Рішення

від 18.01.2019 по справі 910/10988/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2019Справа № 910/10988/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хрещатик Агро" (18029, обл. Черкаська, м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги, 42, кв. 473; ідентифікаційний код 39937909)

до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8; ідентифікаційний код 37884028)

про стягнення 190 497, 62 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Биченко І.Я. - представник

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро з вимогами до Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про стягнення 190497,62 грн., з яких 142000,00 грн. основного боргу, 30112,88 грн. пені, 4302,74 грн. 3% річних та 14082,00 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №07/17 від 29.03.2017 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 142000,00 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30112,88 грн. пені, 4302,74 грн. 3% річних та 14082,00 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 відкрито провадження у справі №910/10988/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2018, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 відкладено підготовче засідання на 17.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/10988/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 09.11.2018.

09.11.2018 до початку судового засідання через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" надійшла заява про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи № 910/10988/18.

Подана заява мотивована тим, що як про це вказує Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не переконавшись, що відповідач належним чином проінформований про дату і час судового засідання 17.10.2018 суддя Баранов Д.О. закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, позбавивши тим самим відповідача права на подачу заперечень щодо позову та подачі відповідних доказів, що свідчить про його упереджене ставлення у справі.

Розглянувши матеріали вищевказаної заяви про відвід судді Баранова Д.О., суд дійшов висновку про її необґрунтованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 зупинено провадження у справі № 910/10988/18 до вирішення суддею, визначеним в порядку ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи № 910/10988/18; заяву Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду справи № 910/10988/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва призначено автоматичний розподіл справи для вирішення питання про відвід судді у справі внаслідок якого її передано судді Паську М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від14.11.2018 (суддя Пасько М.В.) відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про відвід судді Баранова Д.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 поновлено провадження у справі №910/10988/18, розгляд справи призначено на 12.12.2018.

28.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні 12.12.2018 в режимі відеоконференції.

Клопотання позивача обґрунтоване тим, що оскільки, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хрещатик Агро" згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги, 42, кв. 473, то позивач не має можливості прибути у судове засідання 12.12.2018 у зв'язку із значною віддаленістю місця перебування позивача від Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; судове засідання призначено на 12.12.2018.

Судове засідання, призначене на 12.12.2018, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 судове засідання у справі №910/10988/148 призначено на 18.01.2018.

08.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні 18.01.2019 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 18.01.2019 представник позивача просив залишити вказане клопотання без розгляду, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2019 не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103048534256, з якого вбачається, що ухвала суду була отримана відповідачем 26.12.2018.

При цьому, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 18.01.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро (постачальник) та Державним підприємством Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу (покупець) укладено Договір №07/17 поставки агрохімічної продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та розрахуватися на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору №07/17 від 29.03.2017 загальна планована кількість товару для поставки покупцю встановлюється сторонами у Додатку № 1; конкретний асортимент, кількість та термін поставки кожної партії товару фіксуються в замовленнях покупця або в Додатку №2 до договору.

Згідно з п. 4.3 Договору №07/17 від 29.03.2017 оплата за товар проводиться в гривнях у розмірі 100% вартості до 01 листопада 2017 року у відповідності з рахунком-фактурою на поточний рахунок постачальника, вказаний в кінці даного договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору №07/17 від 29.03.2017 право власності на товар переходить до покупця в момент отримання ним товару та підписання покупцем товаросупровідних документів.

Термін дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2017 (п. 8.1 Договору №07/17 від 29.03.2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №РН-0000015 від 29.03.2017 позивач поставив відповідачу товар на суму 3210,00 грн., відповідно до видаткової накладної №Рн-0000024 від 07.04.2017 - товар на суму 104580,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000026 від 12.04.2017 - товар на суму 5520,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000052 від 28.04.2017 - товар на суму 30696,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000065 від 15.05.2017 - товар на суму 73332,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН_0000066 від 15.05.2017 - товар на суму 63600,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000079 від 23.05.2017 - товар на суму 199500,00 грн., відповідно до видаткової накладної №Рн-0000082 від 25.05.2017 - товар на суму 5400,00 грн., відповідно до видаткової накладної №Рн-0000093 від 01.06.2017 - товар на суму 122220,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000097 від 07.06.2017 - товар на суму 77580,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000100 від 08.06.2017 - товар на суму 14400,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000103 від 12.06.2017 - товар на суму 33990,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000107 від 16.06.2017 - товар на суму 101654,64 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000109 від 19.06.2017 - товар на суму 10920,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000114 від 26.06.2017 - товар на суму 8700,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000116 від 27.06.2017 - товар на суму 45792,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000119 від 03.07.2017 - товар на суму 4200,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000127 від 12.07.2017 - товар на суму 7032,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000129 від 31.07.2017 - товар на суму 1872,00 грн., відповідно до видаткової накладної №РН-0000143 від 12.09.2017 - товар на суму 34500,00 грн., що разом становить 948698,64 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача, в них міститься посилання на реквізити Договору №07/17 від 29.03.2017 (їх копії долучені позивачем до позовної заяви).

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копії відповідних товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з п. 4.3 Договору №07/17 від 29.03.2017 відповідач (покупець) повинен був у повному обсязі оплатити товар до 01.11.2017.

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 806698,64 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких долучено до позовної заяви.

Таким чином, оскільки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 948698,64 грн., тоді як відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 806698,64 грн., суд дійшов висновку, що у відповідач виникла заборгованість з оплати товару, поставленого позивачем на умовах Договору №07/17 від 29.03.2017, у сумі 142000,00 грн.

Доказів сплати грошових коштів у сумі 142000,00 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу за Договором №07/17 від 29.03.2017 у сумі 142000,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро в частині стягнення з Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу суми основного боргу у розмірі 142000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 30112,88 грн., нараховану за період з 01.11.2017 по 01.05.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 10.2 Договору №07/17 від 29.03.2017 у випадку порушення покупцем термінів оплати, відповідно до цього договору, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення оплати, від своєчасно несплаченої суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов'язання; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро в частині стягнення з Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу пені у розмірі 30112,88 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4302,74 грн. за період з 01.11.2017 по 14.08.2018 та інфляційні втрати у розмірі 14082,00 грн. за період з листопада 2017 року по червень 2018 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро в частині стягнення з Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу 3% річних у розмірі 4302,74 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14082,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У позовній заяві позивач просив суд судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем долучено до позовної заяви копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2044/10, виданого на ім'я Биченка І.Я., копію Договору про надання адвокатом правничої допомоги від 09.08.2018, укладеного між позивачем та адвокатом Биченком І.Я., відповідно до умов якого адвокат зобов'язується на умовах і в порядку, що визначені договором, надати клієнту юридичні послуги з представництва інтересів останнього в Господарському суді міста Києва як позивача у справі за позовом до Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу про стягнення заборгованості за Договором №07/17 від 29.03.2017, а клієнт у свою чергу - прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та розмірі, визначеному даним договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору за юридичні послуги (правничу допомогу адвоката) клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар у сумі 20000,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію квитанції до прибуткового касового ордеру №08/11 від 08.11.2018, з якої вбачається, що 08.11.2018 позивач сплатив адвокату гонорар у сумі 20000,00 грн.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення абоіншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також, відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи об'єм проведеної роботи при підготуванні позовної заяви та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, витрати понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 20000,00 грн є обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8; ідентифікаційний код: 37884028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро (18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 42, кв. 473; ідентифікаційний код: 39937909) суму основного боргу у розмірі 142000 (сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп., пеню у розмірі 30112 (тридцять тисяч сто дванадцять) грн 88 коп., 3% річних у розмірі 4302 (чотири тисячі триста дві) грн 74 коп., інфляційні втрати у розмірі 14082 (чотирнадцять тисяч вісімдесят дві) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2857 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн 46 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.01.2019

Суддя Д.О. Баранов