Рішення

від 24.01.2019 по справі 478/1554/18

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1554/18 Провадження № 2/478/45/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року. смт Казанка Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі - Луговській А.І.,

за участю :

представника позивача: Ляшенко М Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання нотаріальної дії неправомірною, її скасування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання нотаріальної дії неправомірною, її скасування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_3 винесла постанову про відмову у чиненні нотаріальної дії від 28.12.2016 року у зв'язку з пропуском нею строку прийняття спадщини і не проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, чим створила перешкоду для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки вона є спадкоємцкем за заповітом від 22 грудня 2011 року складеного на її ім'я покійною матер'ю ОСОБА_4 померлої 24 жовтня 2014 року, посвідченого Дмитрівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області за реєстром № 68 на земельну ділянку площею 8,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яка належала їй згідно державного акту на праві власності на земельну ділянку серії МК № 019106, виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Миколаївської області від 17 січня 2005 року. Відповідач надала їй реквізити для сплати нотаріальних послуг , вона їх сплатила і нотаріус винесла постанову про відмову у чиненні нотаріальної дії від 28.12.2016 року. Тому просить суд визнати нотаріальні дії неправомірними, її скасувати та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 в судове засідання не з" явилася, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, від неї до суду надійшло заперечення на позовну заяву та прохання провести розгляд справи за її відсутності , в якій зазначено, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії була видана на вимогу спадкоємиці ОСОБА_1, згідно поданої нею заяви. Спадкоємиці було роз'яснено порядок звернення до суду за встановленням додаткового строку для прийняття спадщини, так як вирішення цього питання не є компетенцією нотаріуса, тому дії нотаріуса відповідали вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області в судове засідання не з" явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, повідомили суд про розгляд справи за відсутності їх представника і не заперечують щодо задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши характер спірних правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.12.2016 року щодо нерухомого майна для видачі на ім'я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), народження 16.12.1979 року, місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 22.12.2011 року, зареєстровоним в реєстрі за №68 ОСОБА_5, секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, після смерті її матері ОСОБА_4 , народження 01.08.1947 року , яка померла 24.10.2014 року , місце проживання якої на день смерті було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою, виданою 27.11.2015 року за №308 Дмитрівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області , на належне спадкодавиці спадкове майно, а саме: земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,яка знаходиться у межах території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області(кадастровий номер 4823681900:04:000:0044), оскільки встановлено, що спадкоємиця ОСОБА_1 до нотаріуса на протязі шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_4 не зверталася , дані про її реєстрацію разом зі спадкодавицею на день смерті відсутні, що підтверджується паспортом спадкоємиці, де в графі Місце проживання значиться реєстрація місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді як спадкодавиця ,згідно довідки від 27.11.2015 року , виданої Дмитрівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області за №308, постійно проживала та була зареєстрована на день смерті за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, село Дмитрівна , вулиця Миру, будинок №173 , оскільки неможливо встановити факт прийняття спадщини спадкоємицею ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_4.

Згідно копії заповіту від 22 грудня 2011 року, складеного ОСОБА_4 , посвідченого 22.12.2011 року, який зареєстровоний в реєстрі за №68 ОСОБА_5, секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області зазначено, що земельну ділянку площею 8,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області на підставі державного акту серії МК № 019106 виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Миколаївської області від 17 січня 2005 року заповідає своїй дочці ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 І-ФП № 205743 від 01.11.2014 року зазначено, що ОСОБА_4 померла 24 жовтня 2014 року.

Відповідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 І-ФП № 227156 від 27.10.2015 року зазначено, що ОСОБА_8 помер 23.10.2015 року.

Згідно довідки, виданої 27.11.2015 року за №308 Дмитрівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області , зазначено, що померла ОСОБА_4 , народження 01.08.1947 року , яка померла 24.10.2014 року , місце проживання якої на день смерті було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно інформації погосподарської книги на момент її смерті за вищевказаною адресою ніхто крім неї не проживав і ніхто не зареєстрований.

Відповідно до заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, видно, що воно подане 28.12.2016 року ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_3.

Згідно довідки, виданої на вимогу ОСОБА_1 23.08.2018 року за №223 Дмитрівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області , зазначено, що померла ОСОБА_4 , народження 01.08.1947 року , яка померла 24.10.2014 року , місце проживання якої на день смерті було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно інформації погосподарської книги на момент її смерті за вищевказаною адресою був зареєстрований її брат ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2007 по 2015 роки. Заповіт Дмитрівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області посвідчено 22.12.2011 року. Відомості про інших спадкоємців сільській раді не відомо.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів в судовому засіданні було встановлено, що згідно Заповіту від 22 грудня 2011 року складеного ОСОБА_4 , посвідченого 22.12.2011 року і зареєстровоного в реєстрі за №68 ОСОБА_5, секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, в ньому зазначено, що земельну ділянку площею 8,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області на підставі державного акту серії МК № 019106 виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Миколаївської області від 17 січня 2005 року заповідає своїй дочці ОСОБА_1, позивачу по справі.

ОСОБА_4 померла 24 жовтня 2014 року, позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, проте відповідачем винесено оскаржувану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.12.2016 року, згідно якої відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 8,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області на підставі державного акту серії МК № 019106 виданого ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Миколаївської області від 17 січня 2005 року у зв'язку з пропуском позивачем строку прийняття спадщини і не проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини .

28.12.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 122/2016 щодо майна померлої 24 жовтня 2014 року ОСОБА_4.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України Про нотаріат .

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про нотаріат « , нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Частиною 1 ст. 1 Закону України « Про нотаріат « встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно зі ст. 5 Закону України « Про нотаріат « , нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні

Оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно (неправомірно) відмовив у вчиненні нотаріальної дії, порушивши тим самим покладений на нього обов'язок щодо вчинення нотаріальних дій. У такому разі оскаржується постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій повинні обов'язково обґрунтовуватися причини такої відмови.

Згідно до ст. 68 Закону України « Про нотаріат « нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Згідно п. 4.14. Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5(далі Порядок), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Підстави відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальних дій визначаються ст. 49 Закону України « Про нотаріат « .

Відповідно до положень ст. 49 Закону України « Про нотаріат « , нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому рядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних і повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі; в інших випадках, передбачених Закону України « Про нотаріат « . Даний перелік є вичерпним.

Аналогічні положення містить стаття 1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно ст. 50 Закону України « Про нотаріат « , нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З матеріалів справи вбачається, що наявний спір щодо спадкового майна, зокрема, спадкове майно не зареєстровано у встановленому законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання нотаріальної дії неправомірною, її скасування задоволенню не підлягають, оскільки не встановлено, що нотаріус діяла не в межах діючого законодавства.

Щодо позовних вимог позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд приходить до наступного.

Судом досліджено інформаційну довідку зі спадкового реєстру, сформовану та видану нотаріусом 28.12.2016 року , згідно якої відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 померлої 24 жовтня 2014 року.

Відповідно до п п.4.1,4.2,4.14 пункту 4 глави 10 Розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (затв. Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 ) при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обовязково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до п.3.5 гл.10 Розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ПК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1221 ІІК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до п.3.5 гл.10 Розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Отже, "Порядок вчинення нотаріальних дій" передбачає подачу заяви нотаріусу про прийняття спадщини поштою, і без відповідного посвідчення підпису особи, яка вважає себе спадкоємцем, з подальшою явкою до нотаріуса для оформлення заяви належним чином.

Тобто, законом передбачено подачу заяви нотаріусу про прийняття спадщини шляхом направлення на адресу нотаріуса простого листа поштою, без подачі правовстановлюючих документів та документів, що підтверджують родинні стосунки з спадкодавцем. Позивач, проте, таких дій не вчинив.

Пленум ВСУ в постанові № 7 від 30.05.2008 р. висловив правову позицію в якій зазначено,що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважним є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач обгрунтовуючи свої вимоги щодо пропуску строку подачі зави до нотаріуса тим, що пропустив такий строк оскільки в нього не було відповідних документів, а саме державного акту на цю земельну ділянку, відсутні кошти, наявність на утриманні трьох дітей, чоловік відбуває покарання за вчинений злочин. Суд не бере до уваги такі доводи позивача, оскільки вони позивачем в належний і передбачений законом спосіб не підтверджені і "Порядок вчинення нотаріальних дій" вказує, що подача заяви нотаріусу можлива без надання нотаріусу підтверджуючих документів.

Позивач не надав суду доказів того що пропуск ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини був пов'язаний із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами. Доводи позивача про те, що такі істотні труднощі в подачі заяви створила позивачу приватний нотаріус не підтверджено належними та допустимими доказами.

Такі в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в разі відмови в задоволенні позову з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять ) грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_3 і ОСОБА_2 селищної ради Миколаївської області про визнання нотаріальної дії неправомірною, її скасування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять ) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Миколаївському апеляційному суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено 28.01.2019 року.

Суддя: