Рішення

від 10.01.2019 по справі 0840/2921/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2019 року Справа № 0840/2921/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника позивача - Якуб О.В.,

представника відповідача - Юрчак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси в особі Запорізької філії Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси (69095, м. Запоріжжя, вул. Соборний, 109, оф.510, код ЄДРПОУ 36408070)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Запорізької філії Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси (далі - позивач, ЗФ Інформ-Ресурси ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

скасувати рішення Державної фіскальної служби України №30032/6/99-99-11-02-02-25 від 11.06.2018;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0015411306;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0015421306;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 02.05.2018 №0015401306.

Ухвалою суду від 24.07.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 14 серпня 2018 року до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, зокрема уточнююча позовна заява, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0015411306 та №0015421306;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 02.05.2018 №0015401306.

Ухвалою суду від 14.08.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2018.

27 серпня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у такій редакції:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.08.2018 №0022271306 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47734,67 грн., нарахування штрафних санкцій у розмірі 98613,54 грн. та суму пені у розмірі 2344,99 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.08.2018 №0022331306 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, штрафних санкцій на суму 4104,10 грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.05.2018 №0015401306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 57176,30 грн. та нарахування пені у розмірі 8379,84 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Лазаренка М.С. у відпустці у період з 27.08.2018 по 14.09.2018, підготовче засідання відкладено на 26.09.2018.

24 вересня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у такій редакції:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.08.2018 №0022271306 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47734,67 грн., нарахування штрафних санкцій у розмірі 98613,54 грн. та суму пені у розмірі 2344,99 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.08.2018 №0022331306 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, штрафних санкцій на суму 4104,10 грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.05.2018 №0015401306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 57176,30 грн. та нарахування пені у розмірі 8379,84 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області від 04.09.2018 №Ю27040-50 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 58235,51 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2018 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову та продовжено розгляд справи з урахуванням змінених позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 30.10.2018.

23 жовтня 2018 року від представника позивача вкотре надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивачем доповнено позовні вимоги новою вимогою про визнання протиправною та скасування вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.10.2018 №Ю-27040-50 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 112015,76 грн.

В підготовчому засіданні 30.10.2018 судом прийнято заяву про зміну предмету від 23.10.2018, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.11.2018.

Ухвалою суду від 14.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду адміністративної справи по суті на 18.12.2018.

В судовому засіданні 18.12.2018 в розгляді адміністративної справи оголошено перерву до 10.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано прийнято оскаржувані рішення. Вказує, що під час проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено, що станом на момент проведення перевірки позивачем сплачено податкові зобов'язання з ПДФО, військового збору та ЄСВ, проте, така сплата відбулась із порушенням передбачених чинним законодавством України строків сплати, що і стало підставою для прийняття спірних рішень.

Разом з тим, під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, контролюючим органом при нарахуванні штрафних санкцій необґрунтовано було застосовано положення як статті 126 так і статті 127 Податкового кодексу України. Разом з тим, на переконання позивача, відповідачем не обґрунтовано та безпідставно застосовано положення статті 127 ПК України, оскільки зазначеною статтею врегульовано застосування штрафних санкцій за не нарахування та не сплату податкових зобов'язань. Проте, позивачем всі грошові зобов'язання нараховувались та виплачувались одночасно із виплатою заробітною платою, після надходження відповідних грошових коштів на рахунки підприємства. За таких обставин, позивач вважає, що контролюючим органом необґрунтовано та безпідставно під час розрахунку штрафних санкцій було застосовано положення статті 127 ПК України.

Крім того, позивач вважав і передчасними дії контролюючого органу щодо формування спірних вимог про сплату боргу (недоїмки), оскільки рішення на підставі яких утворилась заборгованість перебувають у процедурі судового оскарження, а відтак не є узгодженими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.176.2 а ст.176, п.171.1, п.171.2 а ст.171 Податкового кодексу України, пп.2 п.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в частині не неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 та несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017, що зумовило прийняття оскаржуваних рішень.

Представник відповідача вказав на те, що твердження позивача про одночасне застосування положень статті 126 та 127 ПК України за одне і те саме порушення є необґрунтованим. Зазначає, що у разі якщо контролюючим органом встановлено не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, до таких платників застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст.127 ПК України, а у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст.126 ПК України та нараховується пеня відповідно до ст.129 ПК України.

