Постанова

від 24.01.2019 по справі 369/5787/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/545/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року місто Київ

справа №369/5787/18

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року, постановлену під головуванням судді Пінкевич Н.С. про стягнення судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК Райдужна Оселя до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з останнього на свою користь:

заборгованість за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 1417,90 грн.;

3% річних у розмірі 19,78 грн.;

інфляційні втрати у розмірі 87,37 грн.

24 вересня 2018 року ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя до суду було подано заяву про відмову від позову, в якій останній просив прийняти відмову від позову внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після подання позову про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1525,05 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року провадження по справі за позовом ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя судовий збір у сумі 1762 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нову, якою в стягненні з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримався вимог ст.ст.263, 265 ЦПК України та не навів зміст спірних правовідносин в частині обґрунтованості стягнення витрат на правову допомогу, з посиланнями на докази про їх розмір, не обґрунтував підстави відхилення наведених представником відповідача заперечень з мотивованою оцінкою кожного аргументу з цих же питань, зазначивши лише про наявність формальних доказів (первинних документів оформлених з порушенням норм податкового законодавства).

Вказував, що належних та допустимих доказів понесених витрат позивачем до суду надано не було.

Зазначав, що позивачем було надано копію платіжного доручення №323 від 05 червня 2018 року щодо оплати 1000 грн. за рахунком №04/06/18 від 03 травня 2018 року, однак не зрозуміло за що саме були виплачені дані кошти оскільки позов поданий позивачем, а не Адвокатським об'єднанням, при цьому поданий 22 травня 2018 року, а договір про надання правової допомоги між ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя та Адвокатським об'єднанням Правосвідомість укладений 07 травня 2018 року.

Зауважив, що у графі призначення платежу у платіжному дорученні №323 зазначено, що кошти виплачені згідно рахунку №04/06/18 від 03 травня 2018 року, тобто до надання правової допомоги згідно договору та до подачі позову.

Вказував, що ордер установленого зразка КВ №314375 щодо представництва інтересів позивача Адвокатським об'єднанням підписано лише 13 червня 2018 року, тобто вже після подачі даного позову, що в свою чергу вказує на те, що жодних повноважень у Адвокатського об'єднання Правосвідомість в день подачі позову не було.

Зазначав, що згідно акту прийому-передачі наданих послуг за договором №07/05/18 від 04 червня 2018 року Адвокатським об'єднанням Правосвідомість підготовлено та подано позовну заяву щодо стягнення заборгованості, в тому числі із ОСОБА_1, однак дана інформація суперечить матеріалам справи, оскільки позов поданий директором ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя .

Відзиву на апеляційну скаргу представника відповідача до апеляційного суду від позивача не надходило.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала Києво-Святошинський районний суд Київської області від 29 жовтня 2018 року в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя 1762 грн. судового збору представником відповідачане оскаржується, а тому апеляційним судом в цій частині не перевіряється.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., суд першої інстанції виходив з положень ч.3 ст.142 ЦПК України та того, що відмова позивача від позову пов'язана із задоволенням відповідачем позовних вимог після пред'явлення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 ст.142 ЦПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції надано роз'яснення, що визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2018 року ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1525,05 грн.

24 вересня 2018 року позивач подав до суду заяву про відмову від позову внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явленняпозову.

У матеріалах справи міститься копіямеморіального ордеру від 12 липня 2018 року про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя 1835 грн. за утримання будинку.

Отже, сплата відповідачем заборгованості вже після пред'явленняпозову не звільняє останнього від обов'язку відшкодувати позивачеві понесені ним судові витрати, оскільки саме бездіяльність відповідача спричинили подання ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя позову про стягнення заборгованості .

При поданні позову позивачем було понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн., які він просив стягнути з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2018 року між ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя та Адвокатським об'єднанням Правосвідомість укладено договір про надання правової допомоги (послуг) №07/05/18 та додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги (послуг) №07/05/18 від 07 травня 2018 року (а.с.54-59).

У п.п.2 п.1.2 Розділу 1 вищевказаної угоди визначено, що на умовах, визначених договором та цієї додаткової угоди, виконавець зобов'язується надати замовнику наступні юридичні послуги:збір, підготовка доказової бази та позовної заяви замовника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та відсотків річних за надані послуги до Києво-Святошинського суду Київської області, із реалізацією усіх прав, наданих стороні (учаснику) судового процесу чинним законодавством, зокрема, але не виключно, подання позовної заяви, ознайомлення із матеріалами справи, підготовлення відповідних правових та процесуальних документів (заяв, клопотань, відзивів, заперечень, пояснень тощо), представництво інтересів ТОВ ЖЕК Райдужна оселя в будь-яких державних органах, підприємствах, установах, організаціях з питань, пов'язаних із юридичним супроводом даної судової справи, тощо) та прийняти участь в судових засіданнях у Києво-Святошинського суду Київської області, та уразі необхідності, інших судах загальної юрисдикції, в т.ч. але не виключно, судах апеляційної та або касаційної інстанції.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги (послуг) №07/05/18 від 07 травня 2018 року виконавцем були надані замовнику юридичні послуги щодо підготовлення та подання позовної заяви до Києво-Святошинського суду Київської області в інтересах замовника (позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги в травні 2018 року, інфляційних втрат та 3% річних.

Як вбачається з копії платіжного доручення №323 від 05 червня 2018 року ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя сплатило Адвокатськомуоб'єднанню Правосвідомість 1000 грн. (призначення платежу: за підготовку та подання позову до ОСОБА_1 згідно рах. №04/06/18 від 03 травня 2018 року) (а.с.70).

При цьому, як пояснив представник позивача в суді апеляційної інстанції, при подачі позову ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя заявляв попередньо витрати на правову допомогу в розмірі 3100 грн., в тому числі і на участь адвоката в судовому процесі.

Разом з тим, Адвокатському об'єднанню Правосвідомість фактично було сплачено лише 1000 грн. за підготовлення позовної заяви.

Таким чином, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн. належним чином підтверджені позивачем, а відтак доводи апелянта про те, що належних та допустимих доказів понесених витрат ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя до судунадано не було колегія суддів відхиляє.

Доводи апеляційної скарги про те, що у графі призначення платежу у платіжному дорученні № 323 зазначено, що кошти виплачені згідно рахунку №04/06/18 від 03 травня 2018 року, тобто до надання правової допомоги згідно договору та до подачі позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не спростовують факт надання Адвокатським об'єднанням Правосвідомість ТОВ ЖЕК Райдужна Оселя юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви до Києво-Святошинського суду Київської області в інтересах позивача до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та відсотків річних.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримався вимог ст.ст.263, 265 ЦПК України та не навів зміст спірних правовідносин в частині обґрунтованості стягнення витрат на правову допомогу, з посиланнями на докази про їх розмір, не обґрунтував підстави відхилення наведених представником відповідача заперечень з мотивованою оцінкою кожного аргументу з цих же питань, зазначивши лише про наявність формальних доказів, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вказані обставини не є обов'язковою підставою передбаченою ч.3 ст.376 ЦПК України для скасування судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно стягнув з відповідача на користь позивача 1000 грн. відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України.

Оскільки, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 січня 2019 року.

Головуючий:

Судді: