошення, а в разі складення пос танови у повному обсязі відп овідно до ст. 160 КАС України - з д ня складення в повному обсяз і. Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом двадцяти д нів після подання заяви про а пеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може б ути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга пода ється у строк, встановлений д ля подання заяви про апеляці йне оскарження.

Постанова складена у повн ому обсязі 01.02.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.