За таких обставин, представник відповідача вказав на те, що положення статті 126 та 127 ПК України застосовується за різні порушення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену в письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 22.02.2018 по 28.02.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗФ ДП МВС України Інформ-Ресурси з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, військового збору з 01.01.2017 по 31.12.2017 та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт перевірки від 06.03.2018 №15/08-01-13-06/36408070 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ЗФ Інформ-Ресурси приписів:

пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.176.2 а ст.176, п.171.1, п.171.2 а ст.171 Податкового кодексу України, а саме: неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 72983,76 грн. та несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 168548,06 грн.;

порушення вимог пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 8174,32 грн.;

пп.2 п.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2017 по 21.12.2017 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Позивач, не погодившись з висновками викладеними в Акті перевірки подав до контролюючого органу письмові заперечення. За результатами розгляду заперечень контролюючий орган листом від 25.04.2018 №11806/10/08-01-13-06-10 повідомив позивача про те, що висновки щодо встановлених порушень змінені та викладені наступним чином:

порушення пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.176.2 ст.176, п.171.1, п.171.2 а ст.171 Податкового кодексу України, а саме: неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 47734,67 грн. та несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 168548,06 грн.;

порушення вимог пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 8174,32 грн.;

пп.2 п.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.02.2017 по 21.12.2017 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На підставі висновків Акту перевірки, з урахування розгляду заперечень платника податків, контролюючим органом прийняті наступні рішення:

податкове повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0015411306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 176146,75 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 47734,67 грн., штрафні санкції - 126067,09 грн. та пеня - 2344,99 грн. (а.с.9, т.1);

податкове повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0015421306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму штрафних санкцій 6058,13 грн. (а.с.10, т.1);

рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.05.2018 №0015401306, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 57176,30 грн. та нараховано пеню у розмірі 8379,84 грн. (а.с.11, т.1).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ЗФ Інформ-Ресурси не погодилось з правомірністю прийняття вищевказаних рішень та оскаржило їх в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 11.06.2018 №20032/6/99-99-11-02-02-25, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.05.2018 №0015401306 залишено без змін, а скаргу ЗФ Інформ-Ресурси - без задоволення (а.с.28-29, т.1).

В свою чергу, рішенням ДФС України від 12.07.2018 №23312/6/99-99-11-02-01-15, скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.05.2018 №0015411306 та №0015421306 в частині визначення податкових зобов'язань - штрафних санкцій, застосованих по пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України у випадках, коли мало місце одночасної виплати доходу у вигляді заробітної плати та сплати до бюджету нарахованих на неї податків, в іншій частині залишено без змін, а скаргу ЗФ ДП МВС України Інформ-Ресурси задоволено частково (а.с.58-59, т.1).

Також, в рішенні ДФС України від 12.07.2018 №23312/6/99-99-11-02-01-15, ГУ ДФС у Запорізькій області зобов'язано здійснити розрахунок штрафних санкцій відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи лист ДФС від 28.12.2015 №47546/7/99-99-17-01-02-17, сформувати та винести до ЗФ ДП МВС України Інформ-Ресурси податкові повідомлення - рішення, у відповідності до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень полатникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204.

На виконання рішення ДФС України від 12.07.2018 №23312/6/99-99-11-02-01-15, ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення - рішення:

від 06.08.2018 №0022271306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 148693,20 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 47734,67 грн., штрафні санкції - 98613,54 грн. та пеня - 2344,99 грн. (а.с.54, т.4);

від 06.08.2018 №0022331306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму штрафних санкцій 4104,10 грн. (а.с.56, т.4).

За таких обставин, податкові повідомлення - рішення від 02.05.2018 №0015411306 та №0015421306, в силу приписів статті 60 ПК України, є відкликаними.

В подальшому, контролюючим органом прийнято та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2018 №Ю-27040-50 (а.с.129, т.4) та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2018 №Ю-27040-50 (а.с.147, т.4), що зумовило подання позивачем заяв про зміну предмету позову, в яких фактично збільшено заявлені позовні вимоги.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючими органом оскаржуваних рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок контролюючого органу про неперерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 47734,67 грн., несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доход фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 168548,06 грн. та несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 8174,32 грн.

В свою чергу, прийняття інших рішень є похідним від вищевказаних порушень та є нерозривно пов'язаними з ними.

