Постанова

від 30.01.2019 по справі 0540/5974/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року справа №0540/5974/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

з участю представника відповідача - Голуба П.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства Ломбард Владислав і компанія на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року у справі № 0540/5974/18-а (головуючий І інстанції Смагар С.В., повний текст складений 15.11.2018 року у м. Слов'янську Донецької області) за позовом Повного товариства Ломбард Владислав і компанія до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Повне товариство Ломбард Владислав і компанія (далі - ПТ Ломбард Владислав і компанія ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - ГУ Держпраці у Донецькій області), в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС (а.с. 4-5).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні зазначеного позову (а.с. 74-77).

Позивачем на рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування доводів зазначив про відсутність підстав для стягнення заборгованості по оплаті роботи у вихідні та святкові дні, оскільки працівники залучалися до чергування, тому вважає, що за ці дні працівникам надається відгул. Також посилався на мораторій на проведення перевірок, встановлений Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (а.с. 83-84).

Позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

Позивач - ПТ Ломбард Владислав і компанія зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 25600681, що підтверджується довідкою АБ № 454946 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.06.2012 року; керівник - ОСОБА_3 (а.с. 6, 7).

В період з 7 червня 2018 року по 8 червня 2018 року на підставі наказу від 6 червня 2018 року № 612 посадовими особами ГУ Держпраці у Донецькій області проведена перевірка ПТ Ломбард Владислав і компанія з питань додержання законодавства про працю в частині недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за результатами якої був складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 8 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ. Підстава перевірки - інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів, а саме, листи від 1 грудня 2017 року № 22321/05 та від 31 січня 2018 року № 1911/05 (а.с. 8-12, 38-39).

На підставі висновків акту інспекційного відвідування відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МГ-ФС, якою встановлено, в порушення частини першої та другої статті 107 КЗпП України ПТ Ломбард Владислав і компанія , відповідно до наданих помісячних розрахунково-платіжних відомостей та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (таблиця 1, таблиця 6) встановлено, що по 16 працівникам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19.) відсутня оплата у подвійному розмірі за роботу у святкові та неробочі дні. (а.с. 14).

Зазначеною постановою на підставі ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України Про зайнятість населення , ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 595680 грн. (а.с. 14)

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 20 серпня 2018 року у справі № 234/9945/18 директора ПТ Ломбард Владислав і компанія ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 41 частини 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн. Згідно вказаної постанови встановлено, що в ході проведення інспекційного відвідування в порушення частини першої та другої статті 107 КЗпП України ПТ Ломбард Владислав і компанія , відповідно до наданих помісячних розрахунково-платіжних відомостей та звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, встановлено, що по 16 працівникам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19.) відсутня оплата у подвійному розмірі за роботу у святкові та неробочі дні. У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину визнав, пояснив, що з протоколом згодний. Провина ОСОБА_3 в скоєному ним адміністративному правопорушенні підтверджується матеріалами адміністративної справи та пояснення ОСОБА_3 у судовому засіданні (а.с. 61).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними.

Спірним у справі є правомірність постанови про накладення штрафу від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що рішенням Краматорського міського суду від 20 серпня 2018 року до відповідальності було притягнуто керівника підприємства ОСОБА_3 як фізичну особу за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а спірна постанова відповідача про накладення штрафу від 25 червня 2018 року була винесена відносно товариства як юридичної особи за нормами Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим дійшов висновку про можливість застосування відповідальності за одне й теж порушення двічі.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є можливість одночасного притягнення особи до відповідальності за абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення за невиплату заробітної плати в належному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України Про звернення громадян , або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, нормами КЗпП та КУпАП передбачено відповідальність за невиплату в повному обсязі заробітної плати працівникам.

Ключової відмінністю цих двох статей є суб'єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за невиплату в повному обсязі заробітної плати працівникам.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України необхідно з'ясувати чи належить відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП України і статтею 41 КУпАП до одного виду.

У теорії права виділяють конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність. Водночас, дискутується питання про видову самостійність процесуальної, сімейної, екологічної та деяких інших видів відповідальності. Критерієм видової класифікації заходів відповідальності має бути юридична природа відповідного правопорушення та характер шкоди, що ним спричинена. (Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Навч. посібник. Вид. 9-те, зі змінами. - Львів: Край, 2007. - 192 с. - С. 162-163).

Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги:

(а) мету відповідальності - покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;

(б) характер шкоди - шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;

(в) вид стягнення - фінансова санкція у виді штрафу;

(г) суб'єкт, який притягує до відповідальності - державний орган;

(д) джерело сплати - штраф зараховується до державного бюджету.

Водночас диспозиції абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 КУпАП в частині визначення правопорушення абсолютно тотожні: виплати заробітної плати працівникам не в повному обсязі , а обставини, що стали підставою їх встановлення для позивача - ідентичні.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частині 1 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що за вказане правопорушення директора Ломбард Владислав і компанія , як посадову особу позивача, вже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Краматорського міського суду Донецької області від 20 серпня 2018 року у справі № 234/9945/18, яка набрала законної сили. Застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Накладення на нього штрафу за те саме правопорушення також постановою ГУ Держпраці у Донецькій області від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст. 61 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 року у справі № 814/2156/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову щодо визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вирішив, що внаслідок порушення норм матеріального закону, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, неправильно вирішив справу за суттю вимог, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції присуджує позивачу понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, які підтверджені платіжними дорученнями про сплату судового збору на загальну суму 22338 грн. (а.с. 3,82), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Повного товариства Ломбард Владислав і компанія - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2018 року у справі № 0540/5974/18-а за позовом Повного товариства Ломбард Владислав і компанія до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Повного товариства Ломбард Владислав і компанія до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 25 червня 2018 року № ДЦ381/1207/АВ/П/МП-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь Повного товариства Ломбард Владислав і компанія судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22338 грн. (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім гривень 00 копійок).

Повний текст постанови складений 30 січня 2019 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Г.М. Міронова

Л.В. Ястребова