Постанова

від 29.01.2019 по справі 826/16746/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16746/18 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року, що прийнята у місті Києві, у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Агрополіс" про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягненути до Державного бюджету України, на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106, штрафу у сумі 3400,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Агрополіс".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року позовну заяву повернуто.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.07.2018 № 516/767/14-2/13-П на відповідача накладено штраф у розмірі 3400 грн. Вказаною постановою встановлено строк її добровільного виконання - до 20.08.2018.

У зв'язку із несплатою штрафу відповідачем, позивач 12.10.2018 звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що у позивача не виникло право на звернення до суду із цим позовом, оскільки шестимісячний строк оскарження постанови від 20.07.2018 № 516/767/14-2/13-П не сплив.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Частиною другою статті 122 КАС встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (абзац другий).

Таким чином, для правильного вирішення питання можливості застосування пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС необхідно з'ясувати чи подано даний позов до або після виникнення у позивача такого права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 41 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12.07.2001 № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції.

Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319 (далі - Положення)

Відповідно до пункту 2.4 Положення Рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

У разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у позивача виникає право на звернення до суду із позовом про стягнення штрафу з учасника ринку фінансових послуг у разі несплати його останнім у добровільному порядку у визначений у постанові про накладення штрафу строк.

Тобто, у спріних правовідносинах, строк звернення позивача до суду розпочався 21.08.2018 - з дня, наступного за останнім днем добровільної сплати штрафу, що вказаний у постанові від 20.07.2018 № 516/767/14-2/13-П.

За таких обставин, суд першої інстанції помилково вважав, що початок перебігу строку звернення позивача до суду із цим позовом пов'язаний із закінченням шестимісячного строку оскарження відповідачем постанови, якою на нього накладений штраф.

Невірне застосування судом першої інстанції вказаних вище норм матеріального права призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви за пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки позов подано після виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення вимог про стягнення штрафу.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про повернення позову.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов