Постанова

від 10.04.2019 по справі 478/1554/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

10.04.19

22-ц/812/644/19

Справа номер 478/1554/18

Провадження номер 22-ц/812/644/19 Суддя суду першої інстанції - Іщенко Х.В.

Категорія 39 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участі представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2019 року, ухвалене о 16 год.45 хв. під головуванням судді Іщенко Х.В. в приміщенні суду в смт.Казанка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко Олени Олександрівни та Казанківської селищної ради Миколаївської області про визнання дії неправомірною та скасування постанови нотаріуса, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_4 подала до суду вищезазначений позов, який обґрунтовувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6, яка за життя 22 грудня 2011 року заповіла їй земельну ділянку площею 8,43 га із кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У зв'язку з тяжким матеріальним становищем та необхідністю утримувати трьох неповнолітніх дітей позивач тільки 16 листопада 2016 року звернулася до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. із заявою про прийняття спадщини.

Однак, 16 листопада 2016 року нотаріус необхідних нотаріальних дій не вчинив, а повідомив їй про явку до неї 28 грудня 2016 року.

У вказаний день нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Посилаючись на невідповідність дій нотаріуса вимогам Закону України Про нотаріат , ОСОБА_4 просила визнати вищезазначені дії приватного нотаріуса незаконними, скасувати його постанову від 28 грудня 2016 року та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном до двох місяців.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 січня 2019 року Казанківську селищну раду Миколаївської області залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив із того, що дії нотаріусу відповідали вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути задоволені.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги її майновий стан, а також наявність неповнолітніх дітей, що позбавляло її можливості вчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами статей 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Умовами частин першої та другої статті 1269 ЦК України визначено, що cпадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно із ч.ч.3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Підставою для задоволення цих вимог може бути доведений належними доказами факт поважності причин, з яких пропущено строк для подачі відповідної заяви спадкоємцем.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. №7 роз'яснив, що при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку, суд має дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з пунктом 1 Глави 2, пунктами 1, 3 Глави 13, пунктами 1, 2 Глави 14 Розділу І, пунктами 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 3.4, 3.11, 3.15, 3.16, 3.17 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу.

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

При зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців, кредиторів) також реєструються у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку. На всіх заявах зазначаються дата і час їх надходження та номер спадкової справи.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6, яка за життя 22 грудня 2011 року склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_4 земельну ділянку площею 8,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яка їй належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17.01.2005 р.

На момент смерті ОСОБА_6 разом з нею за адресою АДРЕСА_1 проживав її брат ОСОБА_7 (а.с.53)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. За відомостями Спадкового реєстру спадкова справа після його смерті не заводилася (а.с.54, 95).

На момент смерті ОСОБА_6 зареєстрованим місцем проживання позивача був будинок АДРЕСА_2 (а.с.3).

28 грудня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.40).

Постановою від 28 грудня 2016 року вказаний нотаріус відмовив ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що вчинення цієї нотаріальної дії суперечить вимогам чинного законодавства України. Із представлених документів неможливо було встановити факт прийняття спадщини спадкоємицею ОСОБА_4 (а.с.14).

З позовною заявою про оскарження дій нотаріуса, його постанови та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернулася до суду 21 вересня 2018 року.

Поважністю пропуску нею строку подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 зазначила втрату нею державного акту на землю, який згодом вона віднайшла, тяжке матеріальне становище та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, яких вона виховує та утримує самостійно, оскільки чоловік вироком суду від 29.12.2014 р. засуджений до відбування покарання до 6 років позбавлення волі, на підтвердження цього додавши довідку селищної ради про те, що вона ніде не працює, джерел доходу не має, вирок суду, оголошення про втрату державного акту від 20.10.2016 р., свідоцтва про народження трьох дітей, стосовно яких Казанківським районним судом Миколаївської області 20.10.2015 р. ухвалено рішення про відібрання у позивача без позбавлення батьківських прав з влаштуванням у дитячий будинок сімейного типу, а 03 березня 2017 року - про позбавлення позивача батьківських прав через невиконання своїх батьківських обов'язків (не відвідувала дітей, не телефонувала, матеріально не допомагала, не цікавилася їхнім здоров'ям, життям, навчанням), ведення аморального способу життя, зловживання спиртними напоями.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

З представлених позивачем доказів не вбачається наявності неправомірності дій приватного нотаріуса Рожко О.О. з приводу оформлення спадщини.

Нотаріус обґрунтовано відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не довела факту прийняття спадщини.

Посилання позивача на те, що вона зверталася до нотаріуса і 16 листопада 2016 року, однак нотаріус не здійснив у цей день нотаріальної дії, належними доказами не доведено.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття нею спадщини, то суд першої інстанції правомірно вважав їх безпідставними.

Зазначені позивачем перешкоди для подання заяви до нотаріуса не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, позивачем не доведено також наявність причин, з яких вона не мала можливості направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини поштою.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 10 квітня 2019 року.