При цьому, як встановлено в ході розгляду адміністративної справи позивачем не заперечувалось факту несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, проте, позивач вказував на неправомірність застосування штрафних санкцій, саме на підставі статті 127 ПК України, оскільки відповідальність за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань передбачена статтею 126 ПК України.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п.171.1 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п.171.2 а ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно пп.176.2 а п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, а у випадку нарахування, але не виплати доходу, податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті в терміни установлені для місячного податкового періоду, а саме до 30 числа місяця, що настає за звітним.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2019 підтвердив ту обставину, що податкові зобов'язання сплачувались позивачем понад встановленні строки, а саме після надходження відповідних асигнувань.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Отже, суд погоджується з твердженням представників сторін про те, що відповідальність за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків передбачена статтею 127 ПК України, в той час як статтею 126 ПК України передбачена відповідальність платника податків за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання, протягом строків ПК України.

Як встановлено з Акту перевірки від 06.03.2018 №15/08-01-13-06/36408070, висновки якого були скориговані за результатами розгляду заперечень позивача, під час проведення перевірки було встановлено порушення ЗФ Інформ-Ресурси пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.176.2 ст.176, п.171.1, п.171.2 а ст.171 Податкового кодексу України, що знайшло вираження в двох порушеннях, а саме:

1 - неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 47734,67 грн.;

2 - несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 168548,06 грн.

При цьому, як зазначалось судом вище, відповідальність за неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб передбачена статтею 127 ПК України, в той час як за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, відповідальність передбачена статтею 126 ПК України.

Позивачем під час розгляду адміністративної справи не спростовано висновки Акту перевірки в частині встановлення порушення у вигляді неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017 по 31.12.2017 у розмірі 47734,67 грн.

Також, як встановлено з Розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення - рішення від 06.08.2018 №0022271306 (а.с.54 зворот, т.4), суми штрафних санкцій, які нараховувались за статтею 126 та статтею 127 ПК України, нараховані за різні періоди та не дублюють одне одного.

Крім того, з зазначеного розрахунку встановлено, що сума не перерахованого ПДФО станом на 30.06.2017 складає 7441,34 грн., на липень 2017 року - 12014,18 грн., на серпень 2017 року - 4849,08 грн., на вересень 2017 року - 4409,44 грн., на жовтень 2017 року - 5027,68 грн., на листопад 2017 року - 4075,65 грн., грудень 2017 року - 9917,30 грн.

Отже, контролюючим органом за результатами проведеної перевірки було встановлено не лише несвоєчасне перерахування ПДФО, а і неперерахування ПДФО, що і зумовило застосування штрафних санкції за різними статтями.

Щодо посилання представника позивача на рішення ДФС України від 12.07.2018, яким було частково скасовано первинні податкові повідомлення - рішення від травня 2018 року, суд зазначає, що ДФС України у вказаному рішення було вказано на протиправність положень статті 127 ПК України не взагалі до спірних правовідносин, а лише в тій частині щодо якої встановлено випадки одночасної виплати доходу у вигляді заробітної плати та сплати до бюджету нарахованих на неї податків, зокрема податку на доходи фізичних осіб.

Відповідачем, в свою чергу, під час повторного визначення позивачу податкового зобов'язання було взято до уваги зауваження ДФС України, що призвело до зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій з 126067,09 грн. до 98613,54 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 06.08.2018 №0022271306 та №0022331306.

Так саме, суд вважає правомірним прийняття контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.05.2018 №0015401306, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464), платниками єдиного внеску є:роботодавці:підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464, передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п.1 ч.10 ст.9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Частиною 12 статті 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону №2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно ч.10 ст.25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як встановлено в Акті перевірки та не спростовано під час розгляду адміністративної справи, позивачем не дотримано граничних строків сплати ЄСВ, а саме єдиний внесок протягом 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом податкових повідомлень рішень від 06.08.2018 №0022271306 та №0022331306, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.05.2018 №0015401306, суд приходить до висновку про правомірність прийняття інших рішень, що є предметом судового оскарження у даній справі, оскільки такі рішення є похідними від вищевказаних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді справи встановлено, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідач діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення при прийнятті рішення, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси в особі Запорізької філії Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси в особі Запорізької філії Державного підприємства МВС України Інформ-Ресурси (69095, м. Запоріжжя, вул. Соборний, 109, оф.510, код ЄДРПОУ 36408070) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 11.01.2019.

Суддя М.С. Лазаренко