Ухвала

від 18.01.2019 по справі 420/6544/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6544/18

УХВАЛА

18 січня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву представника позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 29.12.2018 року (вхідний №40874/18) в редакції заяви від 15.01.2019 року (вхідний №1419/19) за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства "Восход" (вул..Степова,32-А, с.Вапнярка, Комінтернівський район, Одеська область, 67572) до Державного агентства рибного господарства України (вул.Січових Стрільців,45-А, м.Київ, 04053), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства України (вул.Чорноморського козацтва,66-А, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства рибного господарства України №514 від 11.12.2018 року "Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта", відповідно до якого скасовано Режим рибогосподарської експлуатації Дофінівського (Велико Аджаликського) лиману (з доповненнями), погоджений заступником Голови Державного агентства рибного господарства України Кравченком А.М. 19.12.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Селянське фермерське господарство "Восход" (вул..Степова,32-А, с.Вапнярка, Комінтернівський район, Одеська область, 67572) до Державного агентства рибного господарства України (вул.Січових Стрільців,45-А, м.Київ, 04053), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства України (вул.Чорноморського козацтва,66-А, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства рибного господарства України №514 від 11.12.2018 року "Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта", відповідно до якого скасовано Режим рибогосподарської експлуатації Дофінівського (Велико Аджаликського) лиману (з доповненнями), погоджений заступником Голови Державного агентства рибного господарства України Кравченком А.М. 19.12.2016 року.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року було відкрито провадження по справі.

Представником позивача під час підготовчого провадження 29.12.2018 року до суду була подана заява (вхідний №40874/18) в редакції заяви від 15.01.2019 року (вхідний №1419/19) про забезпечення позовних вимог шляхом: зупинення дії наказу Державного агентства рибного господарства України №514 від 11.12.2018 року Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта до вирішення справи по суті.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує на те, що вказане рішення відповідача прийняте з грубим порушенням порядку його прийняття та подання, яке стало підставою для видання оскаржуваного наказу, містить неправдиву інформацію щодо невиконання позивачем припису від 16.03.2018 року №1-6-17/400-18, а також те, що не вжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до зупинення господарської діяльності позивача та його банкрутства.

У зв'язку з цим, на думку представника позивача, є необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

В судовому засіданні 18.01.2019 року представник позивача підтримав доводи заяв.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на його боці заперечили проти задоволення заяв, пославшись на те, що процедура прийняття оскаржуваного наказу була дотримана, а інформація, яка містилась у поданні відповідала дійсності щодо невиконання позивачем умов Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта на протязі двох років.

Оцінивши обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Заходи забезпечення адміністративного позову вживаються у разі наявності таких обставин:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду , такими рішеннями, дією або бездіяльністю.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Представником позивача до позовної заяви чи до заяв про забезпечення позову не надано доказів явної протиправності оскарженого наказу відповідача, а робиться посилання на порушення процедури його прийняття, його помилковість чи прийняття на підставі даних, які не відповідають дійсності, тобто ці обставини повинні доводитись під час розгляду справи по суті та на цій стадії процесу суд позбавлений права при вирішенні питання про забезпечення позову надавати їм оцінку. Окрім того, в заявах відсутні конкретні посилання, які підтверджуються належними та допустимими доказами, що не вжиття заходів забезпечення позовних вимог може призвести до настання значних збитків позивачу та привести його до банкрутства, чи в інший спосіб негативно вплинути на його господарську діяльність і це унеможливить виконання можливого рішення по цій справі.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для застосування заходів попереднього судового захисту, визначені ч.2 ст.150 КАС України, що виключає можливість задоволення заяв про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяви представника позивача Селянського фермерського господарства Восход про забезпечення позовних вимог від 29.12.2018 року (вхідний №40874/18) в редакції заяви від 15.01.2019 року (вхідний №1419/19) залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Єфіменко К.